Мета заходу: розширити знання школярів про життя і творчість Лесі Українки;
осмислити філософію і поетику віршів письменниці; виховувати у підроста-
ючого покоління почуття патріотизму, добра і відчуття прекрасного
Ти себе
українкою звала...
Літературна вікторина
( до 145-річчя від дня
народження Лесі Українки)
Учитель української мови
та літератури
МАЙДАНІЙ Т.С.
Тема: Ти себе Українкою звала… (до 145-річчя від дня народження Лесі Українки)
Мета: розширити знання школярів про життя і творчість Лесі Українки;
осмислити філософію і поетику віршів письменниці; виховувати у підроста-
ючого покоління почуття патріотизму, добра і відчуття прекрасного
Обладнання: портрет Лесі Українки, плакати, фотознімки епізодів життя поетеси та
її сучасників, ілюстративно-книжкова виставка, презентація «Велика
дочка великого народу» (життя та творчість Лесі Українки)
Музика: пісні на слова Лесі Українки («Вже сонечко в море сіда», «Місяць яснесе-
нький», «Поблискують черешеньки»); записи класичної музики
Форма заходу: літературна вікторина
/ Звучить класична музика /
Ведуча1: Ти себе українкою звала,
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як вітчизна велика твоя!
Ведуча2: Вся ти - ніжність, вогонь, ідеал,
Вся ти - віра, єдина струна,
І хто знає співця Антея –
Той тебе у ньому пізна!
Ведуча1: Йти на зустріч бурям і зливам,
Буть одній – як велика рать.
Жить в нещасті життям щасливим,
Муку творчістю перемагать.
Ведуча2: Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її
серце і загорілась ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав
творіння української поетеси,пройняті філософськими роздумами про
людину очікуваного майбуття,сповнені незборимої сили зла і стверджен-
ня добра. Ця поетеса - ЛЕСЯ УКРАЇНКА!
Ведуча1: Золота пшениця її поезії засіялася в чорнозем і зійшла пишним руном у
свідомості кожного українця. І з кожним роком шириться гурт поцінову-
вачів і шанувальників феномену Лесі Українки. Вона - в нашій сучаснос-
ті. В щирій і відданій любові український народ серед найкращих своїх
синів і дочок називає безсмертну українку ніжним і рідним ім’ям ЛЕСЯ!
Ведуча2: Саме тому сьогоднішній літературна вікторина приурочена творчості
Лесі Українки, 145-річчя якої ми відзначаємо цьогоріч. 2
Ведуча1: Отже, розпочнімо наше свято…
Ведуча2: Любі друзі, вітайте оплесками наші команди на цій сцені.
/ представлення команд /
Запитання вікторини
І етап
видавець (видавав «метелики» - популярні книжечки укр. мовою), фолькло-
рист (збирав та записував укр. пісні та думи), високоосвічений поміщик, що
любив живопис та літературу)
ночого руху, сестра вченого й громадського діяча Михайла Драгоманова.
Мало хто знає, але попри все,, Олена Пчілка вважала свою доньку
малорозвиненою. Це й дивно, адже характер Пчілки був непростий. Це була
надзвичайно вимоглива жінка (і до себе, і до інших, в тому числі до власних ді-
тей. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй
сам чорт черевики на вилах подає». )
7. З сім’ями яких відомих людей дружили Косачі? (Лисенками, Старицькими,
Житецькими /Павло Житецький – укр. мовознавець, педагог, громадський діяч/
Франко)
Поміж дітьми Косачів завжди панувала взаємопідтримка і взаємодопомога.
А все починалося з дитячих ігор, сповнених веселої вигадки і посильної праці.
Дуже часто це було перевтілення в казкових, літературних та історичних
персонажів, організація свят, вистав – з музикою, костюмами, декораціями,
ляльковими героями. Ставили навіть опери – «Коза-дереза», «Зима і весна»,
«Пан Коцький», музику до яких створив Микола Лисенко. Такі інтелектуальні
ігри особливо вдавалися тоді, коли до дітей Косачів приєднувалися діти
Старицьких і Лисенків, яких Леся називала «Лисинчатами». Родини славетних
українських митців щиро дружили, «хоч не були рідні по крові, але по душі були
рідніше рідних».
3
8. З ким найбільше дружила Леся?
Який неологізм з’явився у Косачів, що свідчив про міцну дружбу Лесі і …?
( старшим братом Михайлом. Мишолося)
9. У скільки років Леся навчилася читати? (4)
ти? (Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи. Її улюблені книги –
«Кобзар» Т. Шевченка, твори Ж. Верна, Д. Дефо, казки Г. Х. Андерсена)
/ Звучить пісня «Вже сонечко в море сіда» /
Учениця: ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО…
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась…
Учениця: Була зима... Сувора зима 1881... Майбутній поетесі на той час було
10 років. Леся пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже
замерзли ноги. Внаслідок сильної простуди розвинувся туберкульоз
кісток. Спершу він уразив ногу, потім руку. Далі хвороба перекинулась
на легені, а ще трохи пізніше – на нирки. Тяжка недуга потьмарила не
лише дитинство, боротьба з нею перетворилася на тридцятилітню
війну – виснажливу, трагічну для Лесі Українки. Та вона не здавалася…
Жила Леся і невтомно працювала, наперекір всьому.
Учениця: ДАВНЯ ВЕСНА
Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна, 4
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Учениця: ХТО ВАМ СКАЗАВ, ЩО Я СЛАБКА
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,
чи хто цвіте, чи в’яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти –
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
ІІ етап
(жодного дня не сиділа за партою, мати, приватні вчителі, дядько М. Дра-
гоманов, оточення (Лисенко, Старицький, Житецький, Франко), художня
школа Миколи Мурашка в Києві)
(9 років, 1880, перший написаний вірш «Надія»)
5
( бо понівечена хворобою (туберкульозом кісток) ліва рука не дозволила їй
вчитися грі на піаніно. Мрія стати музикантом стала недосяжною)
(французьку, німецьку, англійську мови, російську, болгарську, польську. Окрім
того, вона добре знала грецьку, латинську, італійську, грузинську, а також
давньогрецьку, почала вивчати єгипетську та іспанську. Мало хто знає, що
Леся збагатила й лексику рідної мови, ввівши в українську мову слова промінь
та напровесні )(всього близько 15 мов)
( у 19 років. «Стародавня історія східних народів»)
(мати. Інша версія – дядько М. Драгоманов. Він підписувався «Українець». А
оскільки Леся дуже любила дядька і захоплювалась ним, то вирішила в
чомусь бути на нього схожою)
(«На крилах пісень», Львів, 1893, за сприяння І. Франка)
(«Думи і мрії» (Львів, 1899), «Відгуки» (Чернівці, 1902), «На крилах пісень»
(Київ, 1904) – вибране з трьох попередніх)
тичні твори поетеси вам відомі?
(«Лісова пісня». «Бояриня», «Одержима», «Блакитна троянда», «В катаком-
бах», «Кассандра», «Камінний господар»… Всього понад 20)
/ Звучить пісня «Поблискують черешеньки» /
Інсценізація уривка з оповідання “ Дивна дівчинка”
Автор: Стежинкою біжить дівчинка. Добігла до останньої хати, за якою вже
починався ліс, густий та дрімучий. Під хатою сидить бабуся старенька.
Бабуся: А куди це ти, дитино, йдеш?
Леся: До лісу, бабусю.
Бабуся: До лісу? А хіба ти лісовика чи русалку не боїшся?
Леся: А чого мені боятися? От я в книжечці читала про русалку, то вона зовсім не
страшна.
Бабуся: У книжечці? А хіба ти читати вмієш?
Леся: Вмію. Всі ж уміють.
Бабуся: Дивна ти , дівчинко! Убрана як усі люди, і говориш по-нашому, і от
читати вмієш. Хто тебе навчив? 6
Леся: Матуся.
Бабуся: То й мати вміє читати? А чия ж ти? Щось я тебе ніде не бачила.
Леся: Бо я недавно із Звягеля приїхала. Я, Косачівна, а зовуть мене Леся.
Бабуся: То ти панова донечка? Я не знала, що з панночкою розмовляю. Пани ж усе
по-московському говорять.
Леся: Чого ж нам мови своєї соромитися? Всі родичі так розмовляють. І
Лисенки, і Старицькі, і дядько Драгоманов, і тіточка.
Бабуся: Чого ти так засмутилася, моя пташко?
Леся: Бо тіточку в Сибір вивезли, за те, що по-українському говорила.
Бабуся: Із Сибіру люди вертаються, не плач, моя пташко. А от коли тіточку
засудили, то чи не страшно тобі по-українському говорити і одягатися?
Леся: Ой, ні, бабусю, нізащо в світі своєї мови не відцураюся!
Бабуся: Що ж , бачу, ти завзята. Рости велика!
Леся: До побачення, бабусю!
Автор: І пішла далі стежиною, замислившись.
Учениця: ПІСНЯ
Чи є кращі між квітками
Та над веснянії?
Чи є в житті кращі літа
Та над молодії?
Не всихайте, пишні квіти,
Цвітіть хоч до літа!
Пождіть літа, доля прийде,
Не тікайте з світа!
Двічі на рік пишні квіти
Та не процвітають;
В житті літа найкращії
Двічі не бувають.
Та ще ж квіти не посохли,
Рута зелененька, –
Не журися, дівчинонько,
Ще ж ти молоденька!
Учениця: ОСТАННІ КВІТКИ
Ох, розкрились троянди червоні,
наче рани палкі, восени,
так жалібно тремтять і палають –
прагнуть щастя чи смерті вони?
Не осиплються тихо ті квіти, 7
не настане життя в них нове,
ні, ударить мороз до схід сонця
і приб’є поривання живе.
І зчорніють червоні троянди,
наче в ранах запечена кров…
Ох, нехай же хоч сонця нап’ються,
поки ще їх мороз не зборов!
ІІІ етап
Мій давній друже! Мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!..
(елегія «До мого фортепіано»)
22. Відомий літературознавець Борис Степанишин виділяє ще такі основні риси
характеру Лесі Українки, як принциповість, скромність, самокритичність,
велика сила волі, почуття людської гідності, милосердя, працьовитість,
делікатність, жертовність, безстрашність і самостійність.
Про яку рису вдачі не згадано? (відповідь на це запитання вам допоможе
знайти цей уривок. Прослухайте його уважно.
Оксана Старицька-Стешенко. Леся ж була надзвичайно терпляча і до
фізичних страждань. Пригадую, як колись прийшла до неї і випадково
натрапила саме на той час, коли професор Сапежко зробив Лесі укол в кістку..
Це надзвичайно болюча операція. Але Леся без анестезії переносила її стоїчно.
Сапежко говорив, що такого витривалого пацієнта він у своїй практиці не
зустрічав:
— У мене при такій операції пацієнти-мужчини ведмедем ревуть, а тут
тендітна жінка зціпила зуби і мовчить.)
(витривалість)
23. Хто такий Сергій Мержинський?
( Він закінчив Київський університет, був дуже освіченою й цікавою людиною,
громадським діячем, шанувальником театру, робив переклади з англійської
мови. Працював на залізниці в Мінську.
Через хворобу приїхав лікуватись на курорт. У Лесі з Сергієм було дуже
багато спільного в поглядах на життя.. Він подарував поетесі кольорову
репродукцію «Мадонни» Рафаеля, з якою вона ніколи не розлучалася)
24. Цю поему Леся Українка написала вночі в Мінську біля вмираючого Сергія
Мержинського всього за декілька годин.
(«Одержима»)
8
25. Про кого йдеться?
25 липня 1907 року Леся Українка виходить заміж за людину, яка через усе
життя пронесла любов до Лесі, не бажаючи поєднувати свою долю ні з ким
іншим?
(Про Климентія Квітку – укр. музикознавця, фольклориста)
26. Кому належать слова «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте,
кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного
слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини»?
(І. Франку)
(Австрія, Німеччина, Крим, Італія, Грузія, Єгипет, Польща, кількаразове
перебування на Кавказі, Литва)
(«Без надії сподіваюся!»)
29. Назвіть художній засіб, вжитий у назві цього твору.
(антитеза)
(грузинське містечко Сурамі, 1серпня 1913 р.)
(на Байковому кладовищі у Києві)
зброє! Ми не повинні загинуть обоє!»
(слово)
33.* Членом якого гуртка була Леся Українка?
(літературного гуртка «Плеяда»)
Учениця: ВЕЧІРНЯ ГОДИНА
Коханій мамі
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо! 9
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.
/ Звучить пісня «Місяць яснесенький…» /
Учениця: Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні.
Мрія полине із думкою вкупці
Геть у далекі світа, –
Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!..
Їй не страшні були дикі простори,
Скелі і хвилі морські,
Перелітала найвищії гори, –
Мала крильцята прудкі.
Так твоя думка швиденько полине,
Тільки їй волю даси,
І принесе з чарівної країни
Краплю живої роси…
Запитання до глядачів
/Ведучі демонструють картки із зображенням цифр. Присутні
повинні назвати подію із життя Лесі Українки, яка пов’язана із цією цифрою /
42 (стільки років прожила поетеса)
9 (у 9 р. написаний перший вірш «Надія»)
1871 (рік народження поетеси)
6 (6 дітей у сім’ї Лесі Українки)
1893 (рік виходу першої збірки «На крилах пісень»)
10 ( у 10 р. початок хвороби)
25 (дата народження)
19 (у 19 р. написала підручник з історії східних народів)
1913 (рік смерті) 10
13 (у 13 р. було надруковано перший вірш «Конвалія»)
15 (приблизно стільки мов знала поетеса)
4 (4 збірки було видано за життя поетеси)
/ Підбиття підсумків вікторини. Слово журі.
Нагородження переможців /
Учениця: ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Олена Журлива
Я знала Лесю Українку,
Живу, тривожну , молоду.
Вона, мов квітка у барвінку,
Цвіла в поліському саду.
Вітри піснями захлинались,
Ліси шуміли навкруги,
І в срібні роси одягались
В ранкових маревах луги.
Ходила Мавка – чарівниця,
Когось шукала між дерев,
І знав, хто їй ночами сниться,
Мешканець лісу – дядько Лев.
Не стерлась райдужна сторінка,
Не вмерла пісня лісова,
Безсмертна Леся Українка
Була і є повік жива!
/ Звучить класична музика /
11