Цей сценарій допоможе кожному класному керівникові при підготовці до свята Покрови Пресвятої Богородиці та свята українського козацтва; розширить знання про українські свята, про традиції нашого народу.
Сценарій виховного заходу
«Козацтво та Покрова Пресвятої Богородиці»
Сценарій до свята
«Козацтво та Покрова Пресвятої Богородиці»
Мета: ознайомити учнів з особливістю свята Покрови Пресвятої Богородиці та свята українського козацтва; прилучати учнів до цінностей народного життя, традицій рідного краю; розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином, патріотом України; виховувати любов до рідної землі, її традицій, вірувань.
Тип виховного заходу: усний журнал
Обладнання: карта України, зображення ікони «Покров святої Богородиці», картка «Українські свята».
Хід виховного заходу
Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна
Козацька моя Україна
Хлібів золотих сторона
Негодами лютими бита
Віками ти йшла до мети
Тобі в небі зорею світити
І волю і долю знайти
повідомлення про Покрову Пресвятої Богородиці та про козацтво.
1-ша сторінка
Моя земля-Україна
Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.
14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа.
Наша нинішня зустріч приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці та Дню захисника України . Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.
2 сторінка журналу - «Українські свята»
- Перед вами аркуш, на якому ліворуч написано свято. Ваша задача поставити дату, коли в Україні відзначають це свято.
1. Новий рік _________
2. Міжнародний жіночий день ____________
3. День захисника України__________
4. Різдво________
5. День Конституції України_________
6. Старий Новий рік________
7. День Соборності України___________
8. День Незалежності України__________
9. День Святого Миколая______________
10. День знань________
Відповіді:
1. 1 січня.
2. 8 березня.
3. 14 жовтня.
4. 7 січня.
5. 28 червня.
6. 14 січня.
7. 22 січня.
8. 24 серпня.
9. 19 грудня.
10. 1 вересня.
3 сторінка
Історія свята Покрови
Та все ж найбільшим для нас є свято Покрови, із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, прислів'їв.
За народним календарем у жовтні закінчувалась осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. “Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем”.
Початком зими в українському селі вважалось свято Покрови, яке відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті.
Історія свята Покрова.
Уявіть, Царгород, столицю Візантії оточили араби.
1 жовтня 910 року у святому місті Константинополі, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, її пояс і головний покрив, юродивий Андрій і його учень Єпіфаній під час всеношної побачили Пресвяту Богородицю.
Був недільний день, і храм був переповнений тими, що моляться. Святий Андрій підняв очі до неба і побачив, як йде по повітрю сама Цариця Небесна, оточена святими. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Пресвяту Діву. Потім вона схилила коліна і почала зі слізьми молитися за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів, видимих і невидимих.
Закінчивши свою молитву, Вона зняла з голови покров і простягнула його над усіма людьми, що молилися. Мати Божа сяяла небесною славою, а покров її сяяв яскравіше сонця. Тим самим Богородиця дала зрозуміти, що постійно молиться за людей і ніколи не залишить свій народ. Святий Андрій довго стояв і спостерігав за дивним баченням, потім запитав свого учня: «Чи бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?» Єпіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся».
Андрій і Єпіфаній довго дивилися на Пресвяту Богородицю і на покров, блискучий яскравіше сонячного дня. А коли відійшли, Богородиці покров став невидимим, але навіть взявши його з собою, Вона залишила благодать, що була там.
Ведуча.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбським у 1164 році. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку - покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.
Ведуча.
Яка ж Ти гарна,
Радосте моя!
Пренепорочна,
Вибач, що беруся
Твою красу оспівувати я...
Та чи спинитись? -
Ні, я не спинюся.
Яка ж Ти гарна, що іще додам?
Мій подив не поміститься у слові.
Якщо не Ти, хто допоможе нам?
Великий Бог: діла Його чудові.
Яка ж Ти гарна, квітко чистоти,
Пренепорочна в зоряній короні.
Коли б не Ти, о, що коли б не Ти?
Хто нас згадає при Господнім троні.
Яка ж Ти гарна,
Матінко моя!
Пренепорочна, вибач, що беруся
Твою красу оспівувати я.
Та чи спинитись? -
Ні я не спинюся.
Яка ж Ти гарна, о Маріє...
Учитель
- Немає християнської душі без любові до Пречистої Богородиці. Сам Бог прийшов на землю через Марію і бажає, щоб ми через Марію наблизились до нього. Це вона оберігала маленьке Дитятко Ісуса від лукавого Ірода; так, це вона виховувала Божого Сина в Лазареті, це в обіймах Марії хлоп'ятко Ісус відчував материнську любов. Так це Марія співстраждала з Ним, коли Він, рівний отцеві і святому духові, в передсмертній агонії був спраглий до спасіння наших душ. Це вона молилася за тебе під хрестом, пам'ятаючи про всіх.
4 сторінка
Свято козацтва
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як День українського козацтва.
Ведуча : Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б почати з легенди ...
Козаком бути — це почесно, але стати ним — надзвичайно складно
Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.
Новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик сім років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидом бойового мистецтва, що полягав у вмінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками. Крім того, козак розвивав у собі силу й спритність. Керували навчанням досвідчені воїни й полководці, при яких юнаки служили джурами.
Козак мав не тільки бути неперевершеним воїном, а й так само добре знати грамоту, основи астрономії, медицини. Більш талановиті навчалися ще й основам дипломатії, вивчали іноземні мови, оскільки у невтомній боротьбі доводилося бувати у різних країнах.
Кепський той козак, який не вмів грати бодай би на одному народному інструменті, чи не вмів би співати й танцювати.
Лише після успішного навчання майбутній козак допускався до іспиту на звання запорожця. Такий іспит мав напівжартівливий характер. Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу і випити кварту горілки, опісля чого пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду. Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру проти течії. На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися.
Перевіряли новачка й на такі якості, як кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватись у складних ситуаціях.
На Січ приймали незалежно від національності, віку та минулого, аби був вільний та нежонатий, говорив козацькою мовою, був православний, знав і приймав порядки та звичаї січового лицарства.
А давайте проведемо маленьку «історичну вікторину»:
5 сторінка
“Покрова – берегиня роду”
-А чи знаєте ви, дівчата, що Богородиця – швачка? Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом.
- Цим і пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину в дорозі від усіляких негараздів.
- Звідси й звичай убирати вишитими рушниками ікони, портрети рідних. Ця традиція й досі живе в українських селах.
- Чим гармонійніше й чим витонченіше поєднуються узори у вишивці, тим щасливішою, кажуть, буде доля людини.
- Богородиця символізує образ матері – землі, Берегиню.
- А що таке Берегиня?
( Берегиня – це втілення води, господарства, сімейного вогнища, рукоділля...)
- Прадавнім захисником українців були такі обереги : вишивана сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, лижник, килим, доріжка, писанка та різні орнаменти на глиняному посуді.
- Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.
6 сторінка
День захисника Вітчизни
14 жовтня наша країна буде також відмічати і День Захисника Вітчизни.
- Це свято, згідно указу Президента України, буде щорічно відзначатися 14 жовтня. Воно є всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі.
- Збройні сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.
День Захисника Вітчизни – це свято мужнього воїна і визволителя, прекрасного сім’янина і продовжувача роду, порадника і друга. Скільки чоловічих життів забрала у нас Друга світова війна!
Сьогодні козак - не той, хто одягнений у вишиванку й шаровари. Козак - це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу.
ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!
У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди!
Всі разом:
Слава Україні!
Підсумок
Ось і закінчилося свято,
Хотілося б вам усім побажати
Добра і злагоди, й краси,
Щоб для України ви росли.
Хай вам щастить завжди й у всьому,
Не піддавайте серце злому.
Хай Бог нам усім допомагає
І рідний край оберігає !
На цьому наше свято закінчено. До побачення!
1