Сценарій відкриття тижня української мови та літератури «Наша мова – солов’їна»

Відкриття тижня української мови та літератури

«Наша мова – солов’їна»

 

Мета заходу. Відкриття тижня української мови в початковій школі. Ознайомити учнів з планом роботи тижня. Активізувати знання школярів про мову, як джерело духовного зростання нації. Розвивати культуру мовлення, чуття слова, виразного читання поезії, пам’ять, творчі здібності, естетичні смаки, мислення учнів. Сприяти формуванню високоморальної особистості. Виховувати повагу та любов до рідної мови, ціннісне ставлення до її мистецьких надбань, інтерес до народних традицій

Обладнання. Фонограми пісень, «золотий» ключик, «чарівні» двері, завдання від Баби Яги

 

Хід заходу

І. Вступна частина

Учитель. Доброго дня, дорогі друзі! Ми раді вітати вас на цій урочистій лінійці. Як ви зрозуміли, вона присвячена відкриттю тижня української мови та літератури.

Щасливі ми, що народились й живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні! Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

 

ІІ. Основна частина

(Звучить мелодія з пісні «Буратіно». Виходять Буратіно та Мальвіна.)

Мальвіна.

Я дівчинка Мальвіна – подружка Буратіно.

Він – хлопчик незвичайний, хоч трішки неслухняний,

Але сміливий, добрий і надто вже хоробрий.

Тож варто мені, Мальвіні, повчать його постійно.

 

Буратіно.

Я – веселий Буратіно, маю довгий ніс.

Мене кожен добре знає! Я вам ключика приніс.

І цей ключик не простий, всім відомо – золотий!

Ключик, ключик золотий, тиждень української мови нам відкрий!

(Буратіно шукає ключик.)

 

Буратіно.

Ай, ай, ай! Боже мій!

Де ж це ключик золотий?

Що ж робити? Де шукати?

Маю дітям що казати?

(Повертається щоб іти.)

Тож часу не буду гаять.

Може, ключик відшукаю.

 

(Звучить фонограма, з’являється Баба Яга на мітлі.)

 

Баба Яга.

Хто назве мене старою,

Того я поб’ю мітлою.

В лісі я завжди помітна –

Незаміжня і бездітна.

До зубного я сходила,

Сукню нову ось купила.

Плюс косметика і лак,

Вийшла леді – просто смак.

Зовусь Баба я Яга

І про це не плачу.

Маю ступу і мітлу,

Ще й ключик в придачу.

 

Буратіно. Бабусю, це мій ключик, віддайте його будь ласка!

Мальвіна. Цей ключик допоможе відкрити нам тиждень української мови.

 

Баба Яга.

Дуже просите? Віддам!

Лиш завдання вам задам!

– Перевірю в першу чергу, як ви відгадаєте загадки.

 

Загадки

1. Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книга)

2. Книжечки маленькі,

Аркуші біленькі.

В них ми вчимося писати,

І складати, й віднімати. (Зошит)

3. Нумо трішечки напруги,

ось вам і подробиці:

перше тут - предмет, а друге

що з предметом робиться. (Підмет і присудок)

4. З однієї ми родини

від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

ми буваємо німі,

хоч і маєм різні назви

й добре знаєте всіх нас ви.

Певним станемо рядком –

заговоримо ладком.

Ми – писемності основа.

А без нас ніхто ні слова! (Літери абетки) 

5. Я такий же, як знак розділовий,

і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім’я –

зразу стану потрібним і я. (Апостроф)

6. Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,

Й людини мову я спиню. (Крапка)

7. Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься? (Кома)

8. Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок

Всіх нас примушує питати

А сам ні пари з вуст — мовчок. (Знак питання)

9. Що за знак – стрункий як спис.

Він над крапкою завис.

Спонука до поклику,

Хто ж бо він? (Знак оклику)

10. Чим закінчується вечір і починається ранок? (Буквою р)

11. Що належить вам, але інші користуються ним частіше? (Ім’я)

12. Як написати одним словом «мати, батько, син, дочка»? (Сім’я)

 

 

Буратіно.

Ключик в нас! Ура! Ура!

Рада наша дітвора!

Він в початковій нашій школі

Творчий тиждень відкрива.

Учитель. Мова – це великий дар природи, який людина розвивала і вдосконалювала протягом тисячоліть. А мова, в свою чергу, розвивала і вдосконалювала людину. Хочу вас ознайомити з планом на цей тиждень.

(Оголошення заходів, які відбудуться на тижні.)

(Виходять учні.)

Мова.

Я – із лісу,

Я – із поля,

Нелегка у мене доля

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колихала,

Батьківщину захищала,

І від роду, і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають.

Я вас завжди буду вчити,

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

 

Мова.

Хто ти, хлопчику маленький?

 

Українець.

Син я України-неньки!

Українцем я зовуся –

Й тою назвою горджуся!

 

Мова.

А по чім тебе пізнаю?

 

Українець.

По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духу й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

 

Мова.

Хто ти, дівчинко маленька?

 

Українка.

Українка я гарненька,

До барвистого віночка –

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки,

Й різноколірні стрічки...

(Виходять учні.)

Учень 1. Раз мені казала мати:

«Можна мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

 

Учень 2. Ой, яка чудова – українська мова!

Не загинула вона у течії віків.

Мова солов’їна, мова колискова

Рідного народу і моїх батьків.

 

Учень 3. Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

 

Учень 4. Я – дитина українська,

Вкраїнського роду.

Українці – то є назва

Славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний,

І степи, і гори.

 

Учень 5. І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по - вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по – вкраїнськи

Господа молити.

 

ІІІ. Заключна частина

Учитель. У кожного народу є своя мова. І, як сказав Панас Мирний, «поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ».

 

Учень 6. Україно! Рідна моя нене,

Розквітай, мов зоряний розмай.

Найдорожче, все що є у мене –

Тільки ти, мій неповторний край.

 

Учитель. Хочеться закінчити нашу лінійку піснею «Українська мова».

 

Українська мова

(муз. Володимир Климюк, сл. Надія Янчук, арж. Володимир Тижбірак)

1 куплет.

Українська мова,

Мова барвінкова,

В лузі запашнім квітка польова.

Поруч ти зі мною,

Чаруєш красою,

У серцях гарячих ти жива.

Приспів.

Мово лебедина,

Ти одна-єдина,

Ти як соловейка пісня у гаю.

Мово калинова,

Дивна,загадкова,

Рідну свою мову я люблю.

2 куплет.

Мово пустотлива,

Дзвінка і грайлива,

Мелодійна, легка, сонячна, проста.

Веселково-ніжна

І морозно-сніжна –

Ти лікуєш серце і вуста.

Приспів.

3 куплет.

Українська мова,

Лагідна, святкова,

Будеш ти з народом

завжди навіки!

Тож шануймо мову,

Бережімо мову,

Що дали навіки нам батьки!

Приспів.