Сценарій Вертепу 2021

Сценарій вертепу 2021

Дійові особи:

Звіздар

Ангел

Пастух 1

Пастух 2 

Цар 1  

Цар 2

Цар 3

Ірод

Воїн

Жид 

Жидівка

Смерть 

Чорт

…………………………………………………………………………………………………………………

 

Жид: Добрий вечір! Добрі люди!

 

Жидівка: Вечір добрий, вечір файний!

Торг тут нині незвичайний.
 

Жид:

Ви панове не переживайте

Все тут буде згідно карантинних норм 2021.

У вертепі максимум 1 пастуха і то в масках,

Дотримуються соціальної дистанції.
Віслюк і віл мають сертифікати про відсутність захворювань

Виданий ветеринарною службою

Три царі пройшли 15 денний карантин,

Так як вони приїхали із за кордону.

 

Жидівка: всі декорації, ну і я з жидом

Добре продизенфіковані спиртом

 

Жид: не йден пастух не є старшим 65 літ

Бо то група ризику
Ангелу заборонено літати
Через аерозольний ефект

що виникає через махання крилами

 

Жидівка: всім хто прийшов         (заходить звіздар)
прошу надіти маски                                             
бо в жида такий перегар
що можна закушувати
 

Жид: Я тут всякий крам приніс.. (перебиває звіздар)

 

Звіздар: Тобі, Жиде, треба знати:

Ми прийшли не торгувати,

А Месію прославляти!

Жидівка: не кричи, тобі чого   (заходять пастухи)

Жид: йдемо йдемо, хата тут не погана
ми знайдемо чим зайнятись.

 

Пастух 1
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим, ґаздо, нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.

 

Звіздар: О, ніч свята! Ти світу добра доле,

В тобі живе подій глибинних суть

Господня зірка, ясно-ясно

Уже віки над грішним світом сходить,

Щороку післанець небес прекрасний

До нас з новиною приходить.          (Показує на ангела) (Входить ангел)

 

Ангел: Різдвяна ніч...Хіба сказати вдасться,

Як повно в ній і таємниць, і мрій,

І спогадів, і снів, і скільки щастя,

І скільки віри в сповнення надій?!

Бо це ж та ніч, в якій зоря засяла,-

Й на цілім світі НОВА РАДІСТЬ СТАЛА!!!

 

(Колядка Нова радість стала)

 

Пастух 1: Як дивно, аж не йметься віри,

В святочне вбрання одяглась земля,

По чорнім листю обрус сніжно-білий

Рука ангельська ніжно застеля.

 

Пастух 2: Невже це сон? Та ні, не може бути,

Он як та зірка ніжно мерехтить,

Десь віхола небесним пилом крутить

І сипле перлами на скроні верховіть.

 

Пастух 1: Немов нема на світі горя й лиха,

Он праліс вже рубці припорошив,

Зірничка коляду виводить стиха,

Що нині сотвориться диво з див.

 

Пастух 2: І навіть красен місяць із-за хмари

На вістку ту зіп’явся над селом

І в ніч Різдвяну свої диво-чари

Розлив довкола білим молоком.

 

Пастух 1: Зоря встелила сяєвом дорогу

До Дива, до Спасіння, до Царя

До Немовлятка, що уже є Богом,

Якого дочекалася земля!

 

Ангел: В великій надії рушайте до Бога.

Та знайте, що жде Вас нелегка дорога.

Не стане в пригоді ні, ні зброя,

Лиш приязнь і згоду беріть із собою!

 

Пастух 2: Браття, йдім мерщій в дорогу, щоби Спаса привітати!

 

Пастух 1: Поспішаймо, настав час, сам Господь чекає нас!  (Виходять пастухи)

 

Ангел: Заснув маленький, злипли оченята.

У яслах вбогих світу Цар лежить.

Над яселками похилилась Мати,

Притихло все, нехай Дитятко спить

 (Колядка Во Вифлеємі нині новина)

(Заходять три царі.)

Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін.

Йдемо здалеку за ясним сяйвом

До царя світу шлях свій тримаєм!

 

Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати.

Ось і прибули до Вифлеєму

Поклін віддати Царю своєму.

Цар 3:

Знайшли ми, друзі, радісну чашу,

Що вверх сповнила надію нашу,

Що ми так довго її чекали,

Пройшли півсвіту і відшукали.

 

Цар 1:

Ото це тайна недослідима,

Що Ти покинув трон Херувима,

Зійшов на землю і воплотився,

І нам, негідним, нині явився.

 

Цар 2:

О, Спасе Христе, вірим серцями,

Що Ти один лиш Цар над царями,

А в доказ віри щирої цеї

Прийми, могутній Царю Юдеї,

Ті царські дари, котрі одному

Належать Господу Богу Святому.

 

Цар 3:

Прийми від мене ладан пахучий.

 

Цар 1:

Від мене, Спасе, - миро цілюще.

Цар 2:

Від мене, Боже, злато блискуче.

 

Жид: Господарi мої дорогі, хто вас тут вiтає ?

Чого розкричались, Слова вашi - то пусте, Головне - то грошi,

В кого грошi - той закон, I премудрий Соломон,

Як до мене ви б зайшли, то бiди б не знали

В мене вiдро самогонки, Випив - крутяться свiти.

 

Жидівка: Ага мій зайчик дорогий, моє кільо масла,

Моя зіронька ясна...

Бодай би ти згасла!

Я за тим жидом мандрувала

Добре їла, добре спала,

А у жида вже давно не одну я фляшку вкрала

І до вас пришкандибала.

 

Жид: А бодай би тобі добре було!

Ану, Саро, помовчи,

Тут веду я торги!

Гендели-мендели,

Хто що має заміняти?

Хто що має продавати?

За старі пляшки, онучі,

Дам коралики блискучі.

 

Жидівка: Що? Торги? У вас є гроші?

То ж доброчинний внесок ви зробіть

Добро ваше на мій рахунок в банку запишіть.

Щоб оновила свої діаманти,

Браслети, сукні і пуанти,

Щоб в ресторан крутенький я пішла,

І щоб побачили усі, яка хороша я!

 

Звіздар: Замовчи саро!

Ви знаєте, Хто народився?

 

Жид: Звичайно, знаю!
Я тобі зараз зі своїм сватом завінчую-колядую.

 

Чорт: 

Ковідую-ковідую
антисептик носом чую.

Карантин очима бачу

Дайте маску, бо заражу!

Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!

 

Звіздар: О ні, того вже не буде!

Не такі сьогодні люди,

Щоб з вами торгувати

І про Бога забувати!

Жидівка: Старий ти чув що воно сказало

 

Жид: Що воно ся в свiтi дiє, Мошко нiц не розумiє.

 

Чорт: (до Мошка) : Не журися, любий свате,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.

 

Воїн: Що тут за бардак? (пауза)

Усім розійтись!

Перед вами цар ірод!

 (Чорт тікає)

(Заходить ірод і сідає на трон)

 

Жид: (запопадливо)

Найяснійший, світлий царю!

Тебе тут зневажають!

Кажуть, що іншого Царя мають.

 

Ірод: Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.

 

Звіздар:  Ти є цар лише земний,

Народився ж Цар таємний,

Що постане над царями,

Над землею й небесами.

 

Жидівка: Вай вай, чуєш царю, в Інтернеті

З’явилися вісті,

Що Цар світу народився

В Вифлеємі місті!

 

Ірод: (до воїна)

Ха-ха! Розсмішили.

 

Воїн: Так, мій царю,

Нам прийшла новина:

Породила всім на радість 

Непорочна Сина.

А оце, дивись, прийшли

З світу мудреці.

 

Ірод: (Встає з трону, сердито говорить)

Я! Я будівник держави...

Отець народів...

Знаний хлібороб...

Свої діла у книгах я прославив…

 

Ірод:  (Сідає знов на трон)

Хто будете? В якій до мене справі?

Я страх люблю з народом розмовляти.

То, що нового у моїй державі?

 

Цар 1:

Дізнавшись про народження Дитяти

ми рушили поклін йому віддати!

 

Ірод:

Велика честь якомусь Немовляті?

 

Цар 2:

Те Немовля над світом запанує,

Бо то родився над царми Цар,

Що нас від темряви й неправди порятує.

 

Ірод:  (тихо убік)

Ой, серце щось лихе мені віщує...

 

Жид, Жидівка: Ой лихо лихо (Втікають)

 

Цар 3:

Тебе прийшли ми, царю, запитати

Чи ти не знаєш де його колиска?

 

Ірод: (поволі, роздумуючи)

Де він родився? Звідки можу знати...

Та серцем чую...Він десь дуже близько...

(рішуче)

Ідіть, знайдіть! Від мене поклоніться,

Складіть дари і знов сюди спішіть,

З царем новим пізнатися годиться...

Мені про все докладно розкажіть!!

 

(Царі відкланявшись відходять)

 

Ірод (встаючи з трону):

Дитя над світом хоче панувати -

Ще Немовля, а вже несуть корону!

А скільки Ірод мусить гарувати,

Щоби вкінці добутися до трону?!

Гей, воїне! Готуйсь до походу!

Бо царство я підважити не дам!

Забий всіх дітей , двох літ від роду!

Загинуть ці — жінки нових народять!

Виконуй! Чи щось неясно тобі??

 

Воїн: Твій наказ святий для мене

(Воїн салютує і марширує геть)

 

(Вбігає чорт і смерть)

Смерть:

Ось і я прийшла з косою,

Хто питає тут за мною?

 

Ірод:

Смерте люба, Смерте мила,

Ти завжди мені служила,

Всіх косила ворогів,

Всіх — кого я повелів.

А тепер скоси Отого,

Що в вертепі народився,

З Пречистої воплотився.

 

Ірод: (Кличе воїна)

Гей солдате мій вірний!

 

Воїн: Я тут, мій царю!

 

Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?

 

Воїн: Так, мій царю!

 

Ангел: Не тішся, Іроде лукавий,

Нажився ти лихої слави.

Ніщо безкарно не пройде,

Ніщо безслідно не зникає,

Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:

Межи дітьми не убили ви Божого Сина!

 

Ірод: (з розпачем)

 Що?!! Бунт, зрада!!!

( Оговтавшись):

О Смерте, Смерте моя мила,

Ти всякий бунт ущент душила!

Прилинь, махни косою раз і вдруге,

Нехай згинуть з світу усі добрі люди!

 

Смерть: (немов відлуння) :

О -го-го-го!

Ні, синку, нам їх не здолати.

Тож зупинись й ходи зі мною

 

Чорт: У темряви і вічності палати.

 

Смерть: Те мале Дитя в яскині

Має владу в світі нині,

Мушу я Йому служити,

А тебе я маю вбити.

 

 

Чорт:

О, тут вже чую грішну душу!

Її з собою взяти в пекло мушу!

 

(Чорт приступає до Ірода)

 

Ірод: Гей, сторожа!

Смерть: (відганяє косою воїна) 

Вона вже не поможе.

Чи вже всі накази дав? Чи про себе пам’ятав?

Я тобі, я − смерть, поможу, бо до пекла супроводжу.

Ти трудився дуже вміло, щоби гріх міг царювати,

Тож настала та хвилина, настав час тебе скарати!

 

Ірод: О Смерте, Смерте моя мила!

Зостав мене, я жити хочу —

Усю тебе я озолочу!

 

Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,

Пішли зі мною в домовину!

 

Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,

Тебе в смолі я покупаю!

Ходім зі мною в пекло,

Там нам з тобою буде тепло!

 

Ангел 1:

Зруйноване царство неправе, (заходять пастухи, царі, воїн)

Повалений Ірод кривавий,

Відкрилася світла дорога -

По ній вирушайте із Богом.   

Брат братові руку подайте,

Неприязнь, мов зброю, сховайте,

Всі разом брати-християни -

Не вернеться Ірод поганий!

 

Звіздар:

Все скінчилось, слава Богу.

Ми ж збираємось в дорогу.

Будемо ми святкувати,

Нашого Бога прославляти!

 

Пастух 1: На цьому господарі прощавайте

І в гаразді проживайте,

Хай вас Бог охороняє ,

Ісус здоров’я посилає.

 

Пастух 2: На щасливу нам дорогу

Заспіваєм "Слава Богу".