Сценарій вечірнього свята «Золота осінь»

Про матеріал
Сценарій вечірнього свята «Золота осінь», який містить вірші і сценки. Дійові особи: Осінь, Аліса, Червона королева, Кролик, Капелюшник, Вересневий Заєць, мишка Соня, Чеширський кіт та ін.
Перегляд файлу

Сценарій вечірнього свята «Золота осінь»

Ведучий:

  • Доброго вечора , дорогі друзі!

Ведуча:

  • Шановні гості, батьки і вчителі!

Ведучий:

  • Сьогодні ми раді вітати вас на цьому чудовому святі!

Ведуча:

  • Святі чарівниці-осені!

Ведучий:

  • За вікнами вже відлітають у вирій останні журавлі, в прощальному танку кружляє багряне листя.

Ведуча:

  • Красива, золотокоса осінь розмальовує чарівним пензлем все навкруги: ліси, поля, степи… Вишиває дерева червоними і жовтими, срібними і золотими візерунками.

Ведучий:

  • Всі знають, що це пора чудес і чарівництва!

Ведуча:

  • А ви вірите в диво? Ось послухайте, яка дивовижна історія трапилася дуже давно, саме під золоту осінь.

 

 

  1. (виходить осінь………………………………………….)

Ведучий:

Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки

золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.

Ведуча:
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.

 

  1. (виходить з охороною червона королева озираючись навколо)

 

Червона Королева: Який жах, хто це все накоїв… А ти дівчино як сюди потрапила? І що робиш в моєму королівстві? І взагалі, як тебе звати?

Осінь: Я — Осінь. Я люблю дощі,
що тихо стукають в вікно,
холодну паморозь вночі,
і вдень по-літньому тепло.

Я одягну дерева в жовте,
то Сонця колір, знак тепла,
що вже уходить літо довге
і наближається зима.

Проллюся зливними дощами,
омию землю, розкладу
опале листя під ногами,
красою всіх заворожу.

Холодний вітер — зміна сонцю,
а потім спека навпаки,
і знову дощ б'є по віконцю —
то перші забавки зими.

Я веселюся, я сумую.
Я граюсь з листям й вітерцем.
Природу до зими готую,
потроху зменшуючи день.

Я — Осінь, я прийшла з врожаєм,
із димним запахом багать.
Клин журавлиний відлітає.
Природа тихо засина...

Червона Королева: Так це ти винна в тому що коїться в моєму королівстві.

Осінь: Я тільки прикрашаю все навколо в яскраві барви… А ще, вкриваю землю теплою ковдрою з листя.

Червона Королева: В яскраві барви, ковдра з листя!? Яка маячня. Я тепер не можу спокійно відпочивати. Прогулюватись своїми маєтки. Що не день то дощ, то спека. Ні кроку зробити без парасольки... Охорона, схопити її!

(Охорона затримує Осінь і всі уходять)

  1. Номер………………………………………………………………
  2. (З’являється Аліса)

Аліса:

Ой як гарно навкруги!

В золоті сади, луги.

Хто їх так розмалював?

Одяг хто подарував?   

 

Сестра:

Уночі, як нам ще спиться,

Ходить, кажуть, чарівниця

Ходить садом, полем, гаєм,

Все у шати одягає.

 

Вся вона у золотому,

Ще в намисті дорогому.

Як лише чого торкнеться,

Так те золото заллється!

(Сестри ходять по гаю і Аліса залишається одна)

Аліса: Так, куди це я потрапила. І де поділась моя сестра… Цікаво, а куди веде ця стежка?

 

  1. Пісня………………………………………………………….?

 

(Знову з’являється Аліса)

  1. (Музика на появу Кролика)

 

Тут з'являється Кролик, поспішає, поспішає, запитує у всіх «Котра година?» І говорить, що ми знову запізнюємося! (Кролик робить одне коло по залу).

Кролик стикається спина до спини з Алісою. Кролик, злякавшись і не впізнавши Алісу, підстрибує і біжить в іншу сторону.

Аліса: Стій! Почекай! Це ж я Аліса! Кролик! Зупинись! В чому справа, що трапилося?

Кролик: А! Стара знайома! Де ж ти пропадала? Ох, як вже я спізнююся, але ти ще більше!

Аліса: Що ?! Куди я спізнююся?

Кролик: Як куди ??? Червона королева полонила Осінь і ти повинна її врятувати!

Аліса: А причому тут я? І хто це така Осінь?

Кролик: У великому літописі Країни Чудес записано, що Червона королева полонить осінь, а дівчинка на ім'я Аліса її визволить. А є тут хтось ще на ім'я Аліса? (Звертається до дітей): Є ??? Признавайтесь, кого ще звуть Аліса? (Ніхто не виходить). Ось бачиш! Ти єдина! І якщо ти не встигнеш, то осінь не закінчить свої справи: зібрати врожай, вкрити землю ковдрою листя. А отже світ не підготується до зими!

Аліса: А що потрібно зробити, щоб потрапити до червоної королеви? Як туди дістатися?

Кролик: Ох, це дуже непросто і боюся, що у тебе може не вистачити ні часу, ні сил. Але я тобі допоможу

Аліса: Кролик, показуй скоріше дорогу!

Кролик: Тоді в дорогу! Не втрачаймо ні хвилини!

 

  1. Номер…………………………………………………………………

 

Ведучий:

І ось, мандруючи, наша Аліса дійшла до будинку, біля якого був виставлений стіл. А за столом пили чай Шалений Заєць, Капелюшник та мишка Соня.

 

(Чаювання. За столом сидять Капелюшник, Вересневий Заєць, мишка Соня)

СОНЯ: дурна Аліса йде!

Капелюшник: Висить на стінці, зелений, довгий, і стріляє!

ЗАЄЦЬ: Секундочку, мій друг! Це олівець?

Капелюшник: Ти в своєму розумі ??? Це рушник!

СОНЯ: Омммм ....

ЗАЄЦЬ: А чому стріляє?

Капелюшник: зрозуміло, щоб було складніше відгадати!

ЗАЄЦЬ: (багатозначно) аааааа!

(Підходить Аліса)

ЗАЄЦЬ: Місць немає! Місць немає!

АЛІСА: Добрий день! Я прошу вибачення (сідає на один зі стільців), ви не підкажіть, як мені пройти до королеви!

Капелюшник: Ох вже ця невихована молодь!

ЗАЄЦЬ: Я ж сказав, місць немає!

АЛІСА: Вибачте, але, по-моєму, місця вдосталь!

ЗАЄЦЬ: Вони всі зайняті!

АЛІСА: Ким?

Капелюшник: Справами ...

АЛІСА: Я їх непокоїти не буду!

ЗАЄЦЬ: Дозвольте поцікавитися - ти хто така?

АЛІСА: Ой, як це неввічливо з мого боку - я зовсім забула представитися! Мене звати Аліса!

ЗАЄЦЬ: Оригінальна назва ... Заєць! (Простягає лапу)

АЛІСА: дуже приємно, а вас як звати (Капелюшник)?

Капелюшник: Капелюшник (піднімає Капелюх)

АЛІСА: Ви шиєте капелюхи?

Капелюшник: Створюю. А що створюєш ти?

АЛІСА: Останнім часом тільки неприємності.

ЗАЄЦЬ: Чаю?

АЛІСА: Так, мабуть, а з чим у вас чай? З тістечками?

Капелюшник: Чай у нас з придурью (дивакувато наливає в чашку уявний чай і ставить перед Алісою дном вгору)

 

СОНЯ: Швидше, нам треба встигнути пересісти.

Капелюшник: (Алісі) Швидше!

Заєць: (Алісі) Що сидиш, як морква в городі?

Аліса пересідає на сусідній стілець! Бій годиника змовкає.

Аліса: Мені хтось скаже, що тут відбувається?

Заєць: Був  вересень...

Капелюшник: Так звуть перший місяць осені!

Заєць: Тоді і посварилися з Часом ми! (зітхнувши) Ось так все сталося: ми час втрачали, Погрожували його вбити і в тому вересні застрягли. Тепер ні грудень не прийде, ні січень...Завжди п'ять годин!

Капелюшник: (Вересневі Зайцю) Чаю?

Заєць: (зітхнувши) Ех, наливай!

Аліса: (співчутливо) Бідолахи! Як складно, напевно, так жити!

Капелюшник (Алісі) Чайку?

Аліса: Ні, спасибі! Мені треба поспішати. В житті не бачила такого дурного чаювання!

 

  1. Номер…………………………………………………………………

 

Ведучий:

Довго Аліса блукала по Країні Чудес, аж поки не дійшла до самого лісу.

 

(З'являється Чеширський кіт)

Аліса: Це дерево мені здається знайомим!

Кролик: Так, на ньому ж живе наш Чеширський Кіт!

Чеширський Кіт: Добрий день. А ти яким вітром забралася так далеко вглиб Країни Чудес?

Аліса: Здравствуйте. Я вже просто йду, куди очі дивляться. Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?

Чеширський Кіт: А куди ти хочеш потрапити?

Аліса: Мені все одно.

Чеширський Кіт: Тоді все одно, куди і йти ...

Аліса: ... тільки б потрапити вже хоч куди-небудь.

Чеширський Кіт: Абикуди ти обов'язково потрапиш, потрібно тільки досить довго йти.

Аліса: А що тут за люди живуть?

Кіт: Там - Капелюшник божевільний, там - Березневий Заєць, миша Соня. Нічого не поробиш, всі ми тут не при своєму розумі - і ти, і я.

Аліса: Звідки ви знаєте, що я не при своєму розумі?

Чеширський Кіт: Звичайно, не в своєму! Інакше як би ти тут опинилася? І я не при своєму розумі. Ось ти чула, щоб коти розмовляли?

Аліса: Чесно кажучи, ні. Вони зазвичай муркочуть, як ніби наспівують щось.

Чеширський Кіт: До речі а танцювати ви вмієте?

Аліса: О, так!

Чеширський Кіт: А співати навчилися?

Аліса: Правда, не знаю. Ми ще не спробували.

Чеширський Кіт: Ну, як же так ?! Тоді я вас не можу пропустити.

Кролик: По-моєму, це неправильно!

Чеширський Кіт: Що неправильно?

Кролик: Неправильно, що ви нас не пускаєте. Адже ви ще не перевірили чи вміємо ми співати.

Чеширський Кіт: А пісні про осінь ви знаєте?

Аліса: Так !!!

Чеширський Кіт: Що ж, ось тоді і доведіть. Спробуємо згадати пісні про осінь і про все, що з нею пов'язано... І тоді я допоможу вам дібратись прямо до королівського палацу.

 

  1. Пісня………………………………………….

 

Чеширський Кіт: Ох, і веселі ви! Ну, як таким як ви не допомогти. Ідіть туди і дуже скоро ви опинитеся біля королівства Червоної королеви. Удачі вам, друзі! Але вам варто поспішити, поки час не закінчився...

 

  1. Номер………………………………………….

 

Вихід глашатих

 

Глашатай  1: (вийшов) Дорогу! Дорогу! Йде Королева!

Глашатай  2: (Алісі) Ниц падай! Лише так уникнеш її гніву!

Входить королева, за нею біжить король.

КОРОЛЬ: Дорога, біжу-біжу

КОРОЛЕВА: Оболтус, угораздило ж мене вийти заміж за такого ідіота! Не було б на твоїй голові корони - зрубала б, не замислюючись!

КОРОЛЬ: Ось, я тут тобі приніс, дорога, подушечку (кладе їй подушку під ноги, сідає на маленький стілець)

КОРОЛЕВА: Де ти ошиваєшся, старий дурень? По твоїй милості, королівські ноги вже три хвилини в підвішеному стані! Ти, може, моєї смерті бажаєш? Ти, може хочеш, щоб я застудилася, померла, а сам одружишся на інший ??

КОРОЛЬ: Ні-ні, як ти тільки могла подумати! Я ж без тебе помру!

КОРОЛЕВА: Ох, скоріше б, ти все тільки обіцяєш! Набрид ти мені і жити з тобою в одному палаці - смертельна нудьга!

КОРОЛЬ: Може бути в шахи, голубонько?

КОРОЛЕВА: Ну ... зви їх сюди!

КОРОЛЕВА:  та що їх звати Я й так  перемогла вже! Тому, хто програв - голову з плечей! Віват королеві !!

Всі: Віват Королеві !!

КОРОЛЬ: Постій, дорога, але ж гра ще не закінчилася!

КОРОЛЕВА: Так, гра навіть і не почалася! Королева сказала, що вона перемогла, значить, вона перемогла! Або хтось заперечує?

КОРОЛЬ: ні-ні, що ти, я так ... уточнити

КОРОЛЕВА: Все, щезніть! У мене державні справи! Треба щось робити з годинником!

(Входить Аліса)

 

АЛІСА: (реверанс) Здрастуйте, Ваша Величносте!

КОРОЛЕВА: Хто така?

АЛІСА: Мене звуть Аліса, Ваша Величносте!

КОРОЛЕВА: Голову з плечей зухвалої дівчині! Вона ще сміє зі мною розмовляти!

АЛІСА: Вибачте мене за зухвалість, але, може, ви передумаєте? КОРОЛЕВА: Мовчати! Голову з плечей - наказую !!! Негайно ...

КОРОЛЬ: Люба, пощади нещасну!

КОРОЛЕВА: Ну, гаразд!  Що тебе привело до мене?

АЛІСА: Ви затримали Осінь…

КОРОЛЕВА: Так. Ця нахаба коїли лиха в моєму королівстві і буде покарана.

АЛІСА: Але без неї світ не зможе існувати. Відпустіть її. Благаю.

КОРОЛЕВА: Ще чого. Ти тільки поглянь що вона накоїла в моєму королівстві. Навколо калюжі, холодно і сиро. І це ще не все, по її провині я захворіла.

АЛІСА: Осінь – це час замислитися про щось високе і вічне… Час зупинитися на хвилину, щоб зрозуміти, що нам потрібно в цьому житті… Як прекрасно гуляти восени алеями, всипаними різнокольоровим листям, яке тихо шелестить під ногами. 

КОРОЛЕВА: Замовчи дівчисько! Ти тільки поглянь… Що ж хорошого в мертвому листі і пронизуючому вітрі?

АЛІСА: Холодна пора року – це не тільки осінь, але й зима, і весна, та й літо іноді холодне буває. Так що ж нам тепер, всі пори року відмінити? Осінь нам дарує врожай,  фарбує все навколо в золоті кольори, готує світ до зими. Отже без осені нам не можна. Я прошу Вас, благаю, відпустіть Осінь.

(заходить осінь)

ОСІНЬ: Ваше величносте звільніть мене, бо я нічого поганого не накоїла. Я лише роблю свою справу. Прикрашаю луги, степи, сади в яскраві жовті і червоні візерунки. Оздоблюю дерева золотом і сріблом. А людям і звірам дарую врожай на довгу зиму.

КОРОЛЕВА: Я відпущу тебе. Але тільки, якщо зумієш мене переконати.

 

  1. Пісня……………………………………………………………

 

КОРОЛЕВА: Добре дівчино.

КОРОЛЬ: Її звати Осінь. (нашептує королеві на вухо)

КОРОЛЕВА: Ти зуміла мене переконати. Отже. Іменем королеви, керуючись здоровим глуздом, діючи на благо людства, приказую: осінь звільнити і відпустити.

 

  1. Пісня…………………………….……………………………………

 

Ведучий:

- Наш чудовий вечір добігає кінця.

 

  Ведуча:

- Щиро дякуємо усім, хто завітав на наше чудове святом.

 

 Ведучий:

- Бажаємо щоб тепло душі зігрівало вас осінніми вечорами, не зважаючи на прохолодну погоду за вікном.

 

Ведуча:

- Дім наповнювався добром і красаю. А кожна мить приносила радість і любов.

 

 Ведучий:

- До побачення! 

 

  Ведуча:

- До нових зустрічей!

 

docx
Додано
9 жовтня
Переглядів
62
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку