Сценарій відкритої виховної години до Дня гідності та свободи "Разом ми нестримні й справді дужі!"

        «Разом ми нестримні й справді дужі!»

Сценарій відкритої виховної години  до Дня гідності і свободи . Підготувала вчителька англійської  мови, класний керівник  9 класу Гураль Ліліана Іванівна.

Гідність і свобода – це портрет українця. Кожного  – і військового, і рятівника, волонтера і лікаря, фермера і залізничника, кухаря і дизайнера.  Це незмінна характеристика нас усіх як народу. Нашої сили і волі, нашої наснаги до боротьби, нашого нестраху й уміння усілякими засобами, а часом і голіруч протистояти ординській навалі. Ми платимо високу ціну за нашу мрію. Однак, незважаючи на всі спроби нас залякати, далі йдемо вперед. Бо українці виросли з укоріненим на генетичному рівні прагненням волі.  Нині, в час війни, воно ще дужче гуртує нас перед нашою мрією і завданням  – бути самостійним господарем на власній землі.

 (На фоні звучить легка мелодія)

 

Є у кожного край свій лелечий

Є у кожного рідна земля,

де на плечі лягає вечір,

де голубить шовкова трава

де матуся і мати і мила

нас чекають з далеких доріг

Де джерельна вода дає силу

Де твій затишок і оберіг

 

Учень.1.Гідність- це усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов’язку, самоповаги, честі та достоїнства. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети.

 Учень.2. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою.У нашій країні війна.

 

 (Презентація до Дня гідності та свободи)

 

Ця осінь аж ніяк не золота,

Руда, іржава,слізна і кривава.

Степи згоріли і горить життя

на берегах Дніпра і зліва, й справа

Гримить ,фурчить, гуде і вибуха

Земля бунтується і на дорогах вирви

Аж моторош бере,як затиха

Як  з під вогню безпека тебе вирве.

 

А осінь плаче, скавулить, рида

Мов листя полягли вже побратимі

Рашистів за іржавилася орда

Від нас ганебно вона тут загине.

Ця осінь аж ніяк не золота.

Але у мене лиш одна дорога

Туди де бій де справедлива мста

Де славна  Українська перемога!

( Перегляд слайдів)

 

Не рятує усмішка Джоконди

Орди сатанинські спокій зрушать

Гатять вісті –перші вражі бомби-

Деренчать шибки в чутливих душах

 

Бож людина прецінь не з заліза

Як істота в цьому світі кожна.

Вклякнула при дверях та валіза

Що назвали коротко,  «тривожна»

 

Чи у перше,Боже, чи у перше?

Хмари  чорні там на виднокрузі…

Десь здалека: « Ой верше, мій верше…..

А йому на зустріч-  «Ой у лузі»….

 

Дідо в стрісі знов шукаї гвера:

Пре москаль то треба чатувати….

Правнук дзвінко: «Батько наш Бандера!»

Дід вторить: «Україна- мати!

 

Вкраїнський роде-Гордий Прометею

Лупає твої  ребра не орел,

А хижий звір, що ,мов ягнятко блеє

Що не траву пасе-а світ би зжер!

Криваві  кігті розривають серце

Огидні ікла пожирають плоть

Біснується в несамовитій герці

Люцифера кремлівського оплот…..

Прокляті покидьки-песиголовці

Криваве жито на Вкраїні жнуть…

Вкраїнський роде, славний Прометею

З чолом високим і мудрістю в очах,

Своєю мужністю й незламністю своєю

До світла прокладаєш шлях!

 

(Відео про майдан)

Учень .   Для чого люди вийшли на Майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Учень .

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо,

Бо вона гідна статус такий мати.

Учень .

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі – від юних до старих –

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Учень .

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

 Учень .

Палають автошини- чорний дим

Понад майданом наче чорний ворон

Пролита кров, а на душі полин…

 І білим снігом плачуть, чорні зорі.

Чому вінком терновим на чолі
вінчають ,Україно,твою долю?…

Впав вірменини від кулі й білорус,

Львів’янина закатували звірі.

Але ніколи, каже, не скорюсь

Народ,що в серці має честь і віру!

 

Невинна кров пролита на бруківці

Волає  на жертовнім вівтарі.

Ви чуєте сатрапи , ми не вівці,

 А ви для нас давно не пастирі!

Немов ріка глибока і могутня,

Пливе Майдан до світлої мети,

ніхто не зможе знову нас закути

Ви чуєте недолюдки –кати!

Ми є народ, а не сумирні вівці,

І з нами Бог, за нами увесь світ!

(Відео. «Разом переможем!»)

 

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Всю країну  від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

 

*Солдате, тебе чекає мати,
Дружина і маленьке дитя.
Так хочуть всі тебе обняти.
Вони сумують за твоє життя.

Солдате, тебе чекає мати,
Чекає вся засмучена рідня.
Тебе всі друзі хочуть привітати.
І в цім стараюсь це зробить і я.

Хай кріпнуть мужність, Ваша сила!
Хай буде мир і спокій на землі!
Хай молиться та матір, що хрестила,
Коли були в дитинстві Ви малі.

Ми вдячні Вам, наші сини, онуки,
Хай Ваша слава не вмира  віки!
Так хочеться потиснуть Ваші руки,
Одіти перемоги всім вінки.

 

Я звертаюсь ночами до Бога,
Та молюся за твоє життя.
Щоб скоріша була перемога,
Прошу Господа кожного дня.

Я благаю, щоб ти повернувся,
До родини своєї, живим!
Та в бою, щоби не спотикнувся,
Ангел став охоронцем твоїм!

Ти солдат і тепер захищаєш,
Рідний край від московських катів.
Нечисть бісівську геть проганяєш,
Що зі зброєю вдерлася в дім.

Знаю синку, ти скучив за мною,
Та за рідним будинком своїм.
Бог почує молитву ту мою,
Повернешся додому живим.

Вірю, буде твоя перемога,
Та майбутнє щасливе життя.
В Україну я вірю та в Бога,
І чекаю на тебе щодня.

 

(Презентація про Україну)

 

 

Боже, я прошу за Вкраїну
За життя юнаків молодих.

Я прошу, збережи Україну,
Країну колосків золотих.

 

 Хай повернуться вже до домівок
Ті, що захищають кордони.
Хай забудуть про чорний відтінок
І зустрінуть квітучість весни в ріднім домі! 

Нехай крізь сльози усміхнуться
Ті, що чекають батьків!
Нехай батьки до дітей повернуться,
Хай сліз більш не буде у матерів.

Нехай проростає знову колосся
Під небом, просторим і мирним.
Боже, о зглянься, прошу Тебе, знову
Збережи Україну нам, Тобі вірним!

Сльози матері, доньки, сестри
Переживання – нехай вже не буде.
Щоб були разом сім'ї усі.
Нехай син про нещастя забуде!

Боже, храни Україну!
Постав охорону Свою!
Бережи нашу рідну країну –
Віддаю все у руку Твої... 

(Молитва за Україну. «Боже, Україну збережи !»