Сценарій виховного заходу на тему: "Нас єднає пісня солов'їна"

      Виховний захід на тему:  «Нас єднає пісня  солов’їна»

 Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій  позаурочного виховного заходу « Нас єднає пісня  солов’їна»

Висновок

Зал святково прибраний, плакати, вислови про пісню,

Анотація

Цей виховний захід  про свято української народної пісні.  З його допомогою учні можуть збагатити знання  про народну пісню, навчитися   слухати і співати українські народні пісні, відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину. 

Основна мета виховного заходу є  прививати любов до українського народу, традицій, пісень, розвивати музичні та творчі здібності учнів, прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця – патріота .

 

Мета заходу:

Навчальна:

Ознайомити учнів з різними жанрами українських народних пісень,

національними іграми, обрядами та звичаями. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні. Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу,

 

Виховна: 

Прищеплювати шанобливе ставлення до історії рідного краю, виховувати

любов до Батьківщини,до української пісні, свого народу, національного фольклору, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

 

Розвиваюча:

Розвивати музичні здібності учнів, формувати навички сольного

ансамблевого виконання пісень, розвивати навички виразного читання,

акторської гри, умінь майстерно співати українські  пісні.

 

 

 

 

 

Ефективність розробки передбачає:

виховання  патріотизму, гордості за те, що ми українці, а також бажання всіма своїми помислами і діями повинні сприяти покращенню життя на цій землі,  виховання  любові  до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою, виховання почуття прекрасного 

 

Вступ

Знання історії, культури, традицій свого народу – одна зі складових успішного розвитку будь-якої країни. Бо як не може вирости міцне дерево без коріння, так і народ не може збудувати успішне майбутнє без спирання на здобутки своїх пращурів. Сила в єдності, а єднає нас саме спільні народні традиції, глибока культурна спадщина.

 

Немає нічого ціннішого для нації, як рідна мова і рідна пісня. На виховному заході учні  ознайомляться із різними жанрами українських пісень, іграми, обрядами, звичаями. Вони матимуть можливість розвивати свої музичні здібності, а головне - зрозуміють, що українська пісня - це душа нашого народу.

 

    Епіграф

 

А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,

В горі не загине і не чекай.

Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,

Тільки ти цю пісню не забувай.

 

 Хід проведення сценарію виховного заходу  «Нас єднає пісня  солов’їна»

 

 

   Ведучий:

Добрий день вам, люди,

В нашій світлій хаті.

Ми гостей найкращих

Раді зустрічати!

 

Ведуча:

Добрим, щирим словом,

Ласкою, привітом!

Хай лунає дзвінко

Пісня розмаїта!

 Ведучий:

І створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

 

Ведуча:

Людей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

 

Ведучий:

Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

 

Звучить у виконанні учнів пісня «Я Україна»

 

Ведучий:

Від Дніпра до тиси,

По всій Україні

Всміхнена й щаслива

Пісня наша лине!

 

Ведуча:

Немов чарівний самоцвіт,

Повний блиску і принади,

Палає пісня з давніх літ –

Надія і розрада.

Хто цю пісню збереже,

Її у серці плекать буде, -

Скарби найбільші той знайде,

Які лиш можуть мати люди.

 

 

 

 

 

Ведучий:

Нехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

 

Ведуча:

Вишнева моя Україно,

Матусю рідненька моя!

Полями, садами твоїми

Стою зачарований я.

 

Ведучий:

Є край, де найкращі у світі пісні,

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

Це дім твій – твоя Україна.

 

Звучить у виконанні учнів пісня  «Як у нас на Україні»

 

Ведуча:

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері, до батька, й до народу.

 

Ведучий:

Волошкові очі у моєї пісні,

В тих очах відбито калиновий жар.

Це вона світила у мою колиску,

Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.

Солов’їний голос у моєї пісні,

І козацька дума, й щирість, доброта,

Бережімо пісню, пісню українську,

Бо вона, як мати, рідна і свята!

 

 

Ведуча:

Пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними   дощами,   синіми   льонами,   запашними   чорнобривцями,   материнськими  теплими долонями.

Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.

 

Ведучий:

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, точність і пунктуальність, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з калини.

– Ти чого плачеш? – запитав Господь?

– Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти уже роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

– Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на увесь світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок  і  міцно  притиснула до  серця.  Поклонилася  низенько

Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах у пісні.

 

 

Ведуча: 

Є скарби, які заховані в землі, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління. До таких скарбів належить пам'ять роду, моральні і духовні цінності. Найдорожчий серед них для українців – пісня!

Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалася від покоління до покоління.

 

 

Від серця до серця, із роду до роду,

лине пісня українська, пісня нашого народу,

Від серця до серця з родини в родину

Народная пісня Вкраїною лине!

 

 

Ведучий:

Україна моя починається,

Там, де туга моя кінчається.

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається Україна.

Україна моя починається

Там де доля моя усміхається

І як пісня, як спів солов’їний,

 не кінчається Україна.  

Звучить у виконанні учнів пісня  «Непереможна Україна»

Ведуча:

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері й до батька  - до народу.

 

 

Ведучий:

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій – правдою повитий.

 

 Ведуча:

Українська пісня, вимита сльозами,

Висушена вітром у краї чужім,

Українська пісне, т и прийшла шляхами

До мойого серця і живеш у нім.

 

 

 Ведучий:

Доки живе пісня, доти живе і народ.

Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

І Богдана розвага,

І Богуна відвага,

І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

І гомін гір,  і блискіт зір,

І шум лісів, і розмова степу.

І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

 

 

Ведуча:

Хай вічно лунає пісня над Україною. Нехай пророчими стануть

          слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

          Наша дума, наша пісня

          Не вмре, не загине,

          От де, люди, наша слава,

          Слава Україні!

 

 Звучить у виконанні учнів пісня    «Слава Україні»

Вчитель
Ось і наближається до кінця наше свято, але не закінчується зустріч із піснею. Вона залишиться з вами,як вірний друг. У житті ви часто будете зустрічатися з усіма її різновидами. Український народ глибоко любить свою пісню, зберігає її, дбайливо передаючи у спадок від покоління до покоління.

А ми завершуємо свято, присвячене українській пісні. До нових зустрічей.

 

 

 

Висновок

Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою.

Українці — це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їх слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його мова.  

Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й рідної землі.