сценарій "Великодне свято"

Про матеріал

Продовжувати ознайомлювати дітей з Великодніми святами, звичаями, традиціями святкування; виховувати любов до рідного народу, почуття причетності до прадавньої культури нашого народу.

Перегляд файлу

C:\Users\Кристина\Desktop\i (2).jpgКомунальний опорний навчальний заклад «Іларіонівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Іларіонівської селищної ради

 

 

 

Виховна годиниа

на тему: «Великоднє свято»

C:\Users\Кристина\Desktop\122576.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила і провела

Грузинська Кристина Олександрівна,

вчитель початкових класів, спеціаліст

 

 

 

 

 

 

 

смт. Іларіонове

2018 н. р.

Тема: Великоднє свято

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з Великодніми святами, звичаями, традиціями святкування; виховувати любов до рідного народу, почуття причетності до прадавньої культури нашого народу.

Обладнання: на центральній стіні – ікона, прикрашена рушниками; біля центральної стіни – столик із пасками, вербовими гілочками, писанками, крашанками.

Хід заняття

Звучить пісня «Писанки» (сл. С. Жупанина, муз. В. Таловирі).

1-й учень : Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі

 

2-й учень: Ми будемо молитись,

Господа просити,

Щоб послав нам милість

В цьому світі жити.

 

3-й учень: Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

 

4-й учень: Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес,

Христос воскрес! Христос воскрес!-

Лунає в селах і з небес.

Ведучий 1:  Красенець, лукавець, снігогін, дзюрчальник, водолій, цвєтєнь – так у народі називають квітень.

З приходом квітня починають висівати ранні ярові. До них належать ячмінь.

«Кидай мене у болото    виросту, як золото, топи мене у грязь – будеш як князь!». У квітні починали виводити на пасовиська домашніх тварин. У кожному селі існували свої звичаї першого вигону корів на пашу. З квітнем пов’язане і свято Великодня, або Пасхи.

 

5-й учень: Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скромному столі.

 

Ведучий 2: Напередодні Великодня відзначають Вербну неділю.

У цей день жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви, щоб посвятити. Галузки, оберігали господарів від недуг і грому. Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, сповіщає про весну.

Останній перед великодній четвер називається Чистим. Господарі у цей день чистили кабанів, корів прибирали. У Чистий Четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік і озер і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата стрибають у воду, промовляючи: «Водане, водане, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу!».

 

6-й учень: Тоненьким прутиком 
                   З вербовим котиком 
                   Себе вітаємо 
                   Легеньким дотиком... 
                   Радісну вістку 
                   Собі говоримо, 
                   Що день великий 
                   Не поза горами, 
                   Що вже за тиждень 
                   Буде Великдень.

 

Ведучий 1: Наступний день тижня  − Страсна П’ятниця. Ані шити, ані прясти в Страсну П’ятницю не можна; також не можна рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. У п’ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски в піч, вони йдуть на город і садять розсаду – «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, їсти її не можна – гріх!

За народним календарем, віруванням, у Страсну П’ятницю не можна співати. Хто співає у Страсну П’ятницю, той на Великдень буде плакати.

  • Чому не можна цього робити? (тому що у цей день було розіп’ято на хресті ІсусаХриста.Ісус взяв на Себе прокляття всього людства і був покараний за гріх людей)

 

Ведучий 2: Наступний день тижня – Великодня Субота. У суботу напередодні Великодня жіноцтво готувало писанки та крашанки. Виготовляли писанки переважно дівчата. У перший день Великодня, зібравшись біля церкви або у центрі села, дівчата (юнаки)дарували свої вироби хлопцям (дівчатам).

 

7-й учень:

Писанка

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, -

Змалювала п’ять яєць, -

А як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!».

Я цю писанку, напевно,

Для Івана залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу!

Катерина Перелісна

 

8-й учень: яйця фарбують здебільшого у червоний колір, бо це нагадує про кров Спасителя. Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд.

Із Великоднем пов’язано ще один обряд. Запалений у суботу посвіт мав горіти в оселі цілу ніч. Удосвіта його гасили і виносили з хати.

Великдень – неділя. Як тільки задзвонять до заутрені, то з усіх кінців села чи міста народ починає рухатися до церкви: Староста наказував юнакам виносити хоругви і хрест.

 

9-й учень: починається літургія, а потім святиться «свячене», що складається з паски, сиру, яєць, масла, сала, ковбаси, маку, солі. Під час світіння священик оповідає людям, що «Христос Воскрес!». Вони йому відповідають: «Воістину Воскрес!».

 

10-й учень: Удома господар обходить тричі навколо столу з мискою, наповненою «свяченим». Ставши обличчям до святих образів,  він розрізує на тарілці кілька свячених яєць і підносить частину до рота кожному членові сім’ї, примовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекати світлого празника Воскресіння Христового, з празником!».

У Великодній Понеділок люди ходять одне до одного в гості, обмінюються писанками. Коли заходять у світлицю, кажуть: «Христос Воскрес! Будьте здорові, з празником!».

 

11-й учень: Христос Воскрес!

Рад мир увесь.

Дождались Божої ласки.

Тепер уже всяк

Наївся в смак

Свяченої паски.

 

12-й учень: Всі гуляють,

Розхваляють

Воскресшого Бога,

Бо вже тая

Всім до рая

Простерта дорога.

 

13-й учень: на третій день Великодня селяни збираються на музику, співають, танцюють. Перший по Великодню четвер називається Навським. У цей ден. Намагаються нічого не робити. Старші люди йдуть до річки і пускають у воду шкаралупи від крашанок, щоб допливли вони до померлих і оповістили їм, що був Великий День.

 

14-й учень: Наступний тиждень відводиться для поминок за померлими. Його називають Поминальний тиждень. Кожна родина мала за святий обов’язок прибрати нагробки покійників та у визначений день тижня відвідати родиною кладовище.

На могилках залишають обрядові страви – крашанки і цукерки.

 

Ведучий 1: Христос Воскрес!

Христос воскрес! Радійте, діти!

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринить і пахнуть квіти!

 

Ведучий 2: Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край!

На вас погляньте Божа Мати,

Радіючи з святих небес …

Збирайтесь, діти, нум співати

«Христос Воскрес! Христос Воскрес!».

 

15-й учень: І лине музика весіння,

Зринає пісня в унісон

Христос Воскрес! Бо воскресіння

Природи вічний є закон.

 

Учитель: Ось наше свято підійшло до кінця.

docx
Додано
24 грудня 2018
Переглядів
585
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку