Сценарій загальношкільного свята до Дня вчителя "Спасибі, вчителю, за все..." складено для учнів 11 кл. Він містить поетичні вітання педагогам-предметникам, гумористичні сценки, жартівливі пісні, інсценізації тощо. Вище подано презентацію до свята.
Учениця 1. Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.
Учениця 2. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі.
Учениця 3. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі!
Учениця 4.
Осіннє небо, вмите журавлями,
Осіннє свято - тихе і святе.
Учителько! Ви - світлий образ мами,
Дитячих доль відлуння золоте.
1.
Як перший раз
У перший клас
Прийшли до школи ми
Розгублені й малі,
Стрічали нас,
Навчали нас,
Любили нас
Найкращі люди на землі.
Приспів: Вчителі! Ви - вічне свято,
Ви завжди потрібні, вчителі!
Вчителі, живіть крилато,
Бережіть юначі долі, вчителі!
II.
Бували дні
Ясні й сумні,
Літали душі наші в синіх небесах, -
І кожен раз
Єднали нас
Усмішки щирі та удачі синій птах.
Приспів.
Учень 1.
Мій вчителю добрий з дитинно-ясними очима,
Із них починався мій довгий і праведний шлях.
Іду по землі я, і небо співа за плечима,
І світ, наче скрипка, дзвенить на прозорих вітрах.
Учень 2.
Мій вчителю гордий, крилатий володарю слова,
Що впало на душу високим добором зерна,
З якого закронилось дерево рідної мови
І цвітом безсмертним вирує, як вічна весна.
Учень 3.
Мій вчителю ніжний, напнулися мрії, як струни.
А в серці, мов пташка, щебече й щебече любов.
В пориві до тебе стаю я красивим і юним,
Лише біля тебе нуртує так радісно кров.
Учень 4.
Мій вчителю сивий, уже зародили дерева,
Які ми давно посадили з тобою в саду.
То просто тривала остання велика перерва.
З якої до тебе на вічний урок я іду!
(Вибігає двієчник-гуморист).
Двієчник. Та скільки вже можна терпіти тих вічних уроків? Давайте подаруємо нашим вчителям на свято вічну перерву! Ой, не вічну, ну, я мав на увазі - веселу перерву!
(Вибігають бешкетники, пританцьовуючи, співають на мотив пісні «Еліс»),
І.
А шо воно за празник,
У якому він селі?
А шо воно за ґазди,
Отії вчителі,
Шо не хотіли мене взяти восьмий раз у перший клас до школи?
II.
Красиво одягаються,
Красиво ставлять «2»,
Не п'ють, не матюкаються,
А деякі слова
То вимовляють круто навіть на розкішній європейській мові!
III.
Гризуть граніт науки,
Доки зовсім не згризуть,
Рятують нас від скуки,
Бо багато задають,
То най їм буде ниньки празник відпочинком по тяжкій роботі!
Бешкетник. Овва! Та ж от до нас іде якась шкільна дрібнота привітати вас зі святом!
(Звучить «Летка-енька». Підтанцьовуючи, весело підстрибуючи, виходять «малята»).
Маля 1.
Вчителька - це класна фея:
Вміє нас причарувать,
Ми ж умієм разом з нею
Всі задачки розв'язать!
Маля 2.
Наша вчителька - професор:
Сонце виростить з зерна,
Зробить з пугала принцесу!
Маля 3. А із мухи що?
Маля 4. Слона!
Маля 1.
На уроці тихо завжди -
Дружно дума дітвора.
Маля 2.
Хто нам достеменно скаже,
Скільки буде 2+2?
Маля 3. В чому вічності проблема?
Маля 4. Що це - флейта чи кларнет?
Всі разом.
Вчителька - це вічна тема
Серед мудрості тенет!
ПІСНЯ
(Усі учасники виконують жартівливу пісню на мотив частівок).
Чи малюю, чи пишу -
Завжди я спішу, спішу, -
Так багато задали,
Що робить нема коли.
2.
Змалювати п'ять рослин
В зошиті з ботаніки,
Потім ще крилатий млин
Історичну пам'ятку.
3.
Ті рослини в книзі гожі
-Любо подивитися,
В мене ж всі на віник схожі,
Що добряче витерся.
1.
Малювала вітряка, -
Вийшла парасоля!
Мабуть, підвела рука -
Лиха моя доля!
2.
У кіно вже не ходжу,
Не ходжу на вулицю -
Над уроками сиджу,
Спина аж сутулиться.
Приспів:
Робиш так і робиш сяк,
Голова морочиться,
Тільки все йде навскосяк,
Все не так, як хочеться!
ПОЧАТКІВЦЯМ
Як написати слово МАМА
Вчать початківці по програмі.
То наші перші вчителі,
До них приходим ще малі,
Навчають як сидіти треба,
Дивитись в книжку, не на небо,
Як гарно руку піднімати
І реченням відповідати.
Буває їм із нами жарко,
Бо вчать писати без помарки.
Буває холод обіймає,
Коли неправильно читаєм.
Повинні нам ви все простити,
Бо поки що ми лише діти.
Буває тяжко дуже з нами
Не тільки вам, а й нашим мамам.
А найприємніше для нас,
Що і перший, й другий клас,
Як не писали б й не читали,
Нас не оцінюють у балах.
Разом.
Подякувати хочем Вам —
Першим у школі вчителям.
ФІЛОЛОГАМ
Як вживати кличну форму,
Щоб були ми завжди в нормі,
Відміняти дієслово
В нашій рідній давній мові,
Вчать філологи завзято.
Ох, роботи в них багато!
Прозу й поетичні твори
Вітчизняних авторів
Ми вивчаєм на уроках,
Пробуєм творить самі.
Ой багата наша мова,
Має дивнії дива,
Скільки значень має слово,
Як його хто промовля...
Дуже важко вчителям
Наші твори оцінити,
А ще важче, мабуть, їм
Нас примусити щось вчити.
ЗАРУБІЖНИКАМ
Що писав для нас Дефо,
І кого Ассоль чекала,
Фантастичні НЛО,
Й дама пік когось карала.
В світ казковий, неймовірний
Кличе нас дзвінок,
Зарубіжної літератури
Розпочнем урок.
Твори писані давно
Хтось на сторінках любив,
Хтось покараний за щирість,
Хтось із ненависті вбив.
Когось мандри фантастичні у незвідані світи
Про пригоди романтичні несподівано вели.
Десь страждання, десь пригода,
Десь чекала нагорода,
Посмішку хтось викликав,
І сльозу читач пускав.
Все було, поміж рядками,
Розмаїття почуттів,
Складене життя томами —
Твори з глибини віків.
УЧИТЕЛЯМ ІНОЗЕМНИХ МОВ
«Хелоу», «бонжур» ми раді чути,
Хоч трішки іноземцями побути,
І, «мейбі», вивчили урок,
«Ай хоуп», буде вже дзвінок.
А як читати «мейд» чи «маде»,
На етикетках шоколаду,
Вчать «іноземці»-вчителі,
Із нами клопоти малі.
Бо часто вживані слова,
Як скажем «мані» — то грошва,
А «гуд» — то добре, «бед» — погано,
І «найт» — то ніч, а «монінг» — ранок,
«Хелоу» — привіт, «гудбай» — прощай,
«Рімембе» — значить «пам'ятай»,
Відклались в нас у голові,
Вживаєм часто їх самі.
А решту вчити важко нас:
Минулий і майбутній час,
Всі дивні форми дієспова.
Тяжка та іноземна мова.
Терпіння вам бажаєм з нами,
Хай не минає із роками
Здоров'я і весела вдача,
І зустрічає вас удача.
ІСТОРИКАМ
Від пращурів до наших днів,
З усіх минулих вже віків
Історики події всі вивчають
І нас учити заставлять.
Хто і коли, кого завоював,
Права й свободи мужньо захищав,
Кому вдалося збудувать державу
Хто ніс крізь біль народну справу.
Хто зрадив принципам людської доброти,
Хто піднімав з руїн світи.
Ніхто навік не буде позабутий.
Хто через справи власні є почутий.
Нас бути вдячними навчають вчителі
Тим давнім предкам, що вже в інший світ пішли.
Наставникам подякуємо щиро,
І мрієм, що майбутнє буде мирним.
Сценка « МРІЇ У ВІДПУСТЦІ».
Учні залишають сцену. На сцену виносять декорацію. Далі відбувається інсценування. Наперед виходять учителі в одязі для відпочинку.Звучить музика пісні на мелодію «За рожевим морем».1-ша вчителька співає.
Дуже сонце припікало,
Відпочинку час настав.
Я з пакетика дістала
Календарний план.
Дістаю журнал з-під хустки,
Ось він — «Позакласний час»
Це заняття для відпустки,
Друзі, в самий раз.
Приспів:
За морем рожевим, де в небі спека дише,
І хвилі солоні мчать вітру навздогін.
Учитель на пляжі гортає номер свіжий.
Чим ще у відпустці зайнятись може він?
Ох, не дочекаюсь, ну коли вже на роботу?
2-га вчителька. Не сміши!
3-тя вчителька. А що? Уявляєш, приходимо в шко¬лу, а там…
4-та вчителька. Обладнаний лінгафонний кабінет…
5-та вчителька. На подвір’ї стоїть автобус…
1-ша вчителька. Комп’ютерний клас…
2-га вчителька. Масажний кабінет…
3-тя вчителька. Басейн…
4-та вчителька. І спонсори підготували підписку на методичну літературу…
На сцену виходить вчитель.
Вчитель. Дівчата! Ви, мабуть, добряче перегрілися на сонці, бо ви вже марите! Ходімо у холодочок!
Усі вчителі залишають сцену
МАТЕМАТИКАМ
Хто придумав ті рівняння,
Графіки і порівняння,
Кулі, конуси, об'єми,
Тільки зайві нам проблеми.
Співчуваєм вчителям-математикам.
Тих страшенних формул романтикам.
Серед інтегралів блукаємо,
І для чогось первісні шукаємо.
Хоч би хтось пожалів нас із древніх,
І не написав теореми.
Може Піфагор, може Фалес,
Ну для чого теореми ці здались.
Полічили б ми й так — калькулятором,
Що заробим, а що вже потратили.
Розв'язали б ви за нас ті задачі,
Як були б ми за це вам всі вдячні.
Учні є серед нас — їх шануємо,
Що списати в них задачі плануємо,
Бо вони якось в них орієнтуються,
І знаходять те, що пропонується.
ФІЗИКАМ
Статика, динаміка, кінематика,
Як і в математиків — сама романтика.
Тільки замість теорем — є закони,
Лейбніца, Паскаля, Ньютона.
Що, як і коли замерзає,
Гальмування шлях визначаєм,
Силу тяги, швидкість і прискорення,
Під кінець уроку — всі зморені.
Правда, демонстрації — то здорово,
Як зробити могли б мотора ми,
Нам розкажуть, якщо будемо слухати,
А не хлопати на уроках вухами.
ІНФОРМАТИКАМ
Ну для чого нам програмування,
Це ж фактично над нами знущання,
Ну навчили на уроках друкувати,
Малювати вчились і так вже багато.
Інформатика — наука цікава,
Побродити в Інтернеті — уявно,
Досконало вивчимо самі,
Всі програми нові ігрові.
(Художній номер).
/ Звучить пісня…………………………………………../
БІОЛОГАМ
Від амеби до людини,
Вивчим нерви і клітини,
Рід, сім'ю, родину, клас, Біологи мучать нас.
Еволюція життя —
Ця наука не проста,
Та цікаво щохвилини,
Бо уроки — то новини.
Розкривають нам секрети
Про тварин Землі-планети.
Може вам всім легко здатись
В наших знаннях розібратись,
То не просто — вчитель знає,
Той, хто біології навчає.
ГЕОГРАФАМ
Від Європи до Канади,
Ми мандруємо по карті,
Іноді ми й заблукаєм,
Але впевнені, ми знаєм,
Що врятують вчителі,
В них знань запаси чималі.
Щедро діляться із нами,
Учнями-мучениками.
Допоможуть нам знайти
Гори й витоки ріки,
І пустелі, й болота,
Й в них робота не проста,
Карти контурні збирати,
Потім їх перевіряти,
Знати нафту де знайшли,
Де лежать вічні сніги.
Вам, географам, хвала,
Мудра в вас є голова,
Бо запам'ятати все це,
Не під силу нам до речі.
ХІМІКАМ
Знаєм формулу води,
Хтось ще й соди може знає,
Але решту знати все,
Мабуть, цього не буває.
Хімія — складна наука,
Але формули вчимо,
Хоч буває на уроках
Як не знаєм — мовчимо.
Як зробити динаміт,
Як очистити наліт,
Що таке оксид, кислоти,
Луг, бродіння — це висоти
Знань, до них не всім дійти,
Вчителю! Нам помогти
В силі Ви, аби б хотіли,
Й списування допустили.
(Художній номер).
/ Сценка "Виховання дитини по телефону" /
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Алло, синок привіт, як там твої справи?
Я дзвоню із школи.
У нас сьогодні педрада.
Я сьогодні затримаюсь.
Ви там з татом якось без мене, добренько?
Уроки вивчив?
А що вам задавали?
Палички?
Ой молодець!
І кружечки?
А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки.
Ну все, бувай!
Ведучий
Минуло п’ять років
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Алло, синок, привіт, це твоя мама.
В нас сьогодні дискотека в десятому класі, я затримаюсь.
Ти там з татом без мене.
Ви поїли?
Як немає?
А макарони?
Ще вчора з’їли?
А каша?
Вже з’їли?
А, то скажи, хай тато купить сухариків, зробиш собі чайку.
Ну добренько, все, цілую, бувай.
Ведучий
Пройшло десять років
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Алло, синок, привіт, як там твої справи?
Добре?
Уроки вивчив?
Як не задають?
Взагалі не задають?
Що? Ти вже в інституті?
Синок, а в якому?
Ведучий
Минуло п’ятнадцять років
(вчителька дзвонить по телефону)
Вчителька
Алло, синок, це мама!
Як не синок?
Внучок?
Ой, внучок, я замоталась, в нас сьогодні збори батьківські.
Ну ви з батьком якось без мене?
А з дідусем?
Ви там поїли, так?
А на уроки що задавали?
Палички?
А.
І кружечки?
То молодець.
А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки, добренько?
Ну все, бувай!..
Учень: Ви бачите, яка тяжка і відповідальна праця вчителя. Адже учитель прикладає стільки зусиль заради інших дітей, забуваючи за свою сім’ю та діток. Сердечно дякуємо вам за це.
ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
Бігай швидко, м’яч лови,
Стрибай вправно догори,
Фізкультура — на ура —
Дуже рада дітвора.
У спортзал всі — як на свято
Поспішають так завзято.
Вчать нас там марширувати,
У веселі ігри грати.
МУЗИКА
Ще один предмет у школі
Не залишить нас байдужим,
Та на нього треба, друзі,
Слух і горло мати дуже.
Бах, Бетховен і Сальєрі,
Пісні давні і прем 'єри.
Є в нас тенори й альти,
Та до Баскова — рости...
МАЛЮВАННЯ
На уроках — руки в фарбі,
Пензлі скрізь та Олівці.
Намалюєм, може, Барбі,
Квіти, дивні корінці,
Чи будівлі — стиль барокко,
Ріки, що течуть широко,
Танки, кораблі, авто,
Поїзд, літаки, метро.
На папері оживають
Наші мрії і думки,
Чи реальні, чи незнані,
Нерозгадані світи.
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ
Зіновію Михайловичу!
В нас учитель ви умілий,
Все розкажете до діла:
Як відмірять разів сім,
А відрізать раз усім,
Як в’язати, шліфувати,
І як цвяхи забивати.
Клас майстернею ваш зветься –
Тут усе, що хоч, знайдеться.
ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ ТА МОРАЛІ
Як добро нести у світ?
Обминати горя слід?
Як прощати всім образи?
Не сваритися одразу?
Як зміцнити віру в Бога?
Як знайти в житті дорогу?
Ті питання не зникають,
Бо не раз їх піднімають
І дорослі, й школярі,
Й сиві, й зовсім ще малі.
Є про що поговорити,
Є кому нас розсудити:
Все — з обох сторін медалі —
На уроках етики й моралі.
Учень А зараз, давайте, послухаймо анекдоти.
•Два школярі. Один говорить:
- Вже не знаю, чи вірити нашому вчителю математики... Учора він сказав, що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10...
•Вчителька пояснює дітям ділення. Написала на дошці "2:2" і запитує:
- Діти, хто знає, що це означає?
- Нічия! - підскакує з першої парти Женя.
•- Якщо в тебе є долар і твоя мати дасть тобі долар, скільки в тебе буде грошей?
- Один долар, міс.
- Так ти просто не знаєш арифметики
- Це ви не знаєте моєї матері, міс.
•Жидівському хлопчику задають задачу: — Ти маєш шість яблук. Якщо ти віддаси половину брату, скільки залишиться? — П’ять із половиною
•Учень - учителю:
- Чи варто карати кого-небудь за те, чого він не робив?
- Ні, звичайно, ні в якому разі не можна!
- Добре. Я не зробив домашнє завдання...
•Учитель запитує Миколу:
— Якого роду слово «хлопчик»?
— Хлопчачого, — відповів той
•Учень відповів на відмінно. Вчитель попросив щоденник.
— Я забув удома, — відповів хлопчик.
— Візьми мій! — запропонував сусід по парті.
•На уроці історії:
— Левченко! Хто взяв Ізмаїл?
Левченко здивовано:
— Я не брав... Запитайте у Кравченка, може, це він взяв.
•На уроці хімії:
— Михайле, у тебе якого кольору розчин?
Жовтого.
— Молодець, сідай.
А у тебе, Васю?
— Червоного.
— Теж непогано, сідай.
А у тебе, Вовочко?
— Коричневого.
— Двійка! Клас, лягай!!!
•— У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, — докоряє батько синові.
— А в твоєму, тату, він вже був імператором! — відповів син.
•— Вовочка, як французською "читати"?
— Так само, як і українською: узяти книгу, відкрити і дивитися на рядки.
•На першому занятті з плавання Петрик виліз з басейну, не чекаючи команди вчителя. Той:
— У чому справа? Хто тобі дозволив?
— Ніхто, просто я вже напився.
/ Звучить пісня «Час рікою пливе, і минають роки…» /
Учень 5.
Ми будем вдячні вам довіку
За віру, ласку і тепло,
Що дарували нам без ліку,
За правди віщої зело!
Учениця 6.
За те, що наші пустощі терпіли
І незнання, і небажання, й біль,
За те, що надто рано посивіли,
Учителю мій добрий, мудрий мій!
(Знову лунає тиха музика. На її фоні звучать слова).
Учень 6. Дорогі вчителі! Ми щиро вітаємо вас із професійним святом!
Учениця 1. Бажаємо вам здоров'я міцного, щастя п'янкого!
Учениця 2. Учнів вдячних, батьків обачних!
Учень 1. Чистих ранків, сонячних світанків!
Учень 2. Променів сонця у кожне віконце!
Учениця 3. Ніжної ласки, душевної казки!
Учениця 4. Грошей без ліку, довгого віку!
Учень 3. Бувайте веселі, бувайте здорові!
Учень 4. В багатій оселі, взаємній любові!
Всі разом. Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках, І щедрої долі дзвінких подарунках!