Сценарій свята "Від Миколая до Водохреща"

"Баба Віхола прийшла, купу свят нам принесла" 

   Грудень... Цей місяць рік кінчає, а зиму починає. Зиму називають біловолосою, білосніжною, білогрудкою. Шкода, коли на календарі вже зима, а першого снігу — ще нема. І яка то радість для малят, коли нарешті дочекаються вони першого снігу, коли почнуть виблискувати проти сонечка малесенькі сніжинки, коли на віконцях мороз-чарівник намалює свої дивовижні малюнки, чого тільки не побачиш: і диво-квітку казкову, і листя широке, і чарівні сніжинки. Вибігаєш надвір - чисто, біло і пахне сніг своїм тонким, ніжним, морозним запахом. А незабаром прийде і справжня зима, з колючим вітром, із хуртовинами, тріскучим морозом. 
      Але приносить зима не тільки холод і люті морози, її сестра Віхола несе велетенський міх, і коли він розв'яжеться, то висиплеться з нього, крім снігу і вітру, ціла низка веселих свят, яких чекає дітвора.
 

Ведучий. 
19 грудня - Святителя Миколая.
Їхала, їхала баба Віхола,
Та й витрусила перше
Радісне для дітей свято –
Свято Святого Миколая.

   Ведучий Серед святих, яких шанують у народі, навряд чи знайдеться інший, кого б любили більше, ніж святого Миколая. «Микола - другий після Бога заступник», - кажуть у народі. Зимовий Миколай розносить дітям гостинці по цілому світі.

 

   Ведучий Кажуть, він ходить так раненько, що ніхто з дітей не може ще й очей розплющити, тому святий Миколай кладе подарунки під подушку. Але кажуть, що до декотрих неслухняних він може і з різкою прийти.
      

1-й учень.
Всі чекають Миколая,
Всі на світі - кожний край,
Та не кожний, мабуть, знає, 
Хто ж то добрий Миколай.
Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак...
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.

2-й учень.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.

3- й учень.
Запитав Господь: - Що хочеш
За свої заслуги ти?
- Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.

4-й учень.
І отак щоразу діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом – 
Подарунки роздає!
Він за них не хоче плати,
Лиш, як то велить Господь,
- Батька, матір шанувати,
Рідну школу і народ!

 

Джінгел белс
 

Батько

   Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається з неба на землю. Заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся

Мамо, татку, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати

Накінець-то, діти милі,
Ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престола
Зійде пресвятий Микола.

Темна нічка за шибками,
Сніг біленький мерехтить,
Небеса блистять зірками,
Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі,
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.

Тато

А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Маруся

А скажи нам, мамо мила,
Де той пресвятий Микола
Тих дарунків дістає,
Що так щиро роздає?

Мати

В небі є така скарбниця,
Там дарунків — без кінця.
Святий Микола їх бере
І на землю всі несе.

Тато

Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола,
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла антипко втече,
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожує
Та ще й пеклом лякає.

Петрик

А скажи, матусю люба,
Він страшний дуже?

Мати:

А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові)

 

Тато

Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

Мати (визирає у вікно)

Хтось там дзвонить і тупоче,
Мабуть, до хати зайти хоче.
Піду подивлюсь.

Бере теплу хустку і виходить.

Петрик

Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик

Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся

А дарунків хочеш ти?
Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик

А я — гарну іграшку, солодощів багато.

 

Пісня Я нечемний був у школі

 

Маруся (бере Петрика за руку)

Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям дарунки подати.
В надії будем Тебе чекати.

Маруся

А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик

Цілу ніч буду чекати…

(Завіса закривається. Звучить музика )

Ведучий

Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!

У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти.
Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І дарунки покладе.

 

Пісня Ой пішла зима в танок

 

Ведучий. Свято Миколая вчить нас злагоди і доброзичливості, кличе нас до милосердя, будить наше людське сумління, вчить любові до ближнього, до своєї неньки України.
А попереду ще низка веселих свят...

 

Ведучий. Хто з вас не любить Новий рік? Підніміть руку!.. Так, зрозуміло. Таких немає. Звісно, сніг, заметіль, Снігуронька, новорічний ранок, Дід Мороз із подарунками і чарівною паличкою...
    А чи відомо вам походження Діда Мороза? Послухайте, хто не знає. Стверджують, що раніше замість Діда Мороза був кельтський бог Бела, господар підземного царства. А ви знаєте, що  Діда Мороза  у різних країнах звуть по-різному: у нас - Дід Мороз, в американців - Санта Клаус, у французів - Пер-Ноель, у італійців - Баб- бо-Натале...
        

Сценка Одарка і Хвеська

Пісня Цей новий рік АВВА

 

Ведучий. Тільки зустріли Новий рік, а на порозі три празники в гості. 

 

Колядка Добрий вечір тобі пане господарю

 

Ведучий: Перший Святий вечір, на який треба приготувати 12 пісних страв. Це тому, що в Ісуса було 12 учнів-апостолів. Головна страва - кутя. Її варять із пшениці.

 

   Ведучий: Ще на різдвяному столі мають обов'язково бути узвар, страви з  гороху, картоплі... Варять ще й вареники із капустою, печуть коржі з маком. Ставлять ще й страви з грибів. І як зійде перша зоря, вся родина сідає за стіл.  Усі в святковому одязі, найстарший у сім'ї запалює свічку, читає молитву.
    

В обіймах ночі земля дрімає дрімає...                                                                   

О, Боже любий, яка краса!                                                                                                          

Яскраво місяць в висотах сяє сяє,                                                                                                       

А небо чисте, немов роса.

Про щось тихенько шепочуть зорі,

Все небо повне незримих див,

Та що це сталось? Десь там – в просторі

Порушив тишу чудовий спів.

 

Його почувши, земля здригнулась,

На мить завмерла від цих чудес.

Пташки й дерева від сну проснулись,

Земля приймає гостей з небес.

 

Збулись, нарешті, слова пророчі,

В людському тілі зійшла любов,

Коли все спало, в темряві ночі

На землю з неба Христос прийшов.

 

Небесні хори Його вітали,

На цій планеті, де стільки зла.

Про мир небесний вони звіщали,

Хвала Творцеві, за все хвала!

 

Танець ангелят”Прилетіли ангелята»

(білі сукні, крила, ореоли, дощик)

Ангел                                                                                                                                 

Нині небо освітилось,

Боже воїнство з’явилось                                                                                                               

Щоб звістити чудо Боже,

Щоб раділи всі, хто може.

І співали «Слава Богу!»                                                                                                             

Ти забудь свою тривогу!

Мир, любов,благословіння

Всім звіщаємо спасіння!

Ангел                                                                                                                                       

Співає небо чудову пісню

Про добру волю та мир землі

«Хай буде слава для Бога ввишніх!

 Лунають з неба слова святі.

 

Ангел                                                                                                                                  

Діва Марія родила хлоп’ятко,

Богом обіцяне Дивне Малятко

 В яслах на сіні воно спочиває

Військо небесне про славу звіщає.

Людям несе воно щастя і долю

 Нищить кайдани, гріховну неволю

 Мир на землі хоче всім дарувати   

Вбогу людину із Небом з’єднати.

Ангел 4:                                                                                                                         

 У Вифлеємі, в стайні, на сіні   

Христос родився нам на спасіння.                                             

Люди, радійте, Христа вітайте,                                                       

 Божому Сину славу віддайте!                                                     

Слава на небі Богу Святому                                                                      

На землі спокій роду людському.

Ангел

Не цурайтеся цього чуда.                                                                       

Бог на землю прийшов, до вас!                                              

В Ньому радість, повірте, люди,                                               

 Бо імя в Нього – вічний Спас!

 

Пісня ангелят «Слава во вишніх Богу»

Автор

 Коли ж цю Ірод почув новину                                                                                                    

 Він аж від злості трястися став,                                                                              

  Злякавшись сильно, він в ту ж хвилину                                                                       

   Нараду в домі своїм зібрав.

Виходить Ірод і 2 прислужники. Ірод сідає в крісло, слуги помахують віялами. Прислужниця приносить на підносі чашу, Ірод п’є, ставить чашу на піднос і прислужниця її виносить.

Цар Ірод:

 

Мені відомо сьогодні стало,

Що в нашім краю родився Цар,

Чому ж прислуга про це мовчала,

Як це все сталось, що я не знав?

Прислужник 1: 

О, ні, такого не може бути,                                                                                    

Лиш тільки ти є для нас царем.                                                    

Тебе так люблять всі наші люди,                                                

І ми за тебе на смерть підем.

Прислужник 2: 

З тобою добре народу жити,

Не зможе скинуть тебе ніхто,

Хто може, царю, тебе змінити,

І буде кращим за тебе хто?

Цар Ірод:                                                                                                               

Такі безглузді твої питання,                                                                      

Я цій дитині готую дар,                                                                 

Нехай наші люди візьмуть Писання                                                              

І скажуть, хто Він, цей новий Цар.

В якому місті Він міг родитись

Мерщій шукати Його ідіть,

Я хочу також Йому вклонитись,

Тому скоріше Його знайдіть.

Автор:

А в царськім домі не чули цього,                                                                          

І слів пророчих ніхто не знав.                                                                                                             

Та раптом книжник озвавсь до нього                                                                                

Й Михея книгу читати став.

Ірод :Ага, пророки про це вже знали,                                                                          

Та я все рівно свій план здійсню,                                                                                                   

Народи ваші Царя чекали,                                                                                            

Та я маленьким Його ще вб'ю.

Ніхто не сміє мій трон зайняти,

Ще поки я на землі живу.

Комусь, як відсіч захочу дати,

То ради цього на все піду.

 

Герої заходять за ширму

Автор:                        

Жахлива звістка рознеслась всюди,                                                                                   

Про цей нелюдський царевий план,                                                                                             

Дітей маленьких вбивати буде                                                                                                      

Ось цей жорстокий і злий тиран.

Над містом древнім гроза нависла,

На руки взявши дітей своїх,

Скорботні мами втікали з міста,

А сльози лялись по щоках їх.

Голос:    "Чути голос в Рамі, плач і ридання, та голосіння велике: матері плачуть за дітьми своїми

Автор:  Відчай, страждання і страшні муки,                                                                            

Серця розбиті стискались в мам,                                                                                         

Вони здіймали до неба руки                                                                                     

В сльозах кричали: "Не дам, не дам!"

Виходить мама з дитиною, а солдат - їм назустріч, ставить меч: «Стій!»

Мама:                                                                                                                                              

За що кровинку мою вбиваєш?                                                                                      

Я ж більше себе її люблю,                                                                                          

 Невже ти діток своїх не маєш,                                                                                       

Поглянь на сльози, які я ллю.

Скажи, що злого воно зробило?

За нього вмерти хотіла б я,

Воно невинне, і жить хотіло,

Невже камінна душа твоя?

 

Мама ставить сина, падає на коліна, закриває його однією рукою, а другою бере за полу солдата

 

Прошу, благаю, помилуй сина,

Яким прекрасним він є, дивись,

Це ж мила й рідна моя дитина,

Мої ти сльози пожнеш колись.

Солдат забирає дитину і сходить зі сцени. Мама біжить за ними.

Автор:                                                                               

Цих слів не чули, на жаль, солдати,                                                                                                   

Людське їм горе було чужим,                                                                                           

Вони вже звикли когось вбивати,                                                                          

 І сльози інших байдужі їм.

А десь в Єгипті, свята Марія,

Схилилась тихо до Божих ніг,

За Свого Сина вона радіє,

Що Бог від смерті Його зберіг.

Виходять Марія і Йосип з немовлятком. Марія сідає. Йосип стоїть біля неї.                          Співають пісню «Спи, Ісусе»

Марія:                                                                                                                                                   

Я так щаслива, це справді чудо!                                                                                   

Господню милість я бачу знов,                                       

Тому я хочу звістити всюди,                                                                                   

Його безмірну й святу любов.

Хай вічна слава Йому лунає,

Він Сина мого від смерті спас,

Йому подібних ніде немає,

Такий Він добрий і любить нас.

Автор:                                                                                                                                                   

Коли дивлюсь я на ці події,                                                                                                            

Міцніє віра моя й любов,                                                                                                         

А в грудях серце моє радіє                                                                                                                  

Це ж ради мене Христос прийшов.

Лишив простори і славу неба,

На хрест піднявся, щоб там вмирать,

Тепер повірить Йому лиш треба,                                                                                        

І дар спасіння Його прийнять.

 

Нехай в це славне різдвяне свято,

Забувши зло і лишивши гріх,

Прийде до Бога людей багато,

Бо Він сьогодні спасає всіх.

 

Христос родився! Нехай лунає

Хвала й подяка Йому від нас,

Хай вся вселенна Йому співає

У цей чудовий різдвяний час!

Пісня «По всьому світу стала новина!»

 

  Ведуча 2. За Різдвом Христовим наступає другий празник – Новий рік, а ще він зветься празником Святого Василя.

Під обрусом сіно, на обрусі свічка,
На всю хату пахне свіжа паляничка.
На радість дорослим на втіху малечі
Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

                           Маланчин вечір

               Гарно прибрана кімната. На сцену заходить господиня.

Господиня: Ху, аж втомилася, поки все, що треба скупила. І треба було до останнього дня тягти з гостинцями. Та нічого, буде чим гостей пригощати.

            Заходить господар.

Господар: Сиди, сиди Галю! Аякже. Хата не метена, а вже гості на порозі.

Г-ня: Ой, як ти мене налякав! Щоб тобі добро було! Так чого ж ти стоїш, підмети хату, а я мак до куті витру.

           Господарі виходять.Заходить баба Параска.

Параска: Люди добрі! Що то на світі білому робиться?! Не можна по селу пройти спокійно, через капосну Палажку. Що вже понабріхувала: що я і горбата, і зубата, та ще й відьма. Тьху!!! (сідає на лаву)

            Заходить баба Палажка, не бачить Параску.

Палажка: Ой, люди добрі! Що на світі Божому робиться! Не можна за лихими сусідами в селі вдержатися. І все та капосна Параска. І те їй не те, і се їй не се. А я ж така добра, що зроду-звіку б її не зачепила.

             Збоку підходить Параска.

Параска: О, вже і сюди приперлася! Добра кажеш?! А то чиї кури мені грядку розпарпали?!! Га?! (показує на Палажку) Твої!

Палажка: Мої? А як мої, то шо? Он твоя коза мені всі кущі  пообгризала. Ти ж навмисне так її припинаєш.

Параска: Та я хоч припинаю, а твоя корова ходить, де їй заманеться. Тільки і дивись, щоб не вступити.

Палажка: Та шо ти тут брешеш людям?!

Параска: Я брешу?! Я шо собака?! Та я тебе зараз оцим кошиком(замахується кошиком)… (Заходить господар)

Господар: Тихо, кумоньки! Новий рік надворі, миритися треба, як Господь звелів, а не сваритися. Ходімо краще до нас.

                        Заходять щедрівники. Господиня накриває на стіл.

               Слава Богу добрі люди

               Хай добро поміж вами завжди буде

               Кожної днини, кожної години

                Хай благословить вас Бог - біда хай загине

Щедрівник1: Ой господар, господарочко,

                         Пустіть в хату Маланочку,

                         Маланочка чисто ходить,

                         Як нашкодить – то помиє,

                         Їсти зварить та й накриє,

Разом:             Христос народився!

Господар: Славімо його! Просимо.

Усі заходять, з-заді вбігає Циган з козою.

Циган: Зачекайте, християни

              На веселого цигана,

              Я лише козу продам –

              Піду з вами в Божий храм.

 

Щедрівник2: А хто її купить?

                         В тебе не коза, а кляча,

                         Та до того ще й ледача!

Циган: Не ображай мені козу,

              Бо зараз хату рознесу!

Щедрівник3 (хлопець) Та у тебе коза вкрадена,

                                      А не куплена,

                                      Ще й по боках облуплена.

Циган: Неправда твоя, козаче,

              Моя коза, ще добре скаче.

 

                          Коляда «Коза»

Коза танцює, а на останніх словах падає і прикидається мертвою

Господиня: Овва! От і доскакала ся твоя коза.

Циган:  (голосить) Ой-ой-ой-ой-ой!!! Бідна моя козуня, вмерла наглою смертю. Замордували! Ніхто вже тебе не купить, а мої циганчата будуть голодні, холодні, голі, босі.

Господар: Щоб ще всі були такі нещасні як твої діти, ага!

Щедрівники: Дохтора, дохтора!

             Заходить Лікар, обдивляється Козу.

Лікар: Ціхо! Не скімлити! Коза не вмерла, лиш зомліла. Зараз я її вилікую.

                        Витягує величезний шприц. Коза вскакує і втікає

Господиня: Ну й коза, циганська душа!

Щедрівник4: Сядь козуню на припічку,

                         Не ховайся у запічку,

                         Дамо пампуха скуштувати,

                         Ложку куті облизати.

Коза: А я буду сама частуватися,

           Пампушками пригощатися,

           А ви після мене

           Можете  облизатися!

Господиня: Які ви всі кумедні.

 

Мошко Же би ви були здорові і моцні пане господарю

             Пишні і роботящі господині

             Же би ви були файні і румяні як моя дівка Маланя

             Маланю, Маланю, де ти?        

Щедрівник   А де Маланя?

                       Де Маланя?

                       Де Маланя ділась, а Маланя коло печі пирогом заїлась.

 

Вашій Малані ферчик, де би не сіла все би щось їла

Що ти си Сурко позволєєш?

Мошко Та моя Маланя як пишная паня

               Дівка – нівроку не боїться вроку

               Де си не подивиш все при ній.

  Дивіться   Станок, як млинок.

 

• Як полови мішок.

 

Мошко Статура, як фігура. А під нею ножки…

 

• Як в кози небожки.

 

Мошко З личка можна - воду пити.

 

Щоб не отруїтись.

 

Параска:  А де це ти таку хустку допяла, мабуть мати каглу затикала?

Мошко: Но-но! Ціхо-ціхо! Чого доцю мою зачіпаєте. Ми з Суркою її доглядали, ночей не досипали, вчили плекали.

 

  Мошко: Маланю, маланю, доню кохана

                 От тепер вже і нам припало як же Ірода не стало

                 Погуляймо нині доню бо я тобі не бороню

 

Мо Щедрівники: А наша Маланка, файна роботяща,

                         Вона так танцює як дівка путяща.

Мошко: Щоб тобі добро було

                З Маланьою тою

               Так ми вимучила в танці

               На ногах не встою

 

Палажка: О, ти диви на цудо. Твоя Маланя якась перестрашена дуже, певно нічого не вміє робити.

Мошко:  Вех, завіщо ґаниш мою кровиночку? Вона в нас дбає і про культуру і про гарну фігуру.А ну, доцю, покажи чого мамця навчили.

          Маланка хапає віника і розмітає по всьому залу сміття і на глядачів теж.

Щедрівники: А наша Маланка, файна роботяща,

                         Вона в хаті замітає як дівка путяща.

 

Гвалт, гвалт, подивіться люди на тую дитину

Вона сміття позбирала в бабину хустину

 

Господар: (кашляє) Ну й намела твоя Маланя, в хаті хоч сокиру вішай, павуки і ті поховалися.

Мошко: Та то вона ся перестарала трохи, так хтіла догодити.

Іди, дочко, принеси господарю води, бо щось довго кашляє.

        Маланка знімає з господаря шапку і біжить набирати воду.

Щедрівники: А наша Маланка, файна роботяща,

                         Вона в шапці воду носить, як дівка путяща.

Маланка злегка кропить господаря водою.

Мошко: Вай, вай, доцю. Нашо дядька так сильно мочиш

Господиня: Тепер вже ясно в кого, Мошку, твоя дочка вдалася. А допоможи Маланю, мені козу подоїти.

           Маланка бере решето і йде «доїти» Козу. Коза штовхає Маланку, вона падає.

Щедрівники: А наша Маланка, файна роботяща,

                         Вона козу в сито доїть як дівка путяща.

Господар: А що б то, Мошку, твоя Маланка таке зробила, щоб без шкоди.

 

Циган: Ой, йой. Сам дурний – немудра жінка, дурні циганєта

Я би нікди ж не доїв кози до решета

 

Циганка: йой кивале, шос наробив

                 Нашо с торбов дітей пустив

                 Молоко пропало, бо на землю впало

                 Кого нам тепер пиняти

                 Де с гинзибалам тепер їсти взяти

 

Циган: Йой , йой я бідний циган і хати не маю.

             Що викую, що видурю, тілько плати маю.

             А на стільки діточок треба купа сорочок.

             Плати діду пятаком! Я мав козу з молоком

             А тепер його нема-  плати гроші, бо тюрма!

 

Мошко: А я що, а я нічо

                Йой, Маланю, Маланю

                Що ти наробила

                Чим будем платити

                 Шес не заробила

 

Циган: Як не маєш діду грошей, то давай Маланку

              Я візьму  її в шатро буду мав циганку

 

Циганка: Ти старий дідура  - шес будеш мене дратувати

                 Ану марш мені до кузні міхи надувати.

                 Бо як вдарю тебе зверху

                 То не будеш збиткувати над жінков своєю.

 

Циган:Тихо, жінко, тихо.

              Бо як зачну батогом махати,

              Буде вся шкіра  на тобі тріщати.

 

Циганка: Я – Кармен дочка барона.

                   Пішов циган – геть!

 

Циган: Та ти моя жінка законна –

           і я твій барон!

Свистить слідчий

 

Що за шум, що за крик

Що за зборіще, я жду отвєт.

Молчите, ви всі вороги народа

Ану за мною в буцигарню

 

Мошко : Пане поліцай, а за що нас до тюрми?

 

Відпустіть нас пане слідчий най ми йдем додому

 

Слідчий Стоять !Расказуйте, вороги народу что здесь било

 

Та ми ніц тут пане слідчий

То все та Маланка

Що носила в шапці воду

Бо не мала збанка

В решето вона доїла

Ту козу патлату

Молоко пішло на землю

Циган хоче плату

А той Мошко не дає плату

За то циган хотів Маланку

До себе забрати

Той не дає той щось хоче

Ніц не порішили

Тепер взялись та й обоє

В тій хаті побились

 

Поліцай Ціхо всі. Я все бачу, тут пахне тюрмой

                Циган, дєд і всє что в хаті

                Ану марш за мной

 

Мошко: Пане поліцай, а за що нас до тюрми брати

              Ми до хати тут прийшли заколядувати

              Заколядували ми тут гарно вінчували

              І Маланю мою дівку  - людям  показали

             Подивіться пане – дівка як калина

             А вже файна як у бочці – добра солонина

 

Циган: Правда , правда, любий пане

            Ми кремендували

            Ми колєги з отим паном

            Ми з ним жартували

            Я не маю ніц до нього

           Ні до його дівка

           Пане поліцай, з новим роком

           Випиймо наливки

 

Геть, марш до криміналу

 

Кличмо люди козаків беруть на подаву

 

Козак: Мир цьому дому, щастя бажаєм в році новому

              Засіваєм вас зерном, щоби добре вам було

              Щоб був хліб і вино, жито, гречка і пшоно

              Щоби жили як самі знали –

              Ворогів ніде не мали

 

   Дякую, козаченьки, що до нас прийшли і всіх нас врятували.

 

Козак: Ану хлопці, візьміть його , заберіть рушницю

Всипте йому 25 – нище поясниці.

 

Козак: Ну, дідуню, хоч куди, файна твоя дівка,

            Якби мені не козацтво - була б добра жінка!

 

• Ти козаче, не спіши – та й не зарікайся

Добряче си придиви – та і женихайся!

 

• Дивись козаче не прогадай

Нашу Маланку  - не проморгай!

 

                         А наша Маланка, файна роботяща,

                         Вона посуд миє як дівка путяща.

 

Козак: Ну, був я в турків, в поляків, москалів боров

              А свою жінку накінець в Тернополі знайшов!

 

Ведучий:   Багато народних прикмет і звичаїв пов'язано з цим днем. Одним із головних є «посівання». Перший посівальник на новий рік звичайно є й першим «полазником» - тим, хто приносить щастя.

Ведучий: За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тому й посівати вони не повинні. Першого посівальника запрошували сісти на порозі - «щоб кури сідали та курчат висиджували».

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Сійся, родися, зерно крилате,
Хай буде радість у вашій хаті
Хай вам уродить овес по коліна,
Щоб вам ніколи голова не боліла.
Дай, Боже, вам цей рік добре прожити,
Кращого діждати.

Щоб були ви здорові, як вода,
А багаті, як земля.
Щоб родило у вас добре у полі,
Щоб було всього доволі.
На Новий рік ! На цілий вік!

Нас послав Святий Василь
засівати в заметіль
й особливий дав наказ, 
щоб засіяли і в вас! 
Ще й навчив казати так: 
на кохання - сієм мак, 
сієм жито на добро, 
а для сміху - ось пшоно, 
на здоров'я вам овес, 
щоб був кріпкий рід увесь. 
 

Сієм, сієм, посіваєм, 
Щастя-долі вам бажаєм! 
У щасливій вашій хаті, 
Щоб ви всі були багаті, 
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі, 
Щоб були у вас ковбаси, 
Молоко і сало, й м'ясо, 
І млинці, і пиріжки, 
І пухнасті пампушки. 
Щоб були ви в цій оселі
І щасливі, і веселі!

 

 

 

Свято Йордану - Водохреще - то третій останній празник, який припадає на 19 січня, а перед ним - святкове надвечір'я. Християнський Йордан - це пам'ятка хрещення Ісуса Христа в річці Йордані. В народному календарі - це закінчення свята Коляди. Надвечір'я - це майже точне повторення Святого вечора, а ще називають «голодною кутею», бо страви всі мають бути пісні.

В цей день люди святять воду і зберігають її цілий рік, бо вона має цілющі властивості, лікує від хвороб. Священики ходять зі свяченою водою від хати до хати. Нею кроплять і господу, і подвір'я, і всі прибудови, щоб вигнати з них злих духів.
 

Білий берег, біла крига,

Біла річка, біла мгла.

Промовля водичка тихо:

- Як далеко до тепла!

А над нею крига тонко

Раптом скрикнула нараз.

То рубають ополонку:

Водохреща йде до нас.

І нехай мороз лютує,

Хай панує біла мла.

У святій воді струмує

Чиста крапелька тепла.

Свято Водохреще 
Хоч сніжок не сипле і мороз не креше,
І без криги річка - як одна Йордань,
Урочистим кроком Святе Водохреще 
Все ж до нас приходить у січневу рань.
Третій празник гостем в кожнім домі-хаті – 
І немає нашій радості кінця.
Ой, радуйся, земле, свято Водосвяття
Звеселяє наші душі і серця.
За звичаєм мудрим нашого народу,
Щоб стояли міцно у борні зі злом,
Поспішаєм брати чудодійну воду
Ту, що освятили золотим хрестом

Колядка “Йорданська”

Пастушок: Я бажаю щастя й долі, 
Добра в хаті і на полі, 
Всім, дорослим і маленьким, 
Зичу, жийте здоровенькі 
На потіху всій родині 
І на славу Україні.

Козак: Щоб вас Бог благословив, 
Вас і вашу стріху, 
Щоб прожили в Україні 
Богу на утіху.

Ангел: Щоби лихо перебути, 
Й гаразду всім нам добути, 
І щоби цвіли, як квіти, 
Добрі українські діти.

Жид: Для вкраїнського народу, 
Для усіх, що з того роду, 
Для цілого того краю 
Мира і добра бажаю.

Пастушок: То ж любіть ви щиро, люди, 
Що для серця дорого 
Пошануйте бога дуже. 
Бо на світі все від нього.

Ангел: Дякуємо цій хаті за те, що нас приймала 
Щоби й наші господарі 
Мали з неба щастя й дари, 
Щоб усе велось віднині 
Нашій любій господині.

РАЗОМ ВСІ: “Христос ся Рождає“