Сценарій "Свято Миколая"

СВЯТО МИКОЛАЯ

(звучить мелодія пісні «Ой, хто, хто Миколая любить).

Ведучий

Наш народ у році має гарних свят багато.

Та ніяке не замінить дітям одне свято.

Ведучий

Коли зимонька надходить, земля промерзає.

До діточок іде в гості свято Миколая.

Ведучий

То не місяць ясний сходить, не цісар гряде,

То до нашої хатини Миколай іде.

Ведучий

Той, хто Божим заповітам був вірний до скону.

Хто був бідним і нещасним завше в оборону.

Ведучий

Все багатство він віддав бідним і нужденним.

За життя його всі мали святим і блаженним.

Ведучий

То вернулось у сто крат віддане в офіру,

Бо святий наш Миколай нам примножив віру.

Ведучий

І приходить він до нас перед Новим роком

Щедрим, добрим і багатим пресвятим пророком.

Ведучий

Всіх згадає, всім він знайде дар свій по заслузі,

За те святий Миколай дорогий нам дуже!

 

(Святково прикрашена світлиця. Ікона Миколи- Угодника. Горить свічка. В кімнаті мати і діти).

Ведучий

Тихо світлиця іскриться,

Вечір шепоче в вікно…

Мати.

Діти, уже святий вечір,сонце сховалось давно.

Зараз запалимо свічку – звичай прадавній цей знай!

Зорі покликали нічку…

Доня.

А скоро прийде Миколай?

Мати.

У Миколая багато роботи:землю усю обходить,

На поміч прийти землеробу і від нещастя боронить.

Доня.

А правда, найбільше Микола любить маленьких діток, -

Він до них лагідний, добрий, з ними співа пісеньок?

Син.

А ще під подушку сьогодні гостинці він нам принесе.

Доня.

От тому Святого Миколу я дуже люблю, над усе!

Мати.

Але під подушку гостинці кладе тільки діточкам чемним,

А неслухняним, сварливим, чекати гостинця – даремно!

Доня.

Мамо, мамо, а ми ж бо слухняні?

Син.

Скажи, ведемо як себе?

 

Мати.

Правду ніде не сховаєш, - і з вами бува, діти, всяк!

Доня.

Ну, вибач нам, матусю! Ми будем тебе слухать.

Син.

Ти не жалійся Миколаю, як буде в двері стукать.

Доня.

Ми в хаті приберемо!

Син.

Навчатись добре будем.

Доня.

І навіть чисто посуд помити не забудем.

Мати.

Ну, добре, мої любі, повірю ще раз й край!

Біжіть швиденько спати, - в дорозі Миколай!

 

СЦЕНА 2.

(Музика. Танцюють янголята. Виносять книгу)

Янгол 1.

На святого Миколая цілий рік жде дітвора,

Тож йому сніжин громада шлях сріблястий простеля.

Янгол 2.

Ми летіли просто з неба, як втомилися  крилята!

Було холодно і важко, відпочинем, янголята!

Янгол 3.(показує книжку)

Принести сюди цю книжку наказав нам Миколай

І просив нас дуже-дуже: «Від злих сил оберігай!»

Янгол 4.

Ми трудились цілий рік, добрі вчинки споглядали

І найкращих лиш дітей у цій книжці записали.

Янгол 1.

Може, ми кого забули? Краще ще раз подивитись,

Щоб для кожної дитини в світі кривди не зробити!

Янгол 2

Чи є Леся та Андрійко?

Янгол 3.

А Іванко та Марійка?

Янгол 4.

Юра, Петрик та Галинка? Таня, Оля,та Маринка?

Разом.

Наче всіх ми записали!

Янгол 1.

Скільки нам вдалось зробити,- тепер можна й відпочити!

(янголята вибігають, залишають книжку. Забігають чортенята)

Чортеня 1.

Оце добре! Оце діло! Можемо гуляти сміло!

Ну, дурненькі янголята, ви – наївніші ягняти!

Чортеня 2.

Взяли книжку й залишили, вже її сніжинки вкрили.

Чортеня 3

То давай її гортати й, що написано, читати.

Чортеня 1.

О! Та тут якийсь є список!

Чортеня 2.

Та не сунь туди свій писок!

Чортеня 3.

Я читати трохи вмію.

Чортеня 1.

Ну і вредний же ти, змію!

Чортеня 2.

Тут якісь ось букви, думки! О, «Цим вручити по-да рун-ки».

Разом.

Он воно що!

 

Чортеня 1.

Ми цю книжку заховаєм, хай святий її шукає! Хай шукають янголята!

Разом.

Це вже наша їм відплата!

(забігають янголята)

Янгол 1.

Та вони забрали книжку!

Чортеня 1.

Та сидіть собі там нишком! Книжку добре заховаєм і ще вільно погуляєм.

Янгол 2.

Який дідько вас прислав, як зайшли ви у цей гай?

Янгол 3.

Принечемні чортенята! Книжку дав нам Миколай!

Чортеня 2.

Так, тепер це наша річ!  Книжки нізащо не дам!

Не підходь мене до віч навіть Свят-Микола сам!

Янгол 1.

Віддавай, нечиста сило, книжку скоро, й не кричи.

А як ні – тоді кропилом проженем тебе в кущі!

 

Янгол 2.

От як вріжуть Морозенки!

Як закрутяться вітри!

Разом.

То відмерзнуть ваші роги й відпадуть у вас хвости!

Чортеня 1.

Ой, дубар!

Чортеня 2.

У нас же тепло!

Чортеня 3.

То й гайда мершій у пекло!

(чорти вибігають)

 

СЦЕНА 3

(виходять діти в українських костюмах)

Хлопець.

Забілів снігами гай.

Йде вже, йде вже Миколай.

Хоч надворі - зимний час,

Не забув святий про нас.

 

Дівчина.

Просимо тебе, Владико:

Втіху нам зроби велику,

Радість нам найбільшу дай, -

Звесели наш рідний край.

 

Виходить Миколай.

О, як добре бачить вас в цей святковий добрий час!

Я довго зустрічі чекав і ваші вчинки споглядав,

Мої слухняні діти!

Всі.

З тобою й нам усім радіти!

(співають пісню «Ой хто, хто Миколая любить»

Дівчина.

Чудотворцю ясний! Ти повідай усім

Про дарунки, які ти приніс у цей дім!

В кожнім мешканні дитинці

Снилися твої гостинці.

Миколай.

Я дарунки оті просто так не даю,-

За хороші справи я торбинку свою

Розв’яжу для дітей, що достойні наград,

В котрих серце – ясний зорепад.

Як цей рік прожили, ластів’ята мої?

Розкажіть нам про справи свої.

Дитина.

Я, Владико Миколаю,

Мамі завжди помагаю:

Шити, прясти, вишивати

І худобу доглядати,

Тато й мама мною горді _

Я ж бо їхняя кровинка –

І старанна, і пригожа

Справжня, щира українка!

Миколай.

До душі такі дівчатка! Люблять маму, люблять татка!

Їм не бути наодинці, ось за це тобі гостинці!

 

Дівчата.

Ми давно вже троє дружим: разом – на уроки, на пісні.

А ще танці любим дуже українські запальні.

(танцюють танець)

 

Хлопчик.

А я у Бога завжди прошу не цукерок і не грошей,

А здоров’я мамі й тату, Миру й щастя в нашу хату.

Слави й волі всій родині. Нашій славній Україні.

(вбігає чортеня. За плечима у нього – в’язка прутів)

Чортеня.

Миколаю, а тобі допомога не потрібна?

Миколай.

Оце тільки тебе мені й не вистачало!

Чортеня.

Ну тоді ти мені допоможи. Так їсти хочеться, що ледь копита тягну.

Миколай.

Чим же я можу допомогти?

Чортеня.

Дай мені оцей мішок. Уявляю, що там! Оце б я з’їв - цукерки, марципани, горішки і банани, і яблука, і груші, і жуйок цілу купу.

Миколай.

А дітям?

Чортеня.

Дітям? Накрутив би різочок для нечемних діточок!

Тут стане всім: і дівчаткам – задавакам! І хлопцям – розбишакам!

Ти ж чув про різдвяні подарунки? Це значить рі -  зоч – ки – різ –двя – ні. (ходить по залу) Кому різдвяні подарунки? Кому подарунки? Не хочете? Дивно!

Миколай.

Бачиш, не подобаються діткам твої подарунки.

Чортеня.

А у мене навіть список є, кому вони призначені. О, давай поміняємось! У тебе список, у мене список.. Давай? Яка різниця? Ось дивись, у мене навіть довший! (витягає список) «Петро вибив вікно. Тетянка насмітила у класі. Андрій забув удома підручник…»

Миколай.

Е ні, у нас таких немає. Нам такий список не годиться.

Чортеня.

Ех, жаль. А ти все-таки не дуже довіряй. Може, у твій список і з мого хтось потрапив? Я стану поряд і буду слідкувати, щоб усе було чесно.

Миколай.

Гаразд, тільки не заважай.

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Бачу, щічки в вас рум’яні,

Знаю - всі ви тут слухняні.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі,

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік –

Знов прийду я через рік

На велике світле свято.

З Миколаєм вас, малята!