Виховний захід "На те ми й люди, щоб добро творити"

Мета:

• виховувати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя, поваги до своїх батьків, старших людей;
• формувати активну життєву позицію, яка проявляється в дієвій допомозі знедоленим, немічним, стареньким;
• формувати в учнів  уміння формувати моральні судження;
• виховувати високі моральні якості.

Звучить куплет пісні «Світ не без добрих людей»

             Епіграф                                                            Крик - народжує грубість;
                                                                                                  Обман - народжує недовір`я;
                                                                                                  Посмішка - розтоплює лід;
                                                                                     Прощення - приносить полегшення;
                                                                                  Турбота - наповнює життя змістом.
                                                                                     Посієш бажання - пожнеш вчинок;
                                                                                         Посієш вчинок - пожнеш звичку;
                                                                                     Посієш звичку - пожнеш характер;
                                                                                       Посієш характер - пожнеш долю.
                                                                                                                           Матір Тереза 
 

 

Вступне слово вчителя

Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра?

Нині великий вплив на формування моральних якостей підлітків має преса і телебачення. Багато фільмів пропагують жорстокість, насильство, злобу, ненависть.

Де ж поділись ті риси, які з давніх-давен жили в характері нашого народу: чуйність і справедливість, уміння розділити чужий біль допомогти знедоленому, , нещасному, поділитись шматком хліба, захистити старість і немічність, розрадити самотніх.

Але що потрібно зробити для того , щоб ці згадані слова, добрі звички і традиції збереглися навіки?

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

 

 

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш…

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка із глибини душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте слово доброти!

Кажуть, про зрілість суспільства можна судити з того, як воно ставиться до дітей і людей літнього віку. Адже старі люди — наше минуле, а діти — майбутнє.

   Учень.   Не зобидь ні старця, ні дитину,

                           Поділись останнім сухарем,

                           Тільки раз ми на землі живем:

                            Сій любов, краса її єдина.

 

                           Зло нічого не дає, крім зла.

                           Вмій прощати, як прощає мати,

                           На добро – добром спіши воздати –

                           Мудрість завжди доброю була.

 

                          Витри піт солоний із чола,

                          І працюй, забувши про утому,

                          Бо людина ціниться по тому,

                         Чи вона зробила, що могла ?..

 

Розглянемо такі ситуації:   (відео)    1) Притча про добро

                                                                      2) Розповідь про скупого продавця

 

  Читець:               - Дядечку, мамка любила червоні

                              (Миттю зволожились купочки вій)

                              Дайте, будь ласка, за двісті купонів,

                              Нині якраз роковини по ній...

                              Ситий торговець очима владики

                              Глянув на хлопця, що явно тужив.

                              Вийняв із кошика чахлу гвоздику,

                              І.., схаменувшись, назад положив.

 -  Шкода, признаюсь, таких мені дуже,

 Що залишились малими без мам.

 Тільки ж грошей – на одну в тебе, друже,

 А на могилу – дві треба, - затям.

 З ярмарку вибрався, наче з безодні,

 Тихе зітхання прорвалось, як плач...

 Хтів принести тобі квітів сьогодні,

 Тільки...пробач мені, мамо, пробач...

Учитель. Отже, які думки виникають при прослуховуванні та перегляді цих  історій

 

ЛЕГЕНДА

Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець.

Слова про його мудрість  розійшлась далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика , заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, який метелик у мене в руках – живий чи мертвий». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий» я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав: «Який метелик у мене: живий чи мертвий?» І мудрець, який і справді був дуже розумною людиною відповів: «Усе в твоїх руках, чоловіче».

Учитель: 1. Як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець?

• Від вибору чоловіка залежатиме життя метелика.

                 2. Який прихований зміст цієї легенди?

• Від людини залежить, чого у світі стане більше – добра чи зла.

Протягом цілого тижня ви мали записувати на листочках свої добрі справи. От у нас є скринька добрих справ. По черзі піднімайтеся і заповняйте її, зачитуючи одну, найважливішу  для вас добру справу. Як ми бачимо скринька переповнена. Тож я хочу, щоб ваша скринька добрих справ протягом цілого життя все більшала та більшала, тому що все на світі повертається до нас рано чи пізно так званим бумерангом.

Відео    «Чоловік з черги»

Є дуже багато висловів, легенд, фільмів, прислів’їв про доброту.  Пропоную вам назвати все, що пам’ятаєте, а я вам трішки поможу..

  «…Щоб повірити в добро, треба почати робити його… І ця твоя діяльність запалить у тебе любов до людства, яка і буде наслідком твоєї діяльності, спрямованої на добро»

        Л. Толстой

    Раз добром зігріте серце

    Вік не прохолоне.

        Т. Г. Шевченко

    Добре бачить тільки серце,

    Найголовніше очам не видно.

        Екзюпері

Люди, невже вам не страшно,

Поспішіть, відверніть зло,

Щоб глуха байдужість

Вам на совість каменем не лягла!

        Расул  Гамзатов

 Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…

        Антон Чехов

Якщо ти байдужий до страждань інших, не заслуговуєш назви людини.

        Сааді

 Життя коротке, поспішайте творити добро!

        О. Довженко

Легенда про добро і зло

Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час у відповідь отримав зло. Сусід прийшов до мудреця і той знову йому сказав  віддячити добром.

• Але я вже стомився віддячувати йому добром, — заперечив сусід.
• Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ти стомився від добра? — відповів йому мудрець.

Мудрець сказав: живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Нехай ця істина стара:

Людина починається з добра.

Притчі Бруно Ферраро

Рахунок.

Одного вечора, коли мати готувала вечерю, одинадцятилітній син прийшов до кухні з карткою в руці.

З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мати витерла об запаску руки і прочитала:

“Очищення стежки від бур’янів – 1 гривня;

прибирання кімнати – 2 гривні;

купування молока – 50 копійок;

догляд за сестричкою (3 вечори) – 3 гривні;

отримання відмінних оцінок (із 2 предметів) – 5 гривень;

викидання сміття щовечора – 2 гривні;

разом – 13 гривень 50 копійок”.

Мати зворушено подивилась синові у вічі. Її пам’ять перебирала спомини. Мати взяла ручку і на зворотньому боці картки написала:

“За те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0 гривень;

за ночі, проведені коло твого ліжка, коли ти хворів – 0 гривень;

за хвилини,  коли потішала тебе у смутку – 0 гривень;

за те, що витирала твої сльози, коли ти плакав – 0 гривень;

за те, що всього тебе навчала день за днем – 0 гривень;

за всі сніданки, обіди, вечері, полуденки і канапки до школи – 0 гривень;

за все, що даю тобі щоднини – 0 гривень;

разом – 0 гривень”.

Мати закінчила писати й посміхаючись віддала картку синові. Той прочитав написане і на його очах виступили дві великі сльозини.

Хлопець обернув картку і написав на своєму рахунку: “Оплачено”. Потому кинувся мамі на шию і розцілував.

Прислів’я

 Від доброго слова і лід розмерзає.

 Гостре словечко коле сердечко.

 Рана загоїться, зле слово – ніколи.

 Добре слово краще, ніж готові гроші.

 Добрі вісті не лежать на місці.

 Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

 Все добре приймай, а зла уникай.

 Не одяг красить людину, а добрі діла.

До доброї криниці стежка утоптана.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Добру людину бджола не жалить.

Життя дане на добрі справи.

Злий не вірить, що є добрі люди.

Що посієш, те й пожнеш.

У доброї людини і півень несеться.

Чужим добром не збагатієш.

Сварка до добра не доводить.

Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

Добре ім’я – найкраще багатство.

За добро добром і платять.

Краще добро робити, ніж гарно говорити.

Добре діло твори сміливо.

Добрі діла тихо ходять, а злі як дзвони дзвонять.

Від добра добра не чекають.

Без доброго діла немає доброго імені.

Роби добро скільки можеш – від цього не занеможеш.

Добре далеко розходиться, а лихе ще далі.

Добро не пропадає, а зло вмирає.

Він такий добрий, що в ложці води втопив би.

Світ не без добрих людей.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Добра думка – половина діла.

Добре роби – добре буде й тобі.

Доброму скрізь добре.

Добре слово дім будує, а зле – руйнує.

Добре слово людини, що дощ у посуху.

Фільми «Хатіко», «Поліанна» (про неї ви нещодавно читала з зарубіжної літератури)

«Яким бути і яким не бути» (звернення учениці з промовою).

    Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з нас у житті, завжди пам’ятайте, що ми люди. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали. Ми самі повинні якомога більше працювати над вдосконаленням своєї особистості. Цей шлях важкий і тернистий, але ми молоді й зможемо все подолати. І ось тоді у нашому серці навіки оселяться найсвятіші людські почуття – любов, доброта, прощення. Їх не купиш, їх ні в кого не позичиш, але можна навчити себе бути добрими, людяними, милосердними.

    Як часто ми зриваємо квітку, не задумуючись над тим, що завдаємо їй болю. Як легко зранити серце одним необережним слово, тим самим не залишивши у цьому серці місця для проростання добра. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину. Відкриймо навстіж своє серце і душу для друзів, близьких і рідних. Життя таке прекрасне, тож поспішаймо творити добро на землі.

Бути людиною – не дуже просто,

Бути людиною – геройство в наші дні.

Учень.

 Чого ми всі такі жорстокі?

Ще й злішаємо з кожним днем.

І, загубивши власний спокій,

Спокою й іншим не даємо.

Чого забули милосердя

І заповідь святих небес?

Ой, перед віщим оком смерті

Чим зможемо виправдати себе?

Душа з начинкою лихою

Втрачає людяне тепло,

Ніяк не стане добротою

Зло, перемножене на зло.

Учень.

Хіба ми будемо багатші,

Коли розпустим люті дим?

Хай краще серце вже заплаче,

Ніж в грудях стане кам’яним.

Іду навстріч – тож посміхніться,

І я всміхнуся, мов дитя.

Ні, ще не висохла криниця,

Людська криниця співчуття.

У істини слова не пишні,

Щоб кожен зміг до них дійти,

Бо ж нас усіх створив Всевишній

З живої плоті доброти.

Учениця.

Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них?

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти.

І зваж, і переваж, а хто є ти?

І, зваживши, нікого не вини.

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем світилося святим?

І ти збагнеш, що до своїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань.

А ти шукаєш в людях доброти!

 Учениця.

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунала до нестями

І повнився добром наш рідний дім і рідний край.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником торкнімося до них

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром,

Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.

Діалог сина та матері 
Син.       Матусю рідна, я лише ступаю
               На цей важкий, тернистий шлях життя,
               В усьому тільки добре помічаю,
               А кажуть, вистачає в світі й зла?
Мати. А світ розпочинається з любові,
           Як день із світанкової зорі.
            Коли пречисті, рідні колискові
            Співають невсипущі матері.
            І долю вам хрещато вишивають
            Піснями, що тепліших не знайти,
            І денно й ночно в Господа благають
            Вас від страждань і горя вберегти.
Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами,
          А в світонька такі шляхи круті!
Мати. І між його вітрами й віражами
            Ви осягнете істини святі.
           Не нарікай на труднощі даремно,
           Не підкоряйся млявості імлі…
Син. Коли ж навколо раптом стане темно?
Мати. У грудях сонечко любові засвіти.
            Для себе, для родини й України.
            Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
            Бо ти на світі білому - Людина,
            Бо в світі трудному світильник Божий-ти.
            У цій шаленій чорно-білій січі,
            Крізь болісні і радісні літа
            Несімо любові промені одвічні -
            Хай торжествують світло й доброта!

 

ПІДСУМОК

Створимо серце доброти

Вчитель. Добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно! Ми можемо творити добро своїми руками! Ми- творці добра на всій землі!

 Настала незвичайна мить. Саме зараз ми створимо усі разом велике серце доброти, вклавши у нього зі своїх сердець затонку добра!

 

Учень 1   Я вважаю, що добро починається з батьківських сердець. Кожна мати, виховуючи своє дитя, не шкодує тепла, ніжності, любові свого серця! Я шаную своїх батьків, вдячна їм за те, що вони подарували мені життя! Батьки – мої друзі і порадники! Щоб жили довго і щасливо на цій землі, треба шанувати своїх батьків. Тому я віддаю у серце доброти сердечко поваги, вдячності та шани батькам.

Роби добро, мені казала мати –

І чисту совість не віддай за шмати!

Благословенний мамин заповіт

Ніхто в мені не зможе поламати.

Учень 2  Я хочу підсилити його життєдайність своєю частинкою доброти, яка завжди присутня у взаєморозумінні між людьми.

Зрозумійте мене,

Я ж людина на цій Землі,

З неповторними струнами неба.

Ви почуйте всі радощі мої ,

А засуджувати мене не треба!

Ви послухайте музику серця мого:

В двоголоссі звучить туга й щастя.

Я  прагну, щоб ви зрозуміли мене,

Вірю, що в доброті це Вам вдасться!

Ось моє сердечко взаєморозуміння.

Учень 3     Співчуваю, серцем співчуваю я чужому горю і біді,

Руку допомоги простягаю всім, хто потребує на путі.

Не пройду з байдужістю повз горе, в цьому  зміст мого життя,

Вселю віру тим, хто упав духом, у прекрасне й світле майбуття.

 Візьміть моє сердечко співчуття та допомоги.

Учень 4   Кожен з нас повинен зробити вибір – як чинити в тих чи інших ситуаціях. Який шлях обирати в житті – добра чи зла? Кожен із нас вирішує для себе сам!

Чи ти замислювався про ціну буття,

Про те, що і від тебе теж залежить,

Яким же буде наше майбуття?

Про що ти мрієш,

Те тобі й належить!

Знайди себе, посій і прорости,

Зійди зорею над землею ясно,

Адже залишити у вічності сліди

Добра, любові, миру так прекрасно!

Я хочу додати до серця доброти сердечко вибору.

Учень 5   Лише добро прагне миру і злагоди з усіма! Добро ніколи не будує свого щастя на чужій біді. Тому сердечко миру і злагоди я вкладаю у серце доброти.

Не лінуйтеся робити добро,

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляху земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим.

Учитель .  Биття нашого серця доброти все гучніші та гучніші, його ніжний голос сягає наших сердець.

Учень 6     Пам’ятайте! Основою будь-яких добрих справ повинна бути любов. Хай Любов завжди буде у центрі вашого серця, вашої доброти.

 

Любов на світі не одна.

Вона земна і незамінна,

Вона, як сонце, як зоря,

Завжди горить і не згора.

Тож і я додаю до серця доброти сердечко любові і хочу, щоб      вона «розлилася рікою» у кожну добру справу і в усій повноті увійшла у ваші серця!

Учень 7      Я помічаю, що добра навколо нас стає більше, а ніж зла. У моєму серці народжується віра і надія, що прекрасна у людині  переможе потворне, що завтрашній день буде кращим за попередній. Присягаюсь залишатись вірним ідеалам доброти.

 Виношу з серця вірність доброти 

 І обіцяю вірність цю плекати:

Всіх шанувати, всім нести тепло,

Завжди добро всім людям дарувати.

  Я дарую серцю доброти вірність свого серця.

Учень 8     Мені так добре і спокійно на душі. Мені не хочеться згадувати про образи та непорозуміння. Я не ображаюсь ні на кого, я прошу пробачення у всіх, кого образив. Пробачте мені, будь-ласка !

                   Зі свого серця я віддаю саме цінне – уміння  прощати.

Учень 9     А мені так хочеться щось зробити, допомогти комусь! І мені не шкода часу, який витрачу на це. Я хочу бути причетною до щастя і успіху інших.

Якщо поруч є людина,

Що в тяжку негожу днину,

Допоможе і розрадить,

Прихистить і щось порадить,

Тоді й в хаті оберіг,

Запашний лежить пиріг

Й паляниця на столі,

Мир і спокій на землі

         Я дарую серце підтримки

Учень 10   Я стала бачити красу добра в усьому!

                   Писати хочу вірші та  пісні.

                   Я намалюю вам добро з любов’ю,

                   Творити хочу щастя на землі! 

Врятує світ краса –

Завжди ми так говорим.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла –

Людина вже не та.

Учитель   Я вдячна вам за ті частинки, які ви відірвали від ваших сердець і віддали для створення серця доброти.

                    Яке ж серце ми отримали:

• любляче;
• чуйне;
• ніжне;
• здатне вибачати;
• здатне сподіватись;
• відкрите для всіх;
• вірне;
• здатне творити добро;

Знайте, що доброта є чистою криницею, черпайте з неї!

І не була б доброта добротою, якби не віддавала себе іншим.

(роздають сердечка гостям)

 

 

 

Відкрита година класного керівника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                   Підготувала

                                                                                             вчитель математики                                

                                                                                     класний керівник 5 –А класу

                                                                                               Угринівського НВК

                                                                                                  Стефурак О. М.

 

 

 

                                                                 2017р.