Сценарій випускного вечора

СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА

Ведуча: Червневий вечір підсумовує

               Напружений навчальний рік –

               Він є подією чудовою

               Для тих, хто зветься «випускник».

Ведучий: І між майбутнім і минулим,

                 Дитинством і безмежжям мрій,

                 Неначе міст, ми протягнули

                 Сьогодні вечір випускний.

Ведуча: Ми під гучні оплески вітаємо сьогодні тих, хто стоїть на межі дитинства й зрілості, на кордоні безтурботності й відповідальності!

Ведучий: Вітаємо наших випускників і їхніх класних керівників! Це ті люди, які координували, опікували, допомагали впродовж усього навчання у школі!

Ведуча: Вітаємо 11-А ліцейний біолого-хімічний клас і їхнього класного керівника! Яскраві, артистичні, здібні й патріотичні. І це далеко не всі епітети про клас, який став душею школи і здобував найвищі нагороди впродовж навчання. Привітаймо їх гучними оплесками!

Ведучий: А ми продовжуємо вітати випускників і зараз аплодуємо 11-Б ліцейному математичному класу і їхньому класному керівникові! Дружні, розумні, талановиті, людяні й прості! За час навчання у школі вони здобули не тільки знання з базових дисциплін, але й навчилися бути високоморальними, людяними, добрими й милосердними! А це – непосильна праця як класного керівника, так і всіх педагогів, які співпрацювали з класом!

Ведуча: Оплески линуть для 11-В класу і їхнього класного керівника! Талановиті, красиві, артистичні й незвичайні! Клас, де кожна дівчина – сформована модель, де кожен юнак – справжній джентльмен! Саме такі в майбутньому стають політиками, дипломатами, керівниками та людьми, які ставлять перед собою мету і обов’язково її досягають!

Ведучий: Такими ми бачимо наших юних випускників і такими вони залишаються у ваших очах на все життя, дорогі педагоги, адже сьогодні востаннє проведуть із вами час – час випускного вечора!

Ведуча: Ось і настав цей незвичайний день. Ми усі думали, що він так далеко і до нього так довго. І як би нам не хотілося цей день віддалити, та через швидкоплинність і невблаганність часу ми повинні сприймати його як чергову яскраву сторінку нашого життя, як останню сторінку шкільного літопису і першу сторінку літопису дорослості й самостійності!

Ведучий: День святковий, радісний та незвичайний! День розтавання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими педагогами. Скільки всього багато можна сьогодні згадувати!

Ведуча: Ще зовсім недавно останнім акордом шкільної симфонії лунали ЗНО. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це – позаду! А попереду – самостійне доросле життя.

Ведучий: Почуттів переповнює чашу,

                  Свіжий подих красуні-весни,

                  Свою любов і прихильність нашу

                  Адресуєм директору ми!

(виступ)

Ведуча: Слово для оголошення наказу «Про випуск учнів 11-го класу» надається заступнику директора з навчально-виховної роботи 

___________________________________________________________________

(наказ, вручення атестатів)

Ведучий: Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося? Одного вересневого ранку, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Нас зустріла усміхнена й красива перша вчителька. Це вона взяла наші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань – такий складний і незвіданий.

Ведуча: Це на неї, таку добру і лагідну, ми дивилися з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне слово її, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, чуйним і добрим має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з нас. Пам’ятаймо її завжди. Пам’ятаймо свою першу вчительку, з якою ми познайомилися у цій школі. Це перша людина, яку ми тут зустріли і яка радісно впустила вас у своє серце.

Ведучий: До вітального слова запрошується перша вчителька

____________________________________________________________________

(виступ)

Ведуча: Дякуємо вам, наша перша вчителько, за теплі слова й привітання. Вашої науки ми не забудемо ніколи.

Ведучий: Ти знаєш, так дивовижно складається життя (до ведучої), що сьогодні ми всі ще разом: випускники, однокласники, друзі, вчителі, а вже завтра – наші шляхи розійдуться. Відрізок у один випускний вечір і надзвичайні зміни. Тому потрібно цей вечір запам’ятати на все своє життя.

Ведуча:  А я впевнена, що не пройде багато часу, як стіни рідного закладу нас знову покличуть у свої обійми. Ми усі із величезним задоволенням захочемо зустрітися, щоб поділитися своєю особистою радістю, досягненнями. Ми просто захочемо побачити один одного і подякувати вкотре їй – нашому класному керівникові, за опіку, допомогу і підтримку. А сьогодні, дорогі друзі, давайте востаннє спробуймо вслухатися та запам’ятати напутні слова нашого класного керівника. До слова запрошуємо            

____________________________________________________________________

 (виступ)

Ведучий: На очі навертаються сльози, коли бачимо, з якою радістю і водночас сумом вони дивляться на нас. Дякуємо за 11 років опіки, навчання, настанов та любові. Дорогі наші мами, не ті, що нас народили, виховали, а ті, що навчали і зігрівали любов’ю й теплом сердець. Наші класні мами, вам слово. Благословіть нас востаннє на довгий і щасливий шлях життя.

Кл.Кер 11-А: (посіває пшеницею)Любі діти, хай ваша дорога буде широкою, щасливою і багатою! Багатою, як наша українська земля. Щедрою на любов та достаток, як наші українські лани. Хай назавжди вам запам’ятається усе найкраще із нашого спільного 11-річного життя! Любові, миру й теплоти!

 Кл.Кер 11-Б: (посіває пшеницею) Дорогі мої! Хай доля буде вам доброю опікункою і щедро посилає на ваші життєві стежки любов, щастя, добрих людей і вірних друзів! Хай усі мрії здійснюються, а плани реалізуються! З Господнім благословенням та любов’ю!

Кл.Кер 11-В: (посіває пшеницею) Найдорожчі наші! Хай усміхнеться вам доля, усі ранки будуть сонячними, а дні погожими! Хай ніколи не буде на очах сльози печалі, хіба лиш – радості! Широкого шляху, щасливого життя й Божої опіки! Крокуйте впевнено по дорозі життя!

Ведучий: Жодна справа, жоден крок у нашому житті не відбувається без Божого благословення. Уже так прижилося у нашому шкільному житті – починати і завершувати кожну справу з Богом. Сьогодні серед батьків наших випускників – всечесні отці. Тож хай вони благословлять нас на добру путь і з Богом!

(отці)

Ведуча: Ну от і все, уже перегорнули

Підручників останні сторінки,

Й на випускних екзаменах відчули,

Що плине час скоріше від ріки.

Здавався недосяжним горизонт,

А світ – казковим! За шкільним порогом.

Чекали нас уроки і книжки,

В світ пізнання несходжені дороги.

Ведучий: Дитинство наше, мов вчорашній день,

Ось-ось майне крильми у темінь ночі,

Аби світанок від дзвінких пісень

Прокинувся і нам заглянув в очі.

Ми підійшли до першої межі –

Шкільним порогом звуть її в народі.

І сльози, й пісня, й радість – все в душі,

А чого більше – перемірять годі.

Ведуча: Випускники, це їм, найріднішим, завдячуємо своїм життям, сьогоденням, здобуткам і перемогам. Їхня любов – безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки завжди переживають у декілька разів більше, ніж ми самі, хоча й не показують цього.

Ведучий: Звісно ж, не показують! Вони ж цим підтримують нас. А ми прекрасно розуміємо їх. Скільки ж мороки й клопотів нерідко ми завдавали вам, наші любі! Скільки недоспаних ночей, несказанного переживання і радості. Скільки молитов полинуло у небо з уст матері і скільки разів стискалося серце батька – ця математика незліченна. Сьогодні ми стоїмо перед вами і дякуємо за все, наші найдорожчі.

Ведуча: Слово для привітання надається батькам наших випускників –

(виступ)

Ведуча: Чимало слів, побажань та привітань було сказано. Сьогодні ми це увіковічнимо на листках книги випускників. Отож, до побажання за запису в книзі запрошуємо наших випускників.

Учень 11-А.

Учень 11-Б.

Учень 11-В.

(зачитують побажання, роблять запис в книзі)

Ведучий: Дорогі випускники, 11 років вас вів по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалося і тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.

Ведуча: І це продовжується вічно, поки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої учительської любові до вас.

Ведучий: Ви знаєте, насправді наша подяка до вас, дорогі вчителі, ще надходитиме з часом: нашим навчанням, перемогами, здобутками, професійним зростом. Але сьогодні дозвольте компенсувати хоча б частинку того великого, що ви нам дали. Отож, танець випускників – для вас!

(танець випускників)

Ведуча: Хай завершальним акордом нашої урочистої частини випускного вечора стане слово випускника!

Ведучий: До оголошення клятви випускника просимо випускників піднятися і після кожної фрази повторювати слово «Присягаюся!».

Клятва

Ми, випускники ____ року, на порозі самостійного життя, перед обличчям своїх друзів, вчителів та батьків урочисто присягаємо:

• Завжди пам’ятати тих, з ким ми навчалися і хто нас навчав – ПРИСЯГАЄМО!
• Бути чесними та принциповими, гуманними та справедливими, такими, якими нас навчали бути у школі –

ПРИСЯГАЄМО!

• Йти до поставленої мети чесним шляхом, досягати всього у житті тільки своєю працею –

ПРИСЯГАЄМО!

• Не зупинятися на досягнених успіхах! Не варто зупинятися на одній перемозі, потрібно перемагати щодня!

ПРИСЯГАЄМО!

• Шанувати батьків, дослухатися до їхніх порад, радувати їх добрими вчинками, успіхами!

ПРИСЯГАЄМО!

• Високо нести знамено рідного навчального закладу, берегти його честь!

ПРИСЯГАЄМО!

Дякуємо! Просимо сідати!

Ведуча: Нехай спогади про рідну школу світять навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоби не спотикнутися.

Ведучий: Не забуваймо, що навчилися ми для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуймо імені свого роду, честі своєї школи, котра дала путівку в життя! Щасливої дороги!