Сценарій виховної години «Свято зустрічі птахів» для учнів початкових класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година:

Свято зустрічі птахів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            

Підготувала:

вчитель початкових класів

Криворізької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №48

Морозова Вікторія Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Розширити знання дітей про перелітних птахів нашого краю; 

            розвивати інтерес до народних традицій, обрядів і звичаїв. Виховувати

            почуття  любові і  бережливого ставлення до природи, частинкою якої 

           є птахи.

 

Обладнання: картинки птахів; на дошці вислів «Птахи – наші друзі»; запис пташиних голосів.

 

Хід виховної години

 

І. Вступ. Організаційний момент.

Вчитель. З року в рік ми з нетерпінням чекаємо, коли прийде найулюбленіша пора року – весна. Вона прожене холод, устелить землю зеленою травичкою, уквітчає її першими весняними квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним та веселим співом.

Учениця читає веснянку.

  Та це ж весна, бо тане сніг, дивись, струмок з гори побіг,

  Шумить вода, ламає все, Весна іде, тепло несе.

  Дітей малих веселий рій помчить із хат на луг мерщій.

  Радіє все, співає все, Весна іде, тепло несе.

II. Оголошення теми і мети заходу. «Свято зустрічі птахів».

1. Вступне слово вчителя.

 З давніх-давен існує обряд закликання пташок. Вважали, що саме перелітні птахи на своїх крилах приносять тепло. Жінки випікали з тіста обрядове печиво у вигляді жайворонків. Виходили з ними на пагорб і промовляли:

Учень 1:

Летіть, жайворонки, до нашої сторонки.

Спішіть, ластів’ята, до нашої хати –

     Весну зустрічати, зиму проводжати.

Летіть, соловейки, на нашу земельку.

Вчитель. І, звісно, пташки, почувши заклики людей, з радістю поверталися додому. Діти, чи знаєте ви, які пташки прилітають до нас весною?    ( Звучить запис пташиного співу).

Хлопчик –Шпак.

 Першим я приніс весну,

 Пробудив усе від сну,

 Заспіваю під вікном –

 Ну, а звуть мене?          (Шпаком).

Дівчинка - Соловейко.

 З краю далекого, дітки, летіла.

 Та й на калині сіла – спочила.

 На Україні хатоньку маю

 Рідної пісні – вам заспіваю.

2.  Легенда «Соловейко»

 Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей.

 Колись давно ця гарна пташка гніздилася в далеких краях і не знала дороги в Україну. Але солов’ї були дуже співучі, тому літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для місцевого царя. Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у якомусь селі.

 Зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там чулися пісні. Пісні були сумними, бо тяжка праця за день забирала багато сил. Тож соловей заспівав і звеселив людей. Забули люди про втому і теж заспівали своєму заморському гостю гарних пісень.

 З усіх земель злетілися солов’ї до царського саду, співаючи йому почуті пісні. Але все те було вже знайоме цареві. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар здивувався. Таких пісень він ще не чув і велів тому солов’ю співати день і ніч…

 Зачудовані солов’ї навесні гуртом полетіли в Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далекі краї. Саме в нас вони висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні.

Дівчинка - Ластівка.

 Ой, бувала я далеко на чужині.

 Там так сумно, як без неньки сиротині.

 Хоч і гарно, хоч тепленько за морями –

 Та найкраще в ріднім краю між братами. 

Хлопчик - Лелека.

 Де, лелеки, ви бували,

 Що у світі там видали?

 За гніздечками тужили,

 Бо тут рідні наші ниви.   

3. Легенда «Лелека».

 Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс та закопати за умови не розв’язувати і не заглядати в нього. Та на півдорозі чоловік не втримався і поцікавився, що ж він несе. Тоді з лантуха вистрибнули жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях та болотах і збирати всяке «гаддя».

 Люди вірили, що лелека приносить щастя тій оселі, де він збудував гніздо. Якщо ж хтось зруйнує гніздо, то лелека принесе вогню і спалить хату.

 

Учениця 2.

   Лелеко, лелеко

 Лелеко, лелеко, літав ти далеко.

 За синєє море, в чужії простори.

 А де ж твої діти, що сам прилетів ти,

 Сидиш одинокий на дубі високім?

 Лелеко, лелеко, наш дім недалеко.

 Вже колесо тато виносить на хату,

 Щоб міг ти для себе гніздо збудувати.

 Лети ж, не барися, у нас оселися.

    

 Хлопчик - Жайворонок.

 П’ю я вранці з колосочка сріберну росу.

 Чом літаю? – крильця маю, сонечко люблю.

 І для всіх пісень співаю в рідному краю.

 Стережу гніздечко в житі, де пташки малі.

 Всі пісні мої налиті радістю землі.

   

Учениця 3.

 А вже красне сонечко припекло, припекло,

 Ясно щире золото розлило, розлило.

 На вулиці струмені воркотять, воркотять

 Журавлі курликають та летять, та летять.

 

 

Вчитель. Повернулися до нас з теплих країв і журавлі. Але журавлями їх звуть тільки восени, бо вони журяться, що залишають рідний край і відлітають у вирій. А весною їх називають веселиками, бо вони прилітають на рідну землю, приносять на своїх крилах радість і тепло. Повернулися з вирію в рідні краї і гуси.

Учениця.

 Прилетіли гусоньки рано,

 А земля ще в біле убрана.

 Прилетіли гуси додому,

 Принесли з моря краплю солону.

 Посідали і тужно голосять –

 Позамерзали ніженьки босі.

-Ой ви, гуси, гусяточка сірі,

Чом так рано сюди прилетіли?

Гуси мовчки голівоньки хилять.

 Гуси тихо у відповідь квилять:

 -Як журитися в краї чужому,

 Краще мерзнути в рідному домі.   

Вчитель.

 Близькими родичами гусей є лебеді – символ краси і вірності. Це птахи-красені. А ще існує легенда про лебедину вірність: якщо випадково гине один із лебединої пари, інший, високо піднявшись у небо, згортає крила, стрімко падає вниз і розбивається об землю.

 

4.  Загадки про птахів.  

1. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.(Ластівка).

 

2. В мене є великий хист: я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди дуже люблять слухать люди. (Соловей).

 

     3.  Плавала, купалася – сухенька зосталася. (Гуска).

 

     4.  Довгі ноги, довгий ніс. Прилетів – обід приніс:

 Смачних жабеняток для своїх маляток. (Лелека).

 

5. У садочку понад тином я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився, засміявся й оселився. ( Шпак).

 

ІІІ. Підсумок заняття. Закріплення матеріалу.  

1. Прикмети про птахів у прислів’ях.

1. Побачиш шпака – знай весна біля порога.
2. Перелітні птахи летять з вирію зграями – на дружну весну.
3. Де багато пташок – там не має комашок.
4. Ранній приліт ластівок, граків і журавлів – на ранню весну.
5. Де лелека водиться – там щастя родиться.
6. Ластівка день починає, а соловей кінчає.
7. Ластівки літають низько над землею – буде дощ.

 

2.Цікавинки про птахів.

1. Ластівка за рік з’їдає близько 2000кг комах.
2. Лебідь живе 25 років, дрізд – 20 років, сокіл – 162 роки.
3. Синиця з’їдає за добу стільки комах, скільки важить сама.
4. Найдовший язик у дятла – 14см, найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека – 19см.
5. Пара синиць за сезон оберігає від комах 40 плодових дерев.
6. Найменший птах у світі – колібрі, а найменша пташка України – корольок.

Вчитель.

 Любіть і бережіть птахів.

 Вони летять з теплих країв.

 Несуть тепло і радість на крилі

 І залишаються у рідному селі.