Сценарій уроку мужності "Біль перелитий у пісню"

 

Міністерство освіти і науки України

ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Гусятин

 

 

Урок мужності:

«Біль перелитий  у пісню»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

учитель початкових класів

Сукач І.І.

Із бронзи - граніту встає величаво,

Твій подвиг безсмертний і ім’я твоє,

То славить героїв Соборна Держава,

Що гордо й могутньо над світом встає.

Народить Вітчизна нові покоління

І рани загоїть страждальна земля,

А месників слава геройська, нетлінна

Нам праведний шлях на віки окриля.

 

Звитяги воїнів УПА –

Борців за волю України, за свободу

Повіки житимуть в поезії, в піснях,

В пам’яті нашого великого народу.

 

Ведучий. Гак вже склалася доля українців, що століттями вони змушені виборювати найдорожче, що є в народу - волю і незалежність. А керує прагненнями народу до волі - національна свідомість. Бо, як тіло мертве без душі, так і людина, нація в цілому мертва без національної свідомості, без того сокровенного, що вирізняє народ з-поміж інших.

Вороги українського народу, а їх було чимало: татари, турки, поляки, москалі снили Україною. їх манили безмежні, господньої краси простори України, її багата квітуча земля. Всі вони несли смерть і руїну на Україну. Але серед них ми маємо вирізнити найлютішого ворога - кровопивцю, страшного, безжалісного ката українського народу — комуністичну Росію. Так, це московські катюги нашим цвітом встелили Сибір, Колиму, осиротили 38 мільйонів сімей, винищили практично 60% населення України, не жаліючи ні старого, ні малого, —

Найбільший кривавий терор розпочався в 1939 році і тривав до середини 70-х років. Тисячі невинних людей гинули в тюрмах на каторжних роботах. Вбити дух волі, дух українства - така була мета

«визволителів» зі сходу.

Але не вдалося їм це зробити. Українське юнацтво, відважні воїни ОУН і УПА перекреслили задуми кривавого червоного звіра.

Хлопці УПА і ОУН і всі, хто допомагав їм у святій справі визволення з неволі української землі, у боротьбі за свободу України заслуговують найвищої слави, любові, пам’яті. Так, нашої з вами святої пам’яті про тих, хто ціною свого життя врятував націю від загибелі.             

Пісня «Йшли селом партизани»

Йшли селом, йшли селом партизани,
По землі українській, невільній землі.
І у кожного зброя була за плечами,
І у кожного смуток і біль на чолі.

Їм сумно за всю Україну,
За ту спалену хати, за зрубаний сад,
За ту пісню, що чув ти колись, солов’їну,
Але їм вже не було дороги назад.

Бо дорога назад – то неволя,
А ховатися в лісі не будемо ми.
Ми підемо вперед – і здобудемо волю,
України своєї ми вірні сини.

Хто з них пісню почав, я не знаю,
І вона пролунала на весь рідний край,
Щоби знали усі – Україна повстала!
Ти лети, наша пісне, аж за небокрай!

І не всі повернулись із бою додому,
І не всіх дочекалася рідна сім’я.
Пам’ятайте ж ви їх, пам’ятайте такими,
Пам’ятай же ти їх, українська земля.

Йшли селом, йшли селом партизани,
По землі українській, невільній землі.
І у кожного зброя була за плечами,
І у кожного смуток і біль на чолі.

 

Ми сьогодні тут зібрались .

У осінню цюю днину,

Щоб минуле пригадати,

Шану й честь усім віддати,

Хто боровсь за Україну.

 

Любі друзі! Хоч малі ми,

Та вже добре  знаєм,

Що звемося українці

Й українських предків маєм.

 

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду,

Всі належать до одного

Українського народу.

 

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити –

Найважніша з усіх справа.

 

Українці й українки

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх,

Свою рідну Україну.

 

 

Але щоб цю землю милу

Міцно, щиро покохати,

Треба все її минуле

Добре вивчити, пізнати.

 

Треба знати те, як предки

На землі цій колись жили,

Як її грудьми своїми

Заступали, боронили.

 

Як за волю і за долю

Йшли у бій, як на забаву

Здобували собі рани,

Україні своїй славу.

 

Як невтомно працювали,

І боролися завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата.

 

Хай не буде ні одної

Української дитини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

 

Цілими століттями українцями виношувалася і леліялася мрія про свою армію, своє військо, як невід’ємний і надзвичайно важливий атрибут державності.

І ось на зміну запорозькій січі народжується українська, повстанська армія на чолі з такими славними поводирями як Бандера, Роман Шухевич.

Ця велика подія сталася у жовтні 1942 року.

Пісня «Там десь далеко на Волині».(відео, додаток 1)

Ми не знали правди

Про наших героїв - повстанців.

А вона вижила і повстала

Та правда про У ПА,

Як про армію,

Що визволяла рідний край.

 

В. Псевдоісторику, стань на коліна.

Інакше тобі не простить Україна

Не виправдовуй чужої навали,

Повстанці за волю святу воювали.

 

Приспане сумління нарешті збудилось

І серце від болю щемить,

і пам’ять, що вмерла, з роками воскресла,

Вона наче свічка горить.

 

Згадаєм, згадаєм, згадаємо їх,

Славних повстанців - героїв своїх,

Що тут у лісах воювали

 І волю для нас здобували.

 

Пісня «Ой у лісі на полянці»

Ой у лісі, на полянці
Стояли повстанці,
Посходились до потічку
Вмиватися вранці.

Декотрі ся повмивали,
Декотрі стояли,
Більшовицького нападу
Ся не сподівали.

Кулемети терескочуть,
Мов ті навіжені.
Крикнув сотник Соловейко:
"Хлопці, я ранений!"

Упав Орел, упав Орест,
Упав Соловейко.
Крикнув: "Слава Україні!
Будь здорова, ненько!"

"Будь здорова, дівчинонько,
І ти, рідна нене.
А ти, славна Україно,
Не забудь за мене!".

Ой у лісі, на полянці,
Стояли повстанці,
Посходились до потічку
Вмиватися вранці.

 

Хай нам згадки серця зогріють,

Розбудять наші почуття,

Бо - знаймо, ті, що вмерти вміють,

Ті мають право на життя.

 

Мужності, відваги, любові до рідної землі треба нам вчитися на їхньому великому, воістину святому подвизі.

Ніколи мати - Україна не забуде своїх синів, що за неї віддали найдорожче - життя.

Засвітимо свічки Пам'яті, і нехай вони горять, зігріваючи зорі, і небо, й душі тих героїв, кого не відспівали, не оплакали провели, не поминали...

 

Пісня «Між горами в лісі»

Між горами в лісі стояли повстанці,

Буяла там рання весна,

[Летіла до бою, співала про волю -

Та в крові втопилась вона.] 2

 

Між горами в лісі сумують смереки,

Шумлять молоді ясени,

[В могилах високих, в окопах глибоких,

Лежать України сини.] 2

 

Нелегко було їм у землю лягати

Тоді, як горіла вона,

[І нині нелегко під нею лежати,

Як квітне вже волі весна.] 2

 

Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,

Нарвіть, юнаки, сон-трави.

[Вони теж хотіли кохати і жити,

Були  молоденькі, як ви.] 2

 

 

Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану

За муки, за кров пресвяту.

[Любіть Україну, Вітчизну кохану -

Не тільки в піснях і в цвіту.] 2

 

Любіть Україну,  відгоньте злі сили,

З якої б не йшли сторони,

[Любіть її так, як повстанці любили,

І так бороніть, як вони.] 2

Синіють гори і ліси карпатські,

Далеко мріють гори лісові

На клич Бандери йдуть полки юнацькі

їх привітають нетрі лісові.

 

Зродились ми великої години

З пожеж війни і з полум’я вогнів

Плекав нас біль по втраті України,

Плекав нас гнів і злість на ворогів.

 

Зродились ми великої години,

Коли котився смерч і буревій.

Ми підняли знамена України,

Під проводом Бандери йшли у бій.

 

Пісня «Марш «сіроманців» (відео, додаток 2)

Горить у народі і буде навіки горіти

Любов животворна до Вас, героїчні УПА.

Тиранам несила любові вогонь погасити,

У темряві світить нам ваша повстанська тропа.

 

В. Чи можна забути діла ваші світлі й нестерті?

Не раз, як медсестри повстанці, чи як зв’язкові.

Безстрашно у вічі ви хижій дивилися смерті

Не раз, наче маки, цвіла ваша кров на траві.

 

Пісня «Балада про повстанця»

Ой ударила куля

Повстанця в чоло -

Сколихнулося небо,

Сколихнулось село.

І у полі широкім       |

Поміж квітів і трав,   |

Наче ясен високий,     |

Повстанець упав.       | 2

 

Як побачив це лихо

Вітерець степовий,

Запитав його тихо:

- Чи ти, друже живий?

Та стрілець тому вітру |

Жодних слів не повів,  |

Тільки маком червоним  |

Серед поля зацвів.     | 2

 

- Ой, скажи ще, вояче,

Чий ти муж, чий ти син?

Чому нині так плаче

За тобою Волинь?..

Та стрілець тому вітру

Жодних слів не сказав,

Тільки маком червоним

Серед поля зітхав.

Вітер знову питався:

- Чи у тебе є брат?

Звідкіля ти добрався

До високих Карпат?

Та стрілець тому вітру  |

Жодних слів не повів,   |

Тільки маком червоним   |

По Вкраїні зацвів...    |

 

Народилась пісня з болю у неволі,

В ній звучали молодо слова:

«Ти не смій коритись цій нещасній долі,

Не загине нарід, бо душа жива»

 

Заспівай ніжну пісню

Українською мовою,

Не забулась мелодія

Не забулись слова,

Заспівай рідну пісню

Ще бабусину щирую

Ту, що стиха співала

Українська душа

 

Воскреси нашу пісню,

Заборонену ворогом

В ній історії правда,

І любов, і краса

Бо у ній рідне слово, 

Непокора козацькая

І надія на волю, і пекуча сльоза.

 

Відео на пісню «Чорна вишиванка» (відео, додаток 3)

 

Забути кров святу не маєм права

Лишила світ безсмертний і терпкий

Героям України — Слава! Слава! Слава!

І наша пам’ять на усі віки!

 

Ви честь України і прадідів славу

Геройством своїм воскресили,

Невгнутість, завзяття, відвагу і мужність

Нащадкам у спадок лишили

 

Ви чином геройським і словом гарячим

Усіх закликали до бою.

Ми йдемо на поміч, на зміну вам, друзі.

Смерть катові! Слава героям!

 

Пісня «Підростають соколята»

 

Я вірю в тебе, Україно,

У ясне небо, у квітучий сад.

Ніколи ти не встанеш на коліна.

Іди вперед! Не повертайсь назад!

 

 

Я вірю в тебе, Батьківщино,

Бо ти моя єдина назавжди.

Тебе, моя кохана Україно,

Нехай Господь хоронить від біди.

 

Я припадаю до ніг Твоїх, Боже,

З уст моїх ллється молитва - сурма:

Ти відверни від нас сили ворожі,

Не допусти до нового ярма.

Нехай не в’яне зоряна калина,

Приносить жайвір пісню на крилі, 

Багата буде наша Україна

Достатком, миром, щастям на землі.

 

Пісня «Боже  великий, єдиний»

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

 

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

 

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої даски й щедроти

Ти на люд наш зверни.

 

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу, щастя,

Дай, Боже, народу

І многая, многая літа.