сценарій святкування Різдва Вертепу

 Сценарій Вертепу

Сидить господиня (бабця). Хтось стукає у двері, заходить атеїст.

Атеїст: О, що то за диво?

            Що то таке? Що то за мара?

            О, якась бабця стара!

            То може знає щось і допоможе дійти до Ірода Царя.

            Здається, збився я з дороги.

            Господине, що то за дорога?

            Іду я до Єрусалиму.

            Покажіть, куди дальше йти треба.

Бабця: А навіщо Ви туди прямуєте, пане?

           Чи не паломник? Звідкіля?

Атеїст: Я не паломник, я не вірю в Бога.

             Я тільки Ірода шаную,

             Йому любов свою дарую,-

             Великому правителю, вождю і повелителю.

Бабця: Іродові? Вождю і повелителю?

            Поганину і спокушителю!

Атеїст: О, бабцю, бабцю, видно, що Ви вже стара.

Не тямите Ви в справах Ірода –Царя.

Напевно, цілий день свої молитви промовляєте

І на свого правителя чекаєте?

Але чи той Бог існує?

Ніхто ж його не бачив і не чує!

Бабуню! Атеїст я.

По суті, реаліст я. (виходить).

Бабця: (йому вслід):

Молитись буду я за тебе.

Почує Бог усе не небі. 

Десь далеко чути коляду. Стук у двері. Заходять всі герої Вертепу.

Пастушок 1: Мир Вкраїнській добрій хаті.

                       Просим, газдо, нас прийняти.

                       Прославляєм Христа-Бога!

                       Ох, важка була дорога.

 

Пастушок 2: Слава Богу, добрі люди!

                       З Вифлеєму ми ідемо.

                       І, ступаючи усюди,

                       звістку радісну несемо.

 

Пастушок3: Що Христос, Спаситель світу,

                      Народився у Вертепі.

                      І зоря яскраво світить

                      Тій дитинці ясно в небі.  

 

Пастушок 4:Весь світ нині звеселився,

                      Бо син Божий народився!

                      І ви, браття, веселіться,

                      Рожденному поклоніться!

Звучить коляда.

 

Цар1: Із Сходу далекого

           З далекої землі

           Ідем ми сюди вже

           Всі ночі і дні.

           Із тою зорею,

           Що так ясно світить,

           З неба до землі.

 

Цар 2:Ми ідем із колядою

           За небесною звіздою.

           До Царя ідем нового

           Що прийшов до світу цього.

 

Цар 3: Спішимо зложити щиро

            Золото, ладан і миро!

 

Цар 1: У вашій господі

            так світиться ясно

            Засліплим у ночі темній.

            Ось золото, вбрати світильник ясний у шати

            Світла його достойні.

Господиня: Немає в господі

                     Світильника ясного.

                     Тільки дитя у яслах!

Цар2:  У вашому домі

             Як лагідно, тепло

             Замерзлим у дорозі зимовій.

             Розквітне весняно

             Добрий вогонь цей

             Від запашного ладану.

Господиня: У домі немає вогню і жарин.

                     Тільки Господь і тварини над ним.

Цар 3: Миром Господа вславим,

            Що прийняв гостинно нас.

            Під зорею своєю.

            Та хто відчинив нам до Господа двері?

Всі разом : МАРІЯ! (коляда про Марію).

 

 

 

 

Жидівка: О, Ви вже тут, наївні браття,

                 Принесли людям благу вість?

                 Й звете Месію прославляти?

                 Я все Вам зроблю тут на злість!

Ангел 1 : Добро, красу….сліпому не побачить,

                        Як правди молитов глухому не почуть…

Жидівка: Та перестань! Я знаю, що то значить:

                 Краса, добро… усе це зайва річ. 

                 Бо лиш тоді життя чогось та й варте.

                 Коли в кишені в тебе зайвий гріш. 

Коли ти не будуєш, а пануєш,

Хіба не так? Чого ж бо ти мовчиш?

Що дасть добро? Яка від нього рада?

Кому? За скільки ти його продаш?

У світі – золото – єдиний Бог і влада.

Йому вклоняються і бідний і багач.

 

От, у мене в торбі добра повна.

Все знайдеться, що завгодно.

Налітайте, розбирайте.

І мені грошей давайте!

Жидівочка має файний крам,

Все сподобається Вам.

 

Жиди люблять много грошей,

Ще й господарів хороших.

У яких доляри й єври,

Всігди там я буду перва!

Пастушок 1:  Зажди жирівко, ховай торбу.

                        Тут не буде твого торгу.

                        І тікай мерщій із хати.

                        В корчмі будеш гендлювати.

Пастушок 2: Годі, жидівочко, нас дурити,

                       Ми без тебе будем жити.

                       Без облуди, без мороки,

                       Є у нас свої пророки.

Виходить Ірод:

Що за диво тут є з вами?

Я царем є над царями.

Жидівка: А ну пастушки принесли вісті,

                  Що Цар світу народився,

                  В Вифлеємі місті.

Ірод: Замовчіть мені прокляті1

          Бо скараю Вас в цій хаті!

          Гей, шукайте, мої вої,

          Чи нема дитини тої.

 І наказ мій занесіть:

Всіх дітей в краю зібрати,

Всіх дволітніх постинати!

Кожний хлопець до двох літ

 Хай загине!- Так скажіть!

Бо тоді і вам не жити!

Хто вас буде боронити?

Виходить Смерть.    

Що задумав ти лукавий?

Вигубити люд весь правий

Ні! Не вдасться це, проклятий!

Ти не будеш панувати!

Бо Царем буде дитятко,

Вифлеємське Отрочатко!

І вчинив ти лютий злочин,

Що вбивати ти дав почин,

Я тебе за це караю,

І на місці тут стинаю.

( карає косою Ірода).

Виходить Ангел1:

Поборено зло, лютий цар відступив,

Звалив його спільний до волі порив.

Хай згода й любов поміж вами панує,

Хай справами Вашими серце керує,

Хай злоби і заздрості згине отрута,

Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!

А нині ми разом Ісуса вітаймо

І славу вовіки Йому заспіваймо!

Ангел 2:

Прощавайте, добрі люди1

Вже спокій віднині буде.

Щир Господа благайте,

Своїх діток научайте.

Щоб до церкви всі ходили,

Щиро Богу ся молили.

Здержуйтесь від пустоти.

Не робіть батькам біди!

Шляхом Ірода не йдіть

До Бога ся наверніть

То вас Бог буде любити,

Буде Вас благословити,

Пошле Вам щасливу долю.

І удома, і на полю.

 

 

 

 

 

Атеїст:

Яким сліпим я був,

Поки не вірив в Бога.

Жив я у темряві, брехні.

Та зірка ясна в небі засвітила,-

Народження Ісуса сповістила.

І вірю я тепер , як  усі ви:

Моє життя змінилося з тієї миті і пори.

Ангел1:

Той сам Христос, неспізнаний, незнаний,

Не розуміє дехто і в наш час…

Тож у Різдві вітаймо свого Бога,

Який з любов’ю виглядає нас.

Взамін за той вертеп, яскиню зимну,

В наш дім тепленький запросімо Христа,

І тут Йому віддаймо перше місце

І в своїм домі, і в своїх серцях.

Ангел 2:

Взамін за злобу і байдужість світу

Радіймо щиро із Різдва Христа!

І золото любові свого серця

Ми зложимо у сніп Дитятка і Царя!

Пастушок1:

Добре, хлопці, Слава Богу!

Можемо вже йти в дорогу!

Господарі. Прощавайте1

Словом злим не споминайте!

Пастушок 2:

А за цими словами в дзвіночки дзвоним,

В дзвіночки дзвоним, а всім ся клоним,

Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим,

Віком довгим, прибутком добрим,

Самі з собою і дружиною,

І з усім чадом, зі святим ладом

Святим Божеством, Божим Рождеством –

Вас вітаєм! Христос рождається!