Підготувала і провела  вчитель початкових класів

Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 317

Парфьонова Наталія Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ  ВИПУСКНОГО БАЛУ  4 КЛАСУ

   

У красивій сукні, пританцьовуючи, з’являється Анна.

Анна. Мирославе, де ти забарився? Негайно іди сюди!

Швидким кроком заходить Мирослав, тримаючи у руках метелика. Мирослав. Анно , ти не репетуй, а краще допоможи, а то я ніяк не можу впоратися з цією клятою краваткою.

Анна. Взагалі-то, це метелик, …., але давай скоріше, тому що я уже чую галас винуватців сьогоднішнього балу. 

Мирослав.І чому на бал обов'язково треба одягатися у цей дурнуватий костюм!

 

Анна . Помовчи! Краще зроби свою найпривабливішу посмішку і будемо зустрічати наших гарненьких  випускників. Чарівна завіса от-от відчиниться,  ми повинні достойно провестѝ цей випускний бал .

Звучить вальс. Анна з Мирославом  вальсують.

Мирослав.Анно , не хочу тебе засмучувати, але завіса уже давно відкрилась і на нас дивляться десятки очей.

Анна посміхаючись перестає танцювати і звертається в зал.

Анна.    Добрий день вам, усі наші гості! Уже бал розпочати пора! Урочисто і граціозно, Поспішає сюди дітвора.

Мирослав.   Злинь же, музико, в небо гучніше, В добру пору лунай, в добрий час! Вище голови!  Йдіть веселіше, Ми ласкаво запрошуєм вас!

Під звуки вальсу з’являються випускники 4 класу.

Мирослав . Зустрічайте, веселий Кіріл  та загадкова Антоніна .

Анна.  Мила  Маргарита  ,скромний Максим, щира Вероніка.

Мирослав  Мрійливий Арсен та чарівна Олеся .

Анна.  Енергійний Демид  та елегантна Катерина .

Мир.  Галантний Ростислав  та щирий Василь.

Анна  Спритний  Єгор , тендітна  Софія та  життєрадісний  Ілля. Мирослав.  Дотепний Максим   та кмітлива Олена .

Анна  Стильний  Артьом  та неперевершена Дар•я Мирослав  Непосидючий  Артем і талановитий  Микола Анна  Шановні випускники, вам слово.

 

Випускники розказують вірші.

 

1 

Весняний день — прозорий, голубий, 

Навколо пахне ніжним цвітом,  Під вікнами розквітли петунії ,  І весело сміються  діти.

 

 

2

Душа чутлива, мов ота струна, 

До барв весняних, запахів та звуків —  Так може чарувати лиш весна 

Після холодних місяців розлуки.

 

3 

Зібрались дружно ми на свято 

Сьогодні в урочистий час,  Щоб всім удачі побажати  І перейти у п'ятий клас.

 

4

Багато доброго, нового  Життя відкриє ще для нас. 

Як перша сходинка у ньому  Для нас всіх буде новѝй клас.

 

5  

Ми пригадаєм той дзвінок веселий, Що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу У свій найкращий перший клас. 6

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас, Коли дали нам зошит з олівцями

Й за парти посадили в перший раз.

 

7. 

У дівчаток – бантики пишні,  І портфелики у руках.

В школу ходили в платтячках ніжних, І цікавість горіла в очах.

 

8 

Хлопці  усі – швиденькі

І рухливі , і меткі,

Ми були такі маленькі, А от виросли які!

Пісня «Дружній клас» 

Ранком ясним щодня йду до школи я,

На душі знов луна пісня солов'я, Бо люблю дружний клас, друзів дорогих, Зустрічаю щодня і вітаю їх.

Приспів: Дуже добре, що у нас

Невеликий дружний клас,

Хлопці спритні і швидкі,

пустуни такі

А дівчата - говорушки,

Невгамовні сміхотушки, - Словом, класний в школі в нас Наш 4 клас.

А дівчата у нас - господині всі

Вишивать, готувать і співать пісні,

Ну, а хлопці - борці, різні хоч на зріст, Полюбляють футбол в них до цього хист.

Приспів.

Зараз ми - школярі, та через роки,

Може, створим таке, щоб на всі віки Пам'ятали про нас, як хороший клас - Ще ми років аж сім маєм на запас.

 

 

1. У кожному класі зірки є.У нашому класі зірок не злічити. 

2.Хочемо представити  себе 4-Б - нас так звуть  І ми потрібні і  там, і тут

3.   У нашому класі 22 учня.  Всі веселі дітлахи

4.   Хоча останнє слово завжди чомусь за єдиним дорослим.

5.   Зважте,що  за 4 роки навчання в початковій школі кожен в середньому виріс на 15 см.

6.І поважчав  на 4 кг.

7. За чотири роки у нас було 3240 уроків.

8 . На них ми перегорнули 5796 сторінок підручників.

9.       Пишаємося сильною  половиною класу, тобто хлопцями

10.   Улюблений день тижня - неділя!

11.   Улюблена пора року - літо!

12.Улюблена школа №17

13. А загальний настрій - веселий !!!

14.Декілька разів посварилися і побилися, але це така дрібниця!

15.Пишаємося прекрасною  половиною класу - дівчатками

16.   Ми провели 2 800 годин за партою 

17.   Отримано 16 000 оцінок високого рівня, 22 000 – достатнього, 1 400 – середнього (про початковий рівень – промовчимо)

18.   Ми списали і згризли 3 кілограми крейди і 3200 ручок

19.   Навчилися пустувати на перервах і правильно вести себе на уроках 20. Загубили  поламали  незліченну кількість ручок, лінійок, олівців та гумок

21.А ще набралися розуму, навчилися дружити, веселитися, танцювати.

22. А коли ми співаємо, то добра енергія від пісень може замінити за потужністю кілька атомних електростанцій.

  Пісня   Вчителі (автор: Назар Савко)

 

Школа це кльово,дуже чудово Школа зустріне усіх  гонорово.

Море цікавих предметів для нас,

Школа запрошує в кожен свій клас.

 

Тут фізкультура, там математика,

Фізика, хімія і інформатика. Камінь науки гриземо щодня, Хто нам дарує знання?

 

Вчителі, вчителі, наші другі батьки. Ми до школи, до вас, всі ідем залюбки.

 

Школа це друзі,перше кохання,

Перші надії і сподівання, Море шпаргалок,брудні коліна,

В школі формуєшся ти як людина.

 

Тут дискотека і випускний,

Школа для нас , то є скарб золотий. Камінь науки гриземо щодня, Хто нам дарує знання?

 

Вчитель: Давайте  пригадаємо,  як  же  все  починалось  і  зробимо                        коротеньку  подорож  у  минуле  4  роки  назад  1  вересня 2015 року

                     

Учень 3    Ми  всі  були  смішними  малюками,         Коли  зайшли  уперше  у  свій клас         Одержали  ми  зошит  з  олівцями,

        За  парту  сіли  перший  в  житті  раз.

Учень 4	Справа  в  тому,  що  сьогодні
	Свято  в  нас  велике,
	І  про  все,  що  вже  минуло,
	Можна сміло  говорити.
Учень 5	І  про  те,  як  на  уроці
	Зовсім  не сиділось,
	І  задачі  розв’язувати
	Чомусь  не  хотілось.
Учень 6	Ми  букварик  почали.
	В  вересні  вивчати,
	Друкувать,  склади  писать
	Ручка  стала  помагати.
Учень 7	Виручайте,  палички,    Наші  виручалочки
	Чом  стоїте,  як  попало. Знову  нам  за  вас  попало.
	Як  нам  важко  так  зробити.
	Щоб  ви  всі  стояли  прямо.
	Такі  муки  ми  терпіли,
	Доки  букв  писать  не  вміли
Учень 8	Ми навчились спорт любити,

                  По-англійськи говорити.

                  Гарно пишемо,читаєм,                   І танцюєм, і співаєм.

 

Учень 9      Зошити,задачі,

                   Удачі й неудачі,                    Параграфи, рівняння                     І стародавні світ.

 

Учень 10     То слово не зміняється,

                    То твір, щось не складається,                     Ось так і починається 

                     В життя дорослий світ!                                     Сценка «Наталка і Микола»

Наталка 

 А я дівчина красива

З щирим серцем не спесива. На 12 добре вчуся

І бруднуль я не боюся.

 

Всі науки я вивчаю

І освіту здобуваю, І отримую щодня 

В рідній школі я знання.

 

Микола Привіт,Наталко!

Наталка А це ти ,Миколо! 

Знов брудний прийшов!

Микола  Брудний!!Слухай,Наталко, не верзи дурниць!Сідай  сьогодні зі мною за одну парту!

Наталка Ні, не сяду!Я знаю ,чого тобі треба:забруднити моє гарне,новеньке плаття!

(Співають пісню на мотив «Варенички»)

Наталка

Ой,мій милий не ходить до школи, А як прийшов,то брудний як чорт!

Микола

Буду митись ,мила,

Чепуритись ,мила,

І не буду лінуватись,моя чорнобривая!

Наталка

А я добре милого навчала, Хворостину об нього зламала!

Буду тебе мити, буду тебе вчити,

Бо з тобою по вулиці соромно ходити!

Наталка б`є  Миколу хворостиною і виходить. На сцену виходить Мийдодир. Мийдодир

Ах ти гидке!

Ах ти брудне і неохайне порося!

Тебе злякались всі чистенькі люди!

Хто це ручкою на шиї написав тобі слона?

У чорнилі руки,ноги,забруднилась голова!

Тут тобі голово мийку неохайному дадуть!

І до мийки,і до мийки дуже швидко відведуть!

Виходять мочалки і під пісню «Куккарача» чистять його)

Наталка

Ой, який мій Микола гарненький, Ой, який мій милий чистенький! Піду з ним гуляти

Свій вік доживати!

 

Ведучий   З кожною сторінкою, з кожною задачею,                  З кожною оцінкою вище ми росли.

 

 Ведучий   Навіть і не згледілись за шкільними буднями,                   Як швидко й непомітно ці роки пройшли.

    Сценка    «Вибір»   

1.Справді,яка важка справа вибір!

2.Хай би ще один,два, а то 10 предметів.

1.Як хочеш,так і вибирай.

2.Математика- потрібна наука, але надто вже точна.

1.Українська мова – без неї не обійтись. Скільки правил,ніби не однаково чоловічого чи жіночого роду ,наприклад,слово вікно.

2.Англ. мова.сучасно, презент індефініт,ф’юче індефініт! Та тут і язика зламаєш.

1.Так важко вибирати,так важко,що й не переказати.

2.Фізкультура – дуже потрібна,особливо дівчаткам,але як же все болить після неї…

1.Що рбити???

2.Ось якби точність математики да з’єднати зі співучістю української мови.

1.                  Та додати до цього англійську вимову,та об’єнати з легкістю фізкультури та пікантністю основ здоров ’я.

2.                  І все це на фоні музичного супроводу занурити в басейн Разом   Отоді б ми вибрали!!

1.      А так, який предмет найкращий?

2.      Хто відповість?

Ведучий   Ой ,нема де правди діти.

                 Було всяке серед нас:

                 Той у школі звик шуміти.                  Той запізнювався в клас.

 

Ведучий   Ой, мороки було з нами

                 Вчительці багато.

                 Як по 100 слів за хвилину                  Вчились ми читати.

 

Ведучий     І навіть бабуся, всі справи відклавши,

                   Задачі рішала, за боки узявшись,                    І все з дідусем сперечалась вона:

                   «Частина у мові ,яка головна?»

 

                                         Сценка   «Бабусі»

Перша  Сидить на лавці        

Друга   Підходить і крехтить

 

1.      Голубцю.гуляти не вийдеш?

2.      Та ні, я ще уроки не поробила!

1.      Які уроки, ти що в дитинство впала?

Ти ж уже 100 років.як школа закінчила!

2.      Та ,кажуть, зараз модно робити уроки за внучат. Хоча я знаю, що це страшенно непедагогічно.

1.      Ну.добре,сідай. Що там тобі задали?

2.      Перевір,як я вірш вивчила        У Лукоморья дуб зеленый,

        Златая цепь на дубе том

1.      Так,добре.

2.      И днем,и ночью пес ученый 1. Який пес? Який пес?

2. Та я незнаю якої він породи. Може доберманпінчер.

1.      Да кот ученый. Зрозуміла?

2.      Зрозуміла, зрозуміла.

       У Лукоморья дуб зеленый      Златая цепь на дубе том        И днем .и ночью кот ученый        С авоськой ходит в гастроном!

1.      Та в який гастроном? Ти що? Потрібно говорити так:

        И днем, и ночью кот ученый        Все ходит по цепи кругом! Зрозуміла?

2.      Зрозуміла. Допоможи мені з іншими предметами.

Ось  математика. Читай задачу.

          1.З ванною з’єднані дві труби.

             В одну трубу вода вливається, а в другу виливається.                ( друга бабця схоплюється і біжить)           1.Ти куди?

          2. Так вода ж виливається, може всю підлогу залити.

          1.Так це ж задача. А насправді ж нічого не ллється. А ти мені краще скажи: «Коли наповниться ванна водою?»

           2. О! Мене не проведеш! Вода ніколи не наллється. Адже ти сама сказала, що нічого не ллється.

1.  Ой! Сил з тобою нема!

2.  Ну, яка ж ти подруга! Мені ще стільки уроків. Ось ще задача. Потрібно опустити перпендикуляр з вершини трикутника на його сторону.

1.  А трикутник тобі дали?

2.  Аякже. Дали. Мені внучок дав і лінійку, і олівець, і трикутник. Весь дім обшукала, а перпендикуляр не знайшла. Нема і все.

1.  А ти на гарячу лінію подзвони.          2. ( Побігла)            1. Ти куди?

2.  Дзвонити на гарячу лінію.

 

Ведучий    Ми – українці! Гордо кажу вголос!                   Ми  - з України! Серце промовля!

Ведучий    Ми – із країни, де так щедро родить колос,                   І синь небесна душу ожива!

                                Пісня  «Не здолати Україну!»

Хто сказав що в нас лишилась на душі тривога

Хто сказав що в нас немає вільної дороги Що на небі тільки хмари, хмари грозо вії  Що на наші й Україні згинула надія.

Доки в нас цвіте калина сонце в небі світить

Буде рідна Україна піснею радіти Доки в нас цвіте калина разом ми у колі Не розділять Україну вороги ніколи.

Хто сказав що нам судилось у неволі жити

Солов'їна наша мова пташеня підбите

Що лишилось замість волі нам одна морока

Загубилась наша доля на шляху широкім.    Приспів.  

  Вчитель   Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! 

  І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами! 

 

1

 Прийміть наш букет із пошани й любові.  Вклоняємось низько і дякуємо щиро

 За ласку і ніжність, за мудрість і віру. 2

 Бо без батьків чого ми в світі варті,

 Без маминої ласки і тепла

 І без батьківської строгості і жарту,  І без свого родинного тепла.

 

3

Мамо, матусенько, мамочко, ненько, Матінко, усміх твій ніжний ловлю. Мамонько рідна, моя дорогенька, Я над усе тебе в світі люблю! 4

Татку, татусенько, таточку, тату, Кращого в світі немає навкруг! Татоньку, хочу тебе я обняти – Ти – мій порадник, заступник і друг!

 

5

Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя! І до бабусиних рук притуляюсь, І відчуваю в них лагідність я. 6 І до дідуся я іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він ось так ніжно кладе свою руку, (гладить по голові)

Голос струмочком сріблястим біжить. 7

 Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

 Ми вам бажаємо здоров’ячка багато  Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,  І щоб в житті ніколи не хворіли. За все ми вдячні вам без ліку Спасибі ніжне і велике!

 

Пісня «Батьки  мої »

Серце, що біль відчуває,Що завжди научає мене, Серце, яке зігріває,Що за руку в світі веде.

Ви найбільше,Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки,

Рідні мої!Ви завжди біля мене,

Вдень і вночі,Ви ночей не доспали,Батьки мої!

 

Приспів:

Нехай усмішка тепла не зникає,Вона дарує радість і тепло, Нехай Господь завжди Вам помагаєЗа ваше щире батьківське добро, Батьки мої!

Низько я Вам уклонюся,Ви мене на світ привели.

Богу за Вас помолюся,Бо я з Вами не знаю біди.

Ви найбільше,Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки,Рідні мої! Ви завжди біля мене,Вдень і вночі, Ви ночей не доспали,Батьки мої!

Приспів.

Ви найбільше,Що маю в цьому житті.

Я люблю вас батьки,Рідні мої! Ви завжди біля мене,Вдень і вночі, Ви ночей не доспали,Батьки мої! Приспів.

 

 Пісня   «Ми  бандито»

1Ми  – ученіто, регулярно приходенто до школенто,  O , yes!

   Постоянно ми писанто контроленто і тестенто,  O , yes!

   Головенто задубенто від книженто й формуленто,    Непростенто полученто ученітам атестато !  / 2 р./

2 Я – вчителенто, вас розументо, ученіто, розументо, O , yes!

   Нам так само волосенто посивенто й вилізенто, O , yes!    Серед ночі привиденто журналенто й педраденто,

   А вдоменто через школу рідні діти постраденто.  /2 р./

 

-   А ви не знаєте, чому вчителі нам іноді казали: золоті діти?

-   Мабуть тому, що ми були старанними.

-   Тому, що були веселими, а інколи аж занадто….

-   Тому, що були слухняними

-   Тому, що вони нас дуже-дуже-дуже люблять.

-   Тому, що ми їхній золотовалютний запас, справжнісіньких 22 золотих злитків!

-   Та ні, 22 самих дорогих діаманти !

 

Чотири роки нас вели за руку Учителі в казковий, гарний світ. І мови рідної чарівні диво-звуки Прищеплювали дітям з юних літ.   І світ науки дітям відкривали, До знань дорогу показали нам. І щирим серцем душу зігрівали, Та чули кожного, крізь шум і гам…   Усіх любили, хоч усі ми різні: Що тут казати — ми такі, як є. Хоч нерви вчителів і не залізні, Та загадка у них велика є,

Нам ще рости, учитися багато, Стече ще стільки талої води… Та початкова школа, наче свято, Залишиться у серці назавжди   Сьогодні відчуваємо розлуку, Та що ж робити? Йти нам далі час… Від вчителів, що нас вели за руку І напували добротою нас…   А їм маленьких знову зустрічати І віддавати їм своє тепло. Любити, як і нас, усіх навчати, Щоб дітям добре у житті було

.

Бо нас усіх вони завжди любили, Допомагали здобувать знання. І нас, малих, поставили на крила,

Щоб у житті не йшли ми навмання,

 

Велике спасибі повинні сказати Всім вчителям в урочистий цей час.

За те, що навчали ви добре всіх нас!

 

А вибирали праведні дороги, Із добротою в серденьку жили.

І здобували певні перемоги, Та мудрими, і чесними були.

Пісня « Вчителька»

Як завжди з щирим словом

До нас заходить в клас, Любити рідну мову Вона навчає нас!

Приспів:

Наче квіточки в гаю, Любим вчительку свою!

Так багато в неї знань,

А ще більше в нас питань. Наче сонечко в маю, Любим вчительку свою!

Так багато в неї знань, А ще більше в нас питань.

 

Ми про усе на світі Питаємо її:

Про сонечко в блакиті, Про річку і гаї.

 

Приспів.

Учителька терпляча,

І буде нас навчать,

Як розв'язать задачу І вправу написать.

 

Сценка  

(Звучить музика. На сцену виходить учениця з повітряною кулькою. Назустріч їй іде маленька дівчинка.)  Учениця: - Ти хто?

Дівчинка: - Я – твоє дитинство. Сьогодні я залишаю тебе.

Учениця: - Зачекай, не йди! Залишайся ще, благаю! 

Дівчинка:- А хочеш: я для тебе зірочку дістану? 

Учениця:- Ні, хай зірочка небесна освічує  мій шлях надалі! 

Дівчинка: - Не хвилюйся. Я приходитиму до тебе у снах.

Учениця: - Я тебе ніколи не забуду. Дівчинка: - Прощавай!

(Учениця віддає кульку, і вони розходяться в різні боки. )

 

Пісня « Дитинство»

Дитинство йде від нас кудись.

Тікає швидко босоніж.

И сліду не знайти.

Та нещодавно зовсім ми.

Були маленькими людьми.

І звалися дітьми.

Там щирі надії, там здійснені мрії.

Чекай, дитинство, не зникай.

Там друзів багато, там мама і тато.

Чекай, дитинство не втрачай.

Дитинство поряд недалеко.

Але несуть його лелеки.

В край де нас нема.

Воно зникає, але ми.

Завжди лишаємось дітьми.

Мрійливими дітьми.

Там щирі надії, там здійснені мрії.

Чекай, дитинство, не зникай.

Там друзів багато, там мама і тато.

Чекай, дитинство не втрачай.

Що сумно на душі.

Мріі всі свої згадай.

Дитинство не втрачай.

Навколо світ зміни.

І собі повір, ти.

Дитинство не втрачай.

Дитинство не втрачай.

Дитинство поряд.

Дитинство поряд, недалеко.

Але несуть.

Але несуть його лелеки.

Воно зникає.

Воно зникає, але ми.

Завжди лишаємось.

Завжди лишаємось дітьми.

Там щирі надії, там здійснені мрії.

Чекай, дитинство, не зникай.

Там друзів багато, там мама і тато. Чекай, дитинство не втрачай.

 

 

Ну от і все. І ще два - три акорди, І - школо початкова, прощавай!  Ми стоїмо тут радісні і горді!  Чекаєм на команду «Вирушай!»

 

Давайте ми, за звичаєм прадавнім,

Присядем на доріжку хоч на мить, 

А там з дверей махнемо на прощання

У добру путь! І хай нам всім щастить!

 

Пісня – побажання

Хтось запалив в небі вогні, символ бажання і надій

Сотні віків світять вони, шлють нам вітання в час нічний. Ти подивись в очі ночей, літнього дня у зорепад,

Скажуть вони поміж людей щастя ти зможеш відшукать.

Приспів.

Хай любов розквіте у теплі твоїх долонь,

Хай зігріє усіх , серця ніжного вогонь,

Хай не зможуть здолать , мрій окрилених роки, Щастя всім побажаєм на віки.

В час торжества , в зоряний час друга не зрадь і не забудь,

Успіх в житті здружить хай вас, тільки з добром іди у путь, Хай на землі не згасне тепло, вірних сердець, сонячних мрій Людям даруй мир і добро, кожному дню завжди радій.

 

 Після таких лагідних слів та чарівної пісні, ваші батьки напевне теж мають що сказати.  Шановні батьки, не соромтеся, просимо вас до слова.

  Слово батьків

 Вчитель  Наше свято закінчується. 

  Нехай ваші дороги встеляються рушниками, зустрічаються вам тільки добрі люди.   Навчайтеся і живіть так, щоб і батьки, і вчителі завжди раділи за вас. І пам’ятайте:

головна магія у вашому серці.Нехай ваші серця будуть завжди відкритими та щирими.

5-Б ми чекаємо вас 1 Вересня після літнього відпочинку з новими силами силами  для нових звершень.                        

 

Салют.