Сценарій
творчого звіту ЛСШ №7
(закриті куліси. Звучать позивні української пісні «Україно»)
Люблю, тебе, мій рідний краю,
Люблю як матінку свою.
І вірним серцем я вбираю
Красу невимовну твою
Люблю поля, ліси і гори,
Твої озера голубі,
А синє небо, наче море,
Так до лиця іде тобі!
( Відкривається завіса, на сцені хор вчителів, батьків, дітей)
Пісня «Рідний край»
В. 1: Добрий день, дорогі друзі!
В.2: Шановні гості та господарі свята!
В.1: Сьогодні, саме в цю урочисту хвилину розпочинається творчий звіт Лебединської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 7.
В.2.:Тож познайомимося з нашою школою ближче.
- Ім’я її
-.спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
-Номер-
-Сім
-Дата народження-
-1 лютого 1989 року
-Місце народження-
-Сумська область, м. Лебедин, вул.. Сумська, 9
- Перший директор-
- Василь Іванович Кубрак
- Батьки-
- Управління народної освіти, адміністрація міста
-Сімейний стан –
-Мати героїня
- Діти-
- Всі хлопчики й дівчатка, які навчаються і будуть навчатися в ній.
- Близькі родичі-
Інститут післядипломної педагогічної освіти, державний педагогічний університет
Ім. А. С. Макаренка, педагогічне училище, міський відділ освіти.
В.1.:Отже, ми раді бачити учнів, вчителів, адміністрацію школи, міста, батьків, випускників та гостей на нашому святі.
Хор дітей Пісня «Шкільна країна»
(виходять першокласники)
Нарешті кожен з нас довів,
Що першокласний першокласник
Взірець для інших школярів.
Пояснимо лише одне:
Що виглядає він зразково –
Ну, на зразок хоча б мене!
Це зрозуміло всім само,
Шкода не вміємо писати,
Тому автограф не дамо.
Хтось не стримує сльози,
А ось нам начальник з мером
Посміхнулись три рази.
І дітей в ній так багато!
Я злякався, як ніколи:
Загублю ще маму й тата.
Хто здогадався – молодець!
Ми зараз тут концерт відкриєм
І явимо усім взірець!
І поспіваєм залюбки.
Вистави, виступи покажем.
Ви скажете : «От молодці!»
8. Нам подобається в школі.
Гарно в ній, всього доволі.
Всі веселі і не б’ються,
Тільки є поважні тьоті,
Що учителями звуться.
Всі звуть директором його.
Він всім керує, не зна втоми,
А справ у нього – ого-го!
(Виходять 2 дівчинки)
Вірш – презентація директора
(виводять директора за руку. )
Виступ директора (звучить фонограма «Золотое серце». З різних кінців сцени виходять діти з повітряними серцями і 1 велика дівчинка з великим серцем)
Д.:В цей день ми раді вітати вас, Володимире Васильовичу, з перемогою у конкурсі
«Золоте серце» у номінації «Керівник навчального закладу».
(вручають серця директору)
В.2: Невід’ємною частиною творчого життя школи є танцювальний колектив «Веселка»,
художній керівник якого – Тетяна Петрівна Литовченко. Як дяка за незмінну допомогу і підтримку директору юні таланти дарують танок і вітають з перемогою.
Танок
В.1 :На сцені переможець 4 етапу учнівських олімпіад з історії Бєлєсков Микола.
В. Баранов «До українців»
(виходять ведучі)
В.2: Ой, як гарно можуть виступати хлопці! І навіщо нам дівчата?
В.1: Так-так, а хто ж Вас годує, одягає?
В.2: Жінка.
В.1: Хто виховує дітей?
В.2: Жінка.
В.1:Хто застерігає вас від поганих вчинків?
В.2:М-м-м… Міліція.
В.1:Припустимо. А хто створює затишок в домі, підтримує чистоту і порядок?!
В.2: Пилосос. Ні… жінка з пилососом. А що ж по-вашому роблять ці ледарі чоловіки?
В.1: Як що? Дивляться телевізор.
В.2: Добре, тоді хто поступається місцем жінці в автобусі?
В.1: Жінка.
В.2: Яка жінка?!
В.1: Та, що молодша.
В2: Неправда. Особисто я завжди поступаюсь місцем жінці, дівчині. Всюди!
І зараз надаю право оголосити наступний номер Вам
В.1: З радістю оголошую танок у виконанні хореографічної студії «Веселка»
Танок
(виходить гість з Півдня, в руках у нього квіти, сітка з мандаринами і пакет з фруктами. Назустріч виходить секретарка з журналом)
Гість: Де-евушка, дорогая! Скажи пажалуста, де тут у вас Гогі знайти?
Секретарка: А ви, власне, хто такий?
Гість:Я – гість, гість із Півдня, тато мого маленького Гогі. До речі, Вам сувенір (пропонує секретарці квіти, секретарка, не звертаючи на них уваги,забирає у Гостя мандарини)
Секретарка:Дякую!
Гість: Розумієте, мій Гогі такий дотепний хлопчина – весь в мене. Орел! А я йому тут апалсин, Персиків приніс, щоб він вітамінами запасся. Де мені його знайти, щоб на перерві віддати?
Секретарка зараз глянемо в розклад. У нього хімія, у 144.
Гість: Ох, спасіба, де вушка, дорогая! Жениха тєбє багатого, красавіца!
Секретарка: Ой, ну і тато! Орел! А школа яка в нас!
Пісня «Про школу»
В.1: Аплодисменти
Як і в кожного, в нашої школи є свої секрети. Кілька років поспіль над їх розкриттям працювали агенти Таємної канцелярії. Їм слово:
(під таємничу мелодію заходять діти невеличкі, одягнені у чорні костюми, білі сорочки з метеликами, чорні перчатки і чорні очки)
Агенти
(виходять учасники команди з учителями, з рюкзаками, співають під гітару)
Туристична пісня
Здравствуй, небо в облаках.
Здравствуй, юность в рюкзаках!
Будет все наоборот,
Вот он я – привет турслет!
И шум, и гам опять,
И ночью вновь не спать,
Снова песни сочинять нам,
А попросят рассказать вам
Не составит нам труда…
Скажут все: «Вот это да!»
П-в: Снова идем в поход,
Снова каша дымит на костре,
Но мы без всяких забот
Кормим всех комаров в темноте.
Тяжелы в нас рюкзаки,
Но нет грусти и тоски,
Ведь нас к месту подвезут
И укажут нам маршрут.
И будем, как всегда,
Не спать мы до утра
Будем мы соревноваться,
Танцевать и кувыркаться,
И шутить и все смеяться
Не состави нам труда
Скажут все «Вот это да!»
П-в:Снова идем в поход,
И натерли кроссовки опять,
Ведь зовет нас турслет
Приключений, здоровья искать.
(виходить гість)
Гість: Ні, як-то кажуть у нас на Півдні: один грузин – добре, а два – забагато. Що це за школа така?! Де тут кабінет 144? Вай-вай-вай! Де ж він?!(заходить за куліси).
В.2: Нашу школу часто відвідують гості: з міського, обласного відділів освіти, з різних міст України, приїздили навіть з Америки. А сьогодні завітали із Далекого Сходу.
Виступ батьків, перевдягнених у султанів. Пісня «Если б я был султан»
И учителем стал, книжки бы прочел,
Но с другой стороны при таких делах
Столько мук и забот – Ах спаси, Аллах!
П-в: Совсем не плохо учителем быть…
Гораздо лучше в спокойствии жить
Все успей, все учти с нашими детьми.
Слезы льются рекой, но хотим сказать
Вам спасибо от нас сотни-сотни раз.
И для новых побед силушки набрать
Мы директору шлем пламенный привет
Скажем так: лучше вас в этом мире нет.
(виходить гість)
Гість: Аго-о-ов, люди! Де тут кабінет основ здоров’я? Поки була перерва, розминувся з моїм Гогі і знов заблукав. Але я його все одно знайду!
В.1 От бідолаха! Знайдете, знайдете, бо ми вам його покажемо. Ще й виступ дітей в додачу.
В.2 На сцені переможець валеологічного конкурсу – агітбригада «здоров’я»
(вихід дітей під музику)
Агітбригада
Настя: Може ви зголодніли? До вашої уваги реклама!
Ось «Снікерс», «Марс» - то подив,
«Дірол» і «Орбіт» - свіжий подих,
«Йо-ма-йо» шоколадки, горішки,
Сухариків спробувати трішки.
А потім ми вип'єм «Мезим»,
Бо шлунку так добре із ним.
Тоді ще «Мівіни» скуштуєм,
«Рошеном» також посмакуєм.
А ще не пили «Спрайта» й «Коли»,
Щоб не хотілось пить ніколи.
«Ковток джерельної води –
Втамує спрагу назавжди»
«Фруктовий сад» і соки «Вінні».
Печінко, шлунку! Ми не винні!
Бо голод – знають всі – не тітка,
Його терпіти дуже гірко.
Отож мерщій чогось купуєш,
Поки його там не вгамуєш.
Усе ж одразу рекламують
І спробувати пропонують.
(З іншого боку сцени виходить дівчинка з кошиком, в якому – фрукти)
Настя: Ой, яке красиве яблуко!
(передають кошик)
Настя: Спасибі!
Міцними, дужими рости і звичок шкідливих не мати.
2, Долати труднощі могти.
3.Бадьорим буть, життю радіти.
4. Міцного здоров’я сягти,
5. Емоції здержувать вміти.
6. Щоб настрій весь час гарним був,
В собі треба сум вгамувати.
7. Будь добрим, веселим,умій
З усмішкою в світ крокувати!
Пісня «Посміхайтеся…»
У колисці маля посміхнеться,
Сонце світить ясніше здається.
Посміхнеться дівчині юнак –
І два серця заб’ються у такт.
Посміхайтеся, люди, частіше.
На душі тоді буде тепліше.
Хай турботам немає кінця,
Але посмішка всім до лиця.
В.3: А ми пропонуємо заглянути до шкільного чарівного музею. (проектування фото)
В.4: Ось дивись! Які красиві хлопці!
В.3: Так це ж наші випускники, знамениті спортсмени:
Шовкун Роман,
Бєлєсков Олександр,
Оголь В’ячеслав та інші
В.3: Ой, а я цього молодого чоловіка бачила по «Ай – сі – ті – ві»
В.4: Так, це спортивний коментатор, який працює на цьому каналі Мірошниченко Ігор.
В.3: Цікаве спортивне життя нашої школи. Ось ти, Романе, який вид спорту полюбляєш?
В.3: Звичайно, футбол. У нас всі хлопці його люблять. І, мабуть, недаремно, бо тільки справжнє захоплення ним ось уже який рік поспіль допомагає тримати першість з футболу серед шкіл міста.
В.4: На сцені футбольна команда школи №7.(Виходять під «Футбольний марш»)
В.3:Зустрічайте волейбольну команду – переможицю міських змагань серед дівчаток.
В.4:Наша гордість – неодноразова переможниця обласних змагань із шахів серед дівчат-
Бубон Анна.
В.3: Школа пишається знаменитими співачками міста, області, України:
Бабачук Вірою,
Гунько Оленою,
Бідною Юлією,
Мандзій Наталією,
Полтавець Оксаною та композитором Лис Оленою.
В.4: А давай запросимо Мандзій Наталю
В.3: Зустрічайте, на сцені Наталія Мандзій
Пісня
В.4: Радували нас своїм художнім читанням
Калініченко Анна – неодноразовий переможець обласних конкурсів та конкурсів України,
Савченко Марина,
Чечель Олексій,
Короткевич Дмитро,
Пономаренко Наталія,
Кабанець Людмила та інші.
В.3: На сцені вперше театр випускників. П’єса «Труфальдино із Бергамо»
Труфальдино: Я бачу світло у кінці тунелю,
Напевно, зараз тут проїде потяг…
Ось тільки я, нещасний Труфальдино,-
На потяг цей хіба потраплю я?
Та час прийшов,,, Сьогодні, рідна школа,
В моїй особі ти зазнаєш втрату,
Учителі сльозами обіллються –
Боюсь, що дах у школі протече…
Де ви тепер, роки мого сумління,
Цукерки «Тузик» і сосиски в тісті?
Де та тремтлива кісочка дівоча,
Що відірвав з перукою разом?
З’являється Смеральдина.
Труфальдино: А, Смеральдино… Ти також сумуєш?
Смеральдина: Ти здогадавсь. Депресія у мене,
Що я не буду вчитися у школі
І більш не повернусь у рідні стіни,
У клас свій ученицею.
Труфальдино: Ми маємо з тобою пам’ятати
Всі чарівні миттєвості навчання –
Наприклад, хоч урок літератури:
Згадай, як ми Грабовського вивчали,
Про швачку, що ночами пре на прялці!
Смеральдина: Ой, я літературу полюбляла…
Як раз читала вчора Песталоцці,
Бо на столі лежить його двотомник.
Труфальдино: І що він пише нам?
Смеральдина: Що, стіл?
Труфальдино: Двотомник!
Смеральдина: Думок силенна сила… Ось, наприклад:
Не можна увійти в одну й ту ж школу
Одними й тими самими ногами!
Труфальдино: На жаль, на жаль…Від цього сумно дуже…
А пригадай-но наші бенефіси
На сцені школи!
Смеральдина: Як не пригадать,
Як на прем’єрі у четвертім класі
Я грала Кактус…в п’єсі «Білосніжка»-
Такий аншлаг підкрався непомітно!
А у виставі «Лікар Айболить»
Я виступала в ролі Спазмалгона…
Труфальдино:О цей знадливий світ шкільної рампи!
А пам’ятаєш – мав я дивний голос,
Як витончено я співав романси –
То варто лише назви пригадати:
«Хіба ревуть воли, як Дніпр широкий»,
« Ой, смереко, є два кольори у мене»,
« Рідна мати моя, відпусти погулять».
Смеральдина: На жаль, на жаль, мій юний Паваротті,
Та замість нас вже інші заспівають…
Що зичимо ми їм?
Труфальдино: Лише одне –
Щоб берегли все те, що ми лишили,
І щоб висот сягнули незбагненних,
Хоч наші теж не всяк збагне висоти…
І це – наказ вам, хто за нами йтиме
Одними й тими самими ногами.
(за кулісами)
В.1: Гармонія звуку, гармонія руху.
Мелодії в такт здіймаються руки
І всі тут ступають нечутно, без стуку:
Гармонія грації, гармонія духу.
Танок
В.2: Батько і мати – найрідніші для нас люди. Від них ми одержали життя, вони вчать нас, як треба жити.
В.1: А любов до батьків, до Батьківщини виховується в сім’ї, в кожній родині.
Виступ мами О. Бубон Пісня «Мама»
В.2: Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає сім’я, родина
В1: Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, вірності, любові, піклування.
В.2: Здоров’я – від води джерельної,
Багатства – від землі святої,
А ще любові, ласки Божої
Родинам ми бажаємо сьогодні!
В.1: А колектив «Веселка» дарує танок
Танець
(виходить Гість)
Гість: Нарешті я знайшов потрібний кабінет. Ні! Ну хто так будує! Хто так будує?! Та нічого – мій Гогі все одно отримає атестат у цій школі, бо це буде хороший атестат! Один хорший атестат на весь Сонячний Південь із Лебединської спеціалізованої школи №7
(виходить дорослий Гогі)
Гогі: Тату!
Гість: Гогі! Сину мій маленький!
Гогі: Який же я маленький? Я вже закінчую цю школу! І з упевненістю можу сказати, що ця школа найкраща, бо діти і вчителі тут особливі.
(в цей час на сцену виходить ансамбль «До-мі-солька» і кажуть слова):
- Вони такі, як і ми, тільки за плечима – трошки більше забутої радості.
- Вони кладуть нам руки на плечі.
- Вони хочуть мати наші фотографії.
- Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми про себе.
.
Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов’язково до них повернемося.
Ансамбль «До-мі-солька». Пісня «Вчителька».
В.2: Життям цікавим ми живем.
Ми особистості куєм.
Мета у всіх одна – єдина
І кредо тут для всіх одне:
Відмінник ти, а чи спортсмен,
Співак чи танцюрист,
Ти пам’ятай. Що ти – ЛЮДИНА!
Танок
В.1: А зараз ми хочемо надати слово нашим поважним гостям.
В.2: Слово має міський голова Анатолій Григорович Троян.
Виступ
В.1: Запрошуємо до слова начальника міського відділу освіти Василя Івановича Кубрака
Виступ
В.2: Ми рідну школу любим над усе
І всіх причин любові не сказати.
Знання, таланти, творчість нам несе
Наш другий дім, святая альмамати.
В.1:Ми їй на вірність слово всім даєм
І обіцяємо сьогодні урочисто:
Своїх дітей колись ми приведем
У сьому школу, що найкраща в місті.
Заключна пісня
Ехом лунає по всім білім світі пісенька дзвінка.
ЇЇ підхоплять дорослі і діти, бо вона проста.
1 к. Золотом розсипались звуки по країні
І дзвінка мелодія знову в такт луна
Це тому що в залі всі дружні і привітні,
А країна – школа сонячна моя.
І у сонця на долоні ми співаємо з тобою
П-в: Ми побажаємо жити й радіти і веселими буть
Ти посміхнися і сонцю, і квітам – пісню не забудь
Хо – хо-о
В веселковій країні посміхаються діти
і наше стоголосся у школі луна
Відпусти – полетить, розлетиться по світу
Повітряними кульками ця пісня дзвінка.
2 к. Поруч з нами і навкруг добрі щирі люди
І надію кожен день зичить нам зоря
В ритмі пісеньки твоє серце битись буде
Тільки лиш тому, що друзі ти і я.
І у сонця на долоні ми співаємо з тобою.
П-в.
Вкінці пісні летять повітряні кульки в зал, а на сцені – конфеті.
1