Сценарій "Свято Першого дзвоника"

                            Сценарій свята першого дзвоника  

            « Двері у світ знань, або таємниця золотого ключика»

                                                        

Ведучий 1:
Тепла осінь - як весна,
Далечінь така ясна.
В золотім серпанку поле.
Зріє жито молоде,
Дружно з квітами до школи
Знову молодість іде

Ведучий 2:
Вересень немов учитель,
Двері школи відчинив,
Школярів дзвінком врочистим
До навчання запросив

Ведучий 1:
Здрастуй гімназія, здрастуй, рідна!
Здрастуй, любий клас!
В першовересень привітно
Ти стрічаєш нас!

Ведучий 2:
Пахнуть фарбою класи просторі
Ой, як хочеться вже до книжок!
Ми від степу і синього моря
Всі злетілись на перший урок!

                    ПІСНЯ __________________________________________________

ВЕДУЧИЙ 1 -  Дорогі учні, шановні батьки, гості, колеги! Ми раді вітати вас на нашому казковому подвір’ї. Тим більше, що привід нашого зібрання неабиякої важливості – Свято знань.

 

ВЕДУЧИЙ 2 -  Ми на порозі нового навчального року, на порозі в захоплюючу Країну Знань. І скільки б ви не крутили глобус, ви не знайдете цю країну на жодній географічній карті, бо країна ця незвичайна, казкова і знаходиться на материку – «Школярія».

 

ВЕДУЧИЙ 1 -  Для когось цей навчальний рік буде останнім і вирішальним, він покладе межу між дитинством, шкільними роками і дорослим життям. А для когось Свято першого дзвоника буде справді першим в гімназії.  . Перший дзвоник, який покличе на перший урок, і   вчителька, яка поведе у Країну Знань. Усе це буде першим для наших юних школярів, для наших 5-тикласників.

 

ВЕДУЧИЙ 2 -  Тож давайте гучними оплесками зустрінемо наших нових друзів 5-тикласників, яких сьогодні мами й тата передадуть класному керівнику ______________.

Під музику батьки заводять 5-тикласників.

 Мама. Шановні педагоги, шановна ___________! Ми передаємо вам наших дітей з надією, що ви засієте їх голівки зернами знань, навчите мудрості і доброти, виховаєте справжніми людьми.

Класний керівник. Будьте певні, ваші діти в надійних руках, адже педагоги гімназії в кожного учня вкладають часточку своєї душі.

Вчителька

Я беру твою руку, дитино маленька,

Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.

Поведу через казку, не бійся, рідненька,

В незвідані далі, далекі краї.

Будем разом усюди ми там мандрувати,

Перешкоди долати ми будем щодень,

Я навчу тебе мислити і рахувати,

Читати, й писати, співати пісень.

Тож давай свою руку, і я обіцяю,

Станем друзями всі ми на довгі роки.

Ти полюбиш гімназію й клас свій, я знаю

Спозаранку ітимеш сюди залюбки.

Ведучий 2:
Радість зустрічі, сміх і розмови -
Скільки спогадів зараз у нас!
Нам пора до навчання вже знову
За знанням вирушати вже час!

Ведучий 1: Урочиста лінійка, присвячена початку нового  навчального року, оголошується відкритою!

Право підняти Прапор України надається кращим учням 11-х класів 

______________________________________________________________________________

Звучить Гімн України

ВЕДУЧИЙ 2 – Україно, про тебе всі наші думки,

                           Наші мрії й надії крилаті.

                           Знов у вересні ми відкриваєм книжки, 

                           Щоб в науки світи поринати.

 

 

 

ВЕДУЧИЙ 1 -  До тебе, Україно,

                           Наша нездоланная мати,

                           Струна моя перша озветься

                           І буде вона урочисто і тихо лунати,

                           І пісня від серця поллється.

         ПІСНЯ __________________________________________________

ВЕДУЧИЙ 2 – От бачите,

                           які ми – молодці!

                           Добра слава

                           про нашу гімназію 

                           розлетілась

                           в усі кінці!

 

ВЕДУЧИЙ 1 -  Тому, напевне,

                            Шановні гості

                            Прийшли сьогодні

                            Нас привітати –

                            Із вересневим,

                            Добрим і щирим,

                            Веселим, славним

                            Чудовим святом!

 

 

 

ВЕДУЧИЙ 1 -  На нашому святі присутні гості :____________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий 2. Країна Знань – казкова країна! А це – Сова, символ мудрості і знань.

Музика, заходять герої казки «Золотий ключик».

Ляльки: Зачекайте! Зачекайте! А нас забули!
Ведучий: Що ви! Без вас не починаємо. Хочу представити нашому поважному зібранню Мальвіну, Пьєро, Артемона!
Ляльки (кланяються): Добрий день!
Сова: Але чому я не бачу серед вас Буратіно   ? Куди подівся наш знаменитий 5-тикласник? У нього сьогодні такий день, а він запізнюється. І ви запізнились…
Пьєро: На жаль, він не запізнюється…
Мальвіна: О, жах Він зник!
Артемон: Вау, пропав!
Ведучий: Як зник? Він попав  в біду? Що ж ви скиглите, можете хоч щось пояснити?
Пьєро: О, горе! Ми втікли від Карабаса-Барабаса!
Мальвіна: Ми дуже хотіли навчатись в гімназії…
Артемон: Ав! Дуже хотіли!
Пьєро: І тут Буратіно раптово зник!
Мальвіна: О, жах!
Артемон ( затуляючи вуха): Кошмар!
Сова: Боже мій! Дитина зникла! Всі на пошуки дитини! (Вибігає).
Пьєро: Але найжахливіше те, що Карабас переслідує нас !
Голос Карабаса
Голос: Іменем тарабарського короля! Де мої ляльки? Негайно поверніть їх сюди!
Ляльки:  Це страшний Карабас - Барабас! Врятуйте нас , заховайте!
Ведучий: Швидко сюди! Не бійтесь.
Заходять Карабас і Дуремар (підставляє Карабасу стілець).
Карабас: Ага! Ось ви де! Негідники! Паршивці! Я покажу вам, як у мене красти ляльок!
Ведучий: Дозвольте, це – неподобство! Прийшли до нас на свято, висловлюєтесь такими словами при дітях, не привітались, не представилися…
Карабас: А ти кто такий?
Ведучий: Попрошу звертатись до мене на ви.

Карабас: Чому на ви? Я ж до тебе звертаюсь.
Ведучий: Так заведено у культурних людей…
Карабас: Що це ти мене повчаєш? Учитель, знайшовся…
Ведучий: Ага, вчитель. А ось ви до цього часу не представилися.
Карабас Вчитель! (Ляскає Дуремара) Заснув, чи, що? Відрекомендуй мене (Вилазить на стілець).

Дуремар: Його високість придворний доктор лялькових наук Карабас-Барабас! Поаплодуємо! (Плеще в долоні).
Карабас: Дуремар!  Вчитель, чуєш: доктор! Це тобі не ляльками гратись. Під моїм керівництвом  ціла академія ! А у вас, що тут, цирк? Поверніть мені ляльок і розходьтеся по домівках! А не то я вас! У-ух!!!
Ведучий: Припиніть безлад! У нас сьогодні свято – початок нового навчального року в гімназії, а ви заважаєте!
Карабас: В гімназії? Цікаво і що це у вас за гімназія така?
Ведучий: Гімназія селища Братське.
Карабас: Ага. Не зрозумів. Це ви дітей без ременя і батога навчаєте? Як таке можливо? Де директор?
Ведучий: Вам потрібен директор? Будь-ласка, я саме хотів надати їй слово.
Карабас: Жінка — директор?
Ведучий: Так, наш керівник!
Карабас: Жінка — директор? Неможливо! Все, замовкаю! Прошу!
Ведучий 2:
Сьогодні сонечко сія
Так ніжно, веселково
І знову нас благословля
Директорове слово!

Дорогі друзі! Вас вітає директор гімназії  Н.М. Коваль!

Виступ директора

Ведучий 2: Чи ж може дитина прожити без школи?

Ведучий 1:
Не зможе нізащо!
Не зможе ніколи!

Ведучий 2:
Бо школа - це пісня!
Це мамина ласка!

Ведучий 1:
Це - наше дитинство!
І радість, і казка!

Худ. номер__________________________________________________________

Ведучий 2:
Зібралася знову вся наша родина,
Бо ж звикли ми разом всі свята стрічать.
І радісно нам в цю врочисту годину
Хороших і щирих гостей привітать!

Ведучий 1: Слово надається ( почесний гість)...

Виступи гостей

Ведучий 2:
Навчання, здрастуй!
Здрастуй, школо!
Дзвенять пісні і сміх навколо!
Нам гімназія двері розчиняє
І радісно усіх вітає!

    Худ. номер__________________________________________________________

Ведущий: Так що як бачите, панове, в нас є і директор, і вчителі, і старші вчителі, і вчителі-методисти.
Карабас: А я — проти! Не може жінка бути директором! Жінка не здатна заставити дитину навчатись! А науку їм потрібно вдовбувати, щоб толк був.
Дуремар: Ой, а я знаю такий анекдот: привів раз батько свого сина навчатись; пройшов рік, батько приходить і питає вчителя: «Ну що, вийде змого сина толк?» А той відповідає: «Та ні, знаєте, толк вже весь вийшов, одна безтолковість залишилась.» Га-га-га! (Сміється).
Карабас: Дуремар! Я хіба про це ? Я казав про виховання. Подивіться на цих дітей. Які ж це діти? Це ж ледацюги і лоботряси! Знаю я, що у вас в голові: улюблена справа — скло розбити, побитися, синяк під око поставити. Подивіться, що з них виросте. Ось ти, ходи сюди: стояти, струнко, мовчати, кругом, стати в шеренгу! Бачили? Ні, без ременя і батога тут не обійтись. Питання: хто має бути директором? Відповідь: я, я ця людина! Мене так батько вчив і дід теж лупив як сидорову козу, тому з мене людина вийшла!
Ведучий: Воно й видно, що вийшла і забула повернутись! Тому й ляльки від вас повтікали. А до нас в гімназію щороку приходять нові хороші дітки, а наші випускники завжди перші і найкращі.

ВЕДУЧИЙ 2 -  Пропоную не гаяти часу

                            І першим надати слово

                            Учням одинадцятого класу.

 

 ВЕДУЧИЙ 1 – Так-так! Нашим випускникам!

                             Не залишимо їх без уваги..

                             Надамо ми їм першим слово,

                             Віддамо данину поваги!

 

(виходять одинадцятикласники)

 Випускник 1

  Ця зустріч нового навчального року

  В гімназії для нас остання…

  За рік нас чекає важке і нелегке

  Із нею розставання…

 Випускник 2.

3 усмішкою згадую той час,

І не забуду у житті ніколи,

Як мене, маленьку, в перший клас

Мама з татом привели до школи.

Я так само, як і ці малі,

Іграшки  у ранець пакувала.

Школа — краще місце на землі!

Тільки я тоді про це не знала…

Випускник 3

Ми не кажемо ще «Прощавай, рідна гімназіє!»,

«Здрастуй , гімназіє!» ми будем казати не раз!

Сумно трохи стає, що сюди вже ніколи

Ми не прийдемо учнями в рідний наш клас.

Випускник 4

Але поки що ми — твої учні, рідненька.

Галасливі, задиристі -усі, які є!

Ти для нас найрідніша і добра, як ненька.

Ми ніколи не зрадимо ім’я твоє.

Випускник 5

В нас попереду фініш і різні дороги,

І до дня випускного напружені дні.

Сміх і радість чекає, невдачі, й тривоги,

Нас чекають також перемоги ясні.

Випускник 6

Тож берімось за працю у світлу годину.

Ми дитинства завершуєм радісний біг.

Десь чекають вершини на кожну людину,

Коли ми переступимо рідний поріг.

Випускник 7

Вересень панує вже довкола,

Наче той художник-чарівник.

Добрий день, моя найкраща школо!

Це для нас — останній в школі рік!

        Худ. номер__________________________________________________________

 Випускник 8

  Що можна ще сказати?

  Що можна ще додати?

   Вчитись постараємось

   І чесно, і сумлінно.

   Інакше нам не можна,

   Бо підростає зміна.

  

Випускник 9

Вони хоч і маленькі діти,

Зате – бідові он які!

Та ви самі на них погляньте!

Ну, покажіться, п’ятачки!   

     (виходять першокласники, розказують вірші)

 

1 – Таке велике сьогодні свято!

      Радіють мами, бабусі й тата.

      Бо сьогодні перший раз

      Зустрічає гімназія нас!

 

2 – Ціле літо я чекала,

        Їла кашу, підростала,

       Щоб портфель не був великий

       Й не спадали черевики.

 3- Будем вчитись залюбки,
     Берегти свої книжки.
     Обіцяємо це вам -
     І батькам, і вчителям.

4-  Тож радійте всі навколо,
     Привітайте щиро нас.
     Здрастуй, наша рідна школо,
     Ми прийшли у п’ятий клас!

Худ. номер__________________________________________________________

 5 – Я вже знаю вчительку свою,

        І її ні трішки не боюсь.

        В неї очі лагідні, привітні

        Ніби сонечко серед хмарок блакитних.

 

6-  Наша нова вчителько, будьте нам як ненька!

     Ви на нас не сердьтеся, ми ж іще маленькі.

     Будьте ви терплячою й доброю незмінно,

     Будемо вам вірити, вчитись на "відмінно”.

 

7- Нашій новій вчительці 

    Хочемо сказати: 

  "Ми вам добрий настрій

    Не будемо псувати.”

6-         Білі в нас сорочки,

             І нові костюми.

             Ми такі поважні,

             Як депутати в Думі!

 

7-   Старший брат мені казав:

      В гімназії важкувато.

      Та мене він не злякав,

      Вчитимусь завзято.

 

8-  Але ми йдемо сміливо,

     Гімназіє, скоріше нас приймай!

     Хтось із нас колись, можливо,

     Ще прославить рідний край!

 

9- Треба бути школяру

    Мудрим неодмінно.

    І навчатись треба нам

    Тільки на «відмінно»!

 

10-  Погляньте, яка я щаслива,

       Здається, що виросли крила.

       Я ж буду наукам усяким навчатись,

       Про всячину всяку щодня дізнаватись.

 

11- Як хочеться, щоб почався вже урок,

      Щоб зробить назустріч сонцю перший крок,

      Щоб скриню знань уже скоріш відкрити

      І таємниці всі навкруг розкрити.

                                (танець «Школярі-школярики»)

Випускник 10

Шановні 5-тикласники, ми вас вітаємо.

Терпіння й працездатності бажаємо.

Бо ви вступаєте без страху і жалю

У нашу дружню  гімназійну сім’ю.

 

Випускник 11

Хай тести й заліки вас, друзі, не лякають.

Нехай Ключ від знань вам всім допомагає.

І хай іде від вас по всій землі

Вогонь, що запалили вчителі.

Випускник 12

Любіть свій край, такий цікавий і красивий!

Цінуйте те, що вже живе віки,

І намагайтесь після себе залишити,

Лише приємні спогади й сліди!

  Випускник 13

Було це, здається, ще вчора,

Як вперше зустріли ви нас,

Сміливо ви глянули в світ неозорий

І нас повели в перший клас.

 Випускник 14                       

Крізь далеч років непомітно

В науку вказали ви путь,

Завжди посміхалися щиро й привітно,

Нам посмішку цю не забуть.

Випускник 15

Дорогі наші вчителі!

Хай вам зорі сяють золоті,

Хай вам доля щастя принесе.

І Господь хай всіх вас береже.

Випускник 16

Сьогодні в нас свято,                

У кожного квіти,

Бо ж на свято всі з квітами завжди ідуть.

Вчителям нашим рідним

Даруймо їм , квіти,

Бо вони своє серце для нас віддають!

Вручають квіти вчителям

Пісня про вчителів  __________________________________________________

Випускник  17

Шановні гості і батьки, і друзі!

Чутливі, мудрі наші вчителі!

Ми обіцяємо вам, що в цьому році

Ми будемо такими, як завжди!

Випускник  18

Нам привели сюди на зміну                                         

Маленьких учнів в 5-тий клас.

Учіться, любі, на «відмінно»,

Ростіть, мужнійте, в добрий час!

 

 

Випускник 19

А ми останній рік ідемо,

До школи топчемо стежки,

І теж мужніємо, ростемо,

Сюди ідемо залюбки.

Випускник 20

Бо тут навчилися дружити.

Пізнали, де добро і зло.

У школі ми вчимося жити,

Усім нам дуже повезло…

Випускник 21

 Що в нас такі хороші люди.

Найкращі в світі вчителі!

І вам тут, діти, добре буде,

Це краще місце на Землі!

                                                     Вальс 11-тикласників

 

Карабас: Нічого, ці ляльки до мене ще повернуться! Ось тоді я їм всиплю по перше число!
Ведучий: Не повернуться. Та ми їх вам і не віддамо, правда діти? Тому, що ви бридкий і злобний!
Карабас: Та який же я злобний? Що ви! Я — добрий … Дуремар! (ляскає Дуремара).
Дуремар: Ваша Високість, ви — добрійшої душі людина!
Карабас: Чули? А крім того я ще й сирота нещасний! А ще, один негідник по імені Буратіно, мені бороду відрізав. Ви подивіться на що перетворилась моя борода!
Сова (забігає): Буратіно не пробігав? (вибігає)

Ведучий: А, дійсно, де Буратіно?
Дуремар (сміється): Я його на болото завів, до Тортілли!
Карабас: (тихо)Ти що! У неї ж ключик від таємних дверей! А ну, швидко за ним, щоб ключ зараз же був у мене! (голосно) Заблудився Буратіно, в болоті загруз. Збився з дороги. Але я відправив по нього Дуремара! Про що це я? А, так! Сирітка я і крім ляльок в мене нікого не залишилось! Йдіть до мене, я ж люблю вас, як рідних дітей!
Ведучий: Не йдіть він вас дурить! Діти рідними бувають тільки для батьків. Зараз вони самі скажуть.
Слово від батьків наших 5-тикласників надається     

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Батьки вручають коровай директору

Аліса: Ой, дурненький цей Буратіно!
Базиліо: Ой, дурненький цей Буратіно!

Аліса: Плакали його грошики!
Базиліо: Гіркими сльозами!
Аліса: Базиліо, подивись як мило: вони всі прийшли навчатись!
Базиліо: Та кому потрібне це навчання!
Аліса: Я теж навчалась в школі! Подивіться до чого мене школа довела! Я кульгаю!
Базиліо: А я осліп від читання! Подайте бідному сліпому коту Базиліо на харчування! (Алісі)Подайте інваліду!
Аліса: Ні, не подам. Та в мене й грошей нема.
Базиліо: Як нема? А п’ять золотих?
Аліса: Які?
Базиліо: Як, які? Ми ж їх чесно вкрали !
Аліса: Прибери лапи, нема в мене ніяких золотих.
Базиліо: Аліса, ти думаєш, як я сліпий то не бачу, щоці гроші в тебе в руці?
Аліса: Де? (Показує руку).
Базиліо (кричить): В іншій!!!
Аліса: Ой, правда, а я й не помітила!
Базиліо: Прекрасно: вона не помітила! Давай ділитись!
Аліса: Відчепись! Ну, добре! Але п’ять на два не ділиться?
Базиліо  : Не ділиться.
Мальвіна: Ділиться, але цьому потрібно навчитись.

Базиліо  : Де?

Мальвіна: Як де в гімназії !
Базиліо: Послухайте, а старого сліпого кота там діленню можуть навчити?
Мальвіна: І не тільки діленню! А й багатьом іншим наукам! 
Базиліо: Ех! Беріть мене в гімназію! А я вас навчу в карти грати!
Ведучий: Е-е, ні, це вже без нас! Зараз мене хвилює, куди подівся Буратіно? Без нього ми не можемо продовжувати свято!
Карабас: Та навіщо нам цей хлопчисько?
Ведучий: Тільки він може відкрити нам одну таємницю…

Карабас: Та знаю я цю таємницю. Є таке полотно, де намальоване вогнище. Ось і все.
Ведучий: Можливо я не тато  Карло, але можу сказати, що полотно — тут!

                            Зриває завісу, під нею полотно з вогнищем.
Карабас: То й що! Ви не знаєте головного!
Ведучий: Знаємо! Там, за полотном — двері! Вони ведуть в світ знань, а знання - це сила і хто володіє цією силою може зробити все!
Карабас: Ага! Ще б тільки знайти ключик від дверей. 

                                              Забігає Буратіно                
Буратіно: Ось він! Ось золотий ключик! Бачив! Але він не потрібен! Я зрозумів! Щоб відкрити двері в світ знань не потрібен ключ! Ці двері відчинені завжди!
Всі: А, що ж тоді потрібно?
Буратіно: Друзі, ця таємниця відома всім! Потрібне тільки бажання НАВЧАТИСЯ!
Сова :  Ну, тоді вперед!
Буратіно: За мною!!!
                                     Біжить і зриває полотно з дверей школи.
Ведучий 2:  Залишається тільки подати сигнал до початку нового навчального року.

Ведучий 1:   Право дати перший дзвоник надається  учениці 5-го класу

______________________________________________  та учню 11 класу

______________________________________________ .
 

5-тикласниця

Допоки в серці пломінь не стуха.
І школа радо двері відчиняє
Веселий галас першого дзвінка
Моїй землі надію провіщає.

11- тикласник
Мій перший дзвоник - як душа моя,
Весь світ собі до серця пригортає!
І разом з ним співа уся земля!
І вся земля мене із ним вітає!

                                           Дають перший дзвінок

Директор. Дорогі діти! Сьогодні я хочу передати вам цей факел, який буде освітлювати ваш шлях 7 років. Крокуючи стежками - класами ви пізнаєте чудовий світ знань. Він відкриє вам всесвіт, подарує любов, духовну наснагу, творчу уяву й пошук. Бажаю вам бути завжди здоровими, щирими, добрими. Нехай батьки й учителі гордяться вами й вашими вчинками!

Організатор. За гімназійною традицією 5-тикласники отримають подарунки від 11 класу і першими зайдуть на урок   у супроводі найстарших гімназистів – 11 класу. Вітаємо оплесками ! 

Ведучий 1:
Благослови нас, добрий Боже,
Благослови, Пречиста Мати,
Хай ваша ласка допоможе
Щасливо рік шкільний почати!

Ведучий 2: Урочиста лінійка, присвячена початку нового навчального року оголошується закритою.