Сценарій виступу агітбригади "Струмочок"

МАЯКІВСЬКИЙ    ЛІЦЕЙ

Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області

Сценарій

виступу  агітбригади  «Струмочок»

В сценарії використані

авторські вірші 

Тетяни ГОЛОВЧЕНКО,                    

Лілії ШОЛОМІЦЬКОЇ,

Валентини ПОДЧИНОК

2023-2024  рік

Сценарій  виступу  агітбригади

«СТРУМОЧОК»

Увага !  Увага ! Увага !  Увага !

Будь ласка,  слухайте  нас !

Не  виступає,  а  наступає

Вимагає,  застерігає  агітбригада «Струмочок»

Ми  привітати  всіх  сьогодні  раді

І  мовити  своє  слівце.

Сьогодні  ми  екологів  бригада

І  про  природу  вам  розкажемо  усе.

Струмочок,  джерельце,

Хочемо сказати  сьогодні  вам  про це.

Про природу  закликаєм  дбати

Любити  рідний  край

Зберегти  бажаєм 

Дністровський  наш  розмай.

Земля  -  наш  спільний,  любий  дім,

І  кожен  тут  господар  неодмінно.

То ж  нумо  разом  захищати  й  берегти,

Що  залишили  предки  нам  уклінно.

Ми  можем  впевнено  проголосити,

І  не  соромитись  сміливих,  гучних  слів.

Земле,  моя  Україно !

Ти  вічно  будеш  жити !

З  тобою  поруч  однині  і  навік.

Ми  живемо  на Україні

В  мальовничому  селі

Біля  нього  тече  річка

Ми живемо  на  Дністрі.

Село  велике  і  красиве

Розкинулось  на  березі  Дністра

Живуть  тут  люди  працьовиті

Привітна  і  весела  дітвора.

А  природа  в  нас  яка –

Глянь  навколо ! Це  ж краса !

Зеленіє  вздовж  Маяк

Дністровський  національний парк.

Пісня  «Маяки»

Музика  Наталі Май  слова Олександри Корчинської

Танець

Всі  ми  є  одна  сім’я

Дужі,  сміливі,  спритні

Веселі,  кмітливі,  привітні

Все  знаємо,  все  вміємо

Все  зможемо !

Природі  в  біді  допоможемо

Знайомтесь,  стрічайте  нас  радо.

Бо  ми  -  не  лінива  бригада !

Ми   в  дружбі,  у  згоді  живемо

Природі  рятунок  несемо

Від  знищення  всіх  захищаєм

Й  девізом  своїм  закликаєм:

«Знай,  люби,  бережи !»

Діди  і  прадіди  нам  заповіли

Землю  рідну  берегти

Про  це  писав  поет  наш  Гетьман

І  закликав  у  біді Дністру  допомогти.

Роботи  для  екологів  багато:

І  зберегти  красу,  що нам  дана,

Природу  червоної  книги  відновити –

Усе,  що  біля  рідного Дністра !

Нижньодністровський  парк  оберігати,

Шафран,  латаття  біле  відновить,

Щоб  коровайка  й  пелікан  рожевий

Своїм  потомством  надихали  вмить.

І  ковила,  й  осока височіли

І  чапля  жовта  постійним  мешканцем  була,

І  десять  видів  кажанів  злетіли,

У  їх прадідівські  загублені  місця.

Летючі  миші ?  Що  ми знаємо  про них ?

Що  вони  є,  вночі  життя  ведуть  активне,

Що  головою  вони сплять униз

Й  на  цьому  все. Що  ще тут  може  буть потрібне ?

Але  про  них  цікавих  фактів  є  багато,

Ось  кілька  з  них  у  вірші  Вам скажу:

У  кажанів поганий  зір, проте ці  миші  чують непогано,

Зловити  можуть  навіть  ультразвук.

Життя  у них  ні  довге,  ні коротке,

Тривати може  цілих  сорок літ.

Летючі  миші  - тварини  не  сімейні

Тому  і  не  будують  своїх  гнізд.

Але  звернуть на них увагу треба,

Бо  декотрих  в  Червону  книгу  занесли,

Й  для нас велика  це  проблема –

Баланс  в  природі  треба  берегти.

Тому  й  хатинки  ми для них  розмалювали

Які  Укренерго  нам привіз

І  у  шкільному  парку  облаштували

Щоб  взимку  кажанчик  туди заліз.

І  так  кожен  день  нові  екотурботи

На  екостежці екскурсії  та  квести  провести,

Малечу  до  екології привчати,

Ще  й  за птахами  спостереження вести.

А  біля  школи  парк  розкинувся  чудовий,

Він  пам’ята  чимало поколінь.

Самшит,  горіхи,  верби,  липи  -

Ось  це  наш  слід,  що  лишимо  навік.

Ми садим  квіти  і  дерева,

Троянди,  буркус  і  кущі.

І  парк  наш  затишний,  такий  красивий,

Що  може  вразити  усіх.

Та  й  природничі  конкурси  для  нас  буденна справа,

Екологічні  акції  завжди  проводим  ми,

Також  макулатуру  разом  всі  зібрали,

Щоб  кошти  на  допомогу  ЗСУ перевести.

Жили  дружно  всі  і  мирно,

І  не  знали  ми біди,

Не  думали  й  не  гадали

Що  нападуть  на  нас  «брати».

Моя  земля  просочена  болем,

Сльозами  прошито  країну,

Її  переповнено  сіллю,

Та  вона  не  встає  на  коліна.

Україна  омита  сльозами,

Скрізь  молитва  лунає  єдина,

Її  шепче  народ  місяцями,

Щоб  скінчилась  лиха  година.

Нас  не  зламати,  у нас  є  майбутнє,

У  країні  ми  народжені  могутній.

Тож  незалежність  це  лише  свобода,

Це  історична  правда  нашого  народу.

У  всіх  легендах  будуть слова надії,

Потужна  віра  про  здійсненні мрії.

У  кожнім  реченні  всі  будуть віщувати,

Як  Україні вдалося  ворога  здолати.

І  сміх  дітей  все  відбудує  і  загоїть,

Хоч  пам’ять  лишиться  навіки  у  серцях

А  парк  шкільний  стояв,  стоїть,  стояти далі  буде,

Як  пам’ять  із  минулих  і  скарб  в  теперішніх  роках

Пісня  «Додому  повертаються  лелеки»

Автор Орест  Міщанчук

Танець

Ми  обіцяємо  зробити  все  можливе

І  хоч  ще  зовсім  юні  та  малі

Але  у  насс  в  руках  майбутнє  України

Ми  збережемо  дух  незламних  козаків.

Бо  не  замулені  ставки,  а  ряд  пасовищ

Хочу  бачити  я  вздовж Дністра.

Тиху  течію,  а  не  каскад  водосховищ –

Для  людини  ця  задача  не  проста.

Будемо  відстоювать  майбутнє

Рідної  річки,  природи,  землі !

Із  очерету  робити  щось  путнє,

А  не  палити  плавні  рясні !

Щоб  Дністер  нам  приносив  натхнення,

Рибу,  купання  в  прозорій  воді…

Річка  чекає  від  людства  спасіння.

Ми  не  залишим  її  у  біді  !

Дорослий,  до  тебе  звертаємось  нині

Наші  простенькі  дитячі  слова

Ми  -  твої  діти,  ми – твої  квіти

Ми  України  надія  жива.

Дай  нам  сміливість   для  думки  і  чину

Вірність  народу  без  мрії  й  межі

Люди,  для  нас  збережіть  Україну.

Люди,  для  неї  ви  нас  збережіть.

Усі  разом:  ВСЕ  БУДЕ  УКРАЇНА !!!