Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Сценарій "Світле свято Великодня"

Про матеріал

Сценарій позакласного заходу "Світле свято Великодня" розрахований на учнів 5-6 класів. Мета заходу: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят Вербна неділя, Чистий четвер; сприяти відродженню звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції. Може стати у нагоді класним керівникам та вчителям української мови та літератури

Перегляд файлу

                            

 

 

 

 

 

 

Паска


       

                      СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ

 Мета. Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят. Вербна неділя. Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

              Свято проводиться в класі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска.Діти одягнені в національні українські костюми.

ПІСНЯ «ПИСАЛА МАТИ ПИСАНКИ»

Слово вчителя: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня.  Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне і величне свято. Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам.

Ведуча. 
Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведуча. 
Хто ти, хлопчику маленький?

Учень.
Син я України-неньки
Й тою назвою горджуся!

Ведуча. 
А по чім тебе пізнаю?

Учень.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.


 


Ведуча. 
               В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

Учень.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.

Учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес!

Учень.
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:

Всі разом. 
Христос воскрес!

Ведуча. 
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.


СЦЕНКА

 (Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,                                                                                                        А красива, як весна.

Дівчинка. 
Хто ти?

Вістунець. 
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка. 
А чого мене б'єш?

Вістунець. 
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ви  не зволікайте, бо:
Верба б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень!
(Легенько вдарити вербичкою).


Ведучий. 
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося. (Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
 

У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.


СЦЕНКА

Мати. 
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, по паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики).

Мати (обмахує віником всі кути хати). 
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча. 
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка. 
Моя рум'яніша!

Лесик. 
Зате моя з сиром!

Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом). 
Дай, мамо, покуштувати.

Мати. 
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

Ведуча. 
Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Слово вчителя: Скрізь розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на Хресті і про Воскресіння.

Слово вчителя: Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві.

Марія Магдалина: "Христос Воскрес!"

Слово вчителя: Здивувався імператор.

Імператор: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним".

Слово вчителя: І тут сталося чудо – яйце почервоніло.

Імператор: "Воістину Воскрес!»

Слово вчителя: Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка — робимо писанки, даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес! " А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!"

Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль.

Пісня "Писанка" (Сл. Д. Чередниченка, муз. В. Кравчука).

Розмалюю писанку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різьблену сопілочку намалюю.

Буде коник весело танцювати.

         А моя сопілочка буде грати,

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І. малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.                                 Катерина Перелісна


Ведуча. 
Крашанки розфарбовували у різні кольори.

1-й учень. 
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір -

2-й учень. 
Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

3-й учень. 
Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень. 
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень. 
Чорний - символ землі, й родючості

Ведуча. 
Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень.
Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень. 
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

Ведуча. 
В ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.
 


Ведуча. 
На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!

 


ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок, 
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють дати
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати, 
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати... 
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Леонід Глібов


Ведуча. 
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі й печива.


ІНСЦЕНІЗАЦІЯ «ВЕРЕДУЄ ПИШНА ПАСКА» 
(Ґагілка-пісня)

Вередує пишна паска:
Гей, посуньтеся, будь ласка,
Заграйте мені нині маршу,
Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се? Рідна нене, 
Порося, та ще й печене, 
Скочило, на рівні ноги, 
Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою, 
Вже готовтеся до бою, 
Маю гичку, як корону, 
Зараз вас усіх захроню,

Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.

Надійшло до всіх кропило, 
Накропило, насварило,
Мир хай буде всім сьогодні
Бо то свята Великодні.

ПІСНЯ «Писанка – зорянка» (ТАНОК)


Ведуча. 
Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати, батько. 
Свята паска у хату.

Дочка, син. 
Вся нечисть із хати.

Мати. 
Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.

(У череп 'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько. 
Візьми, Улянко, щоб красива була.

Ведуча. 
Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько. 
Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті й здоров'ї.

Ведуча. 
Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

Ведуча. 
Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.


Гра "Навбитки"

Полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто, виграв.


Гра "У котка".

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.


Гра в знахідку.

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.


Ведуча. 
У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.


СЦЕНКА

Сашко (ллє воду на Яну). 
Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Яна. 
Обережно, Сашко, віночок новий, квітки замочиш.

Данило. 
А ти на коси, Сашко, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Яни. Вона втікає).

Яна (стріпує воду з кіс). 
То вас помити треба. Бачите, які малі, ніби вас ніколи весняний дощ не мочив.

Ангеліна (підбирає глечик). 
Давайте, дівчата, поллємо Славка, щоб добре ріс.

Дівчата підбігають до Славка. Одні тримають його, інші ллють на нього воду.

Славко. 
Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Ангеліна (ллє на Славка воду 3 рази). 
Один дощ, другий дощ, третій дощ!

Славко. 
Досить з мене одного. Бр-р-р!

Ангеліна. 
Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять 3 роки голодні".

Славко. 
На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Діана. 
Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.


А ВЖЕ КРАСНЕ СОНЕЧКО

Муз. П.Позицького
Сл. О.Олеся

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясно щире золото
Розлило, розлило.

На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску.
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

Ведуча. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: "Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!" На згадку про свято діти підготували подарунки.

Скільки б не співали,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
І у вас, і у нас
Хай все буде гаразд,
Щоб ви і ми
Щасливі були!

 

 

ПІСНЯ «МИ ЩАСЛИВІ ДІТИ»

Наприкінці свята усіх присутніх частують паскою
ПІСНЯ «МИ ЩАСЛИВІ ДІТИ»

 

На нашій планеті прекрасній

Лиш милий один серцю край:

Небо блакитне і зіроньки ясні,

Ти гарна, земля, наче рай.

 

ПРИСПІВ

Я і ти, я і ти,

Ніде правди діти

На своїй землі святій

Ми щасливі діти

 

У цілому білому світі

Панує краса і любов.

За все, що дала нам земля наша рідна

Ми дякуєм знову і знов.

 

ПРИСПІВ

 

Давайте ми всі, любі діти

Посіємо щастя зерно

Тут нам жити, тут нам любити,

Тут нам творити добро

 

ПРИСПІВ   2 рази

doc
Додано
22 березня 2018
Переглядів
3603
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку