Сценарій виховного свята "Українські вечорниці на Андрія"

Музика  

Вед.1 Україно, чарівна моя ненько! Найкращий куточок землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Чесний, працьовитий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Вед.2  З давніх-давен наша Україна славиться святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Вед.1  Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія!

Вед.2  Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із 12 апостолів Христових – Андрія Первозванного.

Вед.1 Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія!

Пісня «Ой, Марічко, чичері»

Студент1             Просимо всіх у нашу хату

                              Превелику, пребагату.

                              Від зірниці до зірниці

                              Хай лунають вечорниці!

Студент 2            Гей, на наших вечорницях

                              Хто сумний – розвеселиться!

                              Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!

Студент 3           Українські вечорниці

                             Починаєм в котрий раз

                             Хай і сміх і пісня ллється

                             В серці кожного із Вас!

Студент 4           Шановні гості, любі друзі!

                             Ми всіх Вас раді привітати

                             У нас, на наших вечорницях

                             На нашім святі, в нашій хаті!

Пісня «Вишиванка»

Галя. Ой, сумно мені, сумно.

Господиня. Чому, доню, сумно зітхаєш? Усіх хлопців відженеш від нашої хати!

Галя. Ой, мамо, і не говоріть мені про них. От і дівчата вже йдуть.

Дівчина 1. Добрий вечір, тітонько, чи можна в Вашу хату?

Господиня. Добрий вечір. Заходьте, дівчата. Співайте, може гості будуть.

Дівчина 2. А може, й хлопці будуть? Й Іван прийде!

Дівчина 3. Може… А, може, й Роман?

Дівчина 1. Може… А, може, й Петро?

Дівчина 2. Може… А, може, й Панас?

Господиня. Ще дівчата йдуть до нас!

Дівчина 4. Добрий вечір вам у хаті!

Дівчина 5. Тут живе господар, багатий володар?

Господар. Добрий вечір! Дівчатка, проходьте!

Господиня. Просимо, просимо!  Добрий вечір любі гості, просимо!

Дівчина 6. Добрий вечір  у вашій хаті!

Дівчина 4. Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!

Дівчина 5. У щасливій Вашій хаті, щоб Ви всі були багаті!

Дівчина 6. Щоб лежали на столі паляниці немалі!

Дівчина 1. Щоб були у Вас ковбаси, молоко і сало, й м'ясо!

Дівчина 2. І млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки!

Дівчина 3. Щоб співали Ви пісні  на Андрія світлі  дні!

Господиня. Проходьте, проходьте, сідайте до столу. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати, бо вже пора вечорниці всім нам починати! Ось, наліпіть вареничків біленьких, смачненьких.

Господар. Та дивіться, дівчата, щоб були вони смачними, а не такими, як оті, що я з кумом варив!

Дівчина  4 .Дядьку Микола, а як Ви вареники ті варили? Розкажіть!

Кум. Ось послухайте, дівчата.

(Гумореска Павла Глазового "Як вареники варили кум і я")

       Кум поїсти неабиякий мастак.

       Йому жінка що не зварить, все не так.

       Вередує: - як з’їдаю твій обід,

       Наче гирю закладаю у живіт.

       Он, торік я в ресторані, - каже, - був…

       Ледве миску з деволяєм не ковтнув.

       Там таку дають підливку - смак і шик!

       З нею можна з’їсти власний черевик.

       Раз, в неділю ми зостались без жінок:

                   Подались вони раненько на товчок.

                   Ми із кумом закурили, сидимо.

                   Кум наліво, я направо – плюємо.

                   Не зоставили нам їсти, то й нехай…

                   А ми зваримо вареники давай!

      Налили ми в ночви свіжої води.

      Пів мішка муки насипали туди.

      Я качалку взяв, а кум мій – макогон,

      Тісто туго замісили, як гудрон.

      Дріжджів кинули дві пачки – красота!

      Потім перцю і лаврового листа.

      Тісто виклали на стіл ми, та й січем…

      Я, ножакою, а кум мій – сікачем.

      В казані кипить, аж піниться вода.

      Я ліплю, а кум вареники вкида.

      На вусах у мене тісто, в нього – сир.

      Кум по кухні походжав, як командир.

      -Хай живіт,- говорить,- лопне, а жінкам

      Отакенького вареничка не дам!

                   В казані вода вирує, булькотить.

                   Сир гарячий нам на голови летить.

                   Покипіло так, не більше двох годин.

                   Бачим, збились всі вареники в один.

                   Ми вареник той штовхаємо до дна,

                   А він лізе, випирає казана.

                    Кум говорить:  - ну, нехай вже буде так.

                   Покуштуємо яке воно на смак.

      Поділили ми вареник, сидимо

      Кум виделкою, я ложкою – їмо.

      Я помалу ремиґаю, кум жує.

-   Ну, - цікавиться,  - як враження твоє?

Я показую на пальцях та стогну:

Зуби злиплись, язика не поверну.

В кума очі лізуть з лоба – не ковтне.

Просить: - стукни по потилиці мене!

Я як двину його в шию кулаком!

Тут відразу нам полегшало обом.

Кум затявся на своєму: - А жінкам

Я однаково й понюхати не дам!

             Те, що я не з’їв і кум мій не доїв,   

             Потаскали кабанові ми у хлів,

             А кабан понюхав тісто, кашлянув,

             Перекинувся в баюру і заснув.

             Кум штовха його: - Пардон, мусьє кабан!

             Вибачайте, я не знав, що ви – гурман.

             Може, ви вже захотіли в ресторан?

             І надів йому на голову казан…

Дівчина   3. Ой, і потішили Ви нас, дядьку!

Дівчина  4. Дівчатоньки, а давайте заспіваємо господарям, хай душа ласкою та добром наповниться!

Пісня «Ти ж мене підманула»

Господиня. Ой гарно ж ви співаєте,  аж на серці веселіше стало.

Дівчина 5. Тітонько, а розкажіть звідки пішов отой звичай ворожіння чи гадання на Андрія?

Господиня. Розкажу. Я від старих людей чула, Андрія називають Первозванним, бо саме Андрія та його брата Симона Ісус зробив своїми першими учнями. Вони були здатні зцілювати людей. Каліки, хворі, сліпі після зустрічі з ними зцілювалися. Люди стали вірити, що саме в ніч народження Апостола Андрія можуть збутися всі бажання. Треба вірити, бо без віри гадання не має сили. Дівчата, а ви хочете знати свою долю?

Дівчина 1   Ох, дівчата, якби  знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути.
Господиня. А чом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один із апостолів Ісуса Христа — Андрій Первозванний. Давайте попросимо Андрія.
Дівчина 2   Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь. Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.

Дівчина 7, 8  Зараз ми вам покажимо  та розповімо   про обряди ворожіння на Андрія.

                               (презентація та демонстрація обрядів)

Музика

Дівчина 4. Ой, дівчата, щось за дверима грюкнуло!

Дівчина 5. То, мабуть, хлопці бешкетують.

Хлопець 3. Добрий вечір вам у хаті!

Хлопець 1. Добрий вечір! Чули ми, в цій хаті вечорниці?

Господар    Доброго здоров’я!
Хлопець 3. З калитою будьте здорові!

Хлопець 4. З калитою золотою і присвітлим празником!

Господиня. Спасибі, будьте й ви здорові!

Хлопець 5. Чули ми, що в цій хаті сьогодні вечорниці.

Хлопець 6. Ви нас дівчатка стрічайте з варениками смачними.

Хлопець 7. Бо ми прийшли до вас з піснями голосними!

Дівчина 4.
                     Милі гості, просим всістись,
                     Вареники будем їсти,
                     Вареники непогані,
                     Вареники у сметані,
                     Варенички дуже ситні,
                     Білолиці, круглолиці,
                     Із відбірної пшениці.
                    Лиш вареника ви з'їли,
                    Не сидіть отак без діла -
                    Пісню гарну заспівайте,
                    Чергу далі передайте.

                ( Танок  під пісню «Ой, мій милий вареничків хоче»)

Господиня.  Дівчатка, наша калита спеклася! Подивіться, яка вона кругла, запашна, красою і теплом засяяла на всю світлицю, оселю звеселила!

Дівчина1. Ой, калита, калита

                    Із чого ти вилита?

Дівчина 3. Ой, я з жита сповита.

Дівчина 2. Ой, я сонцем налита.

Дівчина 4. Для красного цвіту,

                     По білому світу!

Дівчина 5. Мерщій калиту кусати. Хто буде Коцюбинським, а хто Калитинським?

Господар  (Входить «пан Калитинський» з калитою і квачем)
— Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

Музика

Хлопець 1
— Добрий вечір, пане Калитинський!
— Доброго здоров'я, пане Коцюбинський!
— Куди ідете?
— Іду калиту кусати.
— А я буду по писку писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!

(Всі хлопці по черзі намагаються вкусити калиту)

Господар :   Вважалося, що хлопець, який відкусив калиту, в найближчий час  обов'язково одружиться з красивою і розумною дівчиною.

Музика    

 Ведуча.   Ми гуляли, веселились.

                  Усім весело було.

Ведучий. Вечорниці завершились

                 І, здається, все пройшло.

Ведуча.   Ні, так просто не проходить,

                 В серці струночка бринить. 

                 Про Андріїв   вечір спогад

Разом.     В нашім серці буде жить!!