Сценарій народознавчого свята "Андріївські вечорниці"
Андріївські вечорниці
Дата проведення: 13.12.18.
Час проведення: 16.00.
Місце проведення: актовий зал
Мета: ознайомити дітей з традиційним проведенням Андріївських вечорниць та обрядами пов’язаними з ними; розвивати пізнавальні здібності, інтерес до історичної та духовної спадщини українського народу, викликати моральні почуття, які відбивають ставлення та відношення людей одне до одного і до суспільства; естетичні почуття, які відображають відношення людей до оточуючого світу, крізь таку категорію, як прекрасне, комічне. Виховувати любов до рідної мови, національних традицій, народної творчості, до краси і гармонії навколишнього світу.
Обладнання: святково прибрана українська світлиця, предмети побуту: посуд, рушники, рогач, домоткані доріжки, українські національні костюми, страви.
Перебіг заходу
Презентація «7 чудес світу»
Ведучий. Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти найкраща, але найбільше твоє багатство — народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
3 давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.
Що знають про це свято наші вихованці дізнавалася учнівська рада. Увага на екран.
Відео-інтервю.
Дійсно, це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті мученицької смерті одного iз дванадцяти апостол1в Христових — Андрія Первозванного.
День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.
Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, a українська пісня переповнила почуттям гідності, величності, бо ми всі українського роду.
Тож, українські вечорниці
Починаємо в цей час!
Хай веселий сміх іскриться
В серці кожного із нас!
Забігає юрба хлопців. (музика «вихід»)
Бодрєцов Ой, аби не взяв ноги під руки, то був би не втік.
Денис Еге ж, а я свої аби не взяв на плечі, то собака була б полатала штани.
Максим Уманець Що це ви, хлопці, захекалися, наче за вами сто вовків гналося?
Бодрєцов Та ми ось із Юрком розібрали тин у Романа Палія. Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.
Марюхна А він почув, ну і спустив свого Бровка.
Сміються.
Помазан Влад А ми зі Степаном ворота Івана Пісного кинули в ставок.
Єпрінцев А я бачив, як хлопці викотили комусь на хату воза і регочуть, аж за поли беруться.
Денис Іду, дивлюся, дівчата збираються на вечорниці. Думаю, зайду. А вони не пустили.
Уманець. Та ти що?
Денис Що? Що? Дивлюся — дерево близько біля хати. Взяв сніпок, виліз на дах і вкинув у димар, двері підпер дровинякою — і ось я перед вами.
Марюхна Тепер нехай попробують розтопити.
Сміються.
Помазан Побешкетували добряче — треба й честь знати.
Єпрінцев А тепер куди гайнемо?
Уманець. Як куди? До колодязя. Дівчата ж по воду будуть приходити, то посмішимо їх, полякаємо.
Марюхна Гайда! Та не запізнюйтеся ж на вечорниці, калиту будемо кусати...
Виходять. (музика «вихід»)
Лунає музика «Ой, гарна я, гарна». Відкриваються куліси. Українська світлиця. Святково прибрано лавки, стіл, піч, макітри. На стінах вишиті рушники, доріжки, серветки. На столі на вишитому рушнику — запашний хліб, сіль).
На сцені Маруся, прихорошується перед зеркалом, наспівує пісню
Пісня «Ой гарна я, гарна»
Маруся. Матусенько, де ви там!
Нікого не має. Мабуть побігла свою куму Наталку кликати на вечорниці.
(звертається до залу)
Доброго вам вечора, люди добрі.
Ой, як багато вас тут зібралося! Ви напевно всі хочете побувати на наших вечорницях. Правда?
(виходить господиня).
Катерина. О, а хто це тут без мене хазяйнує? Це ти Марусе? Що це ти тут розповідаєш, балакаєш без зупину. Це вже чиста правда, що в твоєму язику кісток нема!
Маруся. Мамусенько, так, це я розповідаю всім про наші вечорниці. Ой, так хочеться вже швидше їх розпочати і вареників наших покуштувати!
Катерина. А в кого це ви, Марусе, хочете проводити вечорниці?
Маруся. Як в кого? Так у нас же, мамусенько. Ми ж з вами домовились.
Катерина. Ніхто зі мною не домовлявся і нічого я не знаю. Знайшли місце де проводити.
Маруся. Мамусенько, та що ви таке говорите. Он подивіться скільки людей зібралося у нас. Що ми їм скажемо. Скажіть що дозволите в нашій хаті вечорниці проводити?
Що люди скажуть, що в цілому селі не знайшлося хати на вечорниці? Раз так, тоді я піду!
(іде до дверей).
Катерина. Ой, Марусе, постривай! Та я ж пожартувала, коли так то я дозволяю.
Маруся. Що ж ви нам всім голову морочите! Я біжу покличу дівчат та хлопців. (заставка «Вечорниці»)
(вибігає з хати)
Катерина. (застиляє стіл, запалює свічку, сідає за столом!)
Ось так завжди. Така вже хитра в мене Маруся, вміє завжди викрутитись! Та ж у мене пішла. Точнісінько, як я була колись молодою. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... (Співає)
Пісня «Вкінці греблі» (І куплет)
Непомітно заходять жінки, підхоплюють пісню...
Катерина: Ой, кумоньки, налякали ж ви мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.
Жінка 1: Не треба, Катре, не край нашого серця (Співають разом).
Жінка 2. О, та ти так гарно прибрала в хаті. Йой, кумонько навіть не здається мені, що я на вечорницях.
Катерина Ну, слава Богу, всі осінні роботи поробили . Можна трохи й перепочити, скоро Андрія – як говорять люди у селі – Андріїв місяць. Цей місяць дуже веселий для хлопців і дівчат.
В хаті є роботи: фасолі лущити, відібрати на насіння, пір’я до пуття довести. А віттак будемо прясти, плести, вишивати.
У двері хтось стукає. Співаючи, заходять дівчата в українському вбранні.
Дівчата: Добривечір у вашій хаті!
Жінка 1: І вам вечір добрий
Катерина. Слава навіки. Заходьте, дівчата, сідайте. Зараз вареників на всіх наліпимо. Може, ще гості будуть. (Порається).
Даша може, й хлопці? І Іван, га? (До іншої дівчини).
Іра Може! А може, й Роман?
Даша Може!
Катя А може, й Панько? (Сміються).
Маруся Панько — то Панько. Чи не так, дівчата?
Всі. Угу.
Катеринна Та ну вас. Що ви ще розумієте. Заходьте, сідайте, будь ласка, у нашій хаті на нашій лаві, та пісні гарної заспівайте.
Дівчата сідають, співають
Пісня «Цвіте терен»
Катерина А ви впору дівчата. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати, бо вже пора вечорниці всім нам починати! Ось, наліпіть вареничків.
Жінка 2 Ами калиту зготуємо
Жінка 1 Ось вам, тісто, наліпіть біленьких, смачненьких.
Дівчата ліплять вареники
Іра: Я у свій вареник пір'я покладу.
Маруся: А я зроблю з ватою і з мукою.
Даша: А коли отой вареник та твоєму Петру дістався?
Катя: Нічого! Якщо любить - вибачить. Та й який це Андрій без сміху і жарту?
Жінка 2 Послухайте, кумасю, дівчата наші при ділі, а от гості засумували.
Катерина Авжеж, а давайте разом із гостями пісню заспіваємо.
Жінка 1 А давайте!
Зал виконує пісню»Ой на горі два дубки» (Караоке)
Катерина: Дівчатонька - голубоньки, а чи готові вже варенички? Бо я вже й Калиту спекла (виймає з печі, чіпляє на «бальку». Дивіться, яка рум'яна та апетитна! А ви, я бачу, ще не впоралась. Хлопці он уже біля порогу.
Даша:Нічого, почекають. А ми, поки їх нема, давайте поворожимо.
Всі: Давайте, давайте ворожити!
Катя: Ох, дівчата, якби то знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути.
Жінка 1А чом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один із апостолів Ісуса Христа — Андрій Первозванний. Давайте, перший раз, всі попросимо Андрія,
Повторюйте за мною:.
Дівчата повторюють за жінкою.
Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь.
Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.
Катерина Щоб дізнатися, хто буде ваш сужений,
потрібно спекти такий корж:
9ложок – солі,
9ложок – муки,
9ложок – води.
Перед тим, як пекти корж не можна цілий день сідати і їсти.
Половину з’їсти, половину покласти під подушку і спати на нім. Ви будете хотіти вночі дуже пити води, котрий принесе вам у сні води - той і буде вашим суженим.
Маруся: Не дай Бог, аби мені приснивси Панько, я тої води пити не буду!
(Чути гавкіт собаки)
Іра. Ой, хто там?
Маруся. Мамо, я боюсь.
Катерина. Та не бійтеся, дівчата. Йде до дверей
Катя. Та це ж Панько! І дівчата з ним. (заходить 4 дівчини)
Дівчата. Добрий вечір! Слава Богу!
Панько. Помагай вам Бог!
Катерина. Слава навіки. Добрий вечір. Дякую! Як ви налякали нас
Панько. Справді? (Усі сміються). А я й не хотів, їй-Богу, не хотів!
Катерина. Гаразд. Ану, дівчата, проходьте, сідайте.
Дівчата. Дякуємо.
Панько. А я б пампушок з'їв би (заглядає в посуд).
Даша. Ой, дівчата, давайте вже ворожити.
Юля: А я боюсь, я ще ніколи не ворожила.
Рая: Нема чого боятися. Тітонько, а подайте мені копистку
( підходить до порогу стукає кописткою)
Туку, туку кописткою, де я буду невісткою? В якій стороні загавкає собака, туди і заміж мені йти.
За кулісами гавкіт собак . Ще дві дівчини ворожить ( Яна і Лєра)
Маруся: Дівчата, а, дівчата! Давайте поворожимо на взуття. Стаємо від стола до порога. Чия нога на порозі буде, та найперша заміж вийде, (гадають) Музика(весела)
Іра: Дівчата, а в кого є свічка?
Катя: У мене є.
Іра: Давай її сюди. Будемо на віск гадати.
Рая: А як це?
Іра: А зараз побачиш. Беремо миску з водою, запалюй свічку і на хиляй її, щоб віск капнув на воду, і так всі дівчата. Отож чий віск скоріше до берега пристане, та й заміж перша вийде
З жартами та сміхом дівчата гадають на віск. Музика
Катерина. А ти що там, Паньку, робиш?
Панько. Хочу й собі поворожити. Може, і я заміж вийду. (Ворожить на квітках «любить — не любить»).
Мати. Хлопці не ворожать, і що ти собі видумав.
Жінка 1: Дівчата, а не пора і пісню якусь заспівати?
Співають пісню "Ой не світи місяченьку"
Жінка 2: Чого це ви такої такої сумної завели? Якщо вже такі журливі пісні співати, то краще послухайте ще однієї гадалки. Марусе неси тарілки. Кладемо під тарілки: обручку, стакан, хліб, кнут,
Обручка – весілля;
Хліб – багач;
Кнут – буде чоловік бити;
Стакан – п’яниця
Дівчата гадають. Музика «Вихід хлопців». До хати заходять хлопці
Марюхна Максим: Добрий вечір цій хаті! З Калитою будьте здорові.
Катерина: Спасибі, спасибі, будьте і ви здорові. Прошу до господи.
(хлопці заходять, вітаються з дівчатами, з Господинею)
Іра: Просимо до світлиці на веселі наші вечорниці
Катя: Е, ні! А як з викупом бути? Викуп давайте, або ж затанцюйте, або ж заспівайте.
Єпрінцев Влад: Та почекайте з викупом. Ти, Оксано краще подивись, як твої очі зорями світяться. Мабуть нагадала на судженого?
Юля: А ти не дивись в небо, голова замакітриться.
Жінка 1 А дівчата правду кажуть: давайте но, хлопці заспівайте пісні, чи не вмієте?
Бодрєцов Артем: хто ми не вміємо! Хлопці!
Марюхна Максим: Ну що ж, хлопці, викуп так викуп.
Хлопці співають пісню «Їхав, їхав козак містом»
Бодрєцов Артем(до дівчат).
Хлопці на вулиці,
Дівчата в світлиці,
Позбиралися дівчата —
Роблять вечорниці.
Марюхна Максим Не в'яжуть, не шиють,
Не прядуть, не печуть,
А говорять небилиці.
Про Микиту із села,
Про Степана із млина.
Панько. Вигадують різні небилиці,
Як ростуть грушки на вербиці.
Юля. (Перешепіт). Що правда, то правда, бо підсліпувате не добачить, а глухувате не дочує.
Яна От і ростуть на вербі грушки.
Єпрінцев Влад. Так, так буває, що й корова літає. (Сміх).
Чути гавкіт собак. Підходить до вікна
Катерина. А ось іще гості до нас. Музика«Вихід хлопців».
Заходить батько з кумом.
Батько. О! Та в нас гості зібралися.
Кум. (Денис) Добрий вечір гостям і тобі, господине.
Батько. А ми з кумом на ярмарку були.
Кум. Та й купили яблуньку.
А та яблунька садова,
Не що інше, як дівчина молода,
Дівчинонька чепурненька біля хати стояла,
Свою долю виглядала.
Та й нам, козакам, поморгала.
Жінка 1. Ой, та за що ви її купили?
Кум. Кобилу продали, дівчину взяли. Ану, хлопці, хто жениться хоче?
Бодрєцов. Паньку, бери собі за жінку.
Панько. Зачекайте-но, хлопці, це моя буде, тільки моя.
(До мішка іде, гладить, «дівка» брикається. Хлопець лякається, відходить назад).
Дівка.(Помазан Влад) Ой ти, хлопче молодий, Забери мене з собою.
Жінка 2. Ой! Що ж ви купили? Чи не кота рудого мішку принесли?
Панько. Хай йому грець! (Хреститься). Я тієї нареченої не хочу.
Дівка. Ой не кидай мене, Паньку, моє серденько,
Нехай тебе поцілує моє серденько.
Музика«Вихід хлопців».
( Хлопці розв'язують, Панько хоче подивитися «дівка» вискакує до Панька, той тікає до господині ховається).
Панько. А ти, того, не брешеш? А чого так закриваєшся? В тебе, напевно, зуби болять?
«Дівка». Угу!
Панько. Ну то давай поцілуємося, чи що?
(Сміється, закриває очі. «Дівка» опускає руку і всі бачать, що це хлопець).
А цур тобі, пек (сміх).
Катерина. Ну й насмішили хлопці.
Анжела Та годі вам жартувати. Чи не пора б нам потанцювати?
Танець «Полька»
Жінка 1. Оце дівчата, дивлюсь я на вас тай згадую собі, коли я була також молодою, гарною, скільки я хлопців мала. Кожному вміла голову закрутити (дівчата сміються).
Жінка 2. Скажу я вам дівчата, ось таке, коли повиростаєте то виходьте заміж тільки за хлопців з свого села. Бо таких гарних хлопців як у нас ніде немає, правду вам кажу. На собі переконалась. І красиві, і роботящі, і погуляти вміють.
Жінка1. Правда, правда дівчата. Справжні козаки.
Анжела Та хто ж сумнівається!
Пісня «Ішов козак потайком
Катерина Прийшов час калиту піднести.
Яна і Катя розгортають і піднімають рушник
Катя У перше віконце і сходить сонце
Яна У друге віконце – в полудні сонце
Катя У третє віконце – в обіді сонце
Яна А в четверте віконце – зааходить сонце
Іра виносить на рушнику калиту, стає під рушник
Іра
Добрий день тобі, сонечко красне!
Ти святе, ти ясне, ти прекрасне.
Ти чисте, величне, прекрасне.
Освіти і нагрій святу землю.
Зроби її родючою та плодючою.
Дай сили людині, тварині й рослині.
Всі разом
Калита, калита, з чого ти вилита?
Іра
А я з жита сповита, а я сонцем налита.
Для красного цвіту, по білому світу.
Двоє хлопців чіпляють калиту.
Всі разом
У небо наша калита, у небо.
Катерина
Тепер можна і пограти в калиту. А для цього потрібно вибрати пана Калитинського.
Єпрінцев Дозвольте мені бути паном Калитинським! Де мій квач і мазниця?
Господиня подає.
Калитинський. Хто першим до Сонця-калити поїде?
Хлопці штовхають один одного.
Марюхна Максим. Ну, гаразд, у мене рука легка. Чи пан, чи пропав, або коржа вкушу, або...
Калитинський. Або квачем впишу.
Юля. Іване, чому коня не береш?
Подає кочергу.
Хлопець бере кочергу і примовляє:
Марюхна «Їду, їду калиту кусати».
Калитинський. А я буду сажею писати!
Максим А я вкушу!
Калитинський. А я впишу!
Музика «Кусання калити»
Хлопець намагається вкусити, а Калитинський маже квачем.
Калитинський. А хто ще калити хоче? Калита, калита солодка така! Хто вкусить калиту, тому всю зиму світити сонце буде, тому добро буде в хаті.
Всі хлопці (по черзі). І я калиту вкусити хочу.
По черзі кусають калиту. Господиня запрошує гостей із-залу вкусити калиту.
Господиня. Оскільки калита надкушена, мусимо її з’їсти. Тому, хто надкусив, доручається її зняти.
Хлопець дає дівчині, вона розламує і пригощає присутніх.
Жінка 1 . Будьте здорові з калитою, з пресвітлим празником Андрія! Ой лишенько, про вареники забули.
Жінка 2: Дівчата, хлопці, частуйтеся, та гостей пригощайте.
Юля Чим багаті, тим і раді. Усім, що маємо, вас пригощаємо.
Дівчата входять в зал, частують присутніх . Музика
Маруся
Любі гості, просимо сісти,
вареники будем їсти.
Вареники не погані,
вареники у сметані.
Ми їх з радістю ліпили,
сиром, маком начинили.
Ви смакуйте, добрі люди,
хай веселим свято буде.
Іра У щасливій Вашій хаті, щоб Ви всі були багаті!
Катя Щоб лежали на столі паляниці немалі!
Даша Щоб були у Вас ковбаси, молоко і сало, й м'ясо!
Юля І млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки!
Рая Щоб співали Ви пісні
На Андрія світлі дні!
Ведуча. От поволі затихають наші вечорниці.
Не забудьте, ви дороги, у наші світлиці.
Хай любов і щире слово душу вам зігріє.
Пам'ятайте вечорниці в ніч на Андрія.
Виходять всі учасники. Співають пісню «І в нас і в вас»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку