Сценарій тематичного свята "Вечорниці"

ВЕЧОРНИЦІ

Дійові особи:

  Мати

  Донька Оксана

  Володя

  Дівчата

  Хлопці

      ( Українська хата. Донька щось вирізує за столом. Заходить однокласниця)

-    Здрастуй, Оксанко. Чим займаєшся?

• Та, ось на працю виріб готую.
• А я вишивала вдома. Щось сумно самій сидіти, дай думаю, до тебе піду, все ж веселіше буде.

      (Стукіт в двері)

• Оксанко, ти вдома?

Д.:  Вдома, вдома. Заходьте.

• Ой, дівчата, і вам нудно стало?
• Та ні, ми прийшли алгебру списати.

Д.:   Списати встигнете. Давайте, я вам краще поясню. (Заходить мати Оксанки, за нею йдуть дівчата).

М.:   Заходьте, заходьте, дівчата. Оксанка вдома. О, та ще й не одна. Справжні тобі                                           вечорниці зібрались.

Д.:   Дівчата, ви посидьте, а я на хвилинку, зараз прибіжу.

М.:   Куди ти, доню?

Д.:   Та я ще сусідку гукну, щоб не сумувала сама. Я миттю.

М.:   Біжи, біжи, доню, а я поки з дівчатами побалакаю. То що в вас новенького?

•  Та що ж новенького? Новий рік незабаром, треба було б щось підготувати.
•  То раз ми всі зібрались, то може щось придумаємо?
•  Ще б хлопці прийшли.
•  Тобі аби лиш хлопці.
•  Ага. Тільки заважатимуть.
•  Та ж інколи й допомагають.
•  Ой, більше шкоди від них, як користі.

М.:   Дівчата, а чого це ви на своїх хлопців напались.  В вас їх і так небагато.

•  Ага-ага, як щось робити, то небагато,  а як утнути – то… .

М.:   Ой, ще не ганьте їх.

•  Та ми  ж нічого.
•  Дівчата, то що, може про Новий рік поговоримо, а не про хлопців?
•  В кого які ідеї?
•   Пісню заспівати.
•   Танець затанцювати.
•   Ага, а ще віршик розказати і  буде досить (Заходить Оксана з сусідкою)

Д.:    Ой, дівчата, Володьку зустріли по дорозі, кудись ішов… .

•   Та де, зустріли. Налякав, чортяка. Але й стусанів заробив… .

М.:   Отакої, взяли й набили хлопця ні за що – ні про що.

•    Ой… добрий вечір. А я вас і не помітила.

М.:   Ну, щоб за хлопцями та й мене побачити. ( Дівчина зашарілась)

•   А ви хоч не казали, що ми всі тут?

Д.:   Ні, а треба було?

•   Та ну їх. Зараз знову тільки заважати будуть.
•   І підсміюватись.
•   Так, дівчата, ми тут про Новий рік надумали поговорити.  Може щось новеньке     придумаємо?
•  Оксанко, ввімкни музику, краще думати буде. (Оксанка включає музику).

М.:   Дівчата! Ану! Ще чого?! Піст, а ви музику слухаєте.

•   Мамо, так ми ж тихенько.

М.:   Все одно не годиться. Ви ще молоді, незаміжні. Мабуть, хочете хорошого чоловіка мати?

•   А ми ще про чоловіків не думаємо.

М.:   Може про чоловіків і не думаєте, але на хлопців вже поглядаєте.

•   І хто це придумав, що в піст не можна музику слухати?

М.:   Це ведеться з давніх-давен, ще коли було прийнято християнство. Колись люди     поклонялись різним божествам, а з приходом християнства наші предки почали вірити в одного Бога. Щоб прославити його, задобрити, приносили себе жертву, не в прямому, звичайно, значенні. Стримувались в їжі, в розвагах, в піснях. Вважають, що дівчина, яка дотримується посту, матиме гарного чоловіка.

•   Оксанко, вимкни музику.
•   Погляньте, хто вже про чоловіка думає.
•   Та ну вас. А може тітонька й правду каже.
•   Там хтось знає, який той чоловік буде.

М.:   А ви, дівчата, й самі можете дізнатись. Завтра Андрія Первозданного. Я пригадую, що коли я була така, як ви зараз, то ми з дівчатами гадали. І саме в ніч перед Андрієм.

•   І що, збулось те, що нагадали?

М.:   Ну, всього, що було, я не пригадую, але основне справдилось. То ж можете спробувати.

•   Та я вже якось пробувала з сестрами двоюрідними.
•   І коли тобі заміж виходити?
•   Як прийде час, то покличу.
•   А за кого?
•   Прийдете і побачите.
•   Ну скажи.
•   Вам тільки скажи… .
•   А давайте й собі погадаємо.
•   А хто знає як?
•   А хто в нас вже гадав?
•   Ой, розкажи,що ви робили?
•   Клали під тарілки деякі речі, а потім дивились, хто що витягне, а ще рахували  штахетини, якщо парне число виходило, то бути в парі, а як ні – то й ні. То чобіт кидали, то поліно вибирали: яке поліно – такий чоловік.
•   Зачекай, не так швидко. Давай по-порядку.

М.:  Дівчата, знаєте що, ви допоможіть-но мені спочатку наліпити вареників, а тоді ще й я вам деякі гадання підкажу.

•   А чого ж не допоможемо. З радістю.
•   А поки ми будемо ліпити, ви нам розкажете, як ви колись гадали.

М.:  А чом і не розказати. Пам’ятаю, ходили до сусідів під вікно і слухали, про що там говорять. Якщо згадували щось про пар чи про те, що хтось з дому пішов,  то бути цього року в парі. Запитували ім’я першого зустрічного. А коли лягали спати, ставили стакан з водою і кусочком хліба під ліжко і промовляли: «Ряженый-суженый приди ко мне ужинать».

•   І що, справді приходив?

М.:   Та не те, щоб приходив вечеряти, але мені приснився мій чоловік.

•   Дивина та й годі.

М.:   Ну що, дівчата, дякую за допомогу. Я йду варити вареники, а ви можете гадати.(Дівчата гадають. Коли перекидають чоботи через голову, в хату заглядають хлопці і тихенько забирають один-два чоботи )

Хл.1:  Хлопці, є! Вдалося!

В.:      Я ж казав, що вони тут, я ви не вірили.

Хл.2:  Йдемо цукерків заробимо за чоботи.

Хл.3:  А на горіхи нам не перепаде?

В.:       То босі додому підуть.

Д.:       Ой, хлопці!

-         Дівчата, чоботи! (Розхапують свої чоботи)

-         А мого нема.

-         І мого.

•     А ще казали, їх кликати. Вони й самі прийдуть.
•     Ще й чоботи заберуть.( Входять хлопці, тримаючи в руках чоботи)

Хл.1:  А хто-то сьогодні додому босий побіжить?

Хл.2:   Чи, може, на руках занесу?

•     Хлопці, віддайте чоботи по-хорошому.

Хл.3:  А то що?

•     А то семестр закінчується, контрольних багато.

Хл.1:  Подумаєш. Ти не даси списати, інші дадуть.

•     Доженемо і ще раз дамо.
•     Віддавайте поки не пізно.

М.:    Е ні, дівчата, хлопцям за чоботи викуп обов’язково треба дати, а то заміж не візьмуть.

•    Та що ж їм дати? Хіба другим чоботом.
•    Чи горіхом по лобу.

В.:    Хлопці, якщо їм чобіт не треба, то йдемо, може в іншій хаті привітніші дівчата будуть. (Хлопці збираються виходити, але один з них принюхується)

Хл.1:  Хлопці, а чим то так файно пахне?

•     Ваксою на чоботях.

Хл.2: Хлопці, так то ж ва-ре-ни-ки..

Хл.3: Ну що, міняємо чоботи на вареники? ( Дівчата переглядаються)

•    А не застрягнуть?

В.:    А ми їх водою попхнемо. ( Витягують з-за пазухи воду)

•    Та вже ж накормимо вас.
•    Та й веселіше з вами буде.
•    Роздягайтесь. Ось сюди кладіть свої кожухи.

Хл.1: Ет, хлопці, а вони нас все ж таки чекали. Гляньте, які всі чепурні.

      Д.    Чекали,чекали. Ото тільки для вас і старалися.

М.:   Дівчата, та годі вам, не стійте. Накривайте на стіл. Запрошуйте хлопців до столу. Оксано, принеси-но огірків до вареників, а ви, дівчата вареники накидайте, ложки подавайте, та й будемо вечеряти.