Сценарій театралізованого дійства до Дня Святого Миколая

 Сценарій театралізованого свята до Дня Святого Миколая  «Сніговик повертається»

Голос із-за куліс

Є свято гарне в Україні.Є свято мудре, чарівне.

Бо Миколай Святий із неба в оселю кожну зазирне.

Прекрасне свято це у грудні приносить віру в чудеса.

І знають всі, що в тяжкі будні віра у святість всіх спаса.

Коли зимонька надходить, земля примерзає,

До діточок іде в гості свято Миколая.

На сцені з’являється ніч.

Я –ніч Святого Миколая. Вію, вію.

Білим, білим м’яко стелю сніжний килим.

Колом, колом хуртовина дме сьогодні без зупину.

Срібні сани, срібні коні виринають ось спросоння…

А на небі дивні знаки сяють…

То місяць присвічує  дорогу для Святого Миколая. Сьогодні надвечір’я Святого Миколая. Кожна дитина чекає його приходу. А ще у цю святкову ніч відбуваються дива.
І чарівна казочка обійма розкрива.

До дива всі приготувались?
А плескати налаштувались?
Отож дивіться всі, будь ласка,
Розпочинаємо від Миколая казку

Звучить музика. Проекція «Зима».

 Танець «Миколай крокує до нас»

З’являється казкарка.

Казкарка Іренея:

Зима…, загадкова і неймовірно дивовижна. Моя улюблена пора року. Запитаєте чому? Тому що тільки взимку, напередодні різдвяних свят, зокрема у чарівну ніч Святого Миколая, народжуються найцікавіші казки. Щоправда, дорослі не завжди у них вірять, а даремно, зате діти їх просто обожнюють. Я навіть не запитую чи любите ви казки? Звичайно любите.

Даруйте, я не представилась, я – казкарка Іренея, збираю незвичайні різдвяні історії  до своєї скарбнички. У мене їх, уявляєте – тисячі. І кожна добра, щира, повчальна. Хочете почути одну із них?

Відчиняється скарбничка

Таємнича, невеличка.

А у ній чаріна казка –

Ви повірте їй будь ласка.

 

Танець «Сніжинок»

Ворона:

Каррр, оце зима, яка краса. Цілий день сніжить. Ми, ворррони, любимо що? Крррасу і тишу. Бо ми, ворррони, хто? Інтелігенція. Але, от біда, карррнікули, про який спокій можна мріяти, коли наближаються карррнікули та ще й свято Миколая не за горррами? Спасу немає від тих дітлахів. То ковзани, то санчата, недавно мені ледь не вибили око сніжкою. Хіба це культуррра? (лунає сміх) О, чуєте, знову вони. Де мій каррррвалол?

Ворона йде, з’являються діти.

 

Діти:

• Привіт, дівчата!Бачили мої нові фотки івІнстаграмі?
• Покажи!
• Круто!
• Клас!А моє селфі бачили?(показує)
• Ого скільки лайків!
• О, та в тебе новий Айфон?
• Вітаємо!
• Просто супер!
• Дівчата, ми за своїми смартфонами не помічаємо, яка краса надворі!
• Справді! Погляньте, який сніг!
• Як у казці!
• Я навіть знаю, чим ми зараз займемося!
• Здається, я теж знаю!
• То може час пограти в сніжки, чи зліпити сніговика?
• Звичайно! Давайте ліпити сніговика!

 

Пісня 

Виходить сніговик

Діти:

-Готово. Погляньте, який він кумедний.

-Навіть, дуже симпатичний.

-Просто красень.

-Чарівний!

-Чому це він чарівний?

- Звичайний сніговик.

-Та ні, він справдінезвичайний. Ні в кого у дворі такого немає.

- І як ми його назвем?

-А давайте назвемо його Сніговик Айзик.

-Айзик? А чому б і ні?

- Чудово.А тепер селфі.

(підбігають до сніговика, роблять селфі)

-Дівчата, біжімо похвастаємося хлопцям.

-Так, тай  час смс Миколаю написати.

-так, ходімо!

 (діти убігають, виходить ворона)

Ворона:

І чого їм вдома не сидиться, голосують наче у Верррховній раді. Теж мені, подія ррроку, сніговик. Що ж, буде в мене новий сусід. Ну, фігурка в нього, така собі, зате, сподіваюсь – мовчазний. А шарфік такий, нічого, каррршеміровий.

(Сніговик чихає, ворона лякається)

Каррр. РРРРятуйте.

Сніговик:

Вибачте, що налякав вас, шановна пані, дозвольте відрекомендуватись, сніговик Айзек.

Ворона:

Ніколи ще не розмовляла зі сніговиками. Що ж, будьмо знайомі – ворррона Каррріна Карррлівна.

Сніговик:

Мені так подобається у вашому дворі, Каріно Карлівно.

Ворона:

Це й не дивно, я старрранна господиня.

Сніговик:

А діти тут які веселі, привітні, галасливі.

Ворона:

Ото ж бо - галласливі. Голова моя їх не витримує.

Сніговик:

Як на мене, чудові діточки, і даремно ви на них ображаєтеся, Каріно Карлівно.

Ворона:

Та від них у мене гіперрртонічний кррриз. Це вам не жарррти, каррр. Ооо, погляньте, поверрртаються, треба прийняти карррвалол. Бувайте, сусіде.

Сніговик:

До зустрічі, Каріно Карлівно.

(йдуть, вибігають діти)

Діти:

-Сюди, друзі, наздоганяйте.

-Дівчата, а де це наш сніговик?

-Що, зник сніговик?

-Не може бути.

Сніговик:

Не хвилюйтеся друзі, ось я.

Діти:

-Оце так. Наш Айзек розмовляє. Ще й чистою українською мовою.

-А я казала вам, що наш сніговик незвичайний, він чарівний.

-Буде з ким на канікулах веселитися і свято Миколая зустрічати.

Сніговик:

А хто такий Святий Миколай?

Діти:

-Як, ти нічого не знаєш про свято Миколая?

-Звісно  не знає, він же тільки сьогодні народився.

Сніговик:

  А ви розповісте мені?

-Звісно, і про свято Миколая

-І про різдвяні свята.

-І про канікули.

-І про зимові забави

Сніговик:

Тоді давайте всі разом гратися.

Пісня «Перший сніг»

Ворона:

Просто кошмаррр, гадала, що буду мати тихого сусіда, а він, виявляється справжнісінький хуліган. Розспівався на весь двір. Ну, в молодості я теж непогано співала. В мене, між іншим, пррекррасне каррр каррлоратурне сопрано. Одне тішить, зима цього року нестабільна, якщо віррити прогнозам погоди, то незабаррром  пригріє сонце, а при плюсовій температурі цей галасливий сніговик неодмінно розтане і буде у нашому дворі тиша і спокій.

 Cніговик:

А про що це ви, Каріно Карлівно?

Ворона:

Карррр, а я…, а про що я? Гарррна, кажу погода.

Сніговик:

Каріно Карлівно, ви сказали, пригріє сонечко і сніговик розтане.

Ворона:

Ой, та то вам причулося.

Сніговик:

А що означає «розтане»?

Ворона:

Я…Ми..Ой, будьмо відверррті, сусіде, не буду від вас приховувати, ви мені дуже симпатизуєте, алееее, не хочу вас засмутити, шановний, але крррраще гірка пррравда. «Розтане»-значить зникне.

Сніговик:

Як зникне?

Ворона:

«Розтане»-значить щезне. Був і не стало.

Сніговик:

Значить мене не стане? А як же мої нові друзі дітлахи? Як же свято, подарунки. Я не хочу зникати.

Ворона:

Прррекрасно розумію вас, сусіде, але таке воно життя-буття. .Пробачайте, дорогенький, мушу йти додому, а то щось мені у серце коле. Десь у мене був карррвалол.

Сніговик:

Але це не справедливо, я хочу щороку зустрічати Святого Миколая, отримати подарунки. Я не хочу розтанути.

Діти

-Ось де ти Айзеку. А ми тебе шукаємо.

- Чому ти зажурився?

Сніговик:

Я щойно дізнався сташну правду.

Діти

-Яку правду?

-Про що це він?

Сніговик:

Не довго мені бути з вами, друзі. Незабаром пригріє сонечко і я розтану на-зав-жди.

• Не засмучуйся, Айзеку. Сьогодні чудова морозяна погода і ми…

Сніговик:

А завтра пригріє сонце..

Діти

-Друзі, трба допомогти Айзеку.

-А давайте його в холодильник помістимо.

- І де ж ми візьмемо такий великий холодильник?

- Так, нелегке завдання. Що ж робити?

-Вже пізно, нас у дома зачекалися. Давайте вранці щось придумаємо.

-Справді, ранок покаже, як діяти.

-На добраніч, Айзеку. Не журися.

Сніговик:

Бувате.

 

Ворона:

І чого ви похнюпилися, давайте мислити логічно, каррр. Сніговики бояться чого? Тепла. Значить вам треба куди? Туди де холодно, на північ. Збирайтеся, друже.

Сніговик:

На північ?

Ворона:

Так, на північ, там теж є галасливі діти і там теж чекають подарунки від Святого Миколая. Ось вам карррвігатор, дістався мені від подружки сорррроки, він допоможе вам не заблукати.

Сніговик:

Дякую вам Каріно Карлівно.

Ворона:

Не забувайте мене. Щасти вам, друже.

(Йдуть)

 Танець помічниць Скарлет

Злодійка:

Нарешті, нарешті прийшла моя година. Напередодні свята всі метушаться, всі намагаються робити добрі справи. Терпіти не можу добрих вчинків. Треба комусь добряче нашкодити. Звісно нашкодити у цьому істине покликання неперевершеної амбітної, скандальної суперлиходійки Скарлет Противсіх.

(Музика. Виходить міньон)

О, його тільки не вистачало, причепився. От що, Бобе, хочеш отримати банан? Щойно тут пробігав сніговик, піди розвідай, чого він такий стурбований. Чує моє серденько, що йому можна гарненько нашкодити. Питання є? Та чому ти ще досі тут? Як же це круто бути лиходійкою. Здається свято наближається. (сміється)

Пісня

Злодійка:

О, ти вже тут? Доповідай, Бобе.

Муз.фрагмент «Сніговик іде на Північ»

Що? Сніговик іде на північ? А навіщо?

Муз.фрагмент «Сніговик сніговик боїться сонця»

Що це ти показуєш? Що за маячня?

Дерево?

Роги? Нічого не розумію.

Корона? А мабуть сніговик хоче стати королем півночі. Цього не можна допустити. Як же це круто бути лиходійкою, Бобе, за мною.

(Йдуь, виходить Сніговик)

Сніговик:

Здається я йду правильним шляхом, ще трохи і дістанусь півночі, а там назавжди оселюся в крижаній вежі і ніхто не зможе мене розтопити.

Злодійка:

Доброго дня, Айзеку.

Сніговик:

Доброго дня, а хто ви?

Злодійка:

Я лиходійка, оооо, добродійка Скарлет. Я роблю тільки добро і завжди допомогаю всім своїм друзям. Хочеш бути моїм другом, Айзеку?

Сніговик:

Звичайно, пані Скарлет. А хто це з вами?

Злодійка:

А це мій вірний помічник Боб. Айзеку, хочеш я допоможу тобі дістатися півночі.

Сніговик:

Дякую, пані Скарлет. Але у мене вже є добрий помічник, мій навігатор. Він допоможе мені не збитися з дороги.

Злодійка:

Який чудовий пристрій, диво сучасної техніки. Бобе відволікай його.

(Міньон танцює навколо Сніговика. Скарлет ламає прилад)

Ооо, чудово.

Сніговик:

Щось трапилось з моїм навігатором?

Злодійка:

Ну що ти, любий Айзеку, з ним все чудово, працює як новенький. Сяє як сонечко.

Сніговик:

Що? Сонечко? Ой, ні, не вимовляйте цього слова, я боюсь сонечка. Ну все, бувайте, мені час вирушати далі.

Злодійка:

Бувай-бувай, дорогенький. Цікаво, куди ти тепер потрапиш?

(Уходять)

Танець  «Папуаси»

Сніговик:

Дивно. Куди це ч прибув. Ой, як тут гарно.

Папуас 1 Ласкаво просимо.

Сніговик:

Давайте знайомитись: я сніговик Айзик. Ой, щось у мене голова запаморочилась.

Папуас 2 Здається, у нього жар.

Папуас 3Напевне він перегрівся на сонці.

Сніговик:

На сонці? Як на сонці.

Папуас 4 Сьогодні у нас плюс 30. Це ж гаряча південна країна.

Сніговик:

Південна країна? Не може бути. Я ж мандрую на північ. У мене ж навігатор.

Папуас 5Не справний твій навігатор, Айзику.

Сніговик:

Що ж мені робити? Як же болить голова.

Папуас 5Пригощайся, друже. Це наше екзотичне морозиво Папуа.

Сніговик:

Ой, смачно як! Справді покращало. Дякую, друзі.

З’являються Скарлет із Бобом.

Злодійка:

Ой, кого я бачу, Айзеку,

Боб Айса, Айса

Сніговик:

А, це ви, пані Скарлет.

Злодійка:

Ти щось змарнів, друже. Неначе схуд.

Боб Айса марнісімо.

Сніговик:

Ой лихо. Невже я почав танути?

Боб. Ойо!

Злодійка:

У тебе, бачу, неприємності? Заблукав?

Сніговик:

Як бачите. Навігатор несподівано вийшов з ладу.

Боб сміється.

Злодійка:

Яка прикрість. Але не забувай-я твій вірний друг. Я підкажу тобі дорогу. Отже, тобі весь час потрібно іти ліворуч, нікуди не звертати, північ он там.

Боб Півніціо тямо, тямо.

Сніговик:

Ліворуч.

Боб О но, о но.

Папуас 6 А мені здається ліворуч захід, а північ там.

Злодійка:

От іще, якісь дітиська мене будуть повчати. Мене – відому вчену Скарлет. У мене, між іншим, дві вищі освіти. В школі треба було географію вчити, а не тільки танцями займатися.

Боб Танця, танця. Писанто, читанто, рахуванто. Бабабя, має бабабя, має бабая. О_О_О

Папуаси разом Алеж!

Злодійка:

Досить, йдіть вже, ідіть. Вам ще треба уроки вчити.

Папуаси йдуть.

Злодійка:

Отож, Айзику, тобі ліворуч. І не барися, моє сонечко.

Сніговик. Сонечко! Знову це слово. Так, так, треба поспішати. Прощавайте, пані Скарлет.(Йде)

Злодійка:

Хіба можна бути таким довірливим? Що ж, Скарлет, ти неперевершена лиходійка.

Боб сміється. Паня, паня.

Злодійка:

Вчися, друже. Бути підлою – це круто.

Боб Лябота!

Йдуть

Проекція «Діснейленд­+Міккі Маус»

Танець

(Виходять Міккі і Мінні Маус. З’являється сніговик.)

Сніговик:

Куди це я потрапив? Може це і є Північ?

Вітаю вас, шановні. Я – сніговик Айзек, А ви хто?

Міккі.

Як, ви нас не знаєте? Ми знамениті Міккі і Мінні Маус, гордість Діснейленду. Нас знають і люблять усі малята. Про нас ходять легенди.

Пісня Мікі Маусів.

Сніговик:

Даруйте, що досі не був знайомий із вами, напевно ви дуже популярні тут на Півночі.

Мінні.

На Півночі? Дивний Сніговик.

Міккі.

Ми справді дуже популярні казкові герої, тільки не на Півночі, а тут, на Заході.

Сніговик:

На заході? То я знову збився з дороги.

Мінні:

Не засмучуйтеся, друже. Як же вам допомогти?

Міккі:

Здається я знаю як. Я подарую вам свій компас. З ним мій друг Дональд Дак проплавав морями й океанами. І жодного разу не заблукав.

Сніговик:

О, компас, дякую вам.

Міккі:

Гарного вам дня!

Міні І сонячного настрою.

Сніговик:

Сонячного? О ні, ні, не промовляйте цього слова.(уходять)

Сніговик:

Що ж, маючи компас я неодмінно дістанусь північного краю. Але я так втомився, мені треба трохи перепочити. (Засинає)

Музика із пісні «Тиха ніч»

(З’являється злодійка з міньоном)

Боб Айса, Айса!

Злодійка:

Цссс. Тихо, Бобе,слухай мою команду: підкрадися до сніговика і підміни його компас. Завдання зрозумів.

Боб Я,Я

 Злодійка:

Виконуй.

Боб Компаса, підмінто, компаса

Боб падає.

Злодійка:

Та тихо. От нездара. Очі б мої тебе не бачили. Іди сюди.

Боб. Паня, паня.

Злодійка:

Сюди сказала! Сама впораюся.

Боб. О, боба, боба.

Віддає компас. Злодійка міняє компас.

(До глядачів) А ви – нікого не бачили, нічого не знаєте. Ясно.

Боб. Ціхо (Йдуть)

Прокидається сніговик.

Сніговик:

Чудово подрімав. Так. А де ж мій компас. Ось він. Стрілка вказує на Північ, значить мені сюди. В дорогу. (Йде)

 

Проекція «На Сході». 

Єгипетський танець.

Виходить Сніговик

Сніговик:

Вітаю вас, мешканці дивної землі

Єгиптянка 1. Мир тобі, добрий мандрівнику. Хто ти?

Сніговик:

Я сніговик Айзек.

Єгиптянка 2   Будемо раді, якщо ти, Айзеку, погостюєш у нас.

З’являється Аладін

Аладін:

День добрий тобі, пане добродію, ти мій гість, а звичай шанувати гостя у нас святий . Але, що з тобою.Здається він втрачає свідомість. Лікаря, швидше лікаря.

Виходить лікар

Аладін:

Мустафо, допоможи нашому гостю.

Лікар:

Твоя воля, великодушний господарю. Ооо, тяжкий випадок. Присягаюся своїм розкішним кафтаном.

Дівчина:

Щось серйозне, пане лікарю.

Лікар:

Оооо, втіха моєї старості і радість моїх очей, дай мені хвилинку і я поставлю найчіткіший діагноз.

Дівчина:

Ну, що там.

Лікар:

Сонячний удар, о, мій пане.

Аладін:

Сонячний удар? І що ж тепер робити?

Лікар:

Є один спосіб його врятувати, будь-кого на ноги поставить. 

Лікар варить відвар, чаклує над сніговиком. Сніговик піднімається.

Дівчина. Дивіться, сніговик одужав!

 Лікар:

Цілком. Ось, тепер він цілком одужав. О, квітка мого серця.

Сніговик:

Дякую, друзі, ви врятували мені життя.

Лікар. О, благородна твоя душа, довгого тобі віку.

Аладін:

А куди ти прямуєш, сніговику?

Сніговик:

Іду до далекого північного краю, щоб там назавжди оселитися.

Аладін:

До північного краю? А що привело тебе сюди, на Схід, до нашої країни сонця?

Сніговик:

Країни сонця? Не може бути? Я знову заблукав. Але ж компас Міккі Мауса, невже він вказав невірний шлях?

Лікар:

Присягаюся своїм розкішним тюрбаном, це-підробка.

Аладін:

 Гадаю, компас тобі підмінили.

Сніговик:

Підмінили? Але хто? І як?

Аладін:

Не журися, сніговик, я подарую тобі свою мапу. З нею я на килимі-літаку пів світу облітав. Вона вкаже тобі правильну дорогу. (подає мапу)

Сніговик:

Дякую тобі, Аладіне, спасибі вам, друзі.

(Розглядає мапу, Аладін з помічниками уходить, з’являється злодійка)

Злодійка:

Привіт, Айзеку, як твої справи?

Сніговик:

Та ось, вивчаю мапу, яку мені подарували мої нові друзі.

Боб Мапа, мапа.

Злодійка:

Треба її викрасти. Бобе, поглянь, яка чудова мапа. (шепче) Сховай мапу у мішок, поки я відволікатиму сніговика.

Боб Є, Є.

Яка, чудова мапа, можна і мені подивитися? Айзеку, ти так давно мені подобаєшся. Може ми сходимо з тобою випити кави.

Сніговик:

Та я, та я, та я б із задоволенням. Але я дуже поспішаю, пані Скарлет.

Боб Мапа, мапа.(ховає у мішок, віддає міньйону, міньйон передає сніговику)

Злодійка:

Дуже прикро, може якось іншим разом.

Сніговик:

Бувайте, пані Скарлет. (уходить)

Злодійка:

Ну нарешті, тепер він нізащо не потрапить на Північ. Бобе, ти сховав мапу до торби? (Боб киває).

Боб Боба, ай на-на!

Злодійка:

Молодчинка, отримаєш банана.

Боб Банана.

Злодійка:

Ну, давай торбину.

Боб Ма!

Злодійка:

Де торбина, питаю?

Боб Ма, Айса.

Злодійка:

 Що? Ти віддав її сніговику?

Боб Я, Я.

Злодійка:

О ні, нікчемний Боб, тобі нічого не можна довірити. Треба негайно наздогнати сніговика.

Боб. Паня, паня.(Уходять)

 

Танець 

Сніговик:

Який прекрасний таночок.

Злодійка:

Поки сніговик роззявив рота, треба діяти.(краде мапу)

Сніговик:

Ви чудово  танцюєте. Я буду вашим фанатом. Дозвольте взяти у вас автограф. Дякую, вам, бувайте (міньйон краде карту)

А мені треба іти далі. Ой, а де ж моя мапа? Вона щойно була тут.

Боб. Тута, мапа тута.

Злодійка:

Що, Айзеку, знову неприємності?

Сніговик:

Моя мапа, вона зникла.

Злодійка:

Яке неподобство, грабіж серед білого дня. Бобе, підіграй мені.

Боб. Ая-яй.

Злодійка Це просто жах. Не знаю, куди тільки дивиться поліція. І це у 21-му столітті. Яке неподобство. Що ж, любий Айзеку, доведеться тобі далі мандрувати без мапи.

Звук поліції.

Що це? Що це за звуки? Хто викликав поліцію?

Боб. Боба, Ой на-на.

Злодійка:

 Бобе – це ти? О, ні!

Поліцейська сирена+проекція Поллі Робокар

(Виходить Поллі Робокар)

Пісня Поллі Робокара

 ПР

Робокар Поллі до ваших послуг, прошу всіх залишатися на своїх місцях.

Сніговик:

Дякую, Робокар Поллі, що так швидко прибули. Розумієте, зникла моя мапа. А без неї я не потраплю на Північ.

Злодійка:

Це жах, просто жах. Пограбували мого найкращого друга Сніговика.

ПР:

Не хвилюйтеся так громадянко, спокійніше. До речі, щось мені ваше обличчя знайоме. Ваші документи.

Злодійка:

Мої документи? А до чого тут я? Ну добре, добре. Бобе, а ти не знаєш, де мої документи?

Боб. Ай моменто, моменто. Цо то таке? Мапа?

(Міньон приносить мапу)

Злодійка:

Бобе!

ПР:

Так, так, це вже цікаво. Громадянка Скарлет проти всіх, якщо не помиляюся. Я пригадав.  Ви вже рік як знаходитесь у розшуку.

Боб. Паня? Майна паня кримінальо?

Сніговик:

Моя мапа, ось вона.

Злодійка:

Це не я, я тут ні до чого.

Боб. Майне паня кримінальо! Майне паня кримінальо?

ПР:

А це ми з’ясуємо у поліцейському відділку.

Злодійка:

Ви, ви не маєте права. Я вимагаю адвоката. Я буду скаржитися.

ПР:

Не буду вас затримувати (прощається з сніговиком), до побачення.

Сніговик:

Спасибі вам. Тепер я точно досягну своєї мети.

ПР:

Громадянко Скарлет, прошу вас пройти за мною. (уводить злодійку з міньоном)

Боб. Паня, банана.

Танець пінгвінів.

Сніговик потрапляє на Північ

Сніговик:

Яка краса. Серцем відчуваю, що я уже на Півночі. Які чудові створіння.  

Пінгвіни:

-Ми пінгвіни веселі ніжки. Це наша земля, це наше королівство. А ти сніговик Айзек?

Сніговик:

Так. А звідки ви це знаєте?

-А ми, пінгвіни все знаємо.

-Ми дуже тямущі.

-Особливо я.

Сніговик:

А можна я з вами буду дружити?

-Звичайно!

-Ми, пінгвіни, хороші друзі.

З вами так весело.

-Пінгвіни веселі ніжки люблять веселитися.

-А що любиш ти, сніговичку?

-Айзику, розкажи нам про себе.

Сніговик:

Я сніговик Айзек. Якось одного зимового ранку мене зліпили зі снігу діти. Вони такі хороші, веселі, жартівливі, щирі. Ми так подружилися і я так за ними сумую. А ще я часто згадую поважну тітоньку ворону з нашого двору. Вона трішки буркотлива, але в душі мила і добра. Я і за нею скучив, ех повернути б той час.

(Музика) Ой, що це?

-Королева, іде королева!

-Це наша повелителька королева Снігобела.

Королева. Здраствуй, Айзеку. От ми і зустрілися з тобою.

Сніговик:

Доброго дня, королево Снігобело. Я стільки пережив, щоб дістатися сюди. У вас так гарно. Шкода, не вистачає тільки моїх друзів.

Королева. Не сумуй,  Айзеку, ти ж можеш знов до них помандрувати.

Сніговик:

Ні, ні, мені не можна повертатися додому ні в якому разі.

Королева. Ти справді так боїшся сонечка?

Сніговик:

Ой, не вимовляйте цього слова. Так, я справді боюся сонечка. Боюся розтанути.

Королева. От смішний.

Сніговик:

Це чому?

Королева. Розумієш, Айзеку, в природі існують свої закони. Навіть якщо сонце тебе розтопить, твоє життя на цьому не закінчиться. Ти претворишся на водичку,потім разом з парою піднімешся угору на хмаринку і взимку випадеш на землю білим-білим снігом. А згодом твої друзі зліплять з нього чудового сніговичка.

Сніговик:

І я знову буду Айзеком?

Королева. Звичайно.

Сніговик:

І так буде завжди?

Королева. Завжди, завжди.

Сніговик:

Оце новина! То я можу повернутись до своїх друзів і разом з ними зустрічати Святого Миколая?

Королева. Звичайно.

Як чудово! Дякую тобі, Королево Снігобело. А тепер дозвольте мені повернутися додому. Я ще неодмінно до вас завітаю.

Королева. Щасти тобі, Айзеку.

Сніговик. Допобачення, друзі.

Пінгвіни разом. Бувай, сніговичку.

 

На сцені діти сміються.

Ворона:

Ооо, знову ці нестерпні дітлахи, коли вже ці карррнікули скінчаться? Ох, де мій карррвалол?

(вибігає сніговик)

Привіт, друзі!

-Сніговик?

-Айзек?

-Ти повернувся?

-Оце новина!

 Сніговик:Я стільки маю вам розповісти цікавого, друзі, тепер я знову буду з вами.

Ворона:

А як же сонечко? Ти ж можеш розтанути.

Сніговик:

А я тепер не боюся сонечка і не боюсь розтанути. Я повернувся, щоб разом із вами зустрічати Святого Миколая, веселитись і радіти. А ще, я хочу, щоб всі діти в цій залі повірили в добру зимову казку .

 На сцені ніч та казкарка

Ніч

Коли Св. Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа

Мов вулик бджіл гуде.

Казкарка

Там дітвора чекає

На срібних Янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.

Ніч

Бо добре знають діти,

Що ні сніжний танок,

Ані мороз, ні вітер

Не спинять їх санок.

Казкарка

А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Славка, для Наталки,

Для всіх – для всіх – для всіх!

 

 

Ніч

Зустрічайте  ж Миколая!
Він вас всіх чудово знає.
Разом з вами порадіє ,
Подарує вам надію.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із вас.

 

(Чути дзвіночки. Входить Св. Миколай).

 

Св. Миколай.

Вітаю вас, діточки ! Зібралось вас тут пребагато.

Бачу, що ви не байдикували, веселилися, співали.

 В мою казку завітали.

Мені розказали мої янголята,

Що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились,батькам помагали. Правда?

 

                               Го, го! Дітей є тут доволі.

                                Є тут малі й великі,

                                Мабуть, всі хочуть тут дарунків,

                                Ну і цукерків у пакунках.

                                У торбині все це маю,

                                Та чи роздам всім, ще не знаю?

                                Бо бачив там не раз, я з неба,

                                Що тут декому й різку треба!

                                Ось Сашко, пустун великий,

                                Щораз не бавиться без крику,

                                 І часто – густо кулачками

                                 Воює він з товаришами!

                                 І Галя, донечка маленька,

                                 Не все для мамці є чемненька.

                                 Та все ж таки я, діти, вірю,

                                 Що в році тім прийде поправа.

                                 Вам всім на користь і на славу.

То ж старанно вчіться, до школи ходіть,

Свою Україну шануйте й любіть –

Любіть її вірно, свою Україну –

і я вас ніколи й ніде не покину.

 

1 учень:    Святий Владико Миколаю,

                  Тебе очікуєм давно.

                  Що нам несеш, про це не знаєм,

                  Але просимо одно:

2 учень :    Ти нашим родичам дай сили,

                  Щоб виховати нас могли,

                  Тієї втіхи, щоб дожили,

                  Що доросли їх діточки.

3 учень:     А українському народу

                  Ти, добру долю принеси.

                   Усяке зло, лиху погоду,

                   Ти, від народу відверни.

 

Будьте щедрі, не ліниві, то і станете щасливі.
Пам’ятайте слово Боже –І життя у вас буде гоже.
А мені пора в дорогу. Хтось чекає допомоги
Хтось незнаний у печалі. Тож ходім, янголи далі.
За рік знову завітаю з янголом у вашу хату.
Хай здорові всі ростуть! Прощавайте – довга путь!