Святково-прибрана зала. Звучать пісні про весну і про маму.
Під урочисту музику до зали заходять діти.
На екрані – презентація « Весна і МАМА»
Вчитель.
Ми зібрались із вами , дорослі і діти, щоб відзначити свято. А яке саме, ви здогадаєтесь, якщо відгадаєте загадку.
Діти.
Вона пробуджує поля
Та заквітчує гілля.
Відгадайте, хто вона,
Ця красуня чарівна.( Весна)
Ось весна вже зовсім близько!
З гір біжить, шумить потік,
Нам в гаю дає берізка
Запашний, цілющий сік.
А сама берізка біла
Березневі бачить сни.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє.
Гайок привітно шелестить,
Струмочок виграє.
« Танець маленьких каченят»
Запахло літечком, травичкою,
Зимі прощатись скоро час.
Вже 8 Березня у гості
Заходить в кожен дім до нас.
Якось я спитала у Весни:
- Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
- Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій, пам’ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі б не було!
Ще сказав: «Ви помічали, може -
Кожна мама із весною схожа».
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці!
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами,
Відгадайте, хто це?(Мама)
Хто нас, діток, міцно любить?
Хто нас ніжно так голубить?
Як ми хворі - цілі ночі
Не стуляє свої очі.
Хто для нас пісень співає,
Хто в негоду забавляє,
Гарні нам дає ляльки
І розказує казки?
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво - ялинка.
Від мами - і літери, й слово.
І зроблена разом обнова…
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю,
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю.
«Пісня про маму»
Синю квіточку весняну
Я не буду рвати,
Фарби, олівці дістану
Й буду малювати.
Намалюю квітку ніжну,
Стебельце зелене.
І матуся радо візьме
Пролісок від мене.
А я буду підростати,
Вчитися, мужніти.
Мамі буду дарувати
Щонайкращі квіти!
В мами серце найдобріше,
Мама – квітка навесні.
В мами очі найгарніші,
Добрі, лагідні, ясні.
Матусю моя рідненька,
Ти схожа на квітку весни,
Пригорнусь я до тебе близенько,
І стануть реальними сни.
Мамині руки – щедрі, робочі, -
Втоми не знають зранку до ночі.
Мамині руки – добрі, ласкаві, -
Всюди в пошані, всюди у славі.
Я про матусю сказати бажаю.
Мамині руки втоми не знають.
Мамине серце – море любові.
Будьте завжди молоді та здорові!
Добрі наші мами
Часом турбувались:
Не завжди слухняними
Ми були дітьми.
А проте, як завжди,
Ви нас вибачали,
Тож сьогодні, милі дами,
Вас вітаєм ми.
Хай всіма материками
Урочисто пролунає:
Добрі, милі наші мами,
З Восьмим Березням вітаєм!
З Днем 8- го березня,
Із весняним святом,
З пролісками першими
В цей чудовий час
Мам своїх прекрасних
Хочем привітати
І жінкам всім присвятити
Цей чарівний вальс.
Звучить вальс. Діти запрошують мам на танець.
Лише ранньою весною
Буває тільки раз
Таке чудове свято
Для мами і для нас.
За вашу ласку, наші мами.
Ми вдячні вам безмірно.
Бажаємо пишатись нами,
А ще здоров’я й миру.
Давайте ж мам усіх вітать,
Співати і радіти.
«Спасибі, рідна» - шепотять
На вушко мамі діти.
Мама, мамині руки
Ніжно погладять – стане тепліше.
Мама, мамине серце
Осяє любов’ю – стане світліше.
Моя матуся схожа на весну,
Красива, наче сонце світанкове.
Люблю я усмішку веселу і ясну
І кожне слово щире й загадкове.
Та ніжну ласку, що у тих словах,
І дотик, обійми – поцілунки.
Та доброту, що ллється у піснях.
Усе це – долі щедрі подарунки.
Так бува: уночі пролунає дзвінок,
Мама нишком тихо заплаче.
Як там донечка, як мій коханий синок?
Серце мамине – чайка неначе.
Мама, мама – букви-намистинки,
Кожний з них дорогу почина.
Мама рідна – це твоя частинка,
Це життєва зірка провідна.
Так буває: все життя – ніби замкнений круг,
В домі вашім – горя сліди.
Рідна мама – найкращий і відданий друг,
Вона буде з тобою завжди.
Так бува: ти захочеш побачить світи
І, напевне, покинеш родину.
Тільки знай, що для мами лиш ти,
Тільки ти – її краща і люба дитина.
Сьогодні у світлій цій залі,
Під поглядом теплих очей,
Ми вас, наші мами, вітаєм,
Від імені вдячних дітей.( Діти кланяються)
На вікні у мене гілочка розквітла.
Пелюстки рожеві тягнуться до світла.
Справді, мов садочок виріс на віконці,
Щоб в матусі очі повнилися сонцем,
Розцвіли квітками гілочки вишневі –
Подарунок мамі в свято березневе.
Сонечко тепленьке землю зігріває,
Квіточки й травичка швидше виростають,
А матусі наші діток зігрівають,
Бо матусі наші більше тепла мають.
Кажуть, що на світі сонце найясніше,
Та всміхнеться мама – і стає світліше.
Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти.
А хіба без мами є щасливі діти?
Я до неї серцем любо пригорнуся.
Хай сіяє сонце, як моя матуся.
Мама вишила мені квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні: - На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте, пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте в тому вишиванні.
Вишиваночку візьму, швидко одягнуся,
Підійду і обніму я свою матусю.
Мамине свято я зустрічаю.
Я для матусі віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму дуже люблю!
Я не знаю, мамо мила,
Що тобі і побажати.
Перш усього – щастя, сили,
І здоров’я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.
Матінко моя єдина!
Ти ж для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За все ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров’я, силу дав,
Щоб щастя – радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі,
Матуся наша – ангел на землі!
Пісня « Моя Матуся»
Ігри з батьками: « Чия мама?», «Упізнай свою дитину», «Вправні господині», «Підміталочка», « Варимо суп»
Ще сонце не встало, ще тільки сіріє –
Мене від світанку два сонечка гріють.
Два сонечка ясні від ранку до ночі –
Це дивляться тепло бабусині очі.
Вже сонце схилилось, пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж два сонечка сяють.
Два сонечка сяють від ранку до ночі –
Два сонечка красні – бабусині очі.
Я з бабусею своєю дружу вже давно.
І ми, - скажу вам, - з нею в усьому заодно.
Така моя бабуся – найкраща у житті.
А руки ж у бабусі – ну просто золоті.
Я своїй бабусі пісню заспіваю,
Вона для мене – сонечко й краса.
Подібної до неї я не знаю,
Хоч обшукай всю землю й небеса.
Бабуся моя дорога
В усьому мені помага.
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ до ста живи.
Це для вас, бабусі,
Заспіваєм пісню,
Подаруєм квіти.
Люблять вас всі діти.
Пісня « Два півники»
Дорогі бабусі й мами!
Як добре, що поруч ви з нами,
Дякуємо вам за добро і ласку,
За віддане тепло і чарівну казку.
Милі наші матусі й бабусі!
Ми вам шану складаєм.
І зізнатися мусим,
Що без вас нас немає.
Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували.
І безмежно любили,
Від біди захищали.
Тож сьогодні ми хочем
Вам «спасибі» сказати
За недоспані ночі,
На тривоги багаті.
Баєм вам сто років жити
Без розлуки, без журби і сліз!
Хай із вами завжди буде щастя,
А також здоров’я – цілий віз!
Вчитель
Дорогі наші матусі й бабусі!
Ми з дітьми дуже старанно готувались до цього свята і приготували вам подарунки. Прийміть їх від дітей в знак великої любові до вас.
( Діти дарують подарунки. Звучить урочиста музика).