Сценарій виховного заходу "Звичаї та традиції козаків"

Сценарій заходу до Дня Козацтва «Традиції та звичаї козаків»

Звучить мелодія української народної пісні. На сцену виходять учні 5 класу.

Ведучий 1

Гей, починалося все з Дикого Поля! Вільному – воля! Полеглим – тополя! Мертві ганьби не ймуть... Та не раз усміхалась козакам Доля!.. Гей! Починалося все з Дикого Поля!

Ведучий 2

За Дніпровими порогами, за південними дорогами, За степами, за широкими, наші прадіди жили. Мали Січ козацьку сильную, цінували волю – вольную, Україну свою рідную, як зіницю берегли! 

Пісня _____________________________________________

Ведучий 3

Легендарна Запорозька Січ – символ мужності і незламності українського народу. Від роду до роду передається заповіт козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою та розумінням ставитися до інших народів.

Ведучий 4

Сьогодні ми відкриємо сторінку нашої історії про українське козацтво та дізнаємось про славних козаків якомога більше.

Ведучий 1

14 жовтня в Україні відзначають День (українського козацтва) захисника України. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь та невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Ведучий 2

Адже 14 жовтня ми також відзначаємо свято Покрови. Свято Покрови було найбільшим святом і для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

Ведучий 3

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто  відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова.

Ведучий 4

Існувало багато традицій на свято Покрови. Пропонуємо подивитись коротке відео.

Відео ___________________________________________________________________

Ведучий 1

Сьогодні ми хочемо розказати вам про звичаї та традиції козаків і про те, як вони поводилися в різних ситуаціях.

Ведучий 2

Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.

Ведучий 3

Новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик сім років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидом бойового мистецтва, що полягав у вмінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками. Крім того, козак розвивав у собі силу й спритність. Керували навчанням досвідчені воїни й полководці, при яких юнаки служили джурами.

Ведучий 4

Козак мав не тільки бути неперевершеним воїном, а й так само добре знати грамоту, основи астрономії, медицини. Більш талановиті навчалися ще й основам дипломатії, вивчали іноземні мови, оскільки у невтомній боротьбі доводилося бувати у різних країнах.

Ведучий 1

Лише після успішного навчання майбутній козак допускався до іспиту на звання запорожця. Такий іспит мав напівжартівливий характер. Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу і випити кварту горілки, опісля чого пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду.  Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру проти течії. На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися.

Сценка _______________________________________________________________

 Інсценізація про кашоварів:

Автор: Серед українських легенд і переказів існують ті, що розповідають про те, як приймали до козаків. Спочатку, випробовуючи новоприбулого, йому пропонували зварити кашу.

Козаки: Гляди ж, вари так, щоб і не перекипіла. А ми підемо косить.

Автор: однак козаки, замість того, щоб косити, заберуться в копни та й лежать. Хлопець, зваривши кашу, зачне гукати, а вони й чують та не озиваються. То він гукав, гукав та й давай плакати.

 1 новоприбулий: От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! Ой, бідна ж моя голівонька

Автор: То вони, лежачі у траві, вислухають усе та й кажуть.

Козаки: Ні, се не наш!

Автор: А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коні й грошей на дорогу і скажуть.

Козаки: Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!

Автор: А як же котрий удасться розторопний і догадливий, то й вийде й кликне разів зо два.

2 новоприбулий: Гей, панове-молодці! Ідіть каші їсти!

Автор: Та як не озиваються, то він.

 2 новоприбулий: Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я сам їсти!

Автор: Та затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу. То запорожці, лежачі в траві, і кажуть.

 Козаки: Оце наш!

 Автор: Та, побравши коси йдуть до куреня. А він.

2 новоприбулий: Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілося; та щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.

Автор: То запорожці глянуть один на одного та й кажуть йому.

Козаки: Ну, джуро, вставай! Годі тобі бути хлопцем, тепер ти наш.

Ведучий 2

Мати і батько залишалися «іконами», без дозволу яких діти не сміли навіть приступити до роботи.  Неповага до батьків була ледве чи не гріхом смертним, а про весілля без батьківської згоди молоді люди навіть подумати не могли.

Ведучий 3

По поведінці жінки оцінювався сам козак. Чоловік не втручався у справи жінки, а жінка – у справи чоловіка. Обов'язки були строго розмежовані і займатися чоловікові жіночою справою було ганьбою.
Жінка незалежно від свого статусу в сім'ї була нейпершою людиною для захисту, тому, що вона – майбутнє козацького роду.

Ведучий 4

Не важливо, хто перед козаком – старий жебрак або старий отаман, повага до прожитого життя залишалась однаково високою. Розуміючи, що вік бере своє, і людина вже об'єктивно не здатна виконати ту чи іншу роботу,  молодші козаки завжди і в усьому допомагали старшим односельцям. При них вони ставали більш стриманими, дбайливішими. Якщо старий заходив у будинок або на збори, козаки вставали, а зустрічаючи старого на вулиці – кланялися.

Ведучий 1

Крім того, при старших не дозволяли сидіти, курити люльку і говорити без дозволу. Лихословити і перечити старшому – нечуваний злочин тих років! Неввічливо було обганяти старшого за віком – обов'язково треба спитати дозволу, аби пройти повз нього. В хату вперед пропускали старших.
Варто також відзначити, що літні люди мали великий авторитет: одного їх слова було достатньо, щоб вирішити будь-який конфлікт «молодих», будь то бійка чи суперечка.

Ведучий 2

Козаки вірили: гість посланий Богом. Особливо бажаними і шанованими гостями були люди, що прийшли здалеку, просто незнайомі люди і ті подорожні, що потребують даху над головою. Вважалося ганьбою відмовити людині в притулку. Гостя завжди садили на чолі столу і пропонували краще місце для відпочинку. Цікаво, що мінімум три дні козаки не цікавилися у гостя ані ім'ям, ані місцем, звідки він прибув – це вважалося непристойним.

Ведучий 3

Гості були настільки культовими особистостями, що їм місцем поступалися навіть старі. Подорожуючи козацькими землями, козак міг не брати їжі ані для себе, ані для коня – він скрізь був бажаним гостем, адже у нього скрізь є родичі, свати, куми, товариші по службі. На худий кінець завжди є просто незнайомі люди, що поважають гостя, як і самі козаки.

Пісня ________________________________________________________________

Ведучий 4

Заходячи в будинок, козаки обов'язково хрестилися, дивлячись на образи святих, а чоловіки обов'язково при цьому знімали шапку. При виході з хати або куреня вони робили те ж саме.

Ведучий  1
Просили вибачення і дякували козаки практично завжди з Божим ім'ям на вустах: «Прости Христа ради», «Бережи тебе Господь», «Спаси, Боже». Без молитви козаки не починали і не закінчували ані трапези, ані польової роботи. Цікаво, що козаки відчували потребу в допомозі ближнім: вони обов'язково спочатку запропонують їжу та випивку тому, хто сидить поруч, а потім тільки самі скуштують харчі; обов'язково допоможуть підняти те, що впало, допоможуть щось донести до потрібного місця. Козаки ніколи не відмовляли в милостині, бо гріх.

Ведучий 2

Ставлення до коня у всіх без винятку козаків було особливим. Кінь – кращий друг і вірний супутник козака. Перед від'їздом на війну, жінка кланялась в ноги тварині, «щоб повернув козака додому», і тільки потім – батьків чоловіка, щоб не переставали читати молитви за його здоров'я. Коли козак повертався, дружина також кланялась спочатку коневі – дякувала.

Ведучий 3

Про козаків можна розповісти дуже багато цікавих історій. Їхнє життя приваблює своєю мальовничістю і колоритом. Пропонуємо ще раз згадати, хто такий козак і подивитись відео.

Відео __________________________________________________________________

Ведучий 4

А тепер проведемо коротеньку вікторину. Отже,

1. Що означає слово «козак»?
2. Де знаходилася Запорізька Січ?
3. Як називають місце де жили козаки?
4. Хто був першим козацьким гетьманом?
5. Кого на Січі називали джурою?
6. Чи були на Січі жінки?
7. Як називалися козацькі судна?
8. Кого з козацьких гетьманів ви знаєте?

Ведучий 1

Наш захід підійшов до кінця. Дякуємо за увагу.