Сценарій свята української кухні "Стара корчма"
Сценарій свята української кухні "Стара корчма "містить багато інформації про страви стародавньої української кухні. Містить багато гуморесок, веселих сценок та різноманітних пісень про звичаї ураїнської кухні.
|
Чанизька ЗОШ І-ІІст. Покотицька Г.Р.
Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене» Дівчина 1.Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо з хлібом – сіллю, любовю і миром. Д.2. Для людей відкрита хата наша біла, тільки б жодна кривда в неї не забігла. Д.1. Хліб ясниться в хаті, сяють очі щиро, щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі. Д.2. То ж запрошуємо всіх до нашої старої корчми. Тут ви дізнаєтеся про стародавню українську кухню. Д.1. Народна кухня – це ж така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Д.2. Сьогодні у гості до нас, я надіюсь, завітає багато гостей, які розкажуть багато цікавого про страви української національної кухні. Д.1. А поки гості до нас ще не завітали, ми тут приберемося і будемо їх вигляди. (Дівчата прибирають, заходить Баба Яга) Баба Яга. Ага! Сьогодні у вас тут свято, а мене ви не запросили. Я на вас образилась і заховала всі ваші продукти! Дзуськи ви зможете сьогодні пригостити своїх гостей! Д.1. Бабусю! Віддайте кошик з продуктами, ми приготуємо щось смачненьке і вас запросим. Баба Яга.Ну, гаразд! Але в мене умова. Відгадаєте загадки, то й віддам. Д.2. Гаразд. Нам допоможуть учні. (Баба Яга зачитує загадки)
Баба Яга. Ну і молодці. Забирайте свій кошик , а я піду. (Виходить. Заходять діти з хлібом) Учень 1. Чи можна до вас завітати? Д.1. Заходьте, любі гості. Уч.2. Вся дітвора убралась барвисто, І в золоті синіє небокрай. На рушнику пливе в нас урочисто Хліб із сіллю, український коровай. Уч.3. У цьому хлібі щедрий труд і віра, Благословення материнських рук, що будемо жити ми у світі миру, Що кожен – кожному в нас буде брат і друг. Уч.1. Знайомтесь з нами гості дорогії, Назустріч вам серця ми розпахнем, Над нами, дітьми, вільний вітер віє, Хай дружба ця міцніє з кожним днем. Уч.1. ( діти кладуть хліб на стіл) Здавна народ України славиться своєю гостинністю. Споконвіку на столі, застеленому вишитими рушниками, лежав хліб, а поруч нього сіль, які завжди для України були святинею. Тож не дивно, що їх завжди сприймають як одне єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб – сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом – сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність. Уч.2. Їж, друже, хліб, не кидай додолу, А підніми, коли він там лежить, А коли сідаєш ти до столу, То пам’ятай, що хліб – це означає жить. Уч.3.- Не кидайся хлібом, він святий!,- В суворостій ласкавій, Бувало каже, дід старий Малечій кучерявій. Уч.1. –Не грайся хлібом, то ж бо гріх!,- Іще до немовляти, Щасливий стримуючий сміх, Бувало каже мати. Бо красен труд, хоч рясен піт, Бо жита дух медовий Життя несе у людський світ І людські родить мови. Байка П.Глазового «Свиня» (Заходять козаки) Козак 1. Агов! А чи є хто у корчмі? К.2. Сідаймо, спочиньмо, та й когось наднесе. К.1. От і тепленько тут, а де тепло там і добро, і достаток, і згода. К.2. А ти як поживаєш? К. 1. Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом вкриваються. К. 2. Так поділись зі мною салом. К. 1. Та ти його їсти не будеш? К.2. Та чому? К.1. Та тому що я тобі не дам. Гостю хліб – сіль з щирим серцем, а от сало… Чуєш, я чув, що з тобою прикрий трапунок стався? К.2. Та було… К.1. То ж розкажи… Пісня «Із сиром пироги» ( Виходить дівчина з макітрою вареників) Дівчина: На нашій славній Україні Вареники шанують як колись, і нині, У макітрі вони на столі, І у місті і в селі. Не обходились без них гостини: Весілля, поминки, хрестини… Їх зробить кожна українська жінка А що вже у вареників начинка, Хоч вір, хоч не вір: Мак,калина,сир, Капуста смажена, картопля товчена, Пюре горохове, квасоля варена, Сухофрукти, вишні, каша пшоняна, І,навіть, борошна та каша гречана, А як сметаною їх зверху полиєш, То аж ніяк не зіпсуєш. Пісня «А мій милий вареників хоче» Інсценізація гуморески П.Глазового ЯК ВАРЕНИКИ ВАРИЛИ КУМ І Я
Кум поїсти неабиякий мастак.
Дівчина 1. У всьому світі відомі не тільки вареники, а й галушки, пироги, коржі, калачі, млинці, пампушки, мандрики. Інсенізація уривку твору О.Пчілки «Добра господиня» Молодиця: Оце, я ,чоловіче, хочу, щоб ти поласував, напечу тобі пампушок. Чоловік: Добре, чом не поласувати. Автор: Довго клопоталась жінка з тістом, та щось не вийшло. Молодиця: Та хай буде калач. І то добре! Автор: Підмісила жінка тісто, ліпила, ліпила, знов не пішло на лад діло. Молодиця:Ні,перемішу, то нехай буде книш. Автор: Місила, місила жінка знов, та й каже. Молодиця: Ні, знаєш що чоловіче? Нехай буде корж. Нащо ті витребеньки? Автор: Розтовкмачила тісто на корж, - а воно аж чорне стало. Всадила в піч, пекла, пекла, аж той корж зовсім засох. Витягла, розломила, половину чоловікові дала, половину собі взяла. Чоловік їсть, аж давиться. А жінка вгризнула трохи та віддала собаці. Молодиця: А нехай вже і Сірко поласує. Він ще такого доброго із роду віку не їв. Чоловік: Еге! Нехай і мою пайку поїсть,щоб цілий вік пам’ятав. Дівчина 2. З давніх – давен на Україні готували борщ, який родина їла чи не кожен день. По самісінькі боки може наїстись українець борщем, і все йому буде мало, бо це його улюблена перша, а часом і друга, і, навіть, третя страва. Д.3. Борщ – найстарша страва. У народі казали: «Як нема борщу, то нема і їжі». Д.1. Борщі були «зі свищами»- майже зовсім порожні, «жонаті» - з кашею, «перелякані» - бліді, без томату. Д.2. Дуже полюбляли український червоний борщ із капустою. Його заправляли підсмаженим салом, цибулею, часником, борошном. У зелений борщ різали щавель, лободу, кропиву, петрушку. Заправляли яйцями і сметаною. Д.3. Рідкий борщ або густий… Від чого це залежало? Д.1. Від достатку,від досвіду господині. Д.2. Ой, варила баба борщик, Грибком закришила, Та вона свого дідусика, До борщу просила. Дідо борщик посьорбає, Та й бабунцю хвалить, -«Ай та наша бабунця Файний борщик варить.» Д.3.Предки, як і сучасні українці, ще дуже полюбляли перші страви – юшки. Д.1. І лід трищить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить. Ой, кумочко, ой голубочко! Звари мені порося, щоб і юшечка і петрушечка. Д.2. Велику роль у харчуванні українців відігравали каші. Їли їх і на обід, і на вечерю. Каші готували з гречки,ячменю, пшона, вівса. Народне прислів’я стверджує «Гречана каша – то матір наша». Д.3. Українська кухня багата стравами з картоплі та інших овочів. Картоплю і до нині називають другим хлібом. ЇЇ варили, пекли в печі. Їли з квашеною капустою, огірками, капустяним квасом, змащували олією чи смаженим салом. Багато було страв з картоплі. Д.1. Із сирої тертої бульби смажили деруни, які заправляли не лише сметаною, а й часником. Д.2. Їли часник, який у віруваннях українців виконував роль оберегу від злих сил, і цибулю з багатьма стравами. Улітку вони разом із хлібом становили полуденок селянина. Д.3. А давайте познайомимось із святковими стравами. Найбільш різноманітні страви готували українці на великі свята Різдво й Пасху. ( Виходять в українських костюмах 2 дівчини, одна з них має великодневий кошик) Д.1. Про Різдво згадаємо нині, Дванадцять страв вдалось господині: Тут кутя і узвар з пампушками, Борщ із грибними вушками, Вареники в макітрі запашні, Такі пухкі та сонячні. Оселедець, риба маринова, Варена, фарширована. Поважно наставляють бочки Біленькі грибочки, Ця їжа вся уславлена Олією приправлена. Д.2.Розповім я вам сьогодні Про страви Великодні: Свячена паска величається, Неначе сонечко всміхається. Тут же різнокольорові крашанки, Візерунчасті диво – писанки. Як немає степу без полину, Так і Паска не буває без хріну. А ще шинка, ковбаса і сир, Кажуть люди: «Христос Воскрес!» І луна «Воістину воскрес» Уч.1. Ось і підходить до закриття наша «Стара корчма» Уч.2. А на завершення ми пропонуємо ще раз послухати страви, про які ви можете дізнатися у нашій корчмі. Це страви, у яких з давних давен закохані усі українці. Уч.1. Борщ,капусняк, кулеші, каші, Кутю,галушки, юшки, кваші, Булки, калачі,коржі,млинці, Сирники, пампушки, шулики, голубці, Вареники, пироги, оладки, вергуни, Ледні, мнишки, бабки, деруни. Уч.2. Сало,окороки, кендюхи,ковбаски, Киселі, узвари, сирівці і кваси, Бражку, сливянку,тернівку,мокруху, Спотикач, вишнівку, запіканку, варенуху, Рибу, птицю, гриби, полуниці, Та ще й будуть частувати гарні молодиці. Разом: Запрошуємо до нас у «Стару корчму»
Література
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку