Сценарій виховного заходу до дня Пам'яті жертв Голодоморів 2023

Сценарій виховного заходу до Дня пам’яті жертв Голодоморів 

2023 рік

 

Вед. 1 В руках , що виростили хліб.

Не залишили і зернини

Ні, рід наш в горі не осліп-

Ти все згадаєш , Україно!

Згадай усе ти , щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

….хоч радість легше пам’ятать.

Та треба пам’ятать і горе.

 

Вед.2 Щороку Україна прихиляє голову перед мільйонами Жертв Голодоморів, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарах, де насипані великі могили або колективні.

 

1 учень: Ми тут, щоб сказати, що пам’ятаємо вас – тих, хто загинув у голодні 1932й та 1933й роки.

2 учень: Ми тут, щоб сказати, що, незважаючи на довгі роки мовчання,, Україна на повен голос заговорила про одну з найстрашніших трагедій в історії нашої Батьківщини -Голодомор

3 учень: Ми тут, щоб сказати, що засуджуємо всіх тих, хто причетний до смерті  мільйонів українців у  стражденні голодні роки.

4 учень: Ми тут, щоб сказати, що віримо, що  страхіття  Голодомору ніколи не повториться …

Вед.1  Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

Гімн України

Вед. 2 Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.

Вшануймо хвилиною мовчання жертв Голодоморів

Хвилина мовчання

Вед. 1 Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

Вед. 2. Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла

Відео-кліп ( О.Білозір  “Свіча”)

Вед 1 Щоб перешкодити втечам голодних людей за межі України, на її кордонах були розміщені загороджувальні загони внутрішніх військ, які нікого не випускали. Внаслідок цього вимирали цілі села, було зафіксовано випадки людоїдства і трупоїдства. Прагнучи врятувати хоч дітей, селяни часто везли їх до міста і там залишали в установах, лікарнях, на вулиці.

Вед 2. О, як же ти не вмерла, Україно,

Бо скільки ж то зловісницька мета

Звела людей, приречених безвинно, –

Й ніхто за це ні в кого не спитав.

 

Вед 1. Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув найстрашнішої сили на початку 1933 року. Першими, як правило, гинули чоловіки, пізніше – діти, і останніми – жінки. Але, перш ніж померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство. Голод притуплював моральність. У багатьох місцевостях зафіксовані випадки канібалізму.

Вед 2. Найстрашніше було дивитися на маленьких дітей, висохлі, як у скелета, кінцівки яких звисали з роздутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди щасливого життя,

1 учень.  Достигали жита. І тремтіли  Дитячі коліна -

Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…

Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,

І розгублене небо ковтало задушений плач.

2 учень . Шаленів людомор – лютували нові яничари,

І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп…

Над Полями Святими замучені душі ячали,

І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

3 учень . Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід…

Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.

4 учень . Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори

Надійшли. Придивляюсь:

«Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо:

«Тридцять три»

 

Перегляд відео «Ти приніс мені яблуко»

 

1 учень  Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом , а не наодинці…

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

2 учень Заплачте, затужіть, заголосіть,

Померлі люди стогнуть з тої днини

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

3 учень Згадайте нас, бо ми колись жили,

Зроніть сльозу – і хай не гасне свічка,

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно…

4 учень  Не мовчимо! Бо нас тепер багато!

Не мовчимо! Не дасть змовчати біль

Загублених, замучених тим катом,

Що нині лаврів пожинає хміль.

5 учень  Не мовчимо! Бо з нами кожен третій,

Померлий в той страшний голодомор.

Бо з нами двадцять другий, тридцять третій

І в сорок шостім пережитий мор.

6 учень  Не мовчимо, братове українці!

Ми ж так мовчали в пору ту тяжку,

Бо молимося хлібові, хлібинці,

Що гірко дістається на віку.

Не мовчимо! Не можна нам мовчати,

Бо в душах зойки тих страшних ночей

Перегляд відео «Голодний Дух»

 

Вед.2 Ми повинні знати правду минулого не заради людської цікавості, а заради  щасливого майбутнього. Україна пам'ятає! Світ знає. Пам'ятає…Поважайте…Шануйте…Саме ви, майбутнє нашої держави! Ніколи не допустіть повторення…..