Сценарій випускниого свята "Шкільний останній вальс"

(Звучать позивні)

Слайд

Вед. 

Червневий день відлунює святково,                                                                                                                                                                                                  І сміх, і квіти, й гомін голосний…                                                                                                                                                                                                       Зібрало нині свято нас чудове                                                                                                                                                                                                          Прощальний вечір, вечір випускний.                                                                                                                                                                                                                            

Скільки літ в цих стінах пережито,
А перерв, занять, шкільних дзвінків,
І нарешті довгожданне літо,
Школа проводжа випускників.

Непрохана сльозина в зіницях,                                                                                                                                                                                                        В душі із смутком радість обнялись.                                                                                                                                                                                                                               Випускники сьогодні, як годиться,                                                                                                                                                                                                                  З дитинством попрощатися зійшлись!

Увага ! Настала урочиста хвилина. До зали запрошуються випускники 20  року!
(Під особисті мелодії, виконуючи хореографічні рухи, заходять до зали на сцену  випускники)

Вихід випускників.Танець

Вітаємо  усіх на нашім святі, -
Воно і смутком, й радістю дзвенить,-
Це свято зрілості і свято розставання,
Майбутнього прекрасна світла мить!

Пісня «  »

Випускний вечір 20 року оголошується відкритим! (звучить Гімн)

На нашому святі присутні гості: ............

Слово надається директору школи 

Вед.

Як птах, промчались шкільні роки

Їх згадувати будете стократ,

Старались вчити всі уроки,

Вам зараз вручать атестат.

 До цього дня добігти ви спішили,

Хтось в повну силу, хтось лише в півсили,

Настав історичний момент,

Коли вручають перший дорослий документ.

Зароблений трудом, не так, задаром,

Він вам здавався недосяжним даром,

Настав сьогодні неповторний час,

Ми щиро, від душі вітаєм вас.

 

Атестати вручає директор школи Пархоменко Сергій Григорович.

За традицією до вручення атсатів запрошуються випускники та їх батьки.

 (Наприклад)

 

1. Атестат вручається випускнику Андреєву Сергію Андрійовичу.   Запрошуються на сцену мати Марина Володимирівна та батько Дмитро Миколайович.
2. Право отримати атестат має Дзюба Юрій Володимирович.  Чекаємо на сцені разом із сином  матір Ларису Олександрівну та батька Володимира Федоровича
3. Для отримання атестату запрошуємо випускника Зубеля Владислава Володимировича. Радість свята із юнаком розділяють мама Тетяна Валеріївна та батько Володимир Антонович.
4. Атестат отримує Кочура Анастасія Олегівна. У цю святкову хвилину поряд із випускницею мама Олександра Сергіївна

Випускники

Червневий день підкрався непомітно,
Приніс дзвіночки й каже: вам вже час,
Бо за порогом ось чекає літо!
Життя дороги вже чекають нас!
Дзвенять дзвіночки сумно і бузково,
Неначе кличуть в мандри по землі,
Нам оберегом буде Ваше слово
Велике й світле, наші вчителі!
Уклін Вам всім, спасибі за прекрасне,
За мудрість і суворість водночас
За вашу працю – вічне та незгасне
За віру в краще, і за віру в нас
Ви вчили до зірок зміряти відстані,
Зважати на секунду і на мить,
Знаходить завжди величини істині
Любити правду і людей любить.
Байдужості минати й мимобіжності
Збагнути мудрі правила оті,
Шукати тільки мінімум розбіжності
І свої власні формули в житті,
За витівки не гнівайтесь на нас,
Така вже юність – чарівна й хмільна ця,
Коли ж любити і сміятись час,
Як не тоді , коли тобі сімнадцять!
Ми Ваші щедрі скарби не розгубимо,
Ми ж Ваші учні, навіть трішки діти
Щоб не було, а ми Вас дуже любимо,
Даруємо усі весняні квіти!
Непросто Вам – терново й калиново,
Бо кожен з Вас науки храму жрець!
Воістину, найпершим було слово,
А Ви ж його несете до сердець!
Воно зродило лицаря й мислителя,
Подало нам хлібину і меча,
Благословенне буде слово вчителя,
Благословенне діло сіяча!
І в день такий, - урочистий, святковий,
Дозвольте вашу працю вшанувати,
І квіти ці, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати.

 

Пісню виконує Царик Ю. «Вчителі».

Випускники дарують вчителям квіти (під час програшу після другого приспіва)

 (Виходить ведуча  з квіточкою в руці)

Лети, лети, пелюстинка

Через гори і долини,

Через море, океани,

Через вітри і бурани.

Як торкнешся ти землі

В країну дитинства всіх приведи  

Ведучий: Пані та панове, запрошуємо вас у чарівну країну дитинства. Тут можливе все, варто лише закрити очі і ...сказати: раз,.. два,.. три...

Слайди фотографій, відео випускників .

 

(Виходять першокласники під музику)

 

Подивіться ви уважно

На гарненьких цих малят

Ми були такими точно

11 літ назад.

 

Виступ 1 класу. Частівки:

Ба, як стихли в залі враз І дорослі, й діти.

Це тому, що 1 клас  Буде говорити.

 Тут сьогодні випускний, Старший учнів свято.

Таємниці ми про них  Хочем розказати.

В перший клас прийшли малята,

Привели їх мами-тата.

Не повіримо ніколи,

Що навчались без приколів.

На уроках ви сиділи,

На дівчат своїх гляділи.

Ой, красиві, хоч куди,

Всіх на подіум веди.

Почали лише навчання,

Ходіки затікали,

А вже Влад має бажання,

Щоб скоріш канікули.

А щоденник  Насті - друг,

Для неї старається.

Як не вивчила урок –

Вдома залишається.

Що за стукіт, що за шум?

Стіни захиталися.

Це біжить клас випускний –

Бо проголодалися!

Ні читати, ні писати

Вони не уміли.

Як директора побачать –

З  переляку мліли!

А тепер ви всі красиві

Та розумні стали,

Бо старанно всю науку

В школі вигризали!

Час минає – ви дорослі

Хлопці і дівчата,

Вам сьогодні хочем ми

Щиро побажати!

Щоб у вузи поступили,

Щоб роботу всі знайшли!

Щоб веселі й добрі люди   У житті ви всі були!

У ті часи ви ростом були нижчі,

Не вистачало твердості пера,

І лоповухість виступала із-за стрижки

І діти називали:»Дітвора!»

 

Тоді кумирів інших не було,

І зірки не було, яка б світила краще.

Сьогодні присвячуєте ви вірші

Любій, першій учительці вашій!

 

  Вчитель! Скільки сили треба, 

  Щоб навчити нас усіх, 

  І терпіння, і бажання, 

  І надій, і сподівання. 

  Вчитель наш - найкращий у світі, 

  Допоможе в хвилину важку, 

 Ми бажаєм, щоб посмішки й квіти, 

  Ви знайшли  на своєму шляху. 

До слова запрошується перша вчителька Грецька Тамара Юріївна.

 

На сцену виходять 10 клас

У кожного своя доля за плечима
І, повірте нам, ваша доля –  солов’їна!
Тебе, Миколо, не вистачатиме на баскетболі

І на сцені в танцювальному колі.

Зичить тобі увесь зал –

Справам прийдешнім – найвищий бал.

Ріта довгі коси має

Скрізь і всюди все встигає.

В школі всі свята веде

Знають всі: не підведе!

Хто це, хто це, скажіть люди,
Цей красунчик з Голівуду.
Чи майбутній він  актер,
Чи Чернігівський він мер.
Чи впізнає хтось із вас? -
Вова Степанюк це наш.

Ти закінчив, Вово, школу

Зичимо тобі щасливу долю!

Юля з пелюшок співає,

бо прекрасний голос має.

Але ти не кажи нам  «До побачення»,

Бо ждем від тебе перемоги на Євробаченні.

Користуючись нагодою,

Милуючись статичністю і вродою,

Хочемо, Дімо, тобі зізнатися:

У тебе не можна не закохатися!

Валеріє! А ти нічого не бійся.
Кожен крок, як малювання, виписуй, не крийся!
Хай поможуть тобі  хороші люди.
Будь щаслива, хай добро з душі не убуде!

Гордий Юра не здається,
На любов не піддається!
Хай завжди тобі везе,
І в житті буде усе!

Насте! Таку незламну волю і терпіння
Стрічає рідко наше покоління.
Береш ти спокоєм і гідністю своєю
Та доброю відкритою душею!

Сильний, мужній і  простий,
Одним словом –  молодий!
Ніде правдоньки ховати
Міг з уроків Ігор утікати… 
Трудове любив навчання 
І на скутері катання! 

Та веселий і кмітливий, 
І сьогодні теж щасливий!

Анно! Утри сльозу, сумувати не слід!

Не станеш вже маленькою, отакий наш світ!

Все спішить, біжить вперед, ти не відставай!

Жде цікаве все тебе, просто вір і знай!

Женя - друг надійний всім,

І господар вправний.

Хоч навчатись не хотів,

Про_________ говорив,

Але слово дав – не підведе,

Вихід всюди він знайде!

Марія твір напише, заспіває,

З хлопцями порозмовляє,

Ні на мить не засумує

Ще й усіх сфотографує!

Андрій завжди  мужній, сильний, стійкий,
Хай шлях  життєвий твій буде довгий і легкий,

Нехай тебе підтримують і ждуть,
Щаслива зірка освітляє путь!

Добра дівчина, спокійна, 
І, як друг, Іра надійна! 

Мрієш стати __________ - станеш,  і тоді,

Будеш успішною і впевненою у собі!

Сергію! Не піддавайся негараздам й злу,
Не підпускай невдачі на поріг,
Ти подолаєш перепони і біду,
Бо вже багато подолати зміг!

Руслане, ти не дай собою править, керувать,
Будь завжди на коні чи на ногах,
Запам’ятай, майбутнє не пізнать,
Але водночас все в твоїх руках!

У дівчини цієї  очі, як жаринки,

За нею школа сумуватиме  щохвилинки.

Працьовита, щира, уміла, всім зрозуміло,

Що це танцівниця – Татарчук Поліна.

Владе, ти у нас боєць,
І в роботі молодець!
Люблять всі тебе дівчата,
Липнуть – ну немов ти м’ята.

Ти серце своє  добре не втрачай,

І школу рідну, й нас не забувай!

А ми, майбутні випускники, обіцяємо: гордо нести звання учня рідної школи,

Бути доброзичливими,

Любити спорт, співати, танцювати, малювати,

Не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як це робили ви!

 

Так шалено сьогодні б’ється батьківське серце, а то й зовсім  десь зникає його стукіт... І тато, і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свйі випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах, серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім недавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят.

А сьогодні вони відлітають  з батьківського гнізда.

Я пам’ятаю: в ранньому дитинстві

Ти мої ніжки, мамо, цілувала.

Як мріяла ти над колискою

І в очі мої заглядала.

Я протупотіла перші свої кроки,

І перше слово сказане тобі.

А ти щаслива, ти сміялась втомлено

Раділа ти всьому, що є в мені.

Ти говорила: «Доню, не журися,

Життя прожить – не поле перейти,

Забудь образи, мамі усміхнися,

Завжди ми будем разом: я і ти!

Пробач мені, моя голубко мила,

Що не сказала  досі ці слова,

Що я не слухала, коли мене просила,

Що через мене плакала, пробач!

Пробач за те, що снів своїх не додивилась,

Що я хворіла, неслухняною була.

Що радістю в очах лише зі мною ти ділилась,

Повір, цього ніколи не забуду я.

Любий батьку, глава мого роду,

Ти навчив розуміти і зло, і добро,

Де не буду, до тебе прийду на пораду,

Віднайду вірну стежку, як би там не було.

 

Просте «спасибі» без кривлянь і фальші –

За те, що в жили кров живу влила,

Я мовлю тихо, на коліна ставши,

Своїй єдиній матері слова:

Дала ти в груди серце незмертвіле,

І розум в голову не  менший, ніж у всіх,

І душу світлу поселила в тіло,

Й мені в долоні – рук тепло своїх.

 Прощать навчила те, що не прощають,

Любить – так навіть підлих ворогів.

Додому є хай дороги повертають,

Допоки світу, нас –  до Матерів!...

 

Пісня «Спасибо родителям»

Шановні батьки!

Традиції та звичаї народу ...

У них життя, характер і душа .

Тож рушником розпочинається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

 

За добрим звичаєм, усім, хто вирушає в дорогу, стелять рушник, щоб шлях був чистим, гарним, і квітучим, як оті рушники.

 

Два крила в рушника, мов два птаха,

Понесуть у далекі світи.

Мамо й тату,  любов ваша ніжна

Завжди буде зі мною іти.

 

Подаруйте рушник на дорогу,

Щоби, як  там не склалось життя,

Серцем би повертав до порогу,

Із якого підем в майбуття.

 

Мати: 

Любі  діти ! Ідіть же  в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя лише дарує.

На щастя, на любов, на долю, на літа.

 

Храніть на щастя цей рушник, він вам у горі допоможе,

Святий  життєвий провідник Зігріти душу в холод зможе!

 

Цей оберіг, заквітчаний півнями, Щоб  вас від зла й біди оберігав,

давав наснагу і поїв піснями, До рідної світлиці повертав.

 

Звучить мелодія «Пісня про рушник», батьки дарують рушники дітям, кладуть на руку.

 

Від імені  усіх батьків  своїх дорослих дітей із початком нового етапу в житті вітає  Пода Юрій Олексійович

 

На рушникові хліб святий, Любов на рушникові.

Наш щедрий край, багатий край, А в нім робочі люди.

Як буде сіль і коровай, Тепло в родинах буде!

 

Любі випускники! Сьогодні від батьків прийміть це диво — 
Наш український пишний коровай. 
Шановна дружня батьківська родино, 
Своїх дітей зі святом привітай!

 

Музика

 

З шкільного найріднішого порогу,

З найкращої юнацької весни

У добрий час, у світлу путь-дорогу

Благословляємо вас, доньки і сини!

І хлібом-сіллю радо проводжаєм,

Щоб вам жилось в достатку  і теплі!

Ми від дущі вам, діточки, бажаєм

Любові, миру, щастя на землі!

 

Хліб на  вишиванім гарнім рушникові

Хай у вашій хаті буде кожен день,

Будьте всі щасливі, добрі і здорові

І співайте щиро радісних пісень.

 

Пригощайтесь теплим хлібом, діти наші,

І веселі будьте, радісні завжди.

Хай у вас на серці  світло й гарно буде,

Для добрих справ хай вистачить снаги!

 

Випускники куштують коровай, випускниця приймає коровай, кланяється:

Випускниця:

Він шишкатий і рум’яний, ліг на шитий рушничок,

А на  цьому короваї солі білої дрібок.

Пахне він нам сонцем красним і промінням теплим ясним,

Пахне полем,  колосками  цей хороший коровай,

В ньому  праця тата й мами, що збирали урожай,

Працьовитими руками  пахне красень-коровай!

Пісня від батьків

 

Вед.

Покидаючи школу - “ острів скарбів”, пам'ятайте: справжні скарби - це скарби вашої душі: доброта, щирість, совість.
Кожен із вас має свою найзаповітнішу мрію. Цінуйте її, любіть, боріться за неї - і тоді в життя кожного з вас увійде надія!

 

Музика  Дві випускниці:

Мій перший вальс, як подих вітерця...

Мій перший вальс, як сумнів поцілунку

Мелодія, що ллється без кінця

І не знаходить  в просторі рятунку.

Мій перший вальс, мов збуджена струна,

Мій перший вальс, мов слів гучне мовчання.

Дитинства спогад в серці ожива

І світиться, як тихе заклинання.

Мій перший вальс, як спалах зірковий,

Як сонця жар і вічний, і нетлінний,

Як передззвін пташиний майовий,

Як цвіт садів весняних білопінний.

Так хай же буде музика оця

Нам всім крилом в життєвому польоті!

Хай міцно вальс цілує намі серця

І не зупиниться на ніжній ноті!..

Вальс виконують випускники. Після закінчення танцю випускники залишаються на сцені, стають фігурно і розповідають слова

 

Випускники

Ідуть роки, летять хвилини,
Біжить нестримно дикий час.
Та весь цей вечір, безсумнівно,
Не згасне в пам"яті у нас.
Веселий сміх чи сум незримий-
Минув шкільний останній рік.
І розуміти якось дивно,
що ти сьогодні- випускник.
Чудовий бал і вальс останній,
А далі - самостійний крок.
І хоч прощатись так печально-
Чекає інший нас урок.
І всюди пахнуть різні квіти,
А поруч рідні, вчителі...
Та взавтра ми уже не діти,
І точно вже не школярі.
Сьогодні нам сміються зорі,
І сонце теж для нас зійде.
Іти в життя ми вже готові,
Тож хай нас щастя поведе!                      

 

 Пісня «Випускний»