Сценарій виховного театралізованого свята "Не плач, ангеле мій".

Мета: поглиблювати знання дітей про загальнолюдські моральні якості; спонукати переживати події разом з героями художніх творів; відчувати красу людських стосунків, розвивати пізнавальний інтерес; виховувати творчі здібності учнів. Обладнання: декорації для інсценування, костюми для героїв ,музична підбірка творів. Слово вчителя Народжується людина. Скільки їй треба в житті пізнати! Які риси слід виховати в собі, які існують людські чесноти і яку вони мають цінність в житті – про це ми сьогодні поговоримо. Послухайте одну казку. Був собі Андрійко. І був би він хорошим хлопчиком якби не його погані вчинки. Він ніколи не вітався з людьми, був жадібним, злим і ледачим, але одна зустріч заставила замислитися над своїми вчинками. Як завжди, зранку він поспішав до школи. По дорозі він спіткнувся та й упав, поранивши собі коліно, загубив гроші на сніданок, побився на перерві з однокласниками . Ввечері, лягаючи спати, він почув у кімнаті тихий плач. «Так могло плакати лише дівчисько»,- подумав він. Хлопчик оглянув кімнату, але нікого не побачив.( Розпочинається театральне дійство. Дійові особи: Хлопчик, Ангел) Андрійко. - Хто плаче? Ангел. - Це я. Андрійко. - Хто «я»? Ангел. -Твій ангел - охоронець. Перед Андрійком появилась дівчинка. Вона була в білій сукні, з тоненькими кісками і золотою стрічкою на голові. За спиною тріпотіли крильця, але не білосніжні, як буває в ангелів, а білі з чорними пір’їнами.

Андрійко. -Чому ти плачеш, ангеле мій? Ангел. - Я більше не можу тебе охороняти. Мої крильця почорніли від твоїх поганих вчинків. Твоя душа теж чорніє. Я більше не зможу приносити тобі Божої благодаті, якщо ти не виправишся. Андрійко. – Що мені робити? Як виправитися? Ангел. - Гаразд. Чи знаєш ти, що таке ввічливість? Чи знаєш щось про “чарівні слова” ? Андрійко. - Чарівні? Я ж не чарівник. Ангел Чарівні слова – це не ті від яких літають предмети чи появляється морозиво. Чарівні слова – це ті ключики, які відкривають замки до людських сердець. До всіх сердець, як до дверей Є ключики малі. І кожен легко підбере якщо йому не лінь. Ти друже, мусиш знати їх запам’ятать не важко, маленькі ключики твої – «Спасибі» і «Будь ласка». Андрій - А як мені перевірити, що ці слова чарівні? Ангел - Ти прокинься рано-вранці, лиш над містом сонце встане, привітайся з ластівками, з кожним променем ласкавим. Сам гарнесенько умийся, сам гарненько одягнися, підійди до тата й мама і скажи їм: - Добрий ранок! Усміхнися всім ласкаво: Небу, сонцю, квітам, людям. І тоді обов’язково день тобі веселим буде! Андрійку ще є так багато чарівних слів: «Добрий день», «Здрастуйте», «Перепрошую», «Пробачте».

А щоб довести тобі, що від цих слів стає легко на серці і весело в душі, пограємось в гру. (Ангел звертається до гостей у залі) Гра «Ввічливість на ввічливість» Друзі, я попрошу, Вас, виконувати різні дії лише тоді, коли я буду промовляти чарівні слова. - Добрий день !(вітаються) - Присядьте, будь ласка .(виконують) - Підніміть вверх праву руку, будь ласка. (виконують) - Погладьте сусіда по голові . (не виконують) - Будь ласка, зробіть це. (виконують) - Скажіть сусіду слова «Вибач, будь ласка» . (виконують) - Скажіть сусіду: «Здраствуй» ,будь ласка . (виконують) - Дякую, слухайте, будь ласка. Андрій - Я зрозумів, Ангеле, що чарівні слова мають чарівну силу. А хто ще вітається чарівними словами? Ангел - В Японії низько вклоняються, згинаючись навпіл, і присідають до землі, схиливши голову. Індійці, склавши долоні, викидають їх перед лицем. Араби прикладають руки до лоба й до серця і опускають їх вклонившись, ніби кажучи: «Думки мої, серце моє – усе тобі». Ось що приховане у простому вітанні. (Ангел звертається до «гостей» в залі) : - Як ви розумієте ці прислів’я? “Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш.” “Погане слово і солодким медом не зап’єш. “ (Діти висловлюють свої міркування).

Інсценування вірша «В театр». Вчитель - А зараз ми завітаємо з вами до театру. Щоб потрапити на виставу треба купити квиток, але в обмін не за гроші, а за чарівні слова. Автор - Театр відчиняється. Вже майже все готово. Квитки тут розповсюджують за ввічливеньке слово. ... Ось олень: Олень - Добрий день! Якщо вам не важко, шановний касире, я дуже-дуже вас попросив би мені, дружині й донці подалі від віконця продайте квитки , якщо ваша ласка, в ряду десь у другому. Касир - Будь ласка. Автор -А це і де дворовий пес. Пес - Дивіться, що я тут приніс! Ось моє здоров - це ж ввічливеньке слово? Автор -І раптом заходить якийсь Клишоногий. І став наступати на хвіст всім й на ноги, побив він і зайця старого… Ведмідь - Гей, касо, давайте квиток! Касир - А де ж ваше ввічливе слово? Ведмідь -Яке іще слово, такого нема! Касир - Якщо в вас нема, то квитка теж нема. Ведмідь - Дай квиток! Касир - Ні та й ні. Ведмідь - Дай квиток. Касир - Ні та й ні. Не кричіть і не гарчіть. А найкраще звідси йдіть.

Автор - А касир квитка не дав. Клишоногий заридав. І пішов він зі сльозами. До своєї мами. Мати трохи покричала І із шафи щось дістала… Все старанно вимила І синочку видала Всі які були слова. Ось пролунав уже дзвінок… Ведмідь спішив і дуже змок. Він до каси швиденько вбігає І касиру в віконце співає: Ведмідь - До побачення і до зустрічі! Доброї ночі вам всім і світанку! А ще доброго ранку! Автор - Касир посміхнувся і видав квитки: не один і не два, а цілісіньких три. Ангел - До людей, яких ми любимо і бережемо, ми звертаємось різними ласкавими словами: рибко, зайчику, кицю, сонечко. Бо від них йде тепла енергія. Ось і сонечко завітало до нас. (Танець сонечка і квіток). Сонце Я сонечко яскраве, Я свічу всім і всюди. Мене всі так чекають Мене так люблять люди. Квітка 1 Я всміхнуся сонечку: «Здраствуй, золоте!» Сонце Я всміхнуся квіточці – хай вона росте. Квітка 2 Я всміхнуся дощику лийся мов з відра. Сонце Друзям усміхнуся – зичу їм добра.

(Учні виконують пісню «Ходить дощик» слова В. Кленца, музика М. Ведмедері). Ходить дощик. 1. Ходить дощик під вікном, До хатини проситься. З двору втік старий індик – У хліві бурмоситься. Дощику, дощику чарівний, І городи, і поля добре нам полий! 2. Ходить дощик і пита: - Чом боюсь я сонечка, Чом так добре я нагрівсь у м’яких долонечках? Квітка 3 Є в нашій мові прекрасні звертання, добрі і щирі чудові слова. Тими словами усяк без вагання маму найкращу свою назива: мамо, матусенько, мамочко, ненько, матінко, усміх твій ніжний ловлю. Мамочко рідна, моя дорогенька, Я над усе тебе в світі люблю. Квітка 4 Я і до татка умію звертатись Хочу в словах переказати тепло. Щоб мій татусь міг частіше всміхатись, щоб в душі його Сонце цвіло! Татку, татусеньку, таточку, тату, кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе обійняти – ти мій порадник, заступник і друг! Квітка 1 Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь: бабуню, бабуню, бабусю, моя! І до бабусиних рук притулятись так відчуваю в них лагідність я. Квітка 2 І до дідуся іду по науку: Діду, дідусю, навчи в світі жить! Він на голівку кладе свою руку, Голос сріблястим біжить! Ангел Сію в дитині в серденько ласку, Сійся – родися ніжне «будь ласка», вдячне «спасибі», «вибач» - тремтливе слово у серці, як зернятко в ниві. «Доброго ранку!» щиро даруй ти людям дитино, мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата. (Ангел дарує пір’їнки, на яких записані чарівні слова). Ангел Дивись, Андрійку, на крилах чорні пір’їнки відпадають, а на їхньому місці відростають білосніжні. Як добре, що ти зрозумів, що треба бути ввічливим. Очищаються мої пір’їнки бо очищається твоя душа. Але ще не всі пір’їнки білосніжні. У тебе є час виправитись до кінця. Вчитель А тепер поговоримо про щедрість. Що означає бути щедрим? Про яку людину кажуть, що вона є щедрою? (Учні висловлюються).

Ангел -Чи охоче ти дарував чи ділився з іншими своєю власністю: марками, значками, іграшками? Андрій - Ні, не ділився. А навіщо роздавати те, що належить мені? Ангел - А ти не задумувався, що від твоєї щедрості залежить чиєсь життя? Андрій - Життя? Ангел -Тоді подивимось казку про двох білочок. Інсценування казки «Дві білочки» Автор Жили собі в одному лісі дві білочки. Ася була працьовитою і турботливою господинею. (Білочка імітує збір жолудів, грибів, шишок під музичний супровід) Ася Не боюся я зими, не боюся холодів, бо у мене запаси є в дуплі! Ой, гарний грибок! До мене, дорогенький, у корзину! Автор А подруга Люся цілими днями стрибала з гілки на гілку, гралася з пташками. Захоче поїсти – не журиться,вмить під кущиком ягідку підбере. Люся Як добре в нашому лісі: і гриби, і шишки, і жолуді. Моя подруга цілими днями працює, щось підбирає, а я - зась! Я краще потанцюю. (Білочка веселиться, танцює під музичний супровід). Автор Минуло веселеньке літо, настала дощова осінь, а за нею холодна зима. Ні листочка, ні грибка не знайти. Сидить у дуплі Ася і зима їй не страшна. А Люся бідує. Почала проситися до Асі. Люся Асю, добрий день. Можна ввійти? Ася Прошу, заходь. Люся Чи не позичиш ти мені пару горішків. Голодно мені… Ася Прошу, подруго, сідай до столу. Я тільки збиралася повечеряти. Пригощайся. У мене всього є: і гриби, і горіхи, і жолуді, і шишки, а вже насіння вибирай на смак.

Ася Нічого, тепер ти будеш працювати. Автор Ось так щедрість білочки врятувала подругу від холодної і голодної смерті. Андрій У мене в кишені десь було пару соняшникових зернят. Ними я хочу пригостити білок. Вчитель Зараз разом із нашими гостями ,учнями інсценуємо «Живу картинку». Люся Спасибі. Мені б насінину… Ася Люсю, якщо хочеш, то живи разом зі мною. Нам і місця, і горішків достатньо. Люся Але ж я не заслужила твоєї щедрості. Інсценізація «Жива картинка» 1. Тема картинки така: звірята просять в берізки листки, вона їх з радістю віддає і стає безлистою. 2. Придумати закінчення казки. Виходять із залу 6 учнів, які будуть виконувати ролі: автора, берізки, мурахи, гриба, їжака, ялинки. Репліки придумують самостійно. Кожен з учасників надіває маску персонажа, якого виконуватиме. Автор Осінь подарувала берізці золоті листочки. Підійшла мурашка й каже: Мураха Подаруй, берізко, мені листочка. Береза З радістю! Мураха Дякую! Автор Коли йде грибок. Гриб Берізко, подаруй мені, будь ласка ,листок. Береза Дарую тобі свій листок. Гриб Дякую. Автор І де мимо дерева їжак.

Їжак Які гарні листочки на берізці. От би мені хоч одного. Береза Ось тобі жменя листочків золотих – радій! Їжак Спасибі, берізко. Автор Біля берези росла ялинка. Вона теж захотіла прикрас. Ялинка Берізонько, подаруй мені, будь ласка, золотих прикрас. Береза Дорога сусідко, мені не шкода для тебе свого листя. Бери скільки побажаєш. Ялинка Дякую ,сусідко. Автор Всім роздарувала листя щира берізка, а сама зосталася безлистою. Заплакала берізка. Її плач почула зима і одягла деревце в білу шубку. Андрій Ангелику, я зрозумів, що значить бути щедрим. Радісніше дарувати, ніж брати. Ангел Подивись, Андрійку, ще одна пір’їнка відпала. Ти мене радуєш, хлопчику. Вчитель А тепер поговоримо про доброту. Ще з давніх часів благодійність, добрі вчинки входили до традицій нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому , з нещасним поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого. Квітка 1 Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли у радощах витаєш, Забуваєш про чужу біду. Квітка 2 Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово в тім почутті ти основне, яке з глибин душі росте.

Квітка 3 Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині, немає вищої святині, ніж чисте слово доброти. Ангел А ти ,Андрійку ,добрий? Андрій Не знаю .Якщо на твоїх крилах ще є чорні пір’їни, то мабуть я не дуже добрий! Ангел Я тебе екзаменую. Зараз ти побачиш трьох дівчат і оціниш їхні дії. Твій вибір буде відповіддю – добрий ти чи ні. Вчитель (читає оповідання) Хтось виніс маленьке сіре кошеня й пустив його на дорогу. Сидить воно й нявчить. Настав вечір. Зайшло сонце. Стало страшно малому. Притулилося воно до куща тай сидить, тремтить. Повертались зі школи три дівчинки. Чують – нявчить кошеня. Перша дівчинка підійшла до нього, пожаліла його, погладила і пішла додому, друга дівчинка сказала: «Які жорстокі люди! Вигнали тваринку з хати .”І пішла собі. А третя дівчинка нічого не сказала, а взяла малого й понесла додому. Пригорнулось кошенятко до дівчинки і замуркотіло. Андрій Я вибираю першу дівчинку, адже вона пожаліла малого кошенятка. Ангел Діти, а ви як гадаєте? (Діти висловлюються). - Андрійку, ти ще не зовсім зрозумів, що означає бути добрим. Сонце Добрим бути просто чи не просто? Не залежить доброта від зросту. Як людей полюбиш – пошануєш. І закрутиться земля скоріше, якщо разом станемо добріші. Доброта з роками не старіє, доброта від холоду зігріє. Ангел Проведемо гру. Я читатиму речення. Якщо ви згідні кажіть «Так», якщо не згідні кажіть «Ні».

Гра «Так-ні» Шануємо рідний край. (Так) Не вибачаємось. (Ні) Бережемо природу. (Так) Не слухаємо батьків. (Ні) Крадемо. (Ні) Захищаємо слабших. (Так) Погано вчимося. (Ні) Сміємось з чужої біди. (Ні) Бути вихованими добре. (Так) Лялькова вистава «Казка про півника, курочку і хитру лисичку, “за мотивами казки Н. Забіли. Автор Жили собі півник і курочка. Вирішили вони помандрувати світом. Побачили вони зелений гай. Зелено і красиво в нім. Захотіла курочка ягідок з калини. Курка Півник-когутик, зламай мені прутик, з зеленими листочками із червоними ягодами. (Півник намагається зламати прутик) Заєц ь Хто-хто тут ходить по моєму гаю? Хто-хто кущика ламає? Півник Ходімо, курочко, далі. Тут якісь звірі живуть не бувалі, і вуха в них довгі і самі вони сірі – мабуть, це дуже страшні звірі. Автор Пішли вони далі. Коли ростуть на кущі горіхи. Курочка просить: Курка Півник-когутик, зламай мені прутик, де листя зеленіше, де горіхів рясніше. (Півник намагається нарвати горіхів) Білка Хто-хто тут ходить у лісі? Хто гілля ламає на моєму горісі? Півник Ходімо, курочко, далі. Тут звірі зухвалі. І вуха в них з китицями, і хвіст пухнастий. Хочуть вони на нас напасти. Автор Пішли вони далі. Курочка Півник-когутик, зламай мені прутик, хоча б невеличкий, хоч дві кислички. (Півник ламає).

Лисиця Прошу до моєї хати. Відпочиньте. У мене для вас є гостинці: найкращі яблука, смачні горішки. У вас, напевно, стомились ніжки. Півник Які тут звірі хороші. Лисичка (до глядачів) Буде мені добрий обід. Піду за вовком. Автор Півник і курочка поїли, почали веселитися. Саме пробігав зайчик, а він був насправді добрий. Заєць Втікайте з цієї хати! Тут живе хижа лисиця! Во на вас з’їсть! Курка Тут дуже хороші звірі! Автор Коли це білка – плиг та плиг. Білк Втікайте з цього кубла. Лисиця вас заріже. Загляньте у кущі – там пір’я куряче заховане. Півень Треба втікати, курочко. Бачу лисицю з вовком. Вони до нас поспішають. Автор Втекли курочка з півнем з хати, завдяки зайцю і білці, які були дуже добрими тваринками. Андрій Я зрозумів, що треба бути уважним, щоб зрозуміти де дійсно добрі люди, а де злі. Я вибираю – бути добрим хлопчиком. Ангел І ще одна чорна пір’їнка відпала. Мої крильцята майже білосніжні. І все це завдяки тобі, Андрійку. Ти все правильно розумієш і виправляєш свої помилки. Вчитель Праця прикрашає людину, приносить радість і користь. Які професії вам відомі? Учні (Лікар, вчитель, будівник, муляр, продавець, банкір). Ангел Подивіться яке в мене гарне взуття. Його пошив один дуже працьовитий швець. Андрій Познайом мене з ним. Може і я навчусь у нього ремеслу. (Учні виконують пісню «Чобітки» музика М. Ведмедері ,слова Т. Коломієць)

Чобітки Стукав – грюкав молоток, Танцювало шило, вийшов перший чобіток – подивитись мило. Чоботарить, чоботар – Раз! – удар, Два! – удар. Будуть гарні чобітки, Як дзвіночки підківки. Стукав, грюкав молоток, Танцювало шило. Вийшов другий чобіток – подивитись мило. Ангел Не погано, Андрійку. Хочеш ще попрацювати? Андрій Хочу, ангеле. Ангел Тоді поспішай на грядку. Там одна дівчинка саме зібралася поливати овочі. Допоможи їй. Дівчинка Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду, бо чекають на городі помідори, огірки. Цілу ніч вони не спали – Раннє сонце вижидали . Хочуть їсти, хочуть пити, Та не вміють говорити. Ні очей, ні вух не мають, Та мене вони впізнають. Їх щоранку напуваю Їм я пісеньку співаю. Помідори червоніють, Бо подякувать не вміють. А зелені огірки Тулять листя до руки. (Учні виконують музичну танцювальну картинку «Овочі»).

Інсценування вірша О. Олеся «Бджілка і зозуля». (Бджола збирає з квітів нектар, зозуля сидить на дереві). Зозуля Бджілко! - Автор крикнула зозуля, - Ангел Працюють не лише люди, а й тварини. Зозуля Сядь, спочинь зо мною, Любо, мило спочивати в холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, як горить і сяє сонце, як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють. Бджола Ой , зозулечко , ледача– Автор бджілка одказала, - Бджола Чи не гріх тобі казати, Що б і я гуляла?! Подивися: все працює На широкім світі І у лісі, і у полі, І в ясній блакиті. Ось несе горобчик гусінь Діток годувати, Ось комашка травку тягне Хатку будувати. Там кує ковалик-дятел, Нірку жук копає, В небі вітер хмару носить, Де дощу немає. Чи не соромно ж , зозуле, Цілий день гуляти?! Чи не краще й веселіше Жити й працювати. Прощавай: немає часу! Треба мед збирати, Треба кожну квітку в полі Бджілці облітати. Як зима страшна настане, Полетиш ти в вирій Я ж останусь зимувати На Вкраїні милій. Буду ж дбати я весною Щоб було що їсти,

Як сніг и та хмари вкриють Сонце променисте. Автор Заспівала бджілка пісню, В сизім полі зникла, А зозуля засмутилась, Бо робить не звикла. (Входить Лисичка). Лисиця А я лисичка. Я теж працьовита. Послухайте мою пісеньку. (Учениця в костюмі лисиці співає пісню «Я лисичка, я сестричка»). Ангел Діти, а чи знаєте прислів’я про працю. Я буду промовляти частинку прислів’я, а ви його продовжите. Гра «Продовж прислів’я». Ангел Праця людину годує,… Діти а лінь марнує. Ангел Терпіння і труд… Діти усе перетруть. Ангел Зробив діло - … Діти гуляй сміло. Ангел Хочеш їсти калачі - … Діти не сиди на печі. Ангел Сім раз відміряй, а… Діти один раз відріж. Андрій Ангелику, твої крильця білосніжні!

Ангел Тепер, Андрійку у тебе буде все гаразд. Ти став ввічливим, щирим, добрим, працьовитим, відповідальним, делікатним, чесним. Старайся зберігати ці людські чесноти, а я буду тобі допомагати і підтримувати. Тепер я зможу підніматися до небесного Отця і приносити для тебе Божу благодать. Я завжди незримо буду біля тебе стояти і охороняти. Андрій А якщо я захочу тебе знову побачити, що я повинен зробити? Ангел Промовити молитву: «Ангелику-хранителю мій, Коло мене завжди стій. І вдень, і в ночі будь мені до помочі » (Учні повторюють молитву). Андрій Ангелику, ти більше ніколи не будеш плакати через мене-обіцяю. Вчитель А ви як гадаєте -чи змінився Андрійко? А Ваші ангели-охоронці радіють за вас чи плачуть? Давайте будемо намагатися, якнайменше їх засмучувати. Нехай Небесна благодать ллється на вас золотим дощем! (Учні виконують пісню»Молитва» сл. К. Перелісної муз. М. Ведмедері). Молитва Пошли нам, Боже, Маленьким дітям, Щастя, здоров’я, На довгі літа! Щоб виростали Розумні й сильні, Душею чисті І серцем вільні.