Сценарій був створений творчою групою вчителів нашої школи. Вступ агітбригади зайняв І місце в районому етапі конкурсу і ІІ - в обласному. Діти були нагороджені цінними призами та подарунками
Сценарій екологічної агітбригади
Таврійської ЗОШ
Голопристанського району
Херсонської області
(Керівник – Беркута Юлія Михайлівна, вчитель біології та екології,
І категорія, «Старший учитель»
«Держіться землі,
бо вона держить нас. »
(Звучить музика, вибігають газетярі – учасники агітбригади)
Перший газетяр: «Таврійські відомості!», «Таврійські відомості!».
Другий газетяр: Купуйте! Читайте! Наших знайте!
(виходять всі учасники)
Прибули ми до міста – ні дичини, ні птиці,
І безліч гостей з усіх шкіл та сел.
Вас вітає школа Таврійська!
До нашого села не далеко, а близько.
Щоб ясніше було – це наше рідне село!
Екологічна стежина через ліс пролягла,
Дорогу проклала, друзів з‘єднала.
Розквітли під берізками ромашки,
На клумбах, біля нашого вікна.
Ці клумби доглядаємо всі разом,
І наша школа квітами буя.
Наша агітбригада «Пульсом планети» зветься,
Корінчики пустим до вашого серця.
Панове журі! Балів не шкодуйте!
І саме за бали газету купуйте!
Цей номер, повірте, є ексклюзивний.
Ну ж бо, хто більше? Хто самий активний?
Перший газетяр: Купуйте!
Другий газетяр: Читайте!
ВСІ: Наших знайте!
(пісня «Гей, на видноколі…»)
Гей, на видноколі, Приспів: «Пульс планети» вас вітає,
Де лани просторі, Радо землю звеселяє
Стежка йде до джерела. З рідної Таврійської землі.
Скрізь листи ми пишем, У віночки заплітає,
Що його не лишим Дзвінко пташечка співає
Це для нас не просто гра! І курличуть в небі журавлі.
Жити будем чесно,
І в долонях нести
Сонце, квіти, спів птахів.
Паростки плекати,
Про майбутнє дбати,
Щоб наш край південний цвів.
(пісня про землю, мелодія на пісню «Однокласники»)
Нехай народи різні, але ми живемо на одній землі.
Співаємо у крузі та гуляємо у лузі – веселі дні.
Берегти природу треба, як батьки – земля і небо – ми сім‘я.
Ліс і луки, синю річку, кожну пташку невеличку – буду я.
Приспів: Від тебе, друже, теж залежить вона.
І гори й ріки і морська глибина.
А що робити? Ти знаєш – землю ти зберігаєш,
Тобі віддячить вона.
(3 учасників уходять за куліси, 2 – готують плакат, 2 – читають вірші)
Весна оновлення дарує,
Все сподівається, живе,
І по планеті теж крокує
Тисячоліття все нове.
Що ж принесе воно планеті,
Нове тисячоліття, третє?!
Що принесе? Проблем багато!
До них ми звикли, що й казати!
Природа допомоги просить,
Але ж ми якось жили досі?
Так! Жили, живемо і будемо жити!
Як? Як наші три сестри.
(виходять три учасниці – «Келегея», «Гладківчанка», «Таврічанка»)
Жили собі сестрички, звали їх –
«Келегея» - 1870 року народження.
(так звалося наше село в ХІХ столітті)
«Гладківчанка» - 1946 року народження.
«Таврічанка» - 1992 року народження.
Келегея. І є такі байдужі люди!
Що ж із Землею далі буде?
Що ж ми залишимо онукам,
Якщо сидіти, склавши руки?
Ми їх позбавимо краси…
Тавричанка А штучні зробимо ліси,
І гори будуть синтетичні –
Не дешево, але практично!
Щоб не чіплялася зараза,
Ходити будем в протигазах
В повітрі ж буде скрізь отрута!
Той не страшна хвороба, люба!
Гладківчанка Ні, це жахливо! Бачите в горі
Ви сонечко – яскраве, променисте?
Ні, забруднили чорні димарі
Заводів, фабрик, світле небо чисте…
А ще автомобілі і літаки…
Вони не підлягають забороні!
Прогресу кроки надто вже швидкі,
Такі, що є вже діри у озоні..
А ось летять космічні кораблі,
Що подарує нам прийдешня ера?
Чи буде ще хтось жити на Землі,
Коли на ній загине атмосфера?
Таврічанка Та досить нас загибеллю лякати!
В природі треба чисту воду мати…
Красиво це, корисно, досить зручно.
А ні – резервуари зробим штучні!
Келегея Вода – життя! Прозора, мов кришталь,
Вона завжди втамує спрагу люту.
Та люди не цінують це, на жаль,
А промисловість в воду ллє отруту,
Не досить побудовано споруд,
Хоч воду очищати ми повинні.
Таврічанка Ви кажете «Руйнуються грунти.
Людино, свою землю захисти!»
Ну а навіщо? Та облиште чвари!
Асфальт в нас всюди буде , тротуари.
На роликах кататись так приємно!
Гладківчанка Земля, тварини, ріки, чисте небо…
Комп‘ютер є – й нічого більш не треба!
Створити все це можна віртуально…
Незвичайно трохи, але ідеально!
Келегея Ваш світ… Він не реальний, бездуховний,
Він - штучний, він - несправжній, він – умовний.
Гладківка, Таврійське, Келегеї –
Це назви одного села.
Це історія нашого рідного краю
Його дума, й крилата й гірка.
(пісня «Лише у нас на Україні…»)
Де така ще є земля, щоб дівчата так любили.
Запитаю я у журавля:
«Де на світі є така земля?»
Приспів: Лише у нас на Україні
Росте калина при долині.
Вода джерельна з небом синім,
Лише у нас на Україні.
Де така ще є земля, щоб козацького роду.
«Вільний вітер» - запитаю я:
«Де на світі є така земля?»
Приспів: Лише у нас, в селі Таврійськім
Зустрінуть вас стрункі берізки,
Іскристі грона винограду,
Дарунки батьківського саду.
Лише у нас, в селі Таврійськім,
Вклоняє віти дуб столітній.
Вода джерельна б‘є ключами,
Душа наповнена піснями.
Небезпечною ознакою для життя людини є забруднене навколишнє середовище.
Поля нашого господарства з кожним роком стають біднішими на родючий грунт. Культури висмоктують поживні речовини, а пестициди і гербіциди є отрутохімікатами для неї.
Ой! А ще кажуть, що в полі тиша й спокій.
Де ж цей спокій?
Хтось стогне? Хто це?
Це стогне земля смітниками засмічена,
Людською недбалістю й брудом помічена.
Губим землю, топчим квіти, дерева ламаєм.
Що нам скажуть наші діти? Чи душу ми маєм?
І в Таврійському степи,
Всі посадки і ліси,
Всі доріжки, всі поля –
У пакетах і пляшках.
Шановні ,громадяни!
Домовимось ми з вами:
Збирайте в лантухи
Свої ви смітники!
Про ліс ми хочем розказати,
Пісень прекрасних заспівати.
Як жити нам в Херсонськім краї?
І про проблеми ми згадаєм.
(пісня про ліс)
Люди, що ви робите з лісами?
Слухайте, слухайте, до вас він шелестить.
ВСІ Від руки байдужої, від хамів
Просить захистить! Просить захистить!
ВСІ Що можемо ми?
(музичний фон)
День весняний так пахне квітками,
Білий цвіт все навкруг полонив.
Де не глянь – всюди барви казкові,
Так багато в природі є див.
Наше серце чутливе до звуків,
Що весна нам дарує в ці дні?
Тут дзюрчання струмка, шепіт листя
І дзвінкі солов‘їні пісні.
Природо, рідна, всі ми твої діти,
Про тебе дбати мусимо весь час.
Щоб все жило, щоб все цвіло довкола
Й не соромно тобі було за нас.
В морях, океанах, в малих і великих річках!
- Рятуємо рідкісних птахів – не всі ще породи,
А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах!
- Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти!
Рятуєм світанки від кіптяви, гару й димів!
Рятуємо вулицю від голосних двигунів!
Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!
ВСІ Від кого рятуєм?
ВСІ Бережімо красу і вроду рідної землі!