Сценарій тематичного заходу присвяченого Дню пам’яті та примирення „НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТО…”

Про матеріал
Сценарій тематичного заходу присвяченого Дню пам’яті та примирення „НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТО…”
Перегляд файлу

 

Сценарій тематичного заходу присвяченого

Дню пам’яті та примирення

„НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТО…”

Результат пошуку зображень за запитом картинка на день перемоги

 

                 Підготувала

                               Вчитель географїі вищої категорії

                      Чайковська Оксана Віталіївна

 

Відео1 https://www.youtube.com/watch?v=whpsXRHvqG4&t=1s

Вступне слово вчителя:

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони нізащо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.  АЛЕ вони навіть у страшних снах не могли б уявити, що ці жахи можуть повторитися…. Відео2 https://youtu.be/nPck4bzbEdk?si=Mur_5Mh_wW3g2yU-

Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен вони для нас герої

Метроном хвилина мовчання -відео 3 https://youtu.be/OJtNqKtN240?si=NpqBHI8Dkc3pK2FC

 

Ведучий 1

        Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. 
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

Ведучий 2

    Мільйони людей забрала друга Світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли гинули мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської окупації.

Ведучий 1
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь.
Залився болем, плачем, жалем.

Ведучий 2
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.

 Хоч обійди країну з краю в край

Усі роздоли, всі її простори, -   

Навряд чи знайдеться десь двір,

Куди не внадилося б ненависне горе.  

Ведучий 3-   8-9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей день багато країн світу святкують день остаточної перемоги. Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Цього року Україна втретє відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

Український інститут національної пам’яті пропонує надалі дотримуватися європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української воєн.

З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Це емблема скорботного свята, пам’ять про тих, хто загинув під час Другої світової й сьогодні гине на Сході України в боротьбі за незалежність.

Символ пам’яті в світі

Світова традиція вшановувати пам’ять жертв війни саме квіткою маку з’явилася після Першої світової. Її появу пов’язують з іменами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак-Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Під враженням боїв у Бельгії в 1915 році Мак-Крей написав вірш «На полях Фландрії», що починався словами:
У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є… (переклад Наталії Безсонової)

У 1918 році викладачка Університету Джорджії Мойна Майкл під враженням від вірша Мак-Крея написала власний вірш «Ми збережемо віру», в якому заприсяглася завжди носити червоний мак на знак пам’яті за загиблими. Мойна Майкл опікувалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни і для того, щоб зібрати більше коштів, запропонувала виготовляти штучні маки з шовку і продавати їх. Вона ж уперше з’явилася на людях у чорному пальті, прикрашеному шовковим червоним маком.

У 1920 році Національний Американський легіон зробив червоний мак офіційним символом вшанування пам’яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. У 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. Пізніше цей символ поширився у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії. Після Другої світової мак став загальноприйнятим символом вшанування пам’яті жертв війни.

В Україні здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита козацька кров. Тому червоний мак не лише європейський, але й український символ скорботи про героїв, загиблих у кровопролитних світових війнах.

Червоний мак із давніх-давен є могутнім талісманом українського роду, адже означає красу, молодість та їхню скороминущість.

Із 2014 року Україна приєдналася до світової традиції. Харківський дизайнер Сергій Мішакін розробив символічне зображення маку у вигляді чотирьох кіл, що накладаються одне на одне.

Пісня або відео про маки https://www.youtube.com/watch?v=l1tMItFdsI8

 

ВЕДУЧИЙ-4

Символ 8 травня має велике значення, тому що цей день відзначає важливу історичну подію – закінчення Другої світової війни у Європі, коли була прийнята беззастережна капітуляція нацистської Німеччини в 1945 році. Для багатьох країн це день перемоги та миру, і він вшановується як:

 

1. Пам'ять про жертви: В цей день згадують мільйони людей, які втратили життя або постраждали під час найкривавішого конфлікту в історії людства.

 

2. Вдячність за мир: 8 травня служить нагадуванням про велику цінність миру, який було важко виборюваний попередніми поколіннями.

 

3. Сподівання та об'єднання: Це час, коли люди сподіваються, що помилки минулого не будуть повторені, і працюють над побудовою миру та стабільності у світі.

 

4. Освітній момент: День перемоги над нацизмом являє собою важливий освітній момент, коли молоді покоління навчаються історії та важливості демократії та прав людини.

 

8 травня — це не лише пригадування історичного минулого, але й спонука до дій для майбутнього, щоб підтримувати і оберігати мир і гідність усіх народів.

 

Учні:

1. Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

 

2. Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?

3. Із року в рік часопис віддаляє 
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

4. Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.

 

5. Доки світанками сонце встає,

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде повік

Мук закатованих, попелу крик.

 

6. Там, де кривавий пройшов душогуб,

Свідком лишився опалений дуб.

Чорний, як лихо. І жахом пропах.

Навіть боїться гніздитися птах.

 

7. Віти – мов горе заламаних рук.

Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!

Доки світанками сонце встає –

Нам на калині зозуля кує!

 

8. Тільки, як тріскає в тиші земля,

Стогін важкий із могил промовля:

«Спинись, Людино! Мовчки поклонись.

У тишині задумайся на мить.

 

9. І нам життя всміхалося колись.

Дзвонила сонцем сяюча блакить.

Ми мали в серці мужність і любов

І вірили у Перемоги час.

 

10. Хоча зотлілий попіл захолов,

Але наш голос досі не погас.

Орали ми і засівали лан,

Щоб добротою колосився світ.

11. Якби зібрати болі наших ран,

То розколовся б навіть і граніт!

Не треба сліз! Ще наші нас печуть,

Як тихо плаче росами трава.

 

12. Нехай же мирно променіє путь,

Для тих, хто наших мук не забува!

Коли не спить далекий небосхил

І стелиться туманом сивина,

Наш гнівний голос чути із могил:

«Хай буде тричі проклята війна!»

 

 

 

Вірш «Мамо не плач»

Мамо, не плач. Я повернуся весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна. 

Ведучий 1

Прийшла в нашу хату тривожна година.
Хай кожен збагне собі в безлічі справ:
Все треба зробить, щоб жила Україна,
Щоб ворог підступний її не здолав.
Ведуий 2

В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть цей заклик, як Божий наказ!

Ведучий 1

Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
 
Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!

                                                Лунає  Пісня або відео 4 https://youtu.be/tNViQI5v5rA?si=wW03O9YOxeBtiVTA
 

 

docx
Додано
6 травня
Переглядів
233
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку