Сценарій свята "Вшанування Букваря"

 

 

Колективне  свято

Вшанування Букваря

 

( У залі на троні сидить Цар, по обидва боки-Знак Питання і Знак Оклику. Перед Царем метушаться слуги: Крапка, Кома).

Ведуча: За горами, за морями,

              Кажуть,є така земля

              Із усякими дивами.

              І це- царство Букваря.

              А кругом у нього слуги:

              Знак Питання всіх дивує,

              Крапка хоче обслужить.

              Але цар чомусь сумує.

              Як його розвеселить?

Цар: Розпустив діток по світу

            Розуму навчатись.

Знак Питання: І чому це їх немає?

Крапка: Час вже повертатись.

Цар: Чи ніхто не йде до царства?

Знак Оклику: Як побачу-розкажу!

Кома: Їдуть,їдуть на коні 

            Дітки наші дорогі!

(З*являються першокласники верхи на кониках).

Цар:(слугам)Відведіть коней на стайню, нагодуйте їх. А ви, дітки, підійдіть до мене.

Першокласники:(вклоняються)Добрий день, Царю-батечку!

Цар: Добрий день! Сідайте ось тут. Ви,мабуть,втомилися в дорозі,відпочиньте трохи.

(Діти сідають біля трону Царя)

Цар:Ви пройшли доріг багато,

         Вже пора нам розказати… 

Знак Питання: Чи учились ви завзято?

                            Принесли щось показати?

(Виступ першокласників)   

 

1Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято —

Вшанування Букваря.

 

2. День вітання і прощання —

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

 

3.В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас,

До уроку, до уроку —

Чуєш, дзвоник кличе нас!

 

4.Любі гості, мами й тати,

В нас — Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

У гості в перший клас.

 

5.  Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо

 (Пісня «Ми першокласники»),

 

(Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька).

Дівчинка:    Я кинула ляльку

                     Сиджу і мовчу.

                     Ой, ніколи гратись,

                     Бо літери вчу!

 

         (Підходить до дівчинки вчитель).

 

 Ведуча: — Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила?

 

 Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ

 

 Ведуча: — То ж на свято їх проси.

 

 Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.

 

                   (Входять літери).

 

Учень: Нас 33, нас 33.

У нас міцна сім 'я,

Складаємо слова нові.

Від А до Я.

 

Учень:  Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки

                     Від А до Я.

 Учень: Знай рідну мову і вивчай,

Вона твоя й моя,

Та перш за все абетку знай

Від А до Я.

 

Ведуча: Де ви, друзі, живете?

                 Звідкіля так дружно йдете?

 

Літери:  І великі, і малі,

               Ми живемо в Букварі.

 

Ведуча:   Скажіть, будь-ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до

                    нас на свято?

 

Літери: Завітає. Тільки треба його гарно попросити.

 

Ведуча: То попросіть.

 

Літери: Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!

(Один з учнів відчиняє двері,щоб запросити Букваря,а звідти вибігає Коза і лякає його.)

 

Учень: Ой!Ой!Ой!Допоможіть!

Там страшний звір!

(У клас заходить Коза-Дереза)

Коза: Я Коза-Дереза,півбока луплена,

За три копи куплена,

Хто каші не їсть,

Молока хто не п*є?

Ніжками затопчу,

Ріжками заколю.

(Лоскоче дітей рогами)

Тупу-тупу ногами,

Я сховала ваш буквар.

Не віддам його. Ось так!

(З*являється Рак,а діти ховаються.)

Рак:А я Рак-неборак, очі витріщаю.

        Потихеньку я повзу та не поспішаю.

       А,це ти, Коза триклята!

       Ти чого прийшла на свято?

       Дивись: клешня в мене товста,

       Відріжу я тобі хвоста.

(Коза штовхає Рака, тупає на нього ногами).

Коза: Добре вмію я брикатись,

          І   не стану я боятись!

         Ось тобі, поганий Раче,

         Подивись, як Коза скаче!

(Стрибає біля Рака).

Рак:Ну,я тобі зараз покажу.

        У свою торбу посаджу!

(Рак ,схопивши Козу, хоче засунути її в торбу).

Коза: Ой-ой-ой! Краще відпусти,

          Я прошу тебе прости.

Рак: Ось давно зробила б так,

        Віддавай мерщій буквар!

         Не бійтесь,діти,входьте!

Коза:Добре,добре. Я віддам буквар,але нехай діти про цю книжку мені що небудь розкажуть. Я теж хочу бути розумною.

Ведуча: Ця книжка,Коза, знайомить із буквами,вчить читати.

(Заходить Буквар)

Буквар:  Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу,

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

 

 Учень: Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні.

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

(Виступ літер)

Цю букву знають всі на світі,

Вона найперша в алфавіті.

Весела,гарна,і дзвінка,

І найскромніша буква А.

 

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

 

«Ве»-смішний велосипед:

Ні назад,ані вперед.

 

Он на озері пливе,

Як гусятко буква «Ге».

 

Га-га-га та ге-ге- ге…

Це,напевно,буква «Ге»?

Бо вона якраз така,

Наче шия в гусака.

 

Як зробити букву «Де»?

Дуже просто-як димар.

Піч затоплять,дим піде

І підніметься до хмар.

 

Буква »Е»- впізнав чи ні?

Етажерка на стіні.

 

Буква «Є».Яка вона?

Наче скибка кавуна.

Кавуна маля просило,

Двічі скибку надкусило.

 

Журавель шукає броду-

Жабенятко-скік у воду.

Жук до жаби:-жу-жу-жу!

Журавлеві розкажу.

 

Знизу,збоку і згори

Схожа «Зе» на цифру три.

Є три зуби в букви «Зе»

Ними все вона гризе.

 

Буква «И»-пані загадкова,

Ніколи не стане на початку слова.

 

Буква «І»неначе свічка,

З ясним вогником вгорі,

А погасне-чорний гнотик

Стане крапкою над «І».

 

Буква «Ї» така ж,як «І»,

Тільки крапки в неї дві.

 

«Й», як «И» підпережи,

Зверху дужку приложи.

 

Куштувало козеня кущики колючі

І кричало козеня «Ой які кусючі!»

Є колючки тут і там – як  його вкусити?

Треба кущики колючі косами скосити.

 

Має Петрик капелюха,

Натягнув його на вуха.

Капелюх як буква « Л»

Не забудь її тепер.

 

Мала Маринка має м’ячик

Малиновий м’який такий

Маленький м’ячик гарно скаче

На радість дівчинці малій

 

Он до хати перелаз,

Хоч обходь,хоч перелазь.

Він видніється ген-ген-

Перелаз, як буква «Н».

 

Сонце наче буква «О»,

Над землею попливло.

І до нього, як до мами,

Діти тягнуться руками.

 

«Пе»-дві палиці в дворі,

Перекладина вгорі.

 

«еР»- наче ріг у барана,

Хоч баран того не зна.

 

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «Ес-с-с!»

Сіра гуско не сварись!

Ось ця буква «еС»,дивись;

Як пиріг маківничок,

Наче місяця ріжок.

 

Молоточок,молоточок,

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб*єте,

Я ж залізна буква «Те».

 

Скажи,горобчику,чому

Титак боїшся букву «У»?

Тобі зізнаюся я, татку,-

Ця буква схожа на рогатку.

 

На майдані де фонтан.

У футбола грав фазан.

Був би класний футболіст-

Заважає пишний хвіст.

 

Хрестиком хустину

Мама вишивала.

Букву «Ха» Христинка

Вишиту впізнала.

 

Цап забрів у двір рогатий,

Цуценя зайшло до хати.

Цілу ніч йому не спалось,

Цапа цуценя боялось.

 

Буква «Че» немов стілець.

Догори лиш ніжки,

Навіть з цифрою 4

Буква схожа  трішки.

 

Ішов гусак поважно так.

Рядком за ним -дві гуски в такт.

Ніхто із них не поспіша,

У двір ступає буква «Ща».

 

Розкажіть про букву «Ща»!

А вона така ж як «Ша»,

-Тільки в неї,- каже Костик,-

Унизу праворуч хвостик.

 

Підняли ми букву «еР»

І поставили ось так.

Що ми маємо тепер?

М*який знак.

 

Букву «Ю» я впізнаю-

Трохи дивна буква «Ю»,

Нібито до ясена

Буква «О» прив*язана.

 

Стрічок дві,один вінок-

Буква «Я» іде в танок.

 

 

Веселе місто Алфавіт

Прощається із вами,

Маленьких літер славний рід

Обернеться словами.

Складайте в речення слова,

Їх у книжках читайте.

Веселе місто Алфавіт

Завжди ви пам’ятайте

Ведуча:

Сценка « У Петруся нині свято»

У Петруся нині свято,

Хвилювань у всіх багато,

Петя йде у перший клас,

І здивує всіх в цей час.

Весь народ на вулиці 

З Петрика дивується,

Петя в школу йде не сам,

Зараз видно стане нам.

Ведуча: Хто за хлопцем поспішає?

Мама: Мамочка!

Тата: Таточко!

Ведуча: Хто за Петриком кульгає?

Бабуся: Бабуня!

Ведуча: Хто це стогне, не встигає?

Дідусь: Дідуня!

Ведуча: Ну скажіть же, це чому

Ви турбуєтесь за нього?

Треба вчитися йому-

В нього вже своя дорога..

Мама: Хто ж всі ґудзики застібне,

             Витре носик,як потрібно?

Діти: Сам!

Тато: В цім портфелі є усе,

           Хто ж портфелик понесе?

Діти: Сам!

Бабуся: Хто ж хлібчик масличком намаже?

Діти: Сам!

Дідусь: А черевички хто зав*яже?

Діти: Сам!

Мама: Він же ще такий маленький!

Тато: Він же ще такий слабенький!

Бабуся: Він такий примхливий!

Дідусь: Він ще хворобливий!

Мама: Пожалійте ви його, першокласника мого.

Тато: Я з роботи відпросився,

         Щоб синочок не трудився.

Бабуся: Щоб не схуднув мій онучок,

              Періжечок дам до ручок.

Дідусь: Пропустіть же на урок,

               Зав*ячать йому шнурок.

1-а дитина: Так, шановні, не піде.

Хай дідусь додому йде,

Не буває так ніколи,

Щоб дідусь ходив до школи.

2-а дитина: Як бабуся буде в школі

За уроками сидіти,

Хто ж тоді для Петі

Вдома буде кашу й борщ варити?

3-а дитина: Мами й тата,дяді й тьоті

Будь повинні на роботі.

Якщо ви такі хороші,

Працюйте й заробляйте гроші!

Ведуча: Не пропаде Петрусь без вас,

               Заходь же, Петю,швидше в клас!

               Скоро Петрик буде вам

               Відповідать на все: « Я сам!».

               Хто історію цю впізнав,

               Той на вус свій намотав.

               Самостійні будьте, діти,

               Щоб нікого не смішити.

(Пісня «Мама двері відчиня»)

Пізнайко.

              Ой! Куди ж я це попав?

               Що за свято? Що за бал?

               Що у вас тут, дітвора?

Діти. Вшанування букваря.

Пізнайко.

                Я – Пізнайко, любі діти,

                 Знаю я про все на світі:

                 Про моря, гори і ріки.

                 Хочу, щоб і ви пізнали,

                 Про усе на світі знали.

                 А щоб все на світі знати,

                 Треба багато читати,

                 Не лінитись, а трудитись,

                 В школі старанно учитись.

 

Пізнайко. Чи готові ви до свята?

Діти. Так, готові.

Пізнайко. Перевірю я всіх вас,

                  Чи готові в перший клас?

                  Якщо бублик надламати,

                  Яку букву будем мати?

Діти. Буква «ес».

Пізнайко. Що за буковка така,

                  Наче кроковка стрімка?

Діти. Буква «а».

Пізнайко. Що за буковка така,

                  Що подібна до жука?

Діти. Буква «же».

Пізнайко. Тигреня мале ричить?

                  Яку букву воно вчить?

Діти. Букву «ер».

Пізнайко. Гарно знаєте ви букви,

                  Гарно вмієте читати.            

                  А чи вмієте ви гарно,

                 Вправно, дружно рахувати?

Діти. Вміємо.

Пізнайко. Ну гаразд, ну гаразд.

                  Перевірю я всіх вас.

                  Скільки ніг у гриба?

Діти. Одна.

Пізнайко. Скільки вух у слона?

Діти. Два.

Пізнайко. Скільки кольорів у світлофора?

Діти. Три.

Пізнайко. Скільки ніжок у кози?

Діти. Чотири.

Пізнайко. Скільки пальців на одній руці?

Діти. П’ять.

Пізнайко. А на двох руках?

Діти. Десять.

 Пізнайко.

             Гарно з вами веселився. Молодці, малята!

             Тож дозвольте на цім святі

             Ключик знань вам передати.

             Провести в щасливу путь,

             В край, де вам знання дадуть.

             Тож не гайте, діти, часу,

              Вчіться, пізнавайте і ростіть,

              І найвищої вершини

              Ви в житті досягніть.  

(Пісня « В школу»)

Учитель. Хочу доповісти Букварю та гостям, що учні залюбки вчились говорити скоромовки, складати чистомовки , відгадувати загадки, читати казки. Як ми це робили, просимо подивитись і разом з нами попрацювати. А зробимо ми це у вигляді гри «Лісовий кошик».Тут в залі є різні дари природи –квіточки,грибочки і сунички,а в кожного з дітей є кошик. Зараз кожен підійде і візьме собі всього по одному.Але ці дари незвичайні,бо у кожному з них містяться завдання.На грибочках- чистомовки,на квітах-загадки,на суничках-фрагменти з казок.

А тепер повторимо чистомовки.Гриби.

* Ра-ра-ра. У нас свято Букваря.

* Ру-ру-ру. Ми звітуємо букварю.

* Чили-чили. Всі букви повчили.

* Три-три-три.Літери 33.

* Цять-цять-цять. Читаєм на дванадцять!

Зараз відгадаємо загадки.Квіти.

*Біла білка плиг та плиг по чорному полі.

Ми без неї не могли б вчитися у школі.(Крейда)

*Що за дім серед села,що гуде,немов бджола.(Школа)

*У портфелі в мене дивний дім,

Все приладдя живе в нім.(Пенал)

*Не кущ, а з листками, не свита,а зшита.(Книжка)

*Колючий клубочок прибіг у садочок.(Їжак)

 

Доповни прислів’я.Сунички.

1. Мудрим ніхто не родився, а …

2. Книга вчить, як на світі…

3. У дитинстві вивчене, що на камені …

4. Книжку читай – розуму …

5. Без труда нема …

Ведуча: Привітати перший клас прийшли п’ятикласники зі своїми побажаннями і настановами.

П’ятикласники.

• Щоб ви не дивились похмуро і косо ,

Ніколи не вчіться писати носом.

• Щоб не гнітили вас горе та біди,

       Вчасно з’їдайте сніданки та обіди.

       Нещастя женіть, наче воду крізь сито!   

       Найкраще – це вчасно перекусити.

• А трапиться двійка, гірка, як цибуля,

Хоч як вона, клята, пече й муляє,

Сльози видушує й кислу міну,-

Миріться й приймайте, як вітамінку.

• Хай у науці кожен привчиться

покуштувати і хрону, й перчиці.

Зате, коли буде в навчанні тяжко,

Дванадцяти в журналі цвітимуть ромашками.

(Пісня «Школярочка»)

 

Буквар. Дякую за побажання!

Добре старались, гарно вчились.

Та я пам’ятаю, що з нами працював ще один підручник.

 

Математика.

Я вітаю вас, малята,

В це букварикове свято.

Ви вже вмієте читати

І писати, й розмовляти.

Гарний ключ вам дав у дар,

Мудрий до всіх знань Буквар.

А мені цікаво знати,

Чи навчились рахувати

       Веселі математики

• Скільки буде два по два?
• 222
• Скільки буде три по три?
• 33.
• Скільки буде три по п’ять?
• 35.
• Ох і добре ж ви навчились рахувать!

Та не тільки рахувать,

Можем й сценку показать.

 

Буквар. Любі діти! Я мандруватиму далі, а замість мене залишаю інші підручники, які поведуть вас у країну знань, навчатимуть великої любові до країни, де ви народились й житимете, де вперше сказали слово «мама».

 

Читанко добра, прийми естафету,

Веди школяриків по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум та руки

Незнані шляхи на планеті Науки.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля!

 

Буквар. Цих діток я прошу навчати того, що знаєте самі.

 

А вас прошу не лінуватись,

І вчити уроки день при дні.

І берегти книжки. Віднині

Найперші друзі вам вони.

 

Учні.

Обіцяємо не лінуватись

І на 12 лише навчатись.

 

Читанка.

Я – читанка нечитана.

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня,

Чи просто – погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі, прощавай!

 

Учні.

1. Добрий Букварику!

Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки…

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

 

2.Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу

І першу букву,

За перше слово

І першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки!

 

Буквар.

Що я скажу вам од душі,

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп’ята.

Хай підростає ваш 1 клас.

Я залишаю вас.

 

Діти.

Прощавай, Букварику!

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

 

Рідна мова.

Як найчарівніша колискова,

Плекає з дитинства вас рідная мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком.

Шануйте, малята, цю добру книжку!

Я завжди вас буду вчити

Рідним словом дорожити.

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

- Діти,давайте пограємо з вами гру «Поїзд»

Музика.

Щоб світом цим радіти,

І любити світлі дні,

Ви повинні розуміти,

Як складаються пісні.

Нотні знаки – чарівні,

І такі вони красиві,

Наче квіти у росі.

А звучать вони, як диво –

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

На Буквариковім святі

Хай радіють всі, усі!

(Пісня «Вчать у школі»)