Сценарій виступу колективу екологічної просвіти " « Утилізація побутових відходів – проблема, що стосується кожного із нас»

                                                                              Дроняк А.П.- вчитель географії                                

                                                                              вищої кваліфікаційної категорії,

                                                                              вчитель-методист СЗШ №41м. Львова

                   Сценарій виступу колективу екологічної просвіти

                             СЗШ №41 м. Львова «Рідні Брюховичі»

 на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу учнівських колективів екологічної 

                            просвіти «Земля – наш спільний дім» (2016 рік)

      « Утилізація побутових відходів – проблема, що стосується кожного із нас»

На сцені колектив екологічної просвіти співає пісню Андрія Кузьменка (Скрябіна)    

                                                 «Чорнобиль, форева»

1  учень

Доброго дня усім присутнім в цій залі, гарного вам дня! Вас вітає колектив екологічної просвіти СЗШ №41 «Рідні Брюховичі»! Я думаю, що серед вас, любі друзі, немає жодного, хто міг би сказати: «Я не люблю природу».

2 учень

Справді, ми всі охоче і часто говоримо, що любимо природу, але…

Чому залишившись з нею наодинці, багато хто стає схожим на неука, який не знайомий з елементарними правилами поведінки у природі.

Сценка 1

(Дорогою йде хлопець. У руках – пряники, цукерки, вода…)

     Довкілля в нас чарівне

     І світить сонце ясно,

     Тільки багато бруду,

     А так – усе прекрасно.

     Бо я – всьому господар.

     Я весело живу

    Цукерки їм, а фантики …

    А фантики в траву!

    Люблю я розкидати сміття усе довкола,

    І папірці, і склянки, і пляшки із Кока-коли.

    Бо я всьому господар!

    Я весело живу

    Поки ніхто не бачить жбурну сміття в траву.

1 учень

 Проблема утилізації побутових відходів є актуальною у всьому світі. Сьогодні  вона турбує і мешканців великих міст, і мешканців сіл, турбує владу і громаду кожного населеного пункту України. Але багато залежить від нас з вами, від кожного з нас. Бо що там казати: Україну забруднюють не інопланетяни, а самі українці

2 учень                                                                                                                                        .  Щорічний приріст сміття,  відсутність продуманої системи виховної роботи з населенням та неувага  з боку владних структур до цього питання  призводить до стрімкого збільшення кількості сміттєзвалищ, як дозволених, так і стихійних. Вони «ростуть» щодня, спотворюючи пейзаж, займаючи десятки гектарів цінної землі.

1 учень                                                                                                                                   Фахівці стверджують, що близько 7% території України займають хімічні, побутові та інші відходи – іншими словами, більше 42 тис. кв. км земель країни завалені сміттям. Територія заповідного фонду України майже вдвічі менша. Щорічно кількість сміття в Україні зростає приблизно на 3%. Задумайтесь над цим.              

Сценка 2

Звучить музика. На сцені з’являється Аватар. Машина часу переносить Аватара в козацьку добу.  (Учень, який грає  Аватара насправді проживає у с. Малі Грибовичі, тому  грибовицьке сміттєзвалище для нього це не просто слова)

В цей момент козаки варять куліш. Побачивши Аватара, лякаються, хапаються за мечі і булаву.)

Козак 1. - Згинь нечиста сила!

Козак 2. - Цур тобі та пек!

Козак 1. - Ти хто?

Аватар. - Аватар. А ви хто ?

Козаки: - Я Грицько Непийпиво.

              - А я Степан Перебийніс.

 Козак 1. - Москаль, чи що?

Козак 2. - Та ні, несхожий.

 Козак 1. - А може лях чи турок?

Аватар. - Українець я, хіба не видно!

Козак 1. - А чому такий страшний?

Аватар. - Тому що я на сміттєзвалищі грибовицькому що під Львовом виріс. У нас критична ситуація.

Козак 1. - Не може цього бути!

Козак 2. - Ми не раз були у Львові. У вас зелені ліси, повноводна ріка.

Аватар. - Але в майбутньому цього немає.

Козак 1. - Що ж у вас сталося?

Аватар. - Краще один раз побачити, ніж сто раз почути. Гайда зі мною у майбутнє.

Козак 1. - Ми не можемо. В будь-який момент на нас можуть напасти.

 Аватар. - Хто ?

Козак 2. - Всі кому не лінь!  Ото  москаль лізе звідусіль.

 Аватар. - Повірте, все буде добре, нічого не станеться.

(Персонажі заходять за ширму. Лунає музика.

 Козаки переносяться до Грибовицького сміттєзвалища Показ мультимедіа)

Козак 1. - Що ж це ви наробили? Хіба ви собі вороги.

 Козак 2. - Яким же нелюдом треба бути, щоб паплюжити землю на котрій ти живеш, де мають народитися твої діти й онуки.

 Аватар. - Що зроблено, те зроблено. Я вас привів сюди для того, щоб ви все побачили на власні очі.

 Козак 1. В чому ж його небезпека?

Аватар. - Про це нам розкажуть учасники агітбригади.

            (Учні по-черзі називають факти, а інші  в цей час показують плакати)

1 учень

  -    У  2016 році виповнюється 30 років Чорнобильській трагедії. В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні населених пунктів.

- Сьогодні в Україні на 1 людину припадає в середньому 220-250 кг твердих побутових відходів в рік, а у великих містах понад 300 кг відходів.

2 учень

- Щороку в Україні утворюється близько 50 млн м куб твердих побутових відходів. Практично 96% цього об’єму захоронюють, а решту спалюють на двох спеціальних заводах з утилізації  твердих побутових відходів у Києві та Дніпропетровську.

3 учень

-Щорічно в Україні стають непридатними і потрапляють у смітник не менше 6 тисяч тонн відпрацьованих  батарейок.

4 учень

-Одна пальчикова батарейка, викинута на смітник може забруднити близько 20 м квадратних грунту або 400 л води.

1 учень

- Грибовицьке сміттєзвалище поблизу Львова є   одним із найбільших східноєвропейських сміттєзвалищ і входить до ста найбільш небезпечних об’єктів України. Воно пережило свою ювілейну дату - 55 років.

2 учень

- За результатами опитування: 86,5% львів’ян викидають відпрацьовані батарейки на смітник, тоді як в місті діє близько 100 місць збору відпрацьованих батарейок.

3 учень

- За орієнтовними підрахунками, на сміттєзвалища поблизу Львова щороку потрапляє від 5 до 15 кг ртуті., яка міститься у відпрацьованих батарейках і енергозберігаючих жарівках.

4 учень

-Сміттєзвалища займають величезні простори, позбавляють місця проживання тварин і птахів, псують родючі грунти. Проте ми з вами дуже просто та абсолютно безкоштовно можемо змінити цю ситуацію в кращий бік, зменшивши ці обсяги.

У виконанні колективу екологічної просвіти звучить пісня на мотив  «Одна калина»         

Сумно, сумно аж за край –

Ріки висихають, плаче рідний край.

Гірко, гірко на душі –

Все живе зникає наче міражі!

  Приспів

Одна земля у нас, одна

Хай буде чистою вона!

Людська рука нехай

 Не нищить рідний край!

В нас небувалої краси

Річки.  і гори. і ліси,

Одна земля в нас,  ти її оберігай!

Брудно, брудно навкруги –

Знову в атмосфері викиди,  дими

Важко дихати у нас,

Бо навколо -  тільки вуглекислий газ!

Аватар:

Давайте дбайливо ставитися до природи. Сьогодні вже мова йде не про те, щоб змінити життя, а щоб його врятувати. Але ми вже звикли до висловів “екологічна небезпека”, “екологічна катастрофа”, це вже не викликає хвилювань. Ми стали духовно глухі і звикли не тільки до людського горя, а вже і до стогону землі. Сподіваємося, ми вас переконали, що проблеми, які постали зараз перед нами, дійсно жахливі. І розв’язати їх можна тільки спільними зусиллями всіх людей. А почати кожен повинен із себе. Задайте собі запитання: ( учасники колективу звертаються до залу)

1 учень

- Чи викидаєш ти сміття у відведені для цього місця? ?  Адже  1 тонна сміття – це до 80 кг полімерів, близько 60 кг скла, 25 кг чорних металів і 170 кг паперу, які можна повторно переробити.

2 учень

- Чи ти сортуєш сміття.  Адже 1 т пластику економить 750 кілограм нафти

3 учень-

-Чи економиш папір?  Адже 1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев!

4 учень

- Чи вимикаєш зайве світло?

5 учень

-Чи спалюєш листя восени?

1 учень

-Чи використовуєш енергозберігаючі та світлодіодні жарівки?

2 учень

- Чи утеплюєш своє житло?

3 учень

- Чи пропагуєш сталий  спосіб життя серед однолітків?

4 учень

Ми, колектив екологічної просвіти СЗШ №41 міста  Львова  «Рідні Брюховичі» звітуємо, що організували у нашій школі збір відпрацьованих батарейок і відпрацьованих енергозберігаючих жарівок. Також  організовано збір макулатури.

5учень

Учні нашої школи щороку беруть участь у зборі насіневого матеріалу (жолуді і каштани) для Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру.

1 учень

Щороку члени шкільного лісництва висаджують сотні саджанців бука і дуба на території Брюховицького лісництва.

2 учень

У рамках Міжнародного дня Землі проведено акцію «Велика шкода від маленької батарейки». Учнями школи виготовлено  плакати, агітаційні матеріали, лозунги  і поінформовано жителів  селища Брюховичі по даному питанню.

3 учень

Учні школи побували на дільниці для сортування і пресування відходів підприємства AVE, яке займається у Львові вивезенням і сортуванням сміття.

4 учень

В рамках «Міжнародного дня  енергозбереження SPARE» ми «спекли» символічний пиріг енергозбереження у школі.

5 учень

Ми  співпрацювали  з Брюховицьким лісництвом, Державним  підприємством «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», організацією «Львову личить зелений», Національними  екологічним центром України, Всесвітнім фондом дикої природи (WWF),  Благодійною організацією «Вчителі за демократію і партнерство». З 2013 року беремо участь  у міжнародному проекті  «Освіта для сталого розвитку в дії».

1 учень

    Прости нам, Земле, спалені ліси,

    Прости ґрунти збіднілі й неродючі,

    І атом той, що вирвався на волю,

    Перевернув людську нелегку долю.

2 учень

     Прости нас, Земле, все ж таки прости,

     Бо голова всьому живому – ти.

     Можливо, розум людства не засне,

     І він проснеться, і тебе спасе.

3 учень

    Я вірю в те, що схаменемось ми

     І будем жити по земних законах.

     Колись ми справді станемо дітьми

     Тієї, що з дитятком на колінах.

(На сцену виходить хлопець. В руках ікона. Читає вірш.)

Я не вмію голосно молитись.

Не навчився, Господи, прости.

 Дай до тебе думкою пролитись,

Живу сповідь в серці принести.

В біготні безглуздій і поспішній,

 Як і всі, чиню вселенський гріх.

Порятуй нас, Господи Всевишній,

 Не від сатани, від нас самих.

Лаємось, гризем кого попало,

Все хапаєм, як перед кінцем,

Лижем п’яти тим, хто править балом,

І плазуєм перед гаманцем.

Схаменіться, сестри і братове!

Ми ж коліньми на майдані літ

Витоптали поле барвінкове,

Виламали калиновий цвіт.

Порубали гордості коріння,

Бо живем одним єдиним днем,

 Погубили в зародку насіння,

Що ж ми завтра, Господи, пожнем?

Я молитись голосно не вмію

Боже, ради віри і краси

Ти від нас спаси для нас калину

 І барвінок, Господи, спаси.

У виконанні колективу звучить пісня Святослава Вакарчука «Все буде добре» 

                                            (частково перероблена учнями)