Сценарій випускного "Місячна соната дитинства"

 

С Ц Е Н А Р І Й

«Місячна соната дитинства»

 ( танець «Квітка душа»)

Ведуча1. Квітка щастя ніколи не квітне вві сні,

Тож збудися і щастя свого не проспи.

Марно в снах і шукати, і кликать її,

Дуже рідко бувають щасливими сни.

 

Ведуча 2. Квітка Щастя то – донечка Сонця й Землі,

У Любові й Гармонії квітне завжди.

Їх незмінно несе, наче скарб, у собі,

Не барися, не спи , квітку щастя знайди.

 

Ведучий 3. Відшукай її в радісних, сонячних днях,

В світлих ранках, надвечір, як сонце сія,

А, можливо, і в теплих живильних дощах.

Квітку Щастя знайдете ти й Доля твоя.

Ведуча 1. На щастя,  на любов,  на долю розпустилася квітка життя  красивих, добрих, щирих, людяних дітей, випускників 2018 року.  Своїм корінням вона йде в землю, а голівкою тягнеться в небо, вбираючи в себе його блакить і чистоту.

Випускник 1. Колись, давно, знайшов я щастя квітку.

Якою ж вона гарною була!

ЇЇ беріг і пестив, щоб як влітку

 Вона в моїх руках завжди цвіла.

Її оберігав в холодну днину,

Тулив до себе, зігрівав губами,

 Заповнив нею серця порожнину

 Й щоденно милувався пелюстками.

І потекло життя з годин веселих,

Дощі не зіпсували ані днини,

І сліз гірких у мого щастя келих

Не капнуло ніколи ні краплини.

 Вона цвіла, насіяла насіння,

Посходили ростки майбутніх квітів,

І їх появою, як власним воскресінням,

Вона засвідчила, що є дитинство в світі..

 

(перегляд відео)

Ведуча 1.  Дитинство - прекрасна золота пора – мабуть найщасливіша і найбезтурботніша в житті. До сих пір у багатьох наших випускників є улюблена іграшка, з якою вони граються і засинають.

Ведучий 3. Спогади дитинства: барвисті, духмяні й теплі. Так хочеться зберегти у пам’яті все, не розгубивши жодної краплиночки, жодної деталі, подробиці.

(відеозаставка)

Випусниця 2. Дитинство – це «країна казок», де побував кожен із нас, і в якій усе здається таємничим і загадковим.

Випускник 3. Там діти радіють кожному промінчику сонця, кольоровій веселці та блискучій краплинці роси і немає дорослих негараздів і турбот. У тій країні ми були постійно захищені маминою ласкою, батьківською підтримкою, бабусиною казкою та дідусевою опікою.

Випускниця 4. Тільки в дитинстві ми живемо в іншому світі – без брехні, омани, підлості, заздрості та ненависті, і нам здається, що ми все зможемо зробити самі.

Випускник 5. Кожен по-різному відгукується про своє дитинство: хтось пам’ятає сльози на щоках від розбитих колінець, інші – як бігали за пухнастим котиком і намагалися впіймати його за хвоста.

Випускниця 2. Більшість дітей поспішають швидше стати старшими і самостійними, але на порозі дорослого життя мріють знову повернутися у дитинство – у той казковий світ, де кожному віриться, що будь-які бажання та мрії обов’язково здійсняться.

 Випускник 3. Усі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією.

Випускниця 4.  Дитинство — початок життя, приблизно перші його десять років, де все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші та пам'ятні. Багато дитячих вражень зберігаються у пам'яті на все життя.

Випускник 5. Для багатьох людей безтурботне дитинство залишається кращою порою. Тому, навіть ставши дорослими, вони подумки знову і знову повертаються у країну свого дитинства, щоб хоч на деякий час відволіктися від повсякденних клопотів дорослого життя.

Випускниця 2. Так, дитинство — це прекрасна пора, але минає воно дуже непомітно. Як сон... Життя тече плавно, без поштовхів і різких заворотів. Тебе люблять, плекають, часом лають, але теж люблячи.

Ведуча 2. Навчальний трудовий стаж більшості випускників розпочався із дитячого садочка. Саме там вони навчалися любити, гуртом читати, малювати, пісні співати, танцювати.

Сценка про дитячий садок.

Пісня «Стій моє дитинство».

Ведуча 1. Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2008 року? Одягнену новеньку  шкільну форму, величезні букети квітів, із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи. Згадайте ж кожен свої перші кроки у своїй школі.

Ведучий 3. Наприклад, свято Першого дзвоника. Усі ви трохи налякані урочистістю, щасливі, вам все цікаво… Дорослі вітають вас, посміхаючись. Висловлюють щирі побажання. А вам усім так хочеться розповісти віршик.

Вірш першокласниці.

Випускник 1. 11 років довелося нам пройти, перш ніж ми зрозуміли, що означає − закінчити школу, скласти іспити, одержати атестат.

Випускник 2. Чесно кажучи, 1-го вересня 11 років тому... ми не ставили перед собою такої мети − атестат.

Випускник 3. Просто нам дуже подобалася шкільна форма, новенькі портфелі, олівці й ручки, підручники, що так приємно пахнуть друкарською фарбою.

Випускник 1. Усе шкільне приладдя батьки для нас придбали. Однак ми й уявити не могли, як за кілька років будемо боротися із шкільною формою ...

Випускник 2. Забувати вдома ручки й зошити ...

Випускник 3. Розмальовувати підручники ...

Випускник 4. А замість портфелів носити один-єдиний зошит на всі випадки життя.

Ведуча 2.  Одинадцять років тому й ви були першокласниками, наші дорогі випускники. Повели вас у світ знань перші вчителі Билинка Наталія Сергіївна, Конєва Тетяна Дмитрівна, Кравченко Наталія  Миколаївна. Це вони вчили вас виводити палички й гачечки, складати з букв слова, рахувати до ста й назад. Подивіться, якими стали ваші вчорашні першокласники. 

Ведучий 3. Запрошуємо до слова першого вчителя ...

Сценка «Щоденник».

(Відеозаставка)

Випускник 3: Дитинство - єдиний час, що можна назвати раєм. Там найглобальніша проблема - не спізнитися на мультики.

Випускниця 4 : Дитинство- це коли гортаєш з подружками мамин модний журнал, і побачивши гарні моделі кажеш: "Це я, це я!"

 Випускник 5: Дитинство - це коли здається, що під ковдрою безпечніше.

Випускниця 1: Дитинство - це коли ти лягаєш спати з іграшкою і робиш так, щоб іграшці було зручно.

 Випускник 2: Дитинство - це коли крадькома їси зелені ягідки ...

Випускниця 3 : Дитинство - це коли свій вік можна показати на пальцях. Випускник 4 : Дитинство - це коли ти біжиш вночі і радієш, що тебе не з'їв бабайка.

 Випускник 5 : Хочу в дитинство ..... там листочки були грошима ...

Випускниця 1: Дитинство закінчується, коли ти перестаєш вірити в дива.

 Випускник 2 : Дитинство закінчується тоді, коли починаєш обходити калюжі.

Випускниця 3: Ех, як же хочеться повернутися в дитинство, коли мама після купання ставила тебе на край ванни, витирала, і несла на ручках в тепле ліжечко.

Випускниця1. Дитинство пішло по краплині тихо і непомітно, з першими літерами: рівними-рівними у першої вчительки на дошці, з шкільними дзвінками, які найдорожчі усіх теорем на світі, із знайомим голосом учительки літератури.

 Випускниця 2 . Тепер, згадуючи ті далекі роки, ми дивуємось, невже це були ми? Так, це були ми. Тепер подорослішали, стали веселими, справедливими, чарівними і надійними в дружбі.

Сценка «Урок математики»

Сценка «Екзамен»

 (Виходять одинадцятикласники).

Випускник 1. Любі наші вчителі! Ви найкращі у світі.

Випускниця 2. Ми знайшли у Вас друга, порадника, знайшли батьківську науку, мудрість, материну доброту, чуйність. По-дитячому наївні, буйні, смішні ми завдавали вам не раз прикрощів, болю. Простіть нас...

Випускник 3. Простіть і за цей останній невивчений урок – урок прощання. Де ті параграфи, де ті формули, якими міряно втрату найдорожчого, найсолодшого і неповернутого???

Випускниця 4. Простіть нас... Прийміть дяку нашу, любов нашу , повагу нашу, дорогі вчителі. Ви зуміли зріднити нас в своїх стінах, ви ніколи не робили різниці між нами, ми всі були одинакові, рівні, ми були – діти.

Сценка «Урок фізичної культури».

Випускниця 1.  Учителі української мови та літератури – ви навчили нас бути справжніми патріотами своєї держави;

Випускниця 2.  Учителі математики – ви допомогли нам стати логічними і послідовними у своїх діях і починаннях;

Випускник 3.   Учителі фізкультури – ви робили нас стрункими, красивими, здоровими;

Випускниця 4.  Учителі фізики – ви відкрили для нас нещодавно ще незнаний, але цікавий і барвистий світ;

Випускник 5.  Учителі трудового навчання – ви зміцнили наші руки, зробили їх золотими;

Випускниця 6. Учитель ЗВ – ви зробили нас справжніми хлопцями, чесними, готовими захищати нашу Батьківщину;

Випускник 7.  Учителі історії – ви відкрили нам шлях у майбутнє, адже той, хто не знає минулого свого народу – не має майбутнього;

Випускник 8.  Учителі біології – ви навчили нас любити природу, берегти її красу і чистоту;

Випускниця 9. Учителі інформатики – ви зблизили нас із сучасністю – відкрили вікно до світу комп’ютерних технологій;

Випускниця 1.  Учителі географії – ви навчили нас любити світ, бажання все бачити і все знати;

Випускник 3. Учителі хімії – ви навчили нас бути поміркованими та вдумливими;

Випускниця 4.  Учителі іноземних мов — ви дали нам друге життя, адже скільки людина знає мов, стільки разів вона й живе!

(музика)

Ведуча 2. Досить складним був шлях до випускного вечора, але наші випускники змогли подолати його, закарбувавши в пам»яті спогади про школу, вчителів, їхні звичаї, поведінку. Увага на екран.

Перегляд відео «Дитячий канал представляє».

Випускниця 1. А можливо і нам ще щось, колись перепаде в нашій школі!?

Випускник 2. Ну-ну, держи кишеню ширше. Все, що мали,  ми вже отримали: говорити –  навчилися, рахувати гроші – навчилися, писати і читати – навчилися   на зорі дивитися – навчилися, малювати, співати, танцювати – навчилися, іноземні мови вивчили.

Випускниця 3. Мускулатуру накачали, закон Ома вивчили, шити, прясти,  із чого складається людина – знаємо. І головне: ми отримали А-те-стат.

Випускник 4. Побачили б ви цей атестат, якби вам книжки не видала б наш бібліотекар, а  секретар не видала б довідки про те, що ви закінчили 11 клас, а не 1-й, а наша медсестра,  не захотіла б підтвердити, що склавши всі іспити, ви одужали,  а якби не наші техпрацівники і техпрацівниці – то вас би кури загребли, а без нашого лаборантів – практичні роботи ми до цього б часу не виконали

Випускниця 5. А якби не смачні страви працівників їдальні – то у нас би не вистачило сили дожити до цієї радісної хвилини. Шановні! Ми щиро вдячні вам за вашу нелегку працю.

Ведучий 3. Для того, щоб добре виховати молодь потрібна неабияка витримка. І ніхто її немає, окрім шкільних учителів. І так, уявіть, внутрішній голос учителя, якого тільки що довели до ручки.

Сценка «Внутрішній голос учителя»

Пісня «Спасибі вам, рідненькі вчителі».

Квіти вчителям.

Ведуча 1. А тепер, увага! На нашому вечорі присутні знавці теорії ймовірності успішності складання іспитів, фахівці з отримання плоских кривих, що є геометричним місцем точок прогулювання даного навчального закладу. Люди, які легко визначають похідні учнівських відносин і інтегральні суми випускників.

Ведучий 3. Представляємо авторів великої кількості завдань, що встановлюють залежність між вчителями, учнями та їх батьками, класних керівників наших випускників –  ...

Сценка «Монолог класного керівника»

Ведуча 1. А  до слова запрошуємо класного керівника 11 класу….

Кліп

Виступ класного керівника

Ведучий. Без сумніву, вчителі – це невід´ємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас, школярів такими, які ми є зараз. Наш розважальний сайт «забитий» новими й кращими шкільними статусами, відеофільмами. Увага на екран.

 Перегляд відеоінтерв»ю з вчителями.

Ведуча 2. Як ти думаєш, хто в  школі найкраще знає наших випускників?

 Ведуча 1.  Звісно  ми, старшокласники!  Коли, завмираючи всім серцем на посту під час чергування, за неспішною, з почуттям власної гідності ходою безпомилково впізнаєш в учневі, який запізнився на перший урок ... кого? – одинадцятикласника.

Ведучий 3. Хто так здивовано й розгублено з висоти двохметрового зросту споглядає на дрібного п´ятикласника, що підскакує біля нього... Хто це? – звичайно, одинадцятикласник!

Ведуча 1. Хто, починаючи з 1 вересня, із  жалістю дивиться на свого класного керівника, ніби кажучи: «Так, недовго тобі залишилось... радіти поряд із нами...» Так жаліти вчителя, щоб всім серцем, всією душею – може тільки випускник. Випускник напередодні прощання з дитинством.

Пісня «В старом классе»( перегляд сторінок класного альбому)

Ведуча 1. Шановні батьки! Це велика праця виростити дитину. Скільки тривог! Розпачу! Очікування! І ось все позаду. Ваші клопоти й турботи принесли гідні плоди: подивіться, якими розумними, добрими, гарними виросли ВАШІ діти. І як би не склалася їхня доля, де б вони не опинилися, батьківський будинок залишиться для них «початком всіх починань».

Випускник 1. Позаду удачі й невдачі, сльози радості і печалі. Усі ці роки з нами були наші найближчі люди, наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели нас на цей шлях.

Випускник 2. Ми розлітаємось, але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.

Випускник 3. І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте. Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будите хвилюватися, і переживати за нас.

Сценка «Інстаграм».

Ведуча 2. Слово від батьків для привітання надається…

Виступ мами

Пісня «Мамо. Тату»

Сценка «Після батьківських зборів»

Випускниця 1. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Випускник 2. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Випускник 3. Ми вже дорослі… Скоро ми будемо чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, як же я за тобою скучаю».

Ведучий. А зараз наш традиційний «батьківський  вальс».

Танець із батьками

Пісня «Не надо печалиться»

Ведучий 3. Але, погодься, шкільне життя – не лише уроки, навчання і вчителі, це і перерви, позакласні свята, екскурсії. А їх неможливо уявити без однокласників, друзів.

Ведуча 1. Напевне, все ж завдяки їм наші випускники відчували себе у школі дружною великою сім´єю.

Ведучий 3. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавались занадто короткими.

Ведуча 2. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, генеральне прибирання перетворювалось на веселу розвагу, а тематичні вдавалося написати більш-менш нормально.

Ведучий 3. Це завдяки їм кожний день у школі був незабутнім.

Ведуча 1.  Шановні випускники, ми запрошуємо вас на прощальний танок.  Адже сьогодні ви зібралися разом востаннє.

Флешмоб

Пісня «Родина»

Ведуча 2 : Срібним прощальним дзвоном в небі заграє тиша

 Перші слова про мрії швидко у небо злетять

А за вікном печально вітер верби колише

 І перший світанок просить ще почекать

 Ведучий 3: Дитинства щасливі кроки зникнуть уже на світанні

 В серці твоїм залишиться той неповторний світ

 Перші слова кохання, перші слова прощання,

Перші сумні хвилини, перший життєвий звіт.

Ведуча 1. Щоб бути щасливим, зовсім не обов'язково повертатися до країни Дитинства. Досить зберігати в серці цю малюсіньку часточку минулого та сподіватися, що вона зігріє твоє майбутнє життя й забарвить його в неймовірні й дивні кольори.

11. ласники виходять на сцену.

Випускниця 1. Хвилини прощання... Неминучі, невблаганні... і як не тяжко вимовити це слово – вони останні... Ті, що так міцно зв'язували нас з дитинством, з рідними, близькими, незабутніми шкільними роками. Слова губляться і, навіть, бояться набрати того змісту, якого збагнемо вже завтра, післязавтра, через роки...

Випускник 2. Востаннє... Востаннє гасатимемо шумними шкільними коридорами, востаннє ці парти, ці стіни, галасливі класи, красиві однокласниці, востаннє так солодко пахне безжура, бентежність дитинства.

Випускниця 3.  Не вірю словам, не вірю  прощанню

На спомин рокам – хвилину останню,

Де друзі усі, Де всі вчителі,

Де ми ще малі,  де ми школярі...

Пісня «Останній день дитинства».

Ведуча 1.Здається все. Залишилось зробити останніх кілька кроків на шкільній дорозі довжиною в 11 літ.

Ведучий 3. Ви гарно зіграли свої ролі у серіалі під назвою “Дитинство”.

Ведуча 2. Ви ж вічну теорему життя вже будете доводити своєю долею.

Ведуча 1. А в спогадах нехай лунає Місячна соната дитинства.

 

Пісня «Слышу голос из прекрасного далёка»