Сценарій відкриття меморіальної дошки випускнику школи"За героями небо ридає"

Сценарій проведення відкриття меморіальної дошки

загиблому воїну, випускнику нашої школи

Настюку Миколі  Андрійовичу

«За героями  небо ридає…»

 

 

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою нашої історії, розповісти про випускника нашої школи, який служив і загинув захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, віддати данину пам’яті  герою та всім полеглим воїнам; виховувати моральні чесноти, почуття гідності за свій народ, національну свідомість та патріотизм.

Обладнання: , меморіальна дошка вкрита тканиною, портрет Миколи Настюка перев’язаний чорною стрічкою, стіл покритий скатертиною, запалена свічка, квіти, музичний супровід.

Присутні: учні, вчителі, батьки , керівний апарат ТГ, церковні служителі.

 

ХІД ЗАХОДУ

(По обидві сторони дошки стоїть почесна варта – юнак і дівчина у комуфляжній формі)

Звучить мелодія « Пливе кача»

На фоні читається вірш « Вже від крові аж стогне земля»

читає Галич Зіновія

Вже від крові аж стогне земля,

за героями  небо ридає,

вся рідня ще чекає дзвінка,

А тебе вже між нами немає.

 Рідна хата і рідний поріг...

Заночуєш ти тут вже востаннє.

За майбутнє ти наше поліг, 

Ми вклонились тобі на прощання.

 Плачуть всі: і дорослі, й малі, 

Туга й жаль нам серця розриває.

Горе нам, горе нашій землі!

Війна кращих синів забирає.

 Ти далеко. Вже десь в висоті.

Добрим воїном будеш у Бога.

Вічна слава, герою, тобі!

Жаль, коротка життєва дорога.

Виходять двоє ведучих

1Ведуча: Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

2Ведучий: Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі.  На жаль сьогодні в нашій школі   з’явиться  пам’ятна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про  подвиг наших героїв ,  про гірку ціну незалежності про людське горе…

1Ведуча:  Пам’ятна  дошка,  присвячена  Настюку Миколі Андрійовичу, який загинув на війні захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі. Сьогодні ми схиляємо голови в пам'ять про випускника нашої школи

2Ведучий:

Не вилікувати пам'ять

Криваву пам'ять не випити до дна.

Людське горе, солдатська доля,

Страшна війна…. Стогне земля...

2Ведуча: Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускнику Білашівської школи, оголошується відкритим.

(звучить гімн України)

1 ведуча. до слова запрошується директор   Білашівського ліцею Світлана Мачелюк

(На фоні музичної композиції «Адажіо)

 

1 ведуча А ти на небо зовсім рано полетів,

В обійми Бога, що прийняв тебе до себе.

Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів,

Залишив біль і смуток, що без тебе...

Лиш день і ніч, і зболена душа,

І чорна хустка, що закрила сонце й небо.

Тобі написано посмертного вірша,

 Але тобі вже там цього всього не треба.

2 ведуча Тепер ти ангел і до рідних прилітай,

Обнявши крилами нечутно, ледь торкнувшись,

Дружину  в ніч холодну зігрівай,

Щоби відчула, що ти поряд, посміхнувшись.

Від спеки в літню днину прикривай,

Щоб не нагрілась голова на сонці,

1 ведуча І сльози теплим вітром витирай,

Щоб хусточка просохла у долоньці…

Від вітру й сніговиці  діток захищай,

Щоб не промокли під дощем холодним.

 

(На фоні журливої мелодії звучать слова ведучих)

 

2Ведучий: Народився  Настюк  Микола Андрійович 23 травня 1978 року. Майже все життя пройшло у рідному  Білашеві. З 1984 року навчався у місцевій школі,  1993  вступив до Квасилівського  професійно-технічного училища,  по закінченню якого служив у лавах Збройних сил України. 

1Ведуча.Життя заставило швидко  подорослішати-  неочікувана смерть батька… і Микола взяв на себе всю чоловічу відповідальність та став опорою для мами і меншої сестри.  Розпочав трудову діяльність у рідній школі, працював  на підприємстві «Роланд-Україна» та  на залізниці. Мав золоті руки: був і столярем, і будівельником, і механіком, і токарем.

2 ведуча У 2007 році одружився. Разом з коханою дружиною Наталією виховували двох прекрасних діточок Андрійка та Даринку, облаштовували домівку, вели господарство. У нього виходило абсолютно все – кохати і підтримувати дружину,  ростити діточок,  допомагати односельчанам і будувати плани на майбутнє…

1ведуча.В пам’яті  односельчан залишиться спокійним, урівноваженим. веселим. Людиною, яка нікого не залишить у біді . А ще  пам'ять про Миколу буде жити  майже у кожній оселі , де він будував, робив ремонт та  створював затишок.

2ведуча На захист України став з перших днів війни, бо він відчув, що від нього залежить майбутнє, свобода, радість і щастя України. Улітку родина і друзі мали змогу востаннє зустрітися з Миколою.  З тих пір в пам'яті знайомих звучать його слова: «Якщо не я, то хто, якщо не зараз, то коли?»

1 ведуча.29 жовтня Микола  прийняв свій останній бій. А йому було  лише 44…  Він прожив мало, але зробив так багато—вселив нам надію на обов’язкову перемогу.

2 ведуча Це велика трагедія — втрачати молодих і сповнених життя продовжувачів українського роду.  Він  був звичайним хлопцем, але для нас - Героєм!!! Допоки житимемо  ми , житиме і пам’ять про нашого  Героя.

 

1Ведуча . Наш учень, наш герой загинув на війні,

А ми продовжувати в школі маєм його справу,

Щоб знав тут кожен , як він землю захищав

Що не даремно він життя своє віддав.

2 ведуча до слова запрошується однокласниця Миколи , Ірина Ваколюк

( виступ)

1Ведуча: Шановне товариство! Почесне право відкрити пам’ятну дошку воїну, який виконував обов’язок перед Батьківщиною надається………..

(Полотно спадає і його відразу забирають)

2 ведуча Я дивлюсь на світлини бійця,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

 1 ведуча Саме зараз її вояки

Україну від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне -життя,

України найкращі сини!

2Ведучий:

Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

Скорботи хвилина, громада мовчить.

Ніколи нехай не вертаються роки,

Димом не вкривається неба блакить.

1Ведуча:

Вшануймо пам'ять загиблого хвилиною мовчання.

 

2 ведуча  до слова запрошується ………. по черзі запрошується керівний апарат ТГ

 

 

1Ведучий: До освячення меморіальної дошки запрошуємо отця ВАСИЛЯ

(Проведення Освячення)

2Ведучий:

Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічка догорає...
Він не дожив, не докохав, не долюбив...
Та праведна душа не помирає...
1Ведуча:

Вона тепер у світлому раю,
Вона тепер на небі вже, у Бога.
Поліг із честю воїн у бою,
Щоб ближче стала наша Перемога.
2Ведучий:

Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки нашому герою, оголошується закритим.

(Звучить гімн)

1Ведуча: шановна громадо, просимо покласти квіти до меморіальної дошки Настюка Миколи Андрійовича