Сценарій "Випускний вечір «Пригоди Червоної Шапочки»

Про матеріал

Сценарій "Випускний вечір «Пригоди Червоної Шапочки»",

розроблений за мотивами казки "Червона Шапочка", що дозволить нетрадиційно вручити атестати.


Перегляд файлу

Випускний вечір

 

«Пригоди Червоної Шапочки»

 

(Звучить музика, виходять ведучі)

 

В 1: Шановні батьки! Вчителі! Гості!

 Ось і настав цей день –

 День літній, прощальний.

 Найпам’ятніший він

 І трішечки печальний !

 

В 2: Сьогодні у нас особливе свято, якого немає в жодному календарі, але про нього всі знають, його завжди чекають. У цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розлучення і радість зустрічі з майбутнім.

 Напевно, в цій залі сьогодні не знайдеться жодної дорослої людини, яка б не хвилювалася. І це зрозуміло, адже кожен із вас пережив такі хвилини прощання зі шкільним життям.

 

В 1:   Дорослими в же стали ваші діти,

 Їх повноліття час настав!

 Запросимо випускників востаннє

 Зайти у цей знайомий зал!

 

(Заходять випускники під вальс Е. Догі).

 

.

В 2:        У вашому житті вагома нині дата,

І це уже тепер незаперечний факт:

   Сьогодні, урочисто вам вручають

         На зрілість перший власний атестат!

 

В 1:         Щаслива і хвилююча хвилина –

 В життя доросле ваш найперший старт!

 Нехай воно у кожного складається

 З досягнень, з перемог, з хороших дат!

 

(художній номер)

 

В 2: Святковий вечір, присвячений врученню атестатів

 випускникам 20___ року оголошується відкритим.

 

(Звучить Гімн України)

 

 

В 1:            Очікуванням кожне слово б’ється,

          Надії вогник у очах не згас...

                 Директорові слово надається,

           Директор ліцею привітає вас.

 

В 2:        Послухаємо  вітальну  промову  директора _______________________________________________________________.

 

        (Виступ директора, який закінчується словами : «Прийшов момент найбільшого хвилювання. Дорогі батьки! Шановні випускники!  Слово для зачитання наказу по ліцею «Про випуск    учнів з ліцею у ______н.р.» надається заступнику директора з навчально-виховної роботи _________________________________________________________________.)

Заступник директора з НВР: Шановна ___________________! На жаль, я цього зробити не зможу, оскільки атестати випускників щезли!!! І тепер я в розпачі, не знаю що робити!?

 

Директор: (виражає розпач) Я думаю, треба розіслати телеграми у всі куточки світу, можливо хтось бачив щось. Йдемо швидше відсилати телеграми!!!

(Завуч і директор сходять зі сцени)

 

 

Ведучий1:       Зачитує телеграму:    

 

 

(Звучить музика, з’являється мама та Червона Шапочка)

 

Мама:  (сидить на кріслі та щось в’яже) Ти уроки зробила?

Червона Шапочка: Мамо, вже давно каникули.

Мама: А як  же практика? Ти на практику ходиш?

Шапочка: Практика  вже давно закінчилась.

Мама: А що це в тебе на голові?

Шапочка: Мамо, таж це червона шапочка. Мені її зв’язала бабуся , я ношу її вже багато літ, практично  не скидаючи. Вона добре лисину прикриває.

Мама: Що?!!

Шапочка: Жартую!

Мама: Ах, да… Дитя моє, я сьогодні  почула від сусідки , що пані (прізвище директора) з (назва закладу) просить знайти якісь там атестати випускників. Ти пам’ятаєш, пару днів тому я у лісі знайшла клунок з папірцями. Заглянь-но й прочитай, що це за папірці!

(Червона Шапочка читає «Атестат про повну загальну освіту»…) 

Невже це те, що шукають!? А я вже хотіла пічку ними розпалити. Ось тобі гроші, зайди до супермаркету, купи собі поїсти й відправляйся у ліцей, в них, мабуть, справжнє горе. Віддай ці папірці !

Шапочка: Можна, я візьму твій Рено?

Мама: Звичайно ж , нІ!.. Ти ще неповнолітня, до того ж на дорозі багато небезпек трапляється. Їдь на роликах!

Шапочка: Та, я краще навпростець піду,  через ліс… (бере кошик та йде)

(Звучить пісня Червоної Шапочки у виконанні  «Солв’їв Розбійників»)

Звучить пісня вовка( Варі ос «Пісня вовка»), який лежить на галявині, бачить Шапочку й співає  (Ласка «Красная Шапочка» 1 хв.10сек)

ВОВК:  О-о-о, яка зустріч! Куди ти йдеш, Червона Шапочка?

Шапочка: Вовк?! Справжній? У нашому  лісі? Та я тут  з трьох років макулатуру збираю й  метеликів ловлю!

ВОВК: Щось ти не те говориш. Не по сценарію.

Шапочка: А що, я повинна кричати «Караул! Допоможіть!», чи як?

ВОВК: Ось, тепер все вірно. Давай сюди кошик!

Шапочка: Ти ба, чого захотів! Не для того я його несу, щоб тобі віддавати.

                    Та й нащо він тобі, тут все рівно немає нічого їстівного!?

ВОВК: А ну показуй, що там!!! (вовк вириває з рук кошик, дістає атестат, читає, скривився, пробує на зуб). Просто так я тебе теж не відпущу, мусиш виконати випробування!

Шапочка: Яке ще випробування, ти що з глузду з’їхав!

ВОВК: А ось послухай! Атестати для кого? Для випускників?

Шапочка: Так!

ВОВК: А виписував їх хто? Думай, швидше думай! Ну, вірно – класні керівники. А щоб їх праця не пропала даром, нехай тобі допоможуть пройти повз мене.

Шапочка: Яким же ж чином?

ВОВК: А нехай класний керівники піднімуться на сцену і я всі свої умови їм скажу.

Шапочка: Кожен з нас до того звик,

          Що наш класний керівник

          Завжди поруч, завжди з нами

          Як без нього далі бути?

         Навіть важко всім збагнути.

         Хто похвалить, хто посварить,

         Хто заступиться, не зрадить?

         І в поїздці, і в поході,

         Чи в кіно, чи на природі

        Не розлучний завжди з нами,

         Наче з дочками й синами.

 

Дорогі наші класні керівники _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 допоможіть мені дістатися до ліцею!

(Класні керівники піднімаються на сцену)

 

ВОВК: Хочу послухати привітальне слово для випускників від класного керівника 11- ___ класу ________________________________________.

(виступ класного керівника)

 

ВОВК: А ще виконайте мою забаганку: ось конкурс!

(Після конкурсу випускники виходять на сцену й дарять символічні серця)

 

 

 

 

Випускник:   Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нам.

       А сьогодні ми вручаємо вам серця наших класів,

                        Бо і не висловить словами

                        Безмежну вдячність нашим

                        Класним татові й мамам.

(Всі йдуть зі сцени)

ВОВК: (звертається до Червоної Шапочки) Шкода тебе відпускати , але слово є слово.(Зникає, Червона Шапочка йде далі).

 (Звучить музика - пісенька Червоної Шапочки  Море *Рельси )- з’являється Заєць.

Заєць: Хто це через мої володіння проходить!? (Обходить навколо, роздивляється, зачіпає за кіску). Хто би ти не була, плати данину!

Червона Шапочка: Ну, нічого собі! Різні Зайці тут ходять, добрим людям проходу не дають! Із зоопарку втік, чи що!?? Разом з Вовком, який теж не хотів відпускати.

Заєць: Сама розумієш часи тяжкі настають, кожен заробляє як може. Чув я вже куди ти поспішаєш, дам тобі знижку. Ось послухай, що скажу:

  Можна у світі чимало зробити,

                    Перетворити зиму на літо,

                    Можна моря й океани здолати,

                    Гору найвищу штурмом узяти,

                     Можна пройти крізь пустелі і хащі...

                     Тільки без мами не можна нізащо,

                     Бо найдорожче стоїть за словами –

                               „В світі усе починається з мами!”

Тому проси маму слово за тебе мовити.

Червона Шапочка: Я дуже попрошу вийти сюди маму випускника 20_ року 11-_  класу _______________________________________________

(виступ мами, виходить випускник й дарить мамі квіти, Художній номер)

Червона Шапочка: Ну що, я можу йти?!

Заєць: Не поспішай, приклич ще мені тата й маму, я хочу з ними поспілкуватися.

(Червона Шапочка приводить батьків)

Заєць: Виконайте ще одну мою умову і я подарую всім батькам прощальний вальс випускниками. Отже, мама повинна заспівати татові колискову.

(Батьки виконують завдання)

Заєць: Розчулили ви мене , й згадав, як лісову школу закінчував й слова промовляв:

Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди.

Проведи, мене мамо, між люди,

В білий світ проведи.

Рідна мамо, подай мені руку,

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду.

 

В 1:   А зараз, як ви вже здогадались, наш традиційний "Мамин вальс".

(Батьки танцюють з дітьми вальс)

Заєць: Ну йди вже геть!!! Всю душу з мене витрясла, не витримую такого суму!

Червона Шапочка: Сам напросився! (Йде далі і бачить маленьку дівчинку, лунає мелодія  «Куда уходит детство»).

 Чого це ти сама у лісі робиш? Невже нікого не боїшся!? Мені вже стільки по дорозі пережити прийшлося, що навіть не знаю, чи потраплю вчасно до ліцею!

Дівчинка: Я хотіла попрощатися із випускницею, тобто з собою, ще вірніше з дитинством. Лише приємні, щемливі спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство. Так, дитинство – безтурботна країна. Кожному з нас доводиться  бувати в ній лише один раз. Згодом стежинка до цієї країни заростає дорослими турботами та проблемами. Ось я і сумую, що не можу потрапити до випускниці.

Червона Шапочка: Я тобі допоможу. Я знаю одну таку випускницю. Зараз, де ж вона!? Йдемо! (бере дівчинку за руку й веде до випускниці, де відбувається діалог).

Діалог з дитинством:  - Ти впізнала мене?

                                      - Здається, так. Ти – моє дитинство.

                                      - Сьогодні я покидаю тебе.

                                      - Не поспішай, побудь ще мить.

                                      - Я буду приходити у сні, ти згадуй мене.   Пам’ятаєш, як уперше закохалася у русявого хлопчика, що смикав тебе за кіски?

                                      - Пам’ятаю.

                                      - А чи пам’ятаєш ти свої дні народження?

                                      - І не тільки пам’ятаю, а ще й усі подарунки до цих пір зберігаю.

                                      - А ігри у дитячому садочку теж пам’ятаєш?

                                      - І це пам’ятаю. Дякую тобі за все.

                                      - Прощавай…

                                      - Прощавай, моє дитинство!

 

 Ведучий 2:         Країна дитинства – країна казкова,

                            І часто дорослих вона вабить знову.

                            І часто дорослі літають у мріях,

                            Вернутись в дитинство живе в них надія.

Ведучий 1:         Із казкою, любі, не розлучайтесь,

                            В далеке дитинство щораз повертайтесь.

                            Вам казка чарівна підкаже пораду,

                            В ній знайдете завжди утіху й розраду

(Художній номер)

Червона Шапочка: От сумно, невже й мені прийдеться прощатися з дитинством!? (Йде далі під пісню Червоної Шапочки із к/ф)

(Звучить пісня Бабок Йожок, танцюють)

Баба-Яга: Людським духом пахне!!! Ой, дивіться, якесь дівчисько в Червоній Шапці по лісі блукає. Чого дома не сидиться?!

Червона Шапочка: Вас забула запитати. Зуби загубили, а все в крутизну бавитися. Я б на вашому місці сиділа б на печі та лузала насіння, а не порядним людям проходу не давала! Брись з дороги!

Баба-Яга: Ось як ти старість поважаєш! Не вже в ліцеї не вчили, що зі старшими так не розмовляють, за це ми тебе покараємо, а не виконаєш прохання, будеш вічно ступи нам мити.

Червона Шапочка: Яке там ще прохання!?

Баба-Яга: Хочемо подивитись, як там випускники з вчителями прощатися будуть, а то ми вже в лісі зовсім здичавіли!

Червона Шапочка: Ну це не проблема!

Випускники 20____ року - виручайте!!!

(Виходять випускники)

 

1 Вип. Два роки… Як швидко вони пролетіли.

 Погляньте на ______________ хто у цій стрункій, симпатичній

             дівчині впізнає ту  дівчинку з величезними бантами

 і трішки зляканими очима, яка з таким трепетом ступала на ліцейний

              поріг?

 

2 Вип. А хто в цьому високому і врівноваженому хлопцеві

 впізнає того несміливого хлопця, який  пішов на перший урок у ліцеї?

 

3 Вип. Так, з того прекрасного, неповторного часу пройшло не багато і не

             мало, а аж ____ роки. З тих пір тричі вклонялися   білі осінні    айстри, 

            тричі відшуміли над рідним ліцеєм зимові вітри, три весни білим

             цвітом запалювались яблуні і летів над нами білий тополиний пух,

 запаморочив голову аромат бузку.

 

4 Вип. Три роки вів нас по життю учитель з великої букви.

 Вчитель завжди поспішав до учнів. Наш веселий щебіт вливав нові

             сили у втомлене серце вчителя, наші посмішки продовжували нову

             енергію, допитливий погляд пробуджував думку.

 

5 Вип. Вчитель терпеливо витримував наше баловство, недисциплінованість,

 витримував, щоб вивести нас в життя.

 

6 Вип. Пройде час, ми надіємось, що він зітре із пам’яті гіркоту, пом’якшить

             біль.А радощі не зачепить… Навіть маленькі. Навіть незначні.

 

7 Вип. Саме ці радощі будуть миготіти в темряві минулого, як зірки цієї

              червневої ночі – яскраві, неповторні, красиві і трішки  загадкові.

 

8 Вип. Сьогодні радіють за нас й проводжають  на дороги самостійного

             життя ті, хто багато років розкривав перед нами таємниці наук,

 проводив цікаві позакласні заходи, допомагав організувати вечори,

 конкурси, змагання, хто вболівав за нас не менше, ніж батьки,

 хто радів нашим успіхам і засмучувався через невдачі.

 

9 Вип. Це – вчителі! Кожен з них залишив у наших душах  добрий слід.

 

10 Вип. Промчали роки. Від землі в нас сила

 Земля зростила дочок і синів

 А ліцей всіх нас мудрості навчив,

 Терпіння й доброти від вчителів!

 

1 Вип. Усі знання одержані  важливі

 І всім згодяться згодом на землі

 За те, щоб добрі ми були, і терпеливі,

 Спасибі, дорогі учителі.

 

2 Вип. За труд важкий, недоспанії ночі,

 Вклоняємося низько до землі,

 За лагіднії усміхненії ,очі

 Спасибі, дорогі учителі!

 

3 Вип. За вашу ласку, чуйність і турботу,

 За те, що підняли нас на крилі,

 За повсякденну клопітну роботу,

 Спасибі, дорогі учителі.

 

4 Вип. Як сонце зійде, ми покинем ліцей,

 Розійдемось у світ по всій землі,

 Та не забудем вас в житті ніколи

 Спасибі, дорогі учителі!

 

5 Вип. Друзі, а все ж таки у нашому ліцеї

 

6 Вип. Найкрасивіші

7 Вип. Найсимпатичніші

8 Вип. Найрозумніші,

9 Вип. Найерудованіші,

10 Вип.Найталановитіші,

1 Вип. Найлюдяніші,

2 Вип. Найвеселіші,

3 Вип. Найпедагогічніші педагоги

4Вип. Саме ті люди, які є інтелектом нації.

5 Вип. Люди з великої літери. Люди, які мають не лише золоті руки, золоті

        голови, а й Золоті серця!

6 Вип. Люди, гідні найвисокогарніших слів, найвищих нагород.

7 Вип. Вам доземно вклоняємось ми,

 За любов, за турботу, горіння!

 Ми дорослими стали людьми,

 Тож спасибі за ваше терпіння.

 

(Виходять 2 випускники)

 

1 Вип. Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники

 за час нашого навчання у ліцеї.

2 Вип. А сьогодні ми, випускники 20____ року, склали пам’ятки директору,

 заступнику та всім вчителям ліцею.

1 Вип. Отож, пам’ятка директору ліцею.

 1. Директор правий.

 2. Директор завжди правий

 3.  Директор  не спить - він відпочиває

 4. Директор не їсть – він набирається сил.

 5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.

 6. Директор не п’є – він дегустує.

 7. Директор не читає в робочий час газет та журналів –

     він збирає необхідну інформацію.

 8. Директор ніколи не припускається помилок –

     їх роблять підлеглі.

            10. До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями,

    але виходити з кабінету треба з ідеями директора.

 

2 ВИП. Пам’ятка заступнику ліцею

1. Кожному вчителю видати індивідуальний номер на бірочці.

2. Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щитку.

3. В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з

        кодом, який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.

4. Встановити пульт із червоною кнопкою,

 яка буде реагувати тільки на дотик вашого пальця.

5. Коли вчитель, де б він не був, почує сигнал –

 кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатись про заміну.

6. Запам’ятати дату народження кожного вчителя,

 щоб не турбувати його на першому уроці.

7. Менше змінювати розклад. Бо після "вікон" і "дверей"

 може у декого вийти "шах" або "мат".

8. Бути уважним до прохань учителів і вимог учнів.

 

1 ВИП. Пам’ятка вчителю, складена учнями 11 – х класів

 

Учитель повинен:

1. Бути спокійним і врівноваженим , життєрадісним і привітним.

2. Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок

 був не схожий на інший, щоб не було стандарту.

3. Виробляти красивий голос, не "бубніти" собі "під носа".

4. Підтримувати свій фізичний стан на належному рівні,

 щоб до класу "влітати", а не заходити, човгаючи ногами.

5. Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.

6. Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема – учні

             допоможуть.

7. Не приходити голодним на роботу, щоб потім не бігати

 коридорами школи з булочками в руках.

  1.                     Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за  

        чашкою  кави.

9. Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися,

 бо це шкідливо впливає на зір учня.

10. Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають

             своєї черги.

11. Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.

12. Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції,

 бо всі учні вас люблять і поважають.

 

2ВИП: На останок послухайте нашу обіцянку!

 

"Ми, выпускники Тернопільського Педагогічного ліцею,   урочисто  обіцяємо продовжувати освіту, бути чесними й  справедливими, не заплямувати  звання выпускника 20_____ року. Якщо я порушу цю обіцянку, то нехай:

  • Порвуться наші  улюблені  джинси,
  • зникне зарядне від телефону,
  • заплутаються шнурки в наших кроссівках,
  • відваляться колеса у наших роліках,
  • проллється "Пепси" на наші улюблені  костюми,
  • раптово закінчаться наші улюблені  телесеріали,
  • Нехай нам ніколи не пощастить у лотереях!

 

Ведучий 1:  Дорогі вчителі! Я думаю, що після такої серйозної розмови прийшов час розважитися! Музику в студію!

(Звучить пісня про вчителя, випускники запрошують вчителів не танець)

Після танцю випускники йдуть зі сцени, а вчителі говорять:

 

  1.       І все на світі треба пережити.
  2.       І кожен фініш – це, по суті. Старт.
  3.       І на перед не треба ворожити.
  4.       І за минулим плакати не варт.
  5.       Хай буде все небачене побачено.
  6.       Хай буде все пробачене пробачено.
  7.       Хай буде вік прожито, як належить.
  8.       На жаль, від нас нічого не залежить.
  9.       А треба жити. Якось треба жити.
  10. Це зветься досвід. Витримка й гарт.
  11. І наперед не треба ворожити.
  12. І за минулим плакати не варт.
  13. Отак, як є. А може бути гірше.
  14. А може бути зовсім, зовсім зле,
  15. А поки розум од біди не згірк ще,
  16. Не будь рабом і смійся, як Рабле!

Всі разом:            Хай вам щастить, дорогі наші випускники!

(всі йдуть зі сцени)

Баба-Яга: Ой, онучко, як ти нас розважила. Ми навіть дамо тобі у подаруночок казковий клубок, який без проблем доведе тебе до ліцею.

(Баба-Яга дарує клубок). Прощавай!!!

 

Червона Шапочка: На все добре і за все вам дякую!

 

(Звучить пісня Радіо транс «Красная Шапочка» )

 

Червона Шапочка успішно дістається до ліцею.

 

Червона Шапочка: Ви згубили атестати?!

 

Директор:  Так!

 

Червона Шапочка: Але я так просто їх Вам не віддам, по-перше, ви обіцяли винагороду.

 

Директор: Ось, тримай своїх 10 золотих!!!

 

Червона Шапочка: А по-друге, всі щось робили і від Вас чогось чекають, ну, наприклад, розкажіть якийсь вірш випускникам або …

 

Директор виконує завдання.

 

Червона Шапочка: Ось із чистим сумлінням повертаю Вам атестати! Але в мене останнє прохання, Ви не будете проти, якщо я залишусь на вручення атестатів, навіть й допоможу Вам.

 

Директор: Я не заперечую, допомога нам завжди згодиться.

 

Ведучий 2: Ось і настає ця хвилююча мить.

 Що спогад у серці хоче надовго лишить.

 Випускникам атестати вручають,

На стежину життя проводжають.

 

Директор: Дорогі батьки! Шановні випускники!  Слово для зачитання наказу по ліцею «Про випуск    учнів з ліцею у _______н.р.»надається заступнику директора з навчально-виховної роботи _____________________________.

(вручення атестатів)

   Ведучий 1:    Промайнули літа,

                           Мов хмаринки за обрій далекий.

                          І до ліцею стежинка,

                          Протоптана вами в кінець.

                          У руках – атестат –

                          Ваша праця сумлінна й нелегка.

                          Атестат – вашій праці почесний вінець.

 

  Ведучий 2:   Та поки що хай музика лунає!

               У всіх кружляє легкокрилий вальс.

      У вальсі попливуть і небо, й зорі,

      І весь навколишній прекрасний світ.

 

Ведучий 1:Хай буде цей бентежний вальс прощальний

 Провісником незвіданих доріг.

 

 (Звучить вальс)

Ведучий 2:        Останній рік, останній день. Остання мить…

                             Ви починаєте лиш самостійно жить .

                             В дорогу цю візьміть свої знання:

                             Вони для вас найкращі надбання.

 

Ведучий 1:          Візьміть з собою усмішку, бажання,

                              Візьміть на згадку мамине прощання,

                              І ким би не були, то знайте лиш єдине.

                              Що ви є на Землі – Людина.

 

Ведучий 2:         Тож бажаємо вам іти в життя сміливо.

 

Ведучий 1:          Бажаємо щастя кожному знайти.

 

Ведучий 2:           Нехай здійсняться ваші мрії.

 

Разом:                    Усім вам, друзі, доброго путі!

 

 

                               (звучить фінальна музика «Випускний»).

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. райкун николай
    Класно! Спасибі за ідею!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
895
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку