Сценарій випускного вечора "Космічна подорож"

ВИПУСКНИЙ – 2017 р.

Біля  клуба. Музика. Випускники підходять.

Вірш

Гарно вечір землю прикрашає,

Зірками обсипає небосхил.

Найкращі квіти до землі схиляє-

Ми зустрічаємо випускників!

А навкруги в вечірній позолоті

Співає тиша ніжно колискову

І закружляє вмить в круговороті

Прекрасна юність в ніжнім вальсі знову!!!

 

Вальс випускників.

 

МУЗИКА

 

Вед. Шановні пасажири! Рейс 20-17 Космолайнера «Мрія» присвячується випускникам Семенівської середньої школи 2017 р. Сьогодні ми з вами здійснимо космічний круїз, довжина якого становить 11 зіркових років шкільного життя.

Просимо вас уточнити свої місця в  салоні нашого (звук об’яви) космолайнера.

(Звучать фанфари)

Вед.. Шановні гості!

. Шановні вчителі

  Шановні батьки!

Ми раді вітати вас на борту космолайнера “Мрія”.

Тривалість польоту складе 11 зоряних років. Температура за бортом 25-27 градусів вище нуля.

Просимо вас послабити ремені безпеки і сісти зручніше.

Під час польоту забороняється:

– нудьгувати;

– виходити з космолайнера до його приземлення о 5.00 ранку за космічним часом;

– відмовлятися від можливості кружляти, стрибати, танцювати;

– говорити оточуючим що-небудь, крім приємностей, компліментів і похвал.

Під час польоту дозволяється:

– вітати один одного з успішним закінченням школи;

– брати активну участь в космічних тренінгах, задіюючи при цьому всі м’язи обличчя і тіла;

– дарувати подарунки всім пасажирам космолайнера “Мрія”;

– поширювати вірус гарного настрою на оточуючих;

– освідчуватися в коханні до школи, педагогів, батьків і один одному.

 А зараз на наш борт піднімуться ті, заради кого сьогодні зібралися всі у залі.

Одинадцять років вони спалахували яскравими іскорками на уроках. 

Блищали на олімпіадах.

 Виблискували на шкільних святах.

Тепер вони будуть блищати у великому житті. У кожної зірки своє ім’я. Кожна зірочка унікальна і неповторна.

Кажуть, коли бачиш падаючу зірку, потрібно загадати бажання. Сьогодні ми надаємо вам унікальну можливість загадати бажання 10 разів, тому що саме стільки випускників нам випала честь представити.

(Вихід випускників)

 

 Увага! На борт піднімається

 

Мельник Віктор- саме той хлопчина –
Сохла за ним не одна дівчина…
В техніці він супер-ас!
І дівчата кажуть: «Клас!»

 

Мартиненко Олександра

Отримає гарну освіту,
Найвищу спеціально,
За генерала заміж вийде
І буде все нормально!

Васильченко Софія

Як літній день, як сонечко ясне.

Й характер золотий у цього дива!

І серце має також золоте.

Розумна, ніжна, а ще вона кмітлива!

Овчаренко Анастасія

Розумна, врівноважена, спокійна.

Як жити далі добре знає.

Співає гарно, ерудиція відмінна,

Для успіху в житті всі риси має!

Золотілов Едуард

У нього очі сині, як волошки в житі.

Мамі росте на радість такий син.

Не сидітиме він в хаті –

Генералом мріє стати!

 

В школі свято – він іде,
Знають всі: не підведе!
Дружить з гумором, живий  –
Футболіст і хлопець «свій»!

Семчук Ольга

Турагентом  стане Оля,
Тим, що бомбова зарплата!
Буде їздити по світу
Там, де взимку, навіть, літо!

А як складеться добре все,

Може, й нас всіх відвезе!

Кирунець Валентин

Він спокійний і кмітливий,
І сьогодні теж щасливий!

Характер має мужній, стан спортивний –

Дівчата таких люблять у житті.

Піде вчитись в ВНЗ –
Починається лиш все!

Білан Діана

Заряд енергії і серце з перцем,

Але, як друг, вона надійна!
Бува й «коник» викидає…
Та дуже гарні очі має!

За гороскопом – овен, й в усьому вона лідер,

В житті далеко, дійсно, піде!

Сикула Вадим

Ніде правдоньки ховати:
Неговіркий , спокійний, але сильний.

І руки в нього, дійсно, золоті.

Тож при бажанні -

Досягне, що захоче, він в житті!

(звук об’яви) Увага! Звучить Гімн України

 

(гімн України)

 

Шановні присутні! А зараз привітайте наших VIP – пасажирів, це:

• ГоловаСеменівської сільської ради – Карпюк Ігор Сергійович;
• Директор Семенівської школи Коцар Світлана Миколаївна
• Представник відділу освіти, молоді та спорту Криничанської РДА  ________________________
• ________________________________________________________________

Вед.. .

Все стало так, як ви того хотіли

І ось настав він – той бажаний час.

Вбрання випускника ви всі наділи

Слова вітання й музика для вас.

 

Пісня ВИПУСКНИКІВ

 

Шановні пасажири! Наш космолайнер тримає курс на сузір’я «Ностальжі». Прохання налаштуватися на хвилю спогадів.

 

  Сьогоднішній вечір - завершальний акорд неповторної шкільної симфонії, яка виконувалася протягом 3 000 тисяч днів тоненькими дитячими і змужнілими юнацькими голосами. Супроводжувалася мелодією дзвінка 20 000 разів.

       У багатьох народів існує повір'я, що з народженням людини на небі запалюється нова зірка, мабуть тому життя людей так схожа на життя зірок: одні тьмяно мерехтять, інші рівно  горять, треті яскраво вирізняються в небосхилі. Головне, не загубитися в цьому небесному космічному  просторі. Та хто відкриє нашим зіркам космічні ворота, хто дасть білет у відкритий Всесвіт? 

ІІ частина

Циганка (з чемоданом): Я знаю!!!! Стійте!.. Почекайте!.. Мене забули…

Вед.: Шановна ви хто?   куди? Де  ваш квиток? Зачекайте…

Циганка: Хто я? Хто я!  Да я тётя Роза! Та вони всі там без мене помруть, хто їм майбутнє підкаже, хто правильний шлях покаже? А квитки мої колега несе.

 

Вед: Колега? Який ще колега?

 

Циганка: Та он біжить, старається, йому теж з нами треба.

(у бік ) – коли ще така лафа випаде – себе, свій бізнес  прорекламувать!

Звіздар: (біжіть повільно тримаючись за серце і кричить): Стійте, зачекайте, я, я, там потрібен, мені зірки сказали, Місяць в сузір’ї Ореона, ви навіть не розумієте що це значить, (добігає до Циганки, видихає)

Циганка Що?!!

Звіздар Я і сам не дуже розумію…

Вед:   Але де ваші квитки?

Звіздар: Так у неї!

Циганка: Ні, у тебе!

Звіздар: (починає витрушувати все з кишені) Ой, я їх загубив…

Циганка: Я так і знала! Звіздонута твоя голова.

Звіздар: А що тепер робити?

Циганка:  А хто тут Головний? (звертається до ведуч.)

Вед: Директор школи!

Циганка: (дивиться на гостей з ніг до голови) І хто із них директор?

Вед: Ген директор аеропорту «Семенівська школа» Світлана Миколаївна.

Циганка: Це он та видна женщина? (звертається до Звіздаря) Щас все владнаю (йде до директора)

Циганка: Ой, красуне, ой позолоти ручку я тобі всю правду розкажу, а якщо другу позолотиш я тобі ще й про твоїх колег таку правду розкажу. Ах які очі, ах які брови, й носом Бог не обділив, а зріст, постава?! – королева.

Світлана Миколаївна: Шановна, я б могла надати вам дозвіл на цей літак, але яка з вас нам користь, що ви можете запропонувати нам, які ваші послуги?

Циганка:   Так ми ж майбутнє знаємо, розкажемо всім, хто побажає, я по долоні, Астроном по зірках, ми ж вам путь в кінці тунелю вкажемо.

Світлана Миколаївна: Дозволю, якщо про наших випускників цікаве щось розкажете.

Циганка: Так це я швидко, ось дивіться, (підбігає до ведуч., бере за руку) бачу, бачу ти зараз повинна сказать – А зараз слово надається випускникам 2017 року. І на сцену вийдуть  …, (до астронома) – Ану скажи щось!

Звіздар: (йде до випускників, дивиться то до неба то до землі, круте маятником) Дівчата …..Загадкові, красиві, екстравагантні, я б сказав, розумні, в міру серйозні. Улюблений шкільний предмет- велике дзеркало біля роздягалок. Люблять вирішувати важкі задачі, головна з  яких – в чому завтра йти до школи? Також із задоволенням виконують вправи із  стрільби  і стріляють цукерки, шоколадки. А також не милосердно стріляють очима направо і наліво. Своїх жертв добивають холодною зброєю – пухнастими нафарбованими віями, які вміють вчасно і дуже красиво опускати, високими підборами та гострими язичками, якими володіють досконало.

Циганка.Тепер поговоримо про хлопців.

Хлопці гарні, високі, спортивної статури, елегантні, надійні, із дотепним почуттям гумору. Улюблений предмет – шкільна перерва. Люблять вирішувати складні задачі: яку придумати причину, щоб завтра не піти до школи? Також із задоволенням люблять смикати дівчат за коси, ховати від них портфелі, обкидати їх сніжками.

Ну, як _ правду сказали?

С.М. Авжеж

Циганка. (підбігає до ведуч., бере за руку) бачу, бачу ти зараз повинна сказать – А зараз слово надається випускникам 2017 року. І на сцену вийдуть  …,

Звіздар Бачу ім’я Анастасія і Діана.

Вед:   Так все вірно, запрошуємо до слова наших випускників.

Світлана Миколаївна: Ну що ж, йдіть і допомагайте випускникам.

(циганка і Звіздар йдуть на сцену із зірками)

Випускник 1:  А час летить від вечора до рання –

                        В минуле вже немає вороття.

                       Літак наш мчить з республіки «Навчання»

                       В республіку «Дорослого життя».

Випускник       Запам’ятаймо, друзі, кожну мить!

                         Іще ми поруч, класом, усі разом,

                  Попереду – важкий далекий путь.

                  І є можливість поглядом і словом

                  Нам вибачитись за що-небудь.

Випускник       А пам’ятаєте, як все починалось?

Випускник       -Як ви гадаєте, що відрізняє першокласника від усіх школярів?
Випускник        -Звісна річ: маленький зріст і великий портфель.

Випускник -  Один учень і родичів куча.
Випускник - Радісна посмішка і беззубий рот. 
Випускник - Зуби сиплються дощем, значить, в школу ми ідем!

Голос із-за куліс

Вед. А починалося все так

               Сценка „Першокласники ”

На сцену під музику «Учат в школе» входить дівчинка, сідає на стільчик, заходить хлопчик.

Дівчинка

Гей, чуєш, як тебе звуть?

Хлопчик

Вітя

Дівчинка

А ти з ким сидиш?

Хлопчик

Не знаю.

Дівчинка

Будеш сидіти біля мене. (хлопчик сідає)

Хлопчик

А тьотя не лаятиме?

Дівчинка

Не тьотя, а вчителка.

Хлопчик

Як же вона нас буде вчить, якщо сама нічого не знає?

Дівчинка

Думаєш?

 Хлопчик

Ти що сама не бачиш? Вона ж весь час у дітей все питає.

Дівчинка

А мене Саша звуть, запам’ятаєш?

 Хлопчик

Звичайно запам’ятаю, так мою кішку звуть.

Дівчинка  

Сам ти кішка

Хлопчик

Кішка – то тьотя, а я –дядя. не дражнися, а то вчительці розкажу.

Дівчинка  

То ти ще й ябеда! Ми таким в садочку носи квасили. (замахується)Добре, не плач, я тобі цукерку дам.

Хлопчик

Не хочу!

Дівчинка  

Ну, давай миритися!

Хлопчик

Давай...цукерку!

 

Лунає дзвоник.

Хлопчик  - О, здається уроки закінчилися!

Дівчинка  - От і добре! А завтра треба приходити?

Хлопчик (розстроєний)  - І завтра, і післязавтра, і ще 11 років.

Дівчинка – Да-а-а-а, попали ми.

 Діти беруться за руки, йдуть зі сцени.

Випускник. – А потім…

 

Пісня «Учат в школе» перероблена.

 

Випускник       До зірки шлях далекий і тяжкий.
                         Та все ж по ньому варто прямувати.
                          Лиш власний хліб – солодкий і смачний,
                          Хоча його й нелегко здобувати.

Вед. А щоб на шляху не червоніти,

І мати для польоту документ,

Ми просим атестати всім вручити –

Найголовніший проїзний білет.

 

    Для   вручення атестатів, на сцену піднімається екіпаж борту : директор  школи Коцар С.М. та її незамінний заступник   з навчальної роботи Бердак В.В

( батьки, гості вітають випускників).

Випускник 3:  Шановна Світлана Миколаївна! Даруємо Вам на згадку про наш випуск яскраву зірку із сузір’я «Любов».

 

Випускник 2: Шановна Валентина Василівна! Із самого сузір’я «Добро» даруємо Вам зірку.

Вед. Сьогодні отримали ви атестати,
         Із рідної школи пора відлітати,
         Зірки і планети свої відкривайте,
         І власну космічну орбіту шукайте.

Випускники. Діалог після вручення атестатів

-Що ти там гладиш?

-Я не гладжу.

-А що ти мацаєш? Адже кишеня – не морозиво.

-При чому тут морозиво? Я перевіряю, чи атестат не загубився.

 

-Боїшся, що без нього немає Майбутнього?

 

-Та воно то є, але все-таки з атестатом впевненіше себе почуваю.

 

-Вважай, що , отримавши атестат , ти ще на одну сходинку зійшов.

 

-Зійти то зійшов, але іноді і рачки доводилося лізти. І взагалі не хочу я летіти

це доросле життя! Тут же за нас батьки, вчителі вирішували, підказували, а тепер що?

_ Що?

_ Самим приймати рішення треба! Як учудиш щось, назад не відліпиш.

- Дійсно, ви тільки уявіть – знову навчання, інститут!

- А там ще Жінка!

- Робота!

- Діти!

- Послухайте! Атестати ми отримали, здається. Можна вирушати в дорогу. Та й літак чекає.

-Почекай! У нас іще є час! Та й не можна нам просто так зникнути і все.

-Чому?

-Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері… і лишити що-небудь на пам’ять.

- А ще помститися учителям за їхнє 11-річне знущання над нами!

-Легко сказати. А як?

Циганка . А я казала, що у пригоді стану. Якщо чесно, я теж з учителями не дуже…  Ми можемо вам це влаштувати. Мій помічник трішки чародій.

Звіздар. Я не чарівник, я тільки учусь. Та вже дещо умію. Але ви повинні запросити своїх учителів на сцену.

Випускник  -Шановні вчителі, не розслабляйтеся і посміхайтеся! Запрошуємо вас сюди до нас!

(учителі піднімаються на сцену) Раптом гасне світло, блимає, звучить страшна музика).

Випускники йдуть за куліси, а вчителі стоять розгублені.

Виходить учень (Валік) дзвенить дзінок.

                                        УРОК З УЧИТЕЛЯМИ

Дзвенить дзвінок. Вчителі розсаджуються, як учні. Входить учень, який представляє себе вчителем.
Учень. Доброго дня! Відразу до справи. Хто готовий відповідати?
Учитель фізкультури (тягне руку). Можна?! Можна?! Ну-у…

Учень (здивовано). Фізрук? Вивчили домашнє?
Учитель фізкультури. Ні, я хочу вийти.
Учень. Сидіти! Надумали – вийти! Ще чого! Тільки урок розпочався – і вже вийти! Дітей не можна на уроці випускати з кабінету! Так хто відповідатиме? Н-да, як завжди добровольців немає. Нулі! Тоді нам відповість, нам відпов-і-ість (дивиться в журнал)... Учитель географії.
Учитель географії. Тільки що, так відразу я! А чого я?
Учень. Ну, Миклуха-Маклай, розповідайте нам, куди впадає Чорне море? Не підказувати! Хто підказував? Не знаєте? Соромно, Оксано Леонідівно! Знову двійка! Ні! Це забагато! Одиниця! Третя поспіль! Дуже погано. Ай-яй! Та вам із глобусом України й спати треба, щоб хоч трішки вивчили географію.

Учень. А ви, Ольго Яківно, чим це під партою займаєтеся? Що це ви одно сладаєте, клеїте, ліпите?

Учитель праці. Та це ж поробки, квілінг, модулі….

Учень. Уже дівати не має куди ваші модулі й поробки. Весь клас завалили, їдальню, вже, прости Господи, і до церкви дісталися. Це ж треба от-т-такенне яйце вигадали. Чи  вдома роботи немає? Як оце чоловік терпить?

Учитель праці. Та це ж творчість, культура!

Учень. Куль-ту-ра(перекривляє). Кому треба ця культура?

Учитель інформатики. Я з вами не згодна! Народні ремесла, прикладна творчість – завжди актуальні!
Учень. Зараз Інтернет – культура!

Учитель інформатики. Говорите Інтернет. Щось я вас на уроках інформатики рідко бачила.

Учень. Ви ще дуже молода, дорогенька, мало попрацювали, а вже багато хочете!  (до глядачів) Розпустилися вкрай, з учителем перемовляються!

Учитель фізкультури (тягне руку). Ну, пустіть… Я хочу вийти! Н-н дуже-е-е...
Учень. Навіщо?
Учитель фізкультури. А я на вушко. (Шепоче)
Учень. А перерви вам було мало, га? Знову ухилятися від уроків? Знаю я вашу породу. Чи може вуха пухнуть, га? Перекур? Та я вас наскрізь бачу! А табличка множення, га? А 7 на 8, га? Мовчимо? Не вийде, Олександре Івановичу! Математика - цариця полів.
Учитель математики. Не полів, а наук… Смію замітити….
Учень. А вас ніхто не питав! Ясно? Мені краще знати! Відповідайте, Любов Василівна, чому дорівнює сума квадратних катетів?
Учитель математики. Яких- яких катетів?
Учень. Не знаєте? Може, ви й про квадратну гіпотенузу нічого не чули? Два, Любов Василівно, два! Несіть щоденника! От вдома за вас порадіють – не соромно?! А ви, Юліє Миколаївно, чому сяєте, з хімією у вас все в порядку? Не повірю! Відповідайте, при якій температурі кипить прямий кут? Що, повний нуль? Абзац? Не знаєте? Ваша вчорашня виплакана трійка наказала довго жити! А контрольну ви здерли з Інтернету, так і поясните батькам, що влаштувалися тут у школі ксероксом! І з лугами у вас теж… Не краще. Засохла травка на лугах… Зовсім погано. Тупо один бал, Менделєєв ви наш. На другий рік! Хай батьки порадіють, яку ледацюгу виростили на мою голову.
Учень. А це що за сторонні звуки? Учителі літератури! Хто би подумав! Сидять і базікають. Ха!.. А ось Тетяна Федосіївна  хай розповість… нам розповість, в якому році Шевченко написав свою «Лісову пісню».
Учитель літератури. Шевченко написав?  Я таке не знаю. Я вчила, що...
Учень. А-а-а-а!.. Вчила вона! Я знаю, як вона вчила! Через пень-колоду! Переучила!.. Книжки в сумці, а хлопці в думці! Називається, приїхали! Добре, хоч про Шеву чула. Великий футболіст! (піднімеє вгору вказівний палець) Хоч за це «три» втулю. Слабеньке…

Ну, а ви, що Олено Григорівно, доскакалися, так сказати, догралися телефончиком – чудово. Я, значить , помню чудное мгновенье – передо мной сидите вы . Може, Хакі мені складете?

Учитель літератури. Не хакі, а Хоку.

Учень. Ага, розумні, значить, начитані, права свої знаєте, а головного й не вивчили за стільки років!

Учитель літератури. Чого? Я все вчила!

Учень. Пункт перший – командир завжди правий! Якщо, не дай Бог, не правий – читай пункт перший.

Учитель літератури. Ми ж не в армії…

Учень. А ви перемовляйтеся зі мною довше, то я вам організую веселе життя. Туди зараз і дівчат набирають.

Учитель історії. О, здрастє – приїхали, Світлано Анатоліївно! Що ховаєтеся за спинами? Нарешті надумали на урок до мене прийти, а підручник де, зошит? Забули? А голову вдома не забули? Гуляти, чаї сюди пити приходите? Обнагліли до краю,
Заступник з виховної роботи гортає журнал мод.
(вихоплює журнал). Люди добрі! «Бурду» гортає! Встати, Тетяно Олександрівно! Вирядилась, як на дискотеку. І губи нафарбувала, і нігті! Скромнішою треба бути! Тут вам не гульки! Не гульки, я сказав!.. Щоденник! І вмиватися - Бігом! Разом з нігтями!
Завуч. Я забула...
Учень. А голову ви вдома не забули?! Пам'ять у неї -  Дівоча! У мене є дієвий спосіб – телефончик. Що? Знайома річ? Скільки ви ним нашим батькам і нам нервів попсували ? Зараз моя черга! Наре-е-ешті, довго ж я чекав цієї миті. Телефоную батькові! Хай виховує батьківським вихованням!

Завуч. Ой, не треба! Сьогодні ж субота! Мене ж у бар не пустять! Це останній раз, чесно!

Учень. Говоріть, говоріть. Як приємно слухати – бальзам на душу. (робить вигляд, що розмовляє по телефону)

 – Доброго дня! Кінець кінцем візьміться за виховання своєї доньки, розпустили ви її. За уроки зовсім не думає, а ЗНО на носі! Добре, добре. Поговоріть. Строгіше і за народні методи не забувайте, щоб сідала й згадувала. До побачення, дякую за розуміння. (Посміхається) Ну от і до гралися…(тре руки).

Учень. А хто це у нас за спинами ховається? Любов Андріївна! Що ви тут робите?

Любов Андріївна. Та я до подружок прийшла. Погратися.

Учень. Марш на своє крило, от малеча -  звикли бігати по всій школі. Урок іде, а їй – гратися, ніякої дисципліни!

Англічанин і учитель ДПЮ. М-можна увійти?
Учень. Явилися - не запилилися, урок вже 10 хвилин іде, Євгене Валентиновичу! Де це ви пропадали? Знову каву пили в препараторській? Зовсім страх втратили! Я на вас Валентину Василівну направлю – вона швидко ваш притончик закриє! Влаштували собі тепле містечко! Швиденько до дошки. Відповідати.
(Англічанин  говорить по-англійськи).
Учень. Досить! Два, Євгене Валентиновичу.
Англічанин.. Чому? Я все вивчив.
Учень. А я, наприклад, не розумію, що ви там белькочете. Нахваталися словечок по заграницях. Куди тільки батьки дивляться.

Англічанин. То, може, підучили б англійську, я можу додатково після уроків з вами позайматися.

Учень. Що?!! Не треба мені вказувати. Я знаю, те що знаю. Досить голову за 11 років забили своїми правилами, формулами – іноді у понеділок зранку не можу згадати, як мене звати. Додатково займатися – ти ба, що вигадав!

 А ви що там стовпом стоїте, Ігоре Сергійовичу? Запізнилися ще й смішно вам? Мабуть, палили на порозі школи, ще й інших втягували?(показує на англічанина) – Соромно! Хоч би за вугол десь зайшли.

М-да…дисципліна на нулю. От скажіть,  за скільки секунд розбирається автомат ТУ – 134? ГА? Не знаєте?

Учитель ДПЮ. Це ж танк! (сміється)

Учень. Ах смішно вам! Це ви в танку сидіти будете, як так відповідатимете.

 

        Ні, любі мої, так справа не піде. Кінець року на носі. А ви, лобуряки, неуки, двійок нахапали! Одиниць! Так ви ніколи зі школи не підете! Завтра батьківські збори! Я вас усіх в армію відправлю, туди ЗНО здавати не треба! Як кажуть : чим більше в армії дубів, тим краща наша оборона! Геть з очей моїх. (Учителі йдуть зі сцени)

 Учень. Ху-ух! Аж Спітнів! Ну й учні пішли – збалакати з ними не можна! Сидять тут мені умнічають, розумники  знайшлися! Дурнем неосвіченим мене перед усім селом  виставили(показує на глядачів). Нелегко, скажу я вам в учительській шкурі побувати. Тепер розумію як воно – навчати інших. Е – ех, учителем точно не буду! (махає рукою, йде зі сцени).

Виходять учні. :

Випускник         Рідні наші, любі вчителі,
                               вибачте нас за пустощі великі і малі,
                               За непослух чи не вивчений урок,
                               За кожен необдуманий наш крок.

 

 Випускник: За ласку вашу, чуйність і турботу,

                         За те, що підняли нас на крилі

                         За повсякденну кропітку роботу

                         Спасибі, дорогі учителі!

Випускник Порадившись у тісному колі, ми вирішили дати педагогічному колективу Семенівської середньої загальноосвітньої школи декілька порад.

Учень розгортає папірус і зачитує наказ.

 

                                                             Наказ
І. Директору школи
Укласти угоду з учнями з усіх хвилюючих їх питань. І дозволити їм іноді бігати по клумбах в цілях вивчення та скоротити останні уроки, щоб школярів не мучило відчуття голоду.
ІІ. Завучу школи
п.1. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків малювання, фізкультури, інформатики, відповідно зменшити кількість уроків математики, фізики та іноземної мови.
П.2. Ввести уроки перукарства та косметології, щоб уникнути підпільного створення зачісок та оригінального макіяжу в стінах школи.
ІІІ. Організатору школи
З метою плідного проведення дозвілля учнів організувати факультатив азартних ігор.
ІV. Класним керівникам.
Пам’ятайте: не шукайте зустрічі з учнем. Коли ви йому будете потрібні, він сам Вас знайде.
V. Всьому педагогічному колективу.
П.1. Під час контрольної  чи екзамену не дивіться пильно на учня. Він може подумати, що ви підозрюєте його у списуванні і образиться.
П.2. Не запитуйте, який екзамен він прийшов здавати, він же не питає, який екзамен ви прийшли приймати. У тому, що діти брешуть, винні вчителі - вони задають багато  запитань, а голова ж не гумова, щоб знати всі відповіді.
П.3. Будьте тактовні: якщо учень не зрозумів запитання, не може дати відповіді, обережно переведіть розмову на іншу тему, більш цікаву і знайому, не травмуючи психіку дитини.
п.4. Поспівчувайте. Заради оцінок у табелі учень іде на все, навіть на уроки!:
 

Випускник        Одинадцять зіркових років промайнуло,

                          Злетіли мрії до небес.

                           Ми хочемо слова подяки вам сказати

                           За дні наповнені чудес.

Пісня учителям

Випускник 2:    Дитинство в школі квіти дарувало.

                         А юність нам дає свої плоди.

                         Дорогі учителі! Ми хочемо зірки на згадку вам подарувати,

                          Щоб сяяли вони у вас в душі.

(учні дарують сувеніри та квіти)

 

Ведучий1:

    Шановні випускники, сьогодні, збираючись у дорогу дорослого життя, візьміть із собою напутнє слово ваших батьків.  На сцену запрошуються батьки випускників.

 На сцену  піднімаються батьки. Вони урочисто вносять шкіряний ремінь, прикрашений бантиком.

Батько. Наші дорогі, улюблені діти! Не хвилюйтеся: сьогодні ніяких санкцій не буде. Просто ми хочемо вручити вам цей предмет як символ отриманої нині свободи! Але нехай він нагадує вам про  необхідність критично оцінювати всі свої вчинки.

Вед. підносить  ножиці. Батьки розрізають ремінь на 10 кусочків і вручають їх випускникам напам’ять.

Виступ батьків. Щойно батьківський комітет класу провів засідання , і вважаю, що всі присутні повинні послухати думку батьків.

     Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо у 2017-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 2006 році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а ви знаєте, шановні вчителі, що  їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту?!!

   Але так чи інакше, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося , що отриманими в школі знаннями, наші діти скористаються в повній мірі незабаром  віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …

   За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2017-го року.

Танок батьків