Сценарій виховного заходу "Зимові свята в Україні"

Про матеріал

Представлений сценарій зимових розваг допоможе молоді більше дізнатися про традиції святкування свят зимового циклу, буде сприяти зростанню рівня загальної культури, розкриттю творчого потенціалу молоді, вихованню почуття поваги й любові до рідного слова.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

Відокремлений структурний підрозділ

«СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

Сценарій виховного заходу

ЗИМОВІ СВЯТА В УКРАЇНІ

2018

ЗИМОВІ СВЯТА В УКРАЇНІ

Мета: познайомити студентів з давніми українськими святами та традиціями, виховувати любов до української народної пісні, повагу до минулого народу.

Обладнання: українські національні костюми, макет хати, подвір’я, посуд, різдвяна символіка, вареники.

Дійові особи: баба Параска, баба Палажка, Стецько, різдвяна «коза», господар, господиня та їх діти, дівчата і хлопці на вечорницях, колядники.

Ведучий: Сьогодні у нас не звичайне заняття. Ми з вами поговоримо про традиції українського народу, які майже забулися, ніби-то залишилися у минулому.

На жаль, доля України складалася так, що її народ знаходячись під владою ворогів довгі роки, що поступово ставали віками, спочатку дозволив назвати себе «малоросом», «хохлом», а потім заговорив мовою чужинців, поступово втрачаючи національну свідомість, гідність, і навіть не помічаючи цього.

Але колесо історії, зробивши своє страшне коло, обернулося, і на нашій землі настали нові часи. Ми повертаємо собі те, що колись в нас забрали, повертаємо обережно, боячись розгубити і ще раз зрадити неньку – Україну.

На вулиці грудень і скоро задзвонять дзвони у церквах, засяє на небі яскрава зірка, і ми привітаємо один одного з Різдвом Христовим.

Сьогодні ви побачите, як колись святкували цей день та Новий рік на Україні, на якийсь невеличкий час зазирнете в минуле.

До речі, вчені не можуть зараз сказати точно, звідки пішла традиції саме так зустрічати зимові свята. Вважають, що коли у 1700 році Петро І увів новий календар, рік став починатися не з березня, як було завжди у слов'ян, а із січня, як звикли ми. І ось тоді на зиму були перенесені давні язичницькі обряди, пов’язані з пробудженням природи: величальні обходи дворів, імітація оранки та сівби. Пізніше церква, не маючи змоги заборонити давні магічні вірування, змінила народні віршики текстами з біблійним сюжетом. Але і це не допомогло. Свято залишилося таким, як хотів народ.

На Різдво ходили колядувати. Робили це, як правило, хлопці. Для цього вони збиралися у ватаги, вибирали ватажка, наймали музик, когось переодягали козою, і ввечері обходили всі хати села, співаючи колядки кожному члену родини окремо.

Під Новій рік можна було щедрувати. Щедрівки мало чим відрізняються від колядок, хіба що приспівом: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я». Щедрувати ходила вся молодь села вкупі. І хлопці, і дівчата не заходили в хати, а просто стояли під вікнами. Вранці господарів вітали діти, співаючи вітання та посипаючи хати зерном.

Ми сподіваємося, що невеличкі сценки із життя сільської молоді, які ви зараз побачите, стануть вам у нагоді під час святкування Різдва і 14 січня наступного року.

Завіса опущена. З обох боків сцени стоять макети українських хаток, тини.

Стоять, розмовляють дві жінки.

Баба Палажка:

$G:\перспектива\hqdefault.jpg$ - Ти чого це так причепурилась?

Баба Параска:

- А ти чого?

Баба Палажка:

- Думаєш до тебе гості прийдуть?

Баба Параска:

- А чого б і ні! Не до тебе ж їм іти

Баба Палажка:

- До кого ж іще! У тебе в хаті сміття по кутках. Не до хліву ж їм іти.

Баба Параска:

- А в тебе, а в тебе… Та ти готувати не вмієш. Он на минулому тижні Грицько помер. То він у тебе обідав.

Баба Палажка:

- А ви нечупари: і ти, і мати твоя, і баба твоя…

Баба Параска:

- Тихо, слухай. Чуєш пісню?

Баба Палажка:

- Не чую!

Баба Параска:

- Глуха! Поки ми з тобою сперечаємося клята Одарка всіх у гості запросила.

Чується тиха пісня. Пісня стає голоснішою. Відкривається завіса. Інтер’єр української хати, кімната.

Дівчата сидять вишивають, співають пісню «Цвіте терен»:

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Із залу доноситься інша пісня

Дівчата:

- Ой, дівчата, хлопці йдуть!

Дівчата кидають вишивання, починають чепуритися.

Заходять хлопці, співаючи пісню:«Розпрягайте хлопці коней»

Розпрягайте хлопці коней,

Та й лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Приспів: Маруся раз-два-три калина

Чорнявая дівчина

В саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку у вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду.

Приспів:

Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий воду брать.

А за нею козаченько веде коня напувать.

Приспів:

Просив, просив відеречко,- вона йому не дала.

Дарив, дарив з руки персня,- вона його не взяла.

Приспів:

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив.

Що я вчора, ізвечора із другою говорив.

Приспів:

Вона ростом невеличка, ще й літами молода.

Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба.

Приспів.

Хлопець:

- Дівчата, чого у вас так сумно?

Давайте поспіваємо, потанцюємо.

Всі: Давайте.

Дівчина:

- О, і Стецько до нас прийшов!

Стецько:

- Мамо казали у вас так весело, та й дружину треба вибрати.

Дівчина:

- Та ти ж старий, Стецько.

Стецько:

- І що ж. Я собі ще й молоденьку виберу.

Дівчина:

- Молоду! Що ж ти з нею робити будеш?

Стецько:

- Та знайду!

Дівчина:

- Послухай, ми тобі пісню проспіваємо.

Студенти виконують та інсценують пісню «Ой під вишнею…»

Ой під вишнею,під черешнею

Стояв старий з молодою, як із ягодою.

І просилася, і молилася:

– Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять!

– Ой і сам не піду, і тебе не пущу,

Бо ти мене, старенького, та й покинеш на біду.

Куплю тобі хатку, та й ще сіножатку,

І ставок, і млинок,

І вишневенький садок!

– Ой не хочу хатки, а ні сіножатки,

Ні ставка, ні млинка,

Ні вишневого садка!

Ой ти, старий дідуган,

А я молоденька,

Гуляти раденька!

Дівчина:

- Що хочеш іще одружуватися?

Стецько:

- Хочу.

Дівчина:

- А що ти із своєю дружиною робити будеш?

Стецько:

- Тато казали, що її бити можна, за волосся тягати можна.

Дівчина:

- Та ти дурний, Стецько! В тебе не всі дома.

Стецько:

- Тато казали, що якщо не всі дома, то до вечора зійдуться.

Дівчина:

- Ні, Стецько. З дружиною так не можна, бо вона тебе продасть.

Стецько:

- Як-то продасть:

Дівчина:

- А ось послухай!

Студенти виконують пісню «Ой там на товчку, на базарі»

Ой там, на товчку, на базарі,

Жінки чоловіків продавали,

Як прийдеться до ладу,

То я свого поведу та й продам.

Із лик мотузок ізсукала,

Взяла свого милого залигала.

Та й повела на базар,

До терниці прив'язала.

Як наїхало торгувальниць,

Як наїхало купувальниць,

Стали думать і гадать,

Що за цього мужа дать.

А за цього мужа треба дати,

А за цього мужа треба дати:

Сорок коней вороних

Ще й сто рублів золотих.

Ой стала я, подумала:

З кіньми треба возиться,

А з грошима носиться,

А мій милий, чорнобривий,

До роботи не лінивий,

Він для мене знадобиться.

Він насіє, наоре

Ні для кого, для мене,

Ти, мій милий, серденько,

Пожалію я тебе.

Дівчина:

- Почув Стецько? А що ти там по мисках заглядаєш? Їсти хочеш?

Стецько:

- Ага. Я спав би – їв би, їв – би спав би.

- А що ти хочеш їсти?

Стецько:

- Вареничків!

Дівчина:

- Вареничків захотів?

Студенти виконують пісню «Вареничків захотів?»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Хлопець:

- Ми вже співали, давайте потанцюємо.

Студенти виконують український народний танець

Заходять баба Параска і баба Палажка

- А чого це ви засиділись?

Хлопці:

- Сьогодні ж колядують. Ходімте колядувати!

- Ходімте!

Завіса закривається

Дівчата і хлопці із залу підходять до сцени. Стукають.

- Можна поколядувати?

- Можна, заходьте! (Додаток Є)

Відривається завіса.

В хаті сім'я: Господар і Господиня, їх діти. До них звернені наступні слова. Дівчата і хлопці заходять з піснею «Ой чи є, чи нема»…

Ой чи є, чи нема, пан-господар вдома?

ÐÐ°ÑÑÐ¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿ÑÐ¾ÑÑ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ñ ÑÐ²ÑÑÐ° - Щедрий вечір, добрий вечір

Пан-господар вдома

Ой нема, ой нема

Та й поїхав до млина.

Пшениченьки спетлювать

Меду й пива купувать,

Свої гості частувать.

Дівчина:

- Зустрічайте хлібом нас і сіллю,

Ми зерном на щастя вас засієм.

Хлопець:

- Щоб здорові всі були нівроку –

З Новим роком Вас з щасливим роком.

Звучить пісня «За селом веселим»

За селом веселим, на лану широкім.

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Новий рік зустрівся із минулим роком.

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

ÐÐ¾ÑÐ¾Ð¶ÐµÐµ Ð¸Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ðµ І сказав минулий року молодому.

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Не минай же щастям ні одного дому!

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Дівчина:

- Давайте привітаємо господаря.

Всі:

- Вітаємо!

Дівчина:

- Коляд-коляд колядниця

Добра з дядька паляниця,

Добра з маком, добра з медом,

Бо не спав під очеретом,

Бо орав раненько нивку,

Сам вставав і будив жінку.

Має в хаті і на дворі,

Має вдосталь у коморі

В поле – жменька, в хату – мірка,

Колядникам в торбу-дірка!

Хлопець:

- Повіншуємо господиню!

Всі:

- Віншуємо!

А в дядька Тимка гарна жона.

На дворі ходить, як місяць стоїть.

У хату ввійшла, як зоря зійшла

За стіл сідає, як золото сяє.

Не садіть, дядьку, жінки коло віконця

Коло віконця, коло дірочки,

Бо вкрадуть дядину замість дівочки.

Хлопці і дівчата співають пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!