Сценарій випускного вечора "11 років нашої ери"

СЦЕНАРІЙ

ТВОРЧА ЧАСТИНА ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА 2016 РОКУ

(ЛУНАЄ МУЗИКА__________________)

Ведучий:

Остання перегорнута глава…

Тепер, відклавши книги старовинні,

Ми скажемо вам основні слова,

Що їх саме життя диктує нині.

 

Ведучий:

Ті задачі, які нам вряд чи під силу

Арифметика долі розв яже колись.

Ми помножили  досвід, ми радість ділили,

Корінь знань добувати самі спромоглись.

 

Ведучий:

Додали ми талант до терпіння в квадраті,

І, виносячи мотлох проблем за дужки,

Ту освіту отримали ми в результаті,

Що нам стане в пригоді на довгі роки.

 

(НА ФОНІ МУЗИКИ______________)

Ведучі:

• За порогом чекає нас світанок,

            І дорога цікава і незнана,

• І, як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері … і лишити що-небудь на пам ять.
• Легко сказати, а що ми можемо залишити? Квіти?
• Красиво. Але вони зів януть.
• Хороші слова подяки!
• Вже краще, але вони забудуться.
• Фотографії.
• Але ж вони мовчать!
• Придумав! Тоді ми можемо показати виставу, про нас, наші шкільні роки, а в ній…
• А в ній будуть і квіти, і слова подяки, і наші обличчя, і пісні, і сюрпризи..
• Прекрасно! А назвемо ми її: « 11 років нашої ери»!
• Ні, нічого не вийде!
• Чому? Давай спробуємо!
• А сценарій? А режисер? А спонсори? Ні не вийде!
• Та все у нас вийде? Щоб ми даремно 11 років вчилися?
• Твори писати вчилися от і сценарій напишемо, а режисер – так ось вона стоїть, а спонсори – та ось вони в залі сидять, бо всі ці роки нашими спонсорами були батьки! Невже підведуть з таким грандіозним проектом?
• А актори?
• Актори? Так всі ми і є актори!
•  

(лунає музика «ЗОЛУШКА» , виходе ФЕЯ і випускник)

Фея:

А куди це я потрапила? Скільки квітів блиску! Схоже на бал! Ні, мабудь це сон!

 

Випускник:

Люба фея!  Невже ти не знаєш, що у добрих і щирих людей мрії обов язково збуваються. Сьогодні ти маєш шанс побувати на випускному булу в школі,  але здійсни моє саме заповідне бажання, я хочу хоч на хвилинку повернутися в дитинство!

 

Фея:

Країна дитинства – країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову,

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

(сценка «Дитинство»)

(НА ФОНІ МУЗИКИ____________)

• Ти впізнав мене?
• Здається – так. Ти – моє дитинство.
• Сьогодні я покидаю тебе,
• Не поспішай, побудь ще трохи,
• Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене.
• Пам ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?
• Пам ятаю,
• А пам ятаеш ті новорічні свята, де ти був Дідом Морозом?
• Звичайно пам ятаю,
• А той день, коли отримав першу двійку?
• Так, і це  пам ятаю,
• А пам ятаеш ти свої дні народження,
• І не тільки пам ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все!
• Прощавай!
• Прощавай, моє дитинство!

(пісня «ТУМАНИ»)

 

Фея:

Я просто у захваті від того, що відбувається, але я не можу зрозуміти, що це у вас за країна така чудова та цікава?

Випускник:

Дорога фея, ти потрапила у країну під назвою школа,  тут ти можеш побачити те, що ми відчуваємо серцем, сподіваюсь тобі допоможуть учасники балу, ми спробуємо відкрити тобі той дивний світ, який ми називаємо школою. Обіцяємо познайомити тебе з усіма людьми, які творять у нашій країні щастя і радість.

 

Випускник:

Директор – батько й мати в рідній школі,

Ми вдячність вам свою несем,

В житті не так. Як в чистім полі,

Та ми  в життя сміливо йдем,

 

Випускник:

А у директора є помічниці,

Так завучів в народі називають,

Їх праця в школі дуже клопітка,

Директорові все допомагають.

І хоч складання розкладу не мед,

Бо від програми не відійти і кроку,

Ми дякували вам, насамперед,

Коли не мали сьомого уроку.

(танок «ТОПОРИКИ»)

Випускник:

Тож наступну дію присвячуємо вчителям:

 

До школи прийшли малюками,

З щоденниками і олівцями,

Тут літери перші вивчали,

І перші книжки прочитали.

 

Випускник:

Олено Миколаївна!

Ви пам ятаєте нас капловухих, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими,

В коротеньких штанцях.

Не слухняних, а інколи і нестерпно вреднуватих,

Пам ятаєте наші наївні дитячі питання,

Ви по перших стежках нас вели в дивний всесвіт навчання,

І обличчя свої на долоньки зіперши

Ми дивились на вас, прислухались до вас!

 

(ПІСНЯ «Я РИСУЮ»)

Випускник:

Нам десятий вже минало,

Як ми пішли у п ятий клас.

Ох цей п ятий, ох цей п ятий!

Ходиш жахом обійнятий:

Кабінет шукаєш свій.

От халепа! Боже мій!

Всю перерву провозились,

Клас знайшли але спізнились, там уже робота йде,

А на тебе двійка жде.

Вчителів нових багато.

Як же всіх запам ятати?

Фея:

Як же ви не загубилися на цьому другому поверсі? Невже вам ніхто не допомагав?

 

 

Випускник:

У мистецтві таку людину називають майстром, у спорті -  тренером, на підприємстві – начальником,  в армії - бойовим командиром,  ще її можна назвати опікуном, адвокатом, психотерапевтом, звичайно,  мова йде про класного керівника.

 

Випускник:

Дорога Ірина Борисівна!

Колись, гуляючи у школі,

Зустріли в коридорі вас:

Чарівну, креативну і розумну,

М яку, привабливу, струнку,

Одразу ми тоді збагнули:

Нам треба вчительку таку!

І все збулось! Ви разом з нами!

Ділили радість і журбу.

Вели шкільними нас шляхами і вчили бачити красу!

(виступ класного керівника)

(НА ФОНІ МУЗИКИ ____________)

Випускник:

Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 днів ми прокидалися, не додивившись сни і шли знайомою стежкою до школи, скільки контрольних, самостійних та практичних робіт ми виконали поки настав цей день!

 

Випускник:

А який предмет був найлегший?

 

Випускник:

Звичайно, фізкультура та трудове навчання, захист та медицина!

 

Випускник:

Ви прийшли такий спортивний

До великого спортзалу

Весь такий вже незвичайний

Всіх дівчат зачарували!

На ногах нові кросівки

На грудях свисток звисає

А яка у вас футболка,

І душа і серце тає!

 

Випускник:

А я любила урок праці!

В нас учителі умілі

Все розкажуть вони до діла,

Один по школі походжає,

Ремонтує, прибиває.

Друга в яже, шиє, вишиває,

Нас усіх навчає – кращих не буває.

Ми бажаєм їм радості без ліку

І довгого, сімейного віку.

 

(НОМЕР                           )

Випускник:

Шановна Ольга Миколаъвно!

Ви нам розкрили ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина,

Без мови не співатимем пісні,

Без літератури не буде з нас людини.

 

Випускник:

В школі різні вчимо мови,

Навіть ближчим став кордон,

Стало всім нам рідним слово:

Гутен так! Гуд бай! Пардон!

А якби ми краще вчили,

Те що кажуть вчителі,

Англічани зрозуміли

І німцям відповідь дали б.

Іноземна дивна мова,

Так потрібна зараз всім,

Саме в ринкових умовах,

Особливо молодим.

(КОМПОЗИЦІЯ «МАЛЬВИ»)

 

Випускник:

Що не кажіть, а урок музики був найкращим.

Музыка предмет чудесный,

Он певучий , интересный

Художественную культуру мы изучали

На уроке вместе с вами.

Для комиссий дружно пели

В  хоре даже выступали,

Вокальную группу мы создали

И споем для вас сейчас.

(номер ……………………….)

Випускниця:

Ой,  дівчата, як я втомилася від всих цих предметів! В голові все перемішалося: математика, фізика, хімія, …

 

Випускниця:

Ой, не кажи, а від написання курсових робіт, від участі в МАНі, скільки безсонних

ночей провела над вибором теми, постановкою проблем, виступи на конференціях..

 

Випускниця:

Ти сама зрозуміла, що сказала?

 

Випускниця:

Географія

 

Випускниця:

Клітина та мембрана, ядро, імунітет,

Все це біологія, є такий предмет.

Який чудовий вчитель її нам викладав,

У світ природознавства нам стежку прокладав.

Вітання вам від нас біологічне,

Хоч трішечки ліричне.

 

(ТАНОК «СКІФИ»)

 

 

Випускник:

Імітує підглядання в двері, до нього підкрадається хлопець

 

Випускник:

Гав!!

 

Випускник:

Ти що здурів, так мене злякав!

Випускник:

А що ти там видивляєшься?

Випускник:

Та не кричи ти так, тихіше, он бачиш Людмила Борисівна закрилася в лабораторії і над чимось експерементує, мабудь якісь нові закони відкриває!

Випускник:

У фізичний кабінет школярі вриваються

Енштейна портрет на стіні лякається

Що за варвари такі? І чого забігли?

Розкриваємо книжки – на фізику встигли!

Фізика наука віку, дуже треба чоловіку.

Вчить із фізики закони – всі ви будете Ньютони!

 

Випускник:

З колби в пробірку розчин ллємо,

Новий елемент науці дамо,

Тільки б ніхто не заважав,

Дослід би наш не перервав,

Скільки добавити вуглецю,

Школу підірвемо усю.

Ой мамо, що за дим, що за дим,

Це невідомо нам самим.

 

Випускник:

Інформатика

математика