Вчитель і батьки. Їх співпраця

                  Вчитель і батьки. Їх співпраця

Родине та шкільне виховання мають органіч-но поєднуватися, одне має доповнювати інше, створюючи умови для формування всебічно розви-неної особистості учня.

Мета моєї статті: вказати, що співпраця шко-ли і сім`ї сприяє подоланню причин супротиву учнів, вихованню культури поведінки та пошуку шляхів при конфліктних відносинах між батьками та дітьми.

Один з найважливіших професійних обов`язків вихователя – організація співпраці з батьками учнів. Більш того, це завдання склада-ється в організації такої співпраці, яка б не тільки йшла в одному напрямку з його цілями, завдан-нями і діями, але і доповнювала їх. Працюючи в школі вихователем, я неодноразово помічала, що у відносинах між батьками та школою зустріча-ються такі недоліки:

- вихователь іноді має невизначне уявлення про батьків учня, а батьки знають про вихователя зі слів дитини;

- взаємне або одностороннє невдоволення одним одним;

- мовчазне або відкрите несхвалення дій один одного;

- недовіра і зневага.

Спираючись на свій досвід роботи в школі, я хотіла б зауважити з чого можуть виникнути кон-флікти між педагогами та батьками.

По-перше – взаємодія вихователя і батьків в організаціїї домашньої роботи учня.Зокрема, це стосується розмови з татами й мамами проблемних школярів, що потребують підвищеної уваги вихо-вателя і родини.

По-друге –неприйняття учня однолітками. Часом в такій ситуації я чую такі аргументи мами, наприклад: « Я працюю і мені бракує часу , щоб вислухати дитину і щось їй порадити».

По-третє – завищених, на погляд батьків, вимог школи до підготовленості дитини. Іноді батьки висувають такі звинувачення; « Тепер школа повинна навчати наших дітей, а не ми».

Щоб попередити конфлікт з батьками або вирішити його, потрібно дотримуватися, на мою думку, таких правил:

1) ставитися до батьків толерентно і ввічливо. Вихователь повинен мати високу психологічну культуру, вміти спілкуватися, вести діалог;

2) інформувати батьків про всі зміни, які відбуваються в класі. Коли батьки завітали до школи, виявіть до них стриманість та доброзич-ливість;

3) необхідно рівномірно розподіляти участь батьків у справах учнів. Потрібно знайти бать-ківську опору, придумуючи разом із ними подаль-ші дії;

4) сприяти створенню теплої атмосфери в класі. Для того щоб її досягти, зусилля вихователя та членів родини школяра мають бути обов`язково спільними та згуртованими;

5) вихователь повинен вміти вислухати бать-ків і дати пораду. При цьому залишитися спокій-ним і впевненим у собі, не втрачаючи чемної доброзичливості. Говорити такі фрази, наприклад: «Я вас слухаю уважно», «Я розумію вас», «Не хвилюйтесь», «Я вас розумію» і т.д;

6) показувати батькам свою турботу про їхню дитину та любов до неї. Коли тато чи мама бачать перед собою доброзичливі, турботливі очі вихова-теля і відчувають, що про їхню дитину піклуються, враз зникають усі незгоди;

7) шукати нові форми співпраці з батьками. Для цього я організовую спільні заходи з дітьми, наприклад, спортивне свято «Мама, тато, я –спортивна сім`я»;

8) не забувати, що батькам зазвичай приємне відчуття власної значущості. Потрібно дати зрозуміти батькам, що їхнє людське «я» включає не тільки їхнє власне життя, а й життя їхньої дити-ни.

Часто можна почути: гарна та сім`я, де виростають гарні діти. [5, 90] І це справді так. В.О.Сухо-млинський писав «Людину ми творимо любов’ю батька до матері, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу і гідність людини. Чудові діти виростають у тих сім’ях, де батько і мати по-справжньому люблять і поважають лю-дей. Я відразу бачу дитину, в якої батьки глибоко, сердечно люблять одне одного. У цієї дитини мир і спокій душі, щиросердна віра в добро, віра в красу людську, віра в слово…». [4, 413]

Я часто проводжу бесіди з дітками «За що я люблю своїх батьків». Якщо узагальнити відповіді учнів, то випливає лише один висновок: «Люблю маму, тата не за подарунки, а за те, що вони мене люблять».

«Усі дорослі були спочатку дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає» – писав Антуан де Сент - Екзюпері. Відчувати зміни душевного стану дитини, прагнути зрозуміти його причини – най-важливіша умова успішного застосування всіх педагогічних прийомів. [1, 52]

Я дійшла висновку, що головне завдання педагога – встановити контакт з батьками, який буде базуватися на взаємодопомозі, взаємодовірі між школою та родиною. Потрібно зміцнити упевненість батька або матері у самих собі, у тому, що вони здатні бути терплячими та наполегли-вими, що вони цілком можуть допомогти в житті та навчанні дитини.

Література

1. Виноградова Т. Взаємодія батьків і педагогів – необхідна умова для виховання нового покоління / Т. Виноградова / Педагогічна скарбниця Донеч-чини. – 2003. – № 2. – С. 51-52.

2. Програма формування педагогічної культу-ри батьків / [за ред. В. Г. Постового]. – К.: ДЦССМ, 2003. – 108 с.

3. Пухта О. Співпраця батьків та школи у вихованні дітей / О. Пухта / Педагогічний пошук. – 2006. – № 3 (5). – С. 74-75.

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська шко-ла, 1977. – Т.5. – 649 с. (495 с.).

5. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методів початкового навчання / О.Я. Савченко – 2-ге вид., доповн., переробл. – К.: Богданова А.М., 2009 – 226 с.