Сценарій виховного заходу на тему "Свято козацької пісні"

Про матеріал

Сценарій на тему "Свято козацької пісні" можна використовувати для проведення виховного заходу в рамках Днів українського козацтва в школі. Напередодні Свята Покрови або при проведенні інших тематичних тижнів

Перегляд файлу

 «Свято козацької пісні»                           

           (Зала прикрашена козацькою символікою)

 

Доброго дня, вельмишановне панство!

Вітаємо всіх, хто завітав на наше свято -  «Свято козацької пісні»!

Сьогодні, на завершення Тижня українського козацтва в Миронівському НВК, нас чекає захоплива мандрівка  до скарбниці українського народу.

 

Не цурайся пісні, яку чув од мами,

Не згуби, то мова прадідів твоїх.

Бо зректися пісні, що цвіла віками, -

Мов забудь народ свій, даль його доріг.

У народу й пісні є святі спільноти –

Є земля єдина, доля віща є.

А народ свій втратиш – хто ти є і що ти?

Мов пора смеркальна, день тоді стає.

У яких би фарбах небо не світилось,

Збережи кровинку рідного тепла.

Тільки б вічно зорі в криниці дивились,

Тільки б наша пісня нас пережила.

 

Так, українська пісня живе з давніх часів, живе переживаючи цілі покоління.

А козацька пісня – це справжня скарбниця культури нашого народу.

 

Козацька пісня володіє чудовою здатністю окрилювати поривання, надихати в праці і бою, овіювати радістю відпочинок, розраджувати в горі,  затамувати душевні болі, множити силу в боротьбі!

 

Пісня поруч з українським козацтвом прокує багато років, без неї і свято не свято, а тим більш, якщо пісня особлива…

 

Слова палкі, мелодія врочиста.

Шкільний наш гімн ви знаєте усі.

Для нашого села, а може і для міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі наші й вороги,

Наш НВК – то сила незнищенна,

Від неї ясно світло навкруги…

 

(Гімн НВК – «Запорізька похідна»)

 

 

 

 

Ми відкрили наше свято гімном Миронівського НВК.

 

Козацькому роду нема переводу… І це дійсно так, бо ми  з вами продовжуємо славні традиції українського козацтва, України…

 

Якось Господь Вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, точність і пунктуальність. Діти Росії - владність, Польщі – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики…

Обдарувавши всіх, Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона буда одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з калини.

Ти чого плачеш?  - запитав Господь.

Я  - Україна, а плачу я, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж.

Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.

Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог піднявши правицю, зупинив її:

  • Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на увесь світ. Це  - пісня.

Узяла дівчина –Україна дарунок і міцно притиснула до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

 

З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радості – в пісні.

 

«Зелений дубочок» - виконує козацький курінь 2 класу «Соняшник».

 

  (2 клас – «Зелений дубочок»)

 

Щоб стати справжніми козаками в Миронівському НВК  потрібно пройти навчання і іспити. Новачків спочатку приймаємо до першого класу, 6 тижнів навчаємо їх за партою сидіти, влучно відповідати на питання, розвивати силу і спритність. Керують навчанням досвідчені воїни  і полководці. Наші «Молодики»  повинні взяти участь у поході, подолати перешкоди. Наприкінці навчань кожен повинен пройти козацькі іспити.

 

І ці випробування вони  успішно подолали ставши повноправними козачатами Миронівського НВК. Ох і гарні будуть козаки! Тож запрошуємо козацький курінь 1 класу «Калинонька» на сцену. «Будемо козаками».

 

  (1 клас – «Будемо  козаками»)

 

Добрі люди кажуть, що козак співає цілий рік і цілий вік. Серед пісенної спадщини України козацькі пісні займають значне місце.

Коли до мовчання твого прихилюся

І стане густим воно раптом, хоч край

І душу мою відіб’є, наче люстро,

 Я тихо тебе попрошу: «Заспівай!»

Ту пісню-молитву, з якою Шевченко

Добув нам поезії світлий вогонь.

Ту пісню, що в битвах не втратила честі,

І голосу не загубила свого!

«В Чорне море наш Дніпро тече» - виконує козацький курінь 6 класу «Краєзнавець».

(6 клас – «В Чорне море наш Дніпро тече»)

 

           Сини і доньки мої! В чужий подол

            Сміливий погляд не ховайте,

            Що вмієте, того не забувайте,

            Чого не вмієте – навчайтесь вперто,

            Бо лінощі – дурного всього мати. 

            Старайтесь сонце в ліжку не застати

            І з радістю прославте день новий,

            Й скажіть: - “О Господи святий,

            Додай мені літа до літа,

            Щоб інших я зумів зігріти,

            Щоб честю і добром, що в мене є,

            Я виправдав життя своє!”

Це звернення козацьких старших є актуальним і в наші дні. Саме ці слова є напутнім зверненням гетьмана нашого НВК до козачат. А початок вони беруть із сивої давнини,  Запорізька  славна Січ ворогам ішла навстріч…

 

Козацький курінь 3 класу – виконує  пісню «Січ іде».

(3клас- «Січ іде»)

 

Складний історичний шлях пройшов український народ. Століттями боронив він рідну землю від нападників. Пісня та дума завжди була в кривавих січах, походах, на всіх дорогах ратної слави.

 

Стоїть козак на чорній кручі, в задумі буйна голова.

Поруч дівчина чорноброва в неї розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний, зайшлося серце від жалю.

Козаче іде на війноньку , лишає дівчину одну….

«Їхав козак на війноньку» - виконує козацький курінь «Берегиня».

 

(7 клас -«Їхав козак на війноньку»)

 

Козацька пісня – це сповідь про козацьке життя. Відображення всіх історичних подій, які довелося пережити українському козацтву.

О пісне козацька! Одна ти для мене,

Лиш одна ти мене не лишаєш.

І куди тільки доля мене не жене,

Ти за мною, як пташка літаєш.

«Їхав козак за Дунай»  - на сцені козацький курінь 5 класу …..

(5 клас – «Їхав козак за Дунай»)

 

Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю цілющі трави у лугах,

В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і успіх, і любов,

І гніт великого народу, і за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга і вільний помах косаря.

В них юність виникає друга, висока світиться зоря.

В піснях життя моє, я знаю,

Що на душі, про те й співаю…

 

«Розпрягайте хлопці коні» - виконує козацький курінь 8 класу.

 

(8 клас – «Розпрягайте, хлопці коні»)

 

Козацька пісне, вимита сльозами,

Висушена вітром у краї чужім,

Козацька пісне, ти пройшла шляхами

До мойого серця і живеш у нім.

Козацька пісне, чарівна, всесильна –

Ти такою будеш через сотні літ.

Козацька пісне, вчить тебе дитина,

Щоби пам’ятати свій козацький рід.

 

На сцені козацький курінь 4 класу – «Гей долиною»

(4 клас – «Гей долиною»)

 

Славетна історія козацького роду

Оспівана  українським народом.

 

Козацька пісня зачаровує всіх. Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і зерном кохання…

 

Ой на горі вогонь горить,

До дівчини козак біжить…

Козацька романтика, яка вона розкаже козацький курінь 10 класу «Козак». «Чом ти не прийшов?»

(10 клас – «Чом ти не прийшов?»)

Пісне козацька, ти, мов соломинка,

Та, що як кажуть, рятує між хвиль.

А поруч з козаком, звичайно,  жінка,

Щоб заспокоїти серце і біль.

Дівчино, красна, тобі він радіє,

Чарам твоїм у купальськім вінку.

Навіть в хвилини важкі, в безнадії

Ти допоможеш у днину тяжку!

 

«Ішов козак потайком» - виконує козацький курінь 9 класу «Вербиченька».

 

(9 клас – «Ішов козак потайком»)

 

Знов сподіванням немає заминки,

Поки співаєш – допоки живеш,

Пісне козацька, ти не соломинка,

Ти – ніби човен, що в вічність пливе!

 

Ми з вами вивчаємо історію козацтва, ознайомлюємося з цікавими фактами козацького життя. Зокрема впродовж тижня ми знайомилися «Як одягалися козаки». Брали традиційно участь у параді вишиванок.

З давніх-давен славиться наш народ своєю працелюбністю  і талантами не тільки пісенними.  Усе необхідне для життя люди робили самі. Їх не лякала праця при свічках чи каганцях. Дарма, що не було тоді ні фабрик, ні заводів. Речі, виготовлені людськими руками були надійними і гарними. Людськими руками виготовлявся зокрема одяг. Ткали, шили, вишивали, оздоблювали мереживом… З самого малечку привчаючи дівчат до кропіткої праці. Вважалося, що до заміжжя дівчина повинна була наткати, пошити  і вишити повну скриню приданого собі, майбутньому чоловікові: сорочки  буденні та святкові, рушники. Адже після заміжжя, як народиться дитина, займатися тканням та вишивкою  буде ніколи, треба дитину глядіти.

 

То чи замислювався хтось з вас як одягалися козачки, тобто дівчата, скажімо у селі Миронівка 100 років тому?

Про це питання нам розповість творче обєднання  «Пошук».

 

(Презентація «Пошук»)

 

Тему показу українського одягу минулого продовжать наші гості: делегація представників краєзнавчого музею Ямполя.

 

(Виступ гостей)

 

(Виступ директора НВК)

 

1

 

doc
Додано
1 січня 2019
Переглядів
809
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку