Родинне свято” Щаслива родина – квітуча Україна “
Ведуча: Сім’я, родина, рід –
Які слова святі.
Вони потрібні кожному в житті.
Якщо зміцніє хоч одна родина –
Міцніша стане наша Україна.
1.Ми вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати тат і матусь,
Сестричок, братів, дідусів і бабусь.
2. Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
3. Для гостей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не влетіла.
4. Хліб підносим вам і сіль
На біленькім рушничкові,
До землі аж б’єм поклін,
Щоб завжди були здорові.
Ведуча. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.
Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібрались у колі нашої дружної великої родини, адже школа – це теж сім’ я.
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день минущий – на віки!
5.Кохані наші, чарівні,
Найкращі, найрідніші,
Ми заспіваєм вам пісні
І прочитаєм вірші.
6. Яка хороша нині днина-
Зібралася уся родина,
Всі рідні – сестри і брати,
Дідусь, бабуся, батько й мати.
Від радості кортить нам заспівати.
Пісня «Засмутилось кошеня»
Батько й мати — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Вони дарують нам життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина- це слово «мама».
7.Є немало мам на світі, —
Мами добрі, мами світлі,
Та одна є — наймиліша.
Хто вона ? Скажу вам я, —
Рідна матінка моя.
8. Ой, яка ж бо ти, матусю,
Дорога та мила,
Того словечком сказати
Не моя ще сила..
Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так матуся в нашій хаті
Добра все та ясна...
9. Спасибі, рідні й любі мами,
Що ви сьогодні тут із нами.
До вас наше перше слово.
Матусі, будьте здорові!
10. Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Пісня «Мама і я»
Конкурс для мам і дітей ''Чарівна доріжка"
На підлозі викладена доріжка з квітів. На її кінцях стоять мама і дитина. Вони мають право зробити крок назустріч один одному тільки після лагідного звертання.
Ведуча:
Ніщо так не єднає людей, як пісня. Колискова пісня, яку співали нам мами, сидячи біля нашого ліжка, навіки залишитися у наших серцях. Під спів маминої пісні виростали поети і композитори, хлібороби та захисники рідної землі, космонавти і вчені, а також просто добрі люди.
Рідна мова, яку ми ввібрали з молоком матері, ніколи не забудеться . Адже без маминої пісні, без рідної мови – не може бути Батьківщини!
11.Рідна мово українська,
Ти душа мого народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
12.Солов'їну, барвінкову,
Колосисту – навіки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
13. Берегти її плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж – єдина – так, як мати –
Мова в кожного із нас.
Пісня «Будем козаками»
Поряд зі словом "мама" завжди стоїть слово «тато». Батько -захисник, годувальник, батькове слово – закон. У народі кажуть: "Яка гребля - такий млин, який батько - такий син.» , «Що робить батько, те й його дитятко».
Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдчні діти!
14. Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
15. Цей дарунок- тепле слово,
Щире побажання.
Щоб прожив багато літ.
Не зазнав страждання.
16. Щоб усе тобі вдалося,
Щастя не минало.
Щоб твоє велике серце
Смутку не зазнало.
17. Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами.
Щоб гордитись міг своїми
Донями й синами.
18. Батько розуму навчає,
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить.
Пісня «Парасольки»
Конкурс для татусів і дітей «Говори правду».
Тато і дитина стоять спиною один до одного. Задається питання. Дитина кивком голови відповідає "так" чи "ні». Після цього тато вголос відповідає на питання.
- Вашій дитині 6 років?
- Любить ваша дитина манну кашу?
- Застеляє ліжко?
- Чи любить вмиватися?
- Чи миє посуд тато?
- Чи робить зарядку?
- Тато розповідає казку перед сном?
-Дарує тато мамі квіти?
-Любить дитина читати книги?
-Тато читає книги?
Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.
Аукціон гарних слів про бабусю.
Прислів’я:
Діти - це діти, а справжні діти - це онуки.
Хто бабусю має‚ той потіху знає.
Бабусине слівце — плідне деревце.
Там бабусині руки‚ де онуки.
19. Моя бабуся люба‚ гарна й мила‚
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас‚ дітей.
20. Чому так багато навколо тепла?
Це ж моя бабусенька його принесла!
Скільки в бабусі сонця й тепла!
Скільки в неї радості, щедрого добра!
У душі бабусі – почуттів глибінь,
А в очах у неї – неба ніжна синь.
У руках невтомних – праця без кінця,
А в устах ласкавих – мова мудреця!
Як же не любити бабусю дорогу?
Я перед бабусею завжди в боргу.
Ведуча: Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!
21.Бабусь ми дуже любимо
і їм палкий привіт шлемо,
Та й не тільки їм одним,
А й дідусенькам своїм.
22. Мій сивий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся.
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
23. Ти хороший і ласкавий,
Ти привітний, добрий, славний.
Будь здоровий, не хворій,
Мій дідусю дорогий!
24. Ти вчиш нас, як на світі жить,
Як одне одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам’ятатиму повік.
25. Варт пошани сивий волос
І старий тихенький голос.
До тих зморшок придивіться,
Станьте ближче, поклоніться!
Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.
Діти читають смішинки.
Ведуча. Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.
26. Я на них із ніжністю дивлюся.
Це скарби, коштовності мої.
Рушничок цей вишила бабуся,
Бачу в нім красу душі її.
Цю серветку мама вишивала,
Цю поличку вирізав татусь…
27. Цих скарбів у мене є чимало,
І коли до них я доторкнусь,
Рідних рук тепло я відчуваю.
Сила в них якась магічна є,
Сила ця мене оберігає від негод
Енергію дає.
Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.
28. Ми готували вам сюрприз
Старанно і завзято.
Спасибі вам, що ви прийшли
На це родинне свято.
29. Спасибі вам за те, що ви
Веселі та привітні!
Спасибі вас за те, що ви…
Ви просто є на світі!
30. Хай бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і многії літа!
Пісня «Цуценя і кошеня»
Ведуча.
Свій рід потрібно пам’ятати:
Від діда й баби, мами й тата.
Та родовід не тільки треба знати,
Їх цінувати й щиро поважати.
Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.