Сценарій виступу ,,Вчителі супер герої нашогочасу,,

Сценарій до виступу : «День вчителя»

Дійові особи:

(Лунає урочиста, але сучасна динамічна мелодія. На сцену виходять Ведучий 1 і Ведучий 2).

ВЕДУЧИЙ 1.

Крилатим, кажуть , грунту не треба.

Землі не буде, то буде небо.

В цьому, напевно, правда пташина.

І так вважає Костенко Ліна.

ВЕДУЧИЙ 2.

І ми сьогодні в осіннє свято

Вітати будем наших крилатих,

Тих, хто навчає , все про все знає,

Нас спонукає і надихає.

ВЕДУЧИЙ 1.

Тих, хто пірнає в знань океани.

Вчить справедливості , а не обману.

Тих, хто без крил вище злітає.

Тих, кому рівних у світі немає.

ВЕДУЧИЙ 2.

Шановні наші вчителі та всі педагогічні працівники гімназії

Знову осінь на журавлиних крилах принесла нам свято – День працівника освіти!

Знову сонечко сьогодні по-літньому ще світить

Хоч тривожно й боляче рідній Україні,

Професійне свято ваше відзначаєм нині.

ВЕДУЧИЙ 1.

Знову вся шкільна родина згуртувалася та об′єдналася, бо непростий нині день у календарі. І хоч за вікнами триває війна, українські освітяни роблять усе можливе і неможливе, щоб її зупинити, щоб вихованців своїх захистити, щоб підтримати інших у непростий для усіх час.

ВЕДУЧИЙ 2.

Любі наші вчителі та всі працівники школи гімназії!

Ми хочемо вас зі святом привітати!

Давайте пісню перемоги нашу співати!

ВЕДУЧИЙ 1.

Ви нас навчили ніколи не забувати

Про тих, хто захищає українське свято.

Бо ми під їхніми надійними крильми,

Що бережуть нас і від руїн, і від біди.

ВЕДУЧИЙ 2.

Давайте хвилиною мовчання, як годиться,

Ми пригадаємо всіх тих, хто вже не вчиться,

Ми пригадаємо усіх, хто не навчає,

Бо Ангелом з небес нас захищає.

ВЕДУЧИЙ 1. Просимо хвилиною мовчання вшанувати пам'ять загиблих українських патріотів, які віддали свої життя, щоб ми жили, навчалися і навчали і Україну так само, як вони, захищали

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

ВЕДУЧИЙ 2. Дякуємо. Дорогі наші вчителі, працівники школи та гості свята! Сьогодні — ваш день. День, коли в журналах мають стояти лише н-ки... тобто, ні, лише дванадцятки, а в кабінетах — пахнути квітами та шоколадом!

Ведучий 1: Знаєш, [Ім'я Ведучого 2], я нещодавно переглядав голлівудські фільми про супергероїв. Марвел ... Люди-Павуки, Залізні Люди.. І зрозумів одну річ.

Ведучий 2: Яку ж? Що ти теж хочеш літати чи бачити крізь стіни?

Ведучий 1: Ні! Я зрозумів, що голлівудські сценаристи просто ніколи не були в нашій школі. Ну яка суперсила у Бетмена? Багато грошей і крута машина? Ха! А ви спробуйте за 45 хвилин пояснити підліткам теорему Піфагора, паралельно заповнюючи електронний журнал, заспокоюючи задню парту і відповідаючи на повідомлення в батьківському чаті! Оце — суперсила!

Ведучий 2: Твоя правда! Наші вчителі володіють телепатією — бо бачать шпаргалки за три ряди. Вони володіють супер-слухом — бо чують шепіт на останній парті під час самостійної. І супер-витримкою, якій заздрить навіть тибетські монахи.

Ведучий 1: Саме тому сьогоднішнє свято ми присвячуємо вам — супергероям нашого часу, які щодня тримають освітній фронт! Ну а яке ж свято без гумору? Адже почуття гумору — це ще одна обов'язкова суперсила вчителя. Без нього в школі просто не вижити.

Ведучий 2. Кажуть ,що щоденник –це не просто зошит для оцінок .Це справжня книга шкільного життя ,де є і успіхи ,і зауваження ,і комедійні історії. Іноді відкривати його хвилюються не лише учні ,а й батьки.Сьогодні ми пропонуємо вам зазирнути в одну звичайну родину ,де настав час перевірити щоденник сина.Чи буде ця розмова серйозною ,чи перетвориться на веселу пригоду?Давайте подивимося!

Сценка 1: «Тато перевіряє щоденник сина»

(На сцені стоять стілець. На ньому сидить ,,батько,,)

Батько.(Рахує на нозі пальці). Один, два ,три, чотири,п’ять,шість ,усі на місці ,чогось так сумно ,а сьогодні?

(Заходить син)

Батько. О,а ну неси сюди щоденник ,давай ,давай (дає щоденник) ось так.О щоденник учня дев’ятого ,дев’ятого? То –то я думаю чого тобі піджак малуватий . Так гаразд .Перша сторінка ,і зразу уся червона ,що це таке (читає по складах). Ша-но-в-ні ба-ть-ки ,з-ве-р-ні-ть у-ва-гу ваш син по-га-но чи-тає.(до сина) ти що ,погано читаєш,чи що? Ти що батька ганьбиш у школі ,а? (перегортає сторінку) - ну ось же фізика – пять ,молодець ,недаремно я тобі яблуком тоді в башню зарядив ! Математика – чотири ,ну математику можна і підтягнути ,(перегортає сторінку) фізкультура –дванадцять (перегортає сторінки порівнює).

Син. Тато ,просто Україна вже давно перейшла на 12-бальну систему.

Батько. Да ,а фізик з математичкою знають про це?

Син. Так.

Батько. Це ж що виходить ,якщо 12-це по старому 5,то 4 –це…12 мінус…поділити …а..оо,24-чому 24?

(однаково роблять рухи руками ,якби рухають)

Батько. Короче ,математику треба сильно підтягнути ,ти поняв ,да? Що ви там зараз проходите?

Син. Багаточлен.

Батько. Ти що ,я тебе нормально запитую! (Вклоняються)

Ведучий 1:Отже, щоденник –це не просто місце для оцінок. Це відображення шкільного життя ,у якому бувають і успіхи ,і помилки ,і важливі уроки .Та найцінніше – коли поруч є вчителі й батьки ,які допомагають зробити правильні висновки та рухатися вперед.

Ведучий 2. Шкільне життя об’єднує не лише учнів і вчителів ,а й батьків .Саме завдяки взаємній довірі ,підтримці та співпраці створюється атмосфера ,у якій діти можуть навчатися ,розвиватися й досягати успіхів .А зараз запрошуємо вас переглянути комедійну сценку про одну з найвідоміших шкільних подій ,,Батьківські збори,,. Сподіваємося ,вона подарує вам всім гарний настрій!

Сценка 2: «Батьківські збори»

Дійові особи:

 Мама — емоційна, в фартуху, з качалкою або мискою.

 Син (Денис) — восьмикласник(хоча думає, що в девямому ), вигляд

невинного розбишаки.

(Кухня. Тиша. Чути лише мірний звук: мамині руки місять тісто в мисці. Мама

зосереджена, але її обличчя напружене. Входить Денис, переминається з ноги на ногу.)

Денис: Ну мам... (пауза) ну мам... (підходить ближче) тож мам...

Мама: (різко зупиняється, руки в борошні) Не мамкай мені! Я щойно з

батьківських зборів! Я думала, що згорю від сорому прямо на тій першій парті!

Ти якийсь бандит ростеш! Як це так — ти дівчат за коси смикаєш?

Денис: (знизує плечима) Ну і шо!?

Мама: Що?! А то, що після тебе дівчатка змушені в шоломах до школи ходити!

Скоро спецназ викликатимуть, щоб їх до туалету супроводити!

Денис: Та вони якісь ненормальні!

Мама: Рот свій закрий! Як можна було в трудовика вкрасти паспорт, дописати

в рік народження нуль, сфоткати й кинути в інтернет?!

Денис: І шо? Та нічого ж не сталося!

Мама: Нічого?! До чоловіка вчора з кунсткамери приїхали! Думали, йому 400

років, хотіли як експонат забрати, бо він «найстаріший трудовик епохи

Відродження»!

Денис: Ну, мам!

Мама: (сильніше б’є тісто) Не мамкай мені! Що ти за дитина така!

Фізкультурник скаржиться, що ти не бігаєш на уроках.

Денис: Та не буду я йому за сигаретами бігати! Я за здоровий спосіб життя!

Мама: Рот свій закрий! А напхати камінців у футбольний м’яч і поставити

посеред спортзалу — це теж здоровий спосіб життя?

Денис: Ну і шо?

Мама: І що?! А то, що у фізика був 44 розмір ноги, а після удару став 36-й! Він

тепер у жіночому відділі взуття купує!

Денис: Зате ноги однакові стали, раніше ж одна трохи більша була.

Мама: (замахується качалкою) Рот свій закрий! Директор казав , що ти куриш у туалеті.

Денис: Я... я... не курив! Я з пацанами просто стояв.

Мама: (пауза, дивиться на сина в упор) Перестань вчителів «пацанами»

називати! Що за дитина? Як можна було прибиральниці налити суперклею у

відро?

Денис: І шо?

Мама: І то! Прибиральниця отак біля кабінету директора стоїть «мертво» вже

третій день. На неї вже діти куртки вішають, думають — вішалка нова! А

навіщо ти з кабінету біології вкрав череп?

Денис: Хотів налякати директора...

Мама: Тобі це вдалося! Директор тричі перехрестився і вистрибнув у вікно,

добре що перший поверх! Я ледь крізь землю не провалилася! (витирає піт з

лоба борошном) Ну, признавайся, ти коли батьку скажеш, що у вас 12-бальна

система в школі?

Денис: Ну мам, не треба йому псувати нерви... Він людина старої загартування.

Мама: Нерви? А по 100 гривень за кожну «п’ятірку» тягнути з батька — це

нормально?

Денис: Та скільки там я заробив — всього 200 гривень...

Мама: (кидає тісто в миску) Денисе, і найголовніше... Коли ти батьку скажеш,

що ти вчишся у 8-му класі?

Денис: Ну, я ж перескочив!

Мама: (кричить) З девятого ?! Як можна було перескочити з 9-го назад у

8-й?!

Денис: (спокійно) Ну, мам... там в девятому ДПА, стреси... А в

Восьмому — пацани, футбол і трудовик, якому всього 400 років. Там

спокійніше!

Мама: (сідає на стілець, мовчить 3 секунди) Знаєш що... Йди до тата.

Денис: Навіщо?

Мама: Скажи, що ти став «двічі восьмикласником». Може, він тобі ще 200

гривень дасть за такий «кар’єрний ріст»! А я піду... паспорт свій заховаю, поки

ти мені там пенсійний вік не підправив!

(Денис швидко тікає, Мама кидає йому вслід рушник. Завіса.)

Ведучий 1: Правознавство та історія –серйозні й важливі предмети .На уроках ми дізнаємося про закони ,права та обов’язки ,важливі події минулого ,які створили історію. Але навіть на таких уроках завжди є місце для гумору ! А що буде ,якщо поєднати знання з правознавства ,історичні факти та звичайні шкільні ситуації? Вийде справжній судовий процес! Хто сьогодні опинився на лаві підсудних? Які докази представить прокурор ? І яким буде остаточний вирок? Запрошуємо вас на незвичайний веселий урок правознавства та історії – сценку ,,Судовий процес,,

Сценка 3: «Судовий процес на уроці правознавства»

(Кабінет. За столом сидить "Суддя" — учень у ролі вчителя історії/права, з молотком для м'яса замість суддівського. Перед ним два учні: "Прокурор" і "Підсудний" — учень Сидоров).

Вчитель (стукає молотком): Судове засідання оголошується відкритим! Слухається справа про злісне, сплановане та цинічне невиконання домашнього завдання з історії України учнем 9-го класу Сидоровим! Слово надається обвинуваченню.

Прокурор (у піджаку, суворо): Шановний високий суд! Обвинувачений Сидоров, маючи повну цивільну дієздатність, діючи з прямим умислом, учора о 19:00 замість вивчення теми про козацькі походи, відкрив гру "Brawl Stars"! Тим самим він наніс невиправну моральну шкоду середньому балу класу та довів вчителя до стану легкої тахікардії!

Вчитель: Підсудний Сидоров, що ви скажете на свій захист? Чи визнаєте ви провину?

Сидоров (жалібно): Не винен я! Ваша честь, Маріє Олександрівно! Це був форс-мажор! У нас вдома вимкнули світло, інтернет, і навіть коту не було чим світити! Я хотів читати підручник при свічці, але свічку з'їла собака!

Прокурор: Протест! Свідки стверджують, що бачили обвинуваченого в мережі "Тік-Ток" о 22:15, де він лайкав відео з котиками!

Сидоров: То був не я! То був збій у матриці! Мій акаунт зламали хакери, щоб підірвати мою репутацію перед вчителем правознавства!

Вчитель (стукає молотком): Суд, порадившись на місці, ухвалив вирок: Сидорова визнати винним! Призначити покарання у вигляді вивчення трьох параграфів напам'ять, написання реферату про Конституцію Пилипа Орлика та виправних робіт біля шкільної дошки протягом наступного тижня! Вирок оскарженню не підлягає! Розглянемо наступну справу — про зникнення крейди...

(Актори кланяються, під оплески виходять).

Пісня «Смарагдове небо»

Ведучий 2:

Знаєш, я от подумав: наші вчителі настільки різні, але кожен із них унікальний. Давайте спробуємо скласти коротку «Класифікацію шкільних супергероїв».

Ведучий 1:

О, давай! Це ж чиста правда. Кожен предмет — це окремий всесвіт, а вчитель у ньому — головний бос із суперсилами!

Ведучий 2:

Почнімо з основ. Вчителі української мови та літератури — це Майстри «Слова» та Охоронці Котляревського. Вони можуть одним поглядом змусити вивчити три сторінки поезії Тараса Шевченка, навіть якщо ти до цього знав тільки алфавіт і сучасний реп. А за неправильний наголос у слові «феномен» або «фаховий» можуть на відстані знизити тобі самооцінку.

Ведучий 1:

О так! А вчитель математики, алгебри та геометрії — це Володарі Чорної Магії Цифр. Вони бачать іксові та ігрекові виміри там, де ми бачимо просто каракулі на дошці. І, між іншим, це єдині люди на планеті, які знають відповідь на сакральне питання: «Кому в реальному житті знадобилися синуси і тангенси?».

Ведучий 2:

Далі йдуть вчитель історії та правознавства — справжні Володарі Часу. Вони точно знають, що Богдан Хмельницький сказав би про сучасну геополітику. Вони можуть пояснити засади громадянського суспільства так, що навіть запеклий хуліган з останньої парти починає поважати Конституцію України й проситися в адвокати.

Ведучий 1:

А як щодо вчителів іноземних мов? Це люди, які розмовляють мовою Шекспіра, ельфів та голлівудських зірок. Тільки вони володіють суперсилою змусити нас вимовити "London is the capital of Great Britain" з ідеальним лондонським акцентом, навіть якщо в цей момент у нас за щокою захована жуйка.

Ведучий 2:

Окремий кабінет — окрема магія. Вчителі природничих наук (хімія, біологія, географія) — це Алхіміки та Першовідкривачі. Вони знають, чому трава зелена, як за допомогою соди, оцту і чиєїсь ліні підірвати кабінет (теоретично!), та де на карті знаходиться Зімбабве, навіть якщо карта висить догори дриґом.

Ведучий 1:

Не забуваємо про вчителів фізики! Це Маги Гравітації та Повелителі Струму. Вони щодня намагаються довести нам, що Земля крутиться не навколо Тік-Току, а навколо своєї осі, і що закон Ньютона діє навіть тоді, коли ти падаєш зі стільця на уроці.

Ведучий 2:

А вчителі інформатики? Це ж Нео і Трініті шкільного масштабу, Програмісти 80-го рівня. Їхня головна суперсила — за дві секунди визначити, хто грав у контру, а хто реально набирав текст у Word. Вони лікують будь-який комп'ютер магічною фразою: «А ви пробували його перезавантажити?».

Ведучий 1:

Особлива каста — вчителі фізкультури. Це Титани, Олімпійці та люди зі сталевими легенями. Вони щиро вірять, що біг на два кілометри о 8:30 ранку під дощем робить підлітка абсолютно щасливим. І, що найцікавіше — під кінець року їм таки вдається нас у цьому переконати!

Ведучий 2:

А вчителі мистецтва та музики? Це Музи нашого закладу. Вони здатні розгледіти шедевр у чорнильній плямі на парті та почути ангельський спів у нашому хоровому затягуванні «Ой у лузі червона калина», навіть якщо ведмідь наступив на вухо всьому класу одночасно.

Ведучий 1:

І, звісно, вчителі трудового навчання (технологій) — Майстри Молотка і Королеви Кулінарії. Чоловіки виходять від них із табуретками, якими можна тримати оборону, а дівчата — з фірмовими салатами, рецепт яких тримається в суворій таємниці від кухарів мішленівських ресторанів.

Ведучий 2. Якби існувала енциклопедія супергероїв ,учителі початкових класів були б у ній першими.Адже тільки вони можуть одночасно зав’язати шнурівки ,знайти загублений олівець ,заспокоїти першокласника ,й провести цікавий урок.

Ведучий 1:

Але є один супергерой, який об'єднує в собі певні якості . Це... Класний керівник!

Ведучий 2:

О, це вже рівень Месників! Це Головнокомандувач, дипломат, психолог, детектив і друга мама в одній особі. Людина, яка знає хто запізнився ,хто забув щоденник ,хто посварився і хто знову щось вигадав. Його суперсили – терпіння ,мудрість ,організованість і любов до своїх учнів .А головне –він завжди поруч ,щоб підтримати ,допомогти та об’єднати клас

Ведучий 1:

І сьогодні ми кажемо усім нашим супергероям — ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ!

Ведучий 2: А над усім цим супергеройським всесвітом стоїть Головнокомандувач — наша адміністрація та директор. Люди, які тримають купол безпеки та порядку над цілою школою!

Стук у двері, заходить змучений, голодний чоловік.

ЧОЛОВІК.

Галя, Галя, ти тут? ЛЮДИ добрі, ви не бачили мою Галю?!

Оце оженився на свою голову! Взяв жіночку, гадав, буде королевою мого серця, домашньою господарочкою! А вона вчителькою виявилася! Горе мені!

Виходить Галя з підручниками та зошитами.

Галя.

Тихо,тихенько,ну чому ти кричиш?

Чоловік.

А як же мені не кричати? Ти говорила, що сьогодні буде смачна вечеря,випрасуваний одяг. А на томість я шукаю тебе у цьому Богом даному місці.

Галя.

Школа, це найкраще місце. І я тут не остання людина між іншим.

Чоловік.

Так, так не остання з кінця списку. Слухай, Галю, якщо ти не зупинишся, і не припиниш сюди ходити, то я з тобою розлучусь! Швидко йдемо додому.

Галя.

Ну як, я не можу у мене ж педагогічна рада. Звучить пісня «Підманула, підвела».

Чоловік.

Як ішли ми під вінець,

Ти казала: продавець,

А ти вчителька була,

Підманула, підвела!

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Чоловік

А із школи як прийдеш,

На стіл зошити кладеш.

Пишеш, пишеш, а чого?

Може, в тебе вже «того»?

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Чоловік

Ось поїду у райно,

Хай розводить нас воно:

Тобі зошити й книжки,

Мені діти й пелюшки!

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Сходять зі сцени.

Ведучий 1: Дорогі наші вчителі! Ну ось і підходить до завершення наш маленький концерт. Але наша вдячність вам — безмежна.

Ведучий 2: Ми знаємо, як вам буває важко. Ми знаємо про недоспані ночі, про перевірку зошитів при світлі ліхтариків, про тривоги та переживання за кожного з нас.

(На сцену виходять усі учні.)

1.Дорогі вчителі та працівники школи, в останній рік навчання ми нарешті всі зрозуміли, якими важливими у нашому житті були ви!

2.Ми так рідко говорили вам, що ми вас поважаємо і любимо!

3.Ми хочемо сказати, що ми перед вами у вічному боргу за знання, за самостійність, до якої ви нас привчили.

4. Ми дуже цінуємо ваші поради і підтримку.

5. Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життєві труднощі.

6. Дякуємо за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні з нами.

7. Ми щиро хочемо бути гідними вашої мудрості і старатимемось надалі дарувати вам тільки радість.

8.А працівникам школи дякуємо за чистоту ,порядок і затишок!

9.За вашу щоденну працю,яку ми не завжди помічаємо,але дуже цінуємо!

10. Шановні вчителі !Завжди залишайтесь молодими, щоб через не один десяток років нам було до кого повернутися і сказати: (Дякую!)

11. Хай ваші очі ніколи не затьмаряться сумом, а ваше серце зігріває щира повага і любов оточуючих.Добра вам, щастя, слухняних учнів і сонячних днів. Віри, Надії, Любові!

Ведучий 1: Нехай у ваших домівках завжди панує затишок, здоров'я не підводить, а кожен робочий день приносить лише радість та гордість за ваших учнів!

Разом всі учні на сцені (гучно): ЗІ СВЯТОМ! З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!

(Звучить фінальна пісня. Учні спускаються в зал і дарують вчителям квіти, цукерки)