Сценарій загальношкільного свята Останнього дзвоника "Нам зі школою прощатися пора..."

         Свято останнього дзвоника-2015

             / Учні шикуються на святково прибраному шкільному подвір’ї  /

Ведуча І:

Усміхається весело травень,

Бо скінчилась навчальна пора,

І зібралась на Дзвоник останній

Вся весела шкільна дітвора.

 

Ведуча ІІ:

Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято —

День останнього дзвінка.

 

Ведуча І:

Увага всім! Увага всім!

На веснянім видноколі

Зайнялася зоря.

Свято в школі! Свято в школі! -

 

Разом:

День останнього дзвінка!!!

 

Ведуча ІІ:

На велике шкільне свято

Прибуло гостей багато:

Татусі й матусі,

Друзі вірні й бабусі.

Школа радо всіх стрічає,

Сміх луна, вінок пісень.

Всі радіють, всі співають

В цей травневий світлий день.

 

Ведуча І:

Дорогі друзі, учні, вчителі, батьки, шановні гості! У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теп­лий  весняний  вітер  приносить до  нас  свято Останнього дзвоника. Воно радісне й водно­час сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сум­не, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунає для наших найстарших учнів — одинадцятикласників.

 

Ведуча ІІ:

Ось зайдуть на лінійку востаннє

Наші друзі - найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Ведуча І:

Злинь же, музико, в небо гучніше,   

В добру путь лунай, в добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на Вас.

 

                                                / Звучить марш /

                   /  Під його супровід виходять учні 11 кл. з класним керівником

                                           та першою вчителькою /                                

 

ВедучаІ:

Школо, під Державний прапор стояти струнко! Право внести Державний прапор України надається...

 

                                             / Звучить Гімн України /

 

Ведуча ІІ:

За нашою доброю традицією, у дні шкільних свят ми покладаємо квіти до пам’ят-

них місць нашого села – меморіальної дошки «Пам’яті Небесної сотні» та симво-

лічної могили борців за волю і незалежність України. Згадаймо сьогодні і тих воїнів Національної гвардії, бійців добровольчих батальйонів, які загинули на Сході України, захищаючи кордони нашої Батьківщини. Згадаймо й нашого земляка із села Брюховичі Андрія Костирку, що віддав свою юне життя за нас з вами, за наше мирне небо…

 

Ведуча І:

Вони за щастя наше і за мир стояли,

У бій ішли за волю без вагання.

Найкращі квіти їм ми подаруєм,

Вшануємо хвилиною мовчання.

 

                                                 / Хвилина мовчання / 

 

                                     / Звучить пісня «Нашим героям» /

 

Ведуча ІІ:

Найсвітліша дорога у світі - 

Це дорога до знань і до школи.

Пам’ятайте  це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

 

Ведуча І:

Ось і закінчився навчальний рік. Розв'язано усі  приклади і задачі, написано усі дик-танти, виконано всі лабораторні роботи. Попереду у кож­ного свій зліт, перемоги, а може, й невдачі. Тож слово для підсумків надається директорові школи Сапожку Володимирові Тимофійовичу.

 

                                             / Виступ директора школи /

 

Ведуча ІІ:

Для зачитання наказу «Про закінчення 2014-2015 навчального року» запрошуємо до слова заступника директора школи з навчально-виховної роботи Грацоня Петра Івановича.

 

                              / Вручення атестатів випускникам 2015 року /

 

Ведуча І:

Дорогі наші випускники! Ми вітаємо вас і, звісно, трохи заздримо. Пам’ятайте:  шкільні роки – це 3000 днів. Отож, 3000 днів ви прокидалися не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи.  Хоча частенько сонечко кликало вас на вулицю, в ліс, на річку, ви пряму­вали до школи. І ось – фінал… А знаєте, хто заздрить вам сьогодні найбільше? Звичайно, вони – першо-

класники.

 

 

Ведуча ІІ:

Шкільне прислів'я, мабуть, кожний знає:

"До школи в нас прямують всі стежки!"

Клас одинадцятий! Вас зараз привітає

Надія школи - наші малюки.

Цю мить вони чекали довгий час.

Увага! Слово каже перший клас!

 

                                                / Виходять першокласники /

 

Першокласниця:

Шановні випускники!

Ви у нас найстарший клас.

То ж говорим вам відверто,

Що ми дуже любим вас.

 

Першокласник:

Випускники! Які ви всі красиві,

Усміхнені, веселі, чепурні!

Дивлюсь на вас - обличчя всі щасливі,

І дорослим стати хочеться мені!

 

Першокласниця:

Ви скажіть мені відверто:

Та невже ніколи

Вчителька не викликала

Тата й маму в школу?

Ну, зізнайтеся відверто,

Як старим знайомим:

Чи вас лаяли за "двійки"

В школі та удома?

 

Першокласниця:

Глянь! Дівчата-випускниці

Як з журналу мод зійшли.

А згадайте: в першій класі

Ви такі, як ми, були.

 

Першокласниця:

В випускниці туфлі класні,

«Манікюри» на руках,

Губки, наче спілі вишні,

І закоханість в очах.

Хочу зачіску я модну

І таку ж спідницю.

Може, буду трохи схожа

Я на випускницю?

 

Першокласниця:

А які красиві хлопці!

І рухливі, і меткі.

Всі були, як мак, дрібненькі,

А он виросли які!

Хлопці всі, як дядя Стьопа!

Ну а нам – рости й рости.

Вам, напевно, всю Європу

Видно з тої висоти?

 

Першокласниця:

То ж хіба смикнеш людину
Вже за чуба, як колись?
Треба ставити драбину,
Щоб до чуба дотягтись!

Б’ють тепер батьки тривогу,
Де взуття велике взять,
Щоб обути сину  ноги
В туфлі номер сорок п’ять?

 

 

Першокласниця:

Ви ідете вже зі школи…
і нема чого зітхать:
Вас за двійку вже ніколи
Більш не будуть лупцювать...

Всі ви будете трудитись
І гуляти до зорі.
Ну, а нам ще довго вчитись,
Бо усі ми — школярі.

 

Першокласниця:

А сьогодні – ваше свято,

Незабутня світла мить.

То ж ми хочем побажати:

«Нехай вам усім щастить!»

 

                                / Звучить пісня                                                        /

 

Ведуча І:

Важко сказати, у кого сьогодні біль­ше свято — в учнів чи у вчителів. Що важче — навчатися чи навчити? Мабуть, і те, й інше по­требує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одно­го виняткового вміння — відчути кожного учня. Кожен учитель дорогий випускникам по-своєму, але, мабуть, ріднішої за першу вчительку немає. Слово надається вашій першій учительці Кіндрат Лесі Богданівні.

 

                                 /  Виступ першої вчительки /

 

Випускниця:

Перша вчителько, добра, терпляча,

Школа й клас стали вам, наче дім.

І любов ваша щира, гаряча

Зігрівала серця нам усім.

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах - і цікавість, і страх,

У руках ми букети тримали,

І тремтіла тривога в серцях.

Дуже різна  у нас усіх вдача -

Ви ж до кожного знали підхід.

І сьогодні ви нас, наче птахів,

Відпустіть у небесний політ.

 

 

Випускник:

Вчителів в житті було багато,

Та одну не можу я  забути –

Ту, що замінила маму й тата,

Що учила, як жити й бути.

Вчителько моя! Найкраща в світі!

Вчитись ви навчали й працювати,

У навчанні – з книжкою дружити,

У житті – порядним, чесним стати.

Досі сняться очі, мов зірниці,

В тих очах – безмежна доброта.

Вам не гріх і в пояс поклонитись,

Вчителько моя ви золота.

 

                                 /  Вручення квітів першій учительці  /

Випускниця:

Кожен з нас до того звик,

Що є класний керівник.

Хто похвалить, хто посварить?

Хто заступиться, не зрадить?

Хто нам буде говорити,

Що не хочемо ми вчити?

Як без нього далі бути?

Навіть важко це збагнути!

То ж ми хочемо ще нині

Декілька від вас порад…

Хоч прощаємось сьогодні,

Та згадаєм вас стократ.

 

Випускник:

Як добре, що ми з вами подружили!

І хоч робота ваша не легка,
Ми вам бажаємо учительської сили,

Здоров’я, довголіття і добра.

Ви кожного уміли розуміти,

І вислухати, і пораду дать дитині,

Уміли вимагати і жаліти.

То ж щиро дякуєм за все вам нині.

 

Ведуча ІІ:

Триває час святкової програми.

Хай слово скажуть класна ваша мама.

До слів її, порад з вас кожний звик:

Така  посада в неї - класний керівник!

Запрошуємо до слова класного керівника 11 класу Майданій Тетяну Степанівну.

 

                                           /  Виступ класного керівника /

 

                 /  Звучить пісня «Три поради» у виконанні класного керівника /

 

Ведуча І:

Сьогодні, дорогі випускники, мож­ливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа — це ваш рідний дім. І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб попрощатися з вами, випус­тити вас у далеку дорогу, яка називається до­рослим життям.

        Пригадайте свої шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника. Наймолодші наші школярі уже вітали вас, то ж зараз слово беруть учні школи – від 2 до 10 класів.

 

2-й клас:

Хоч ми всі — молодша ланка,

В різні класи йдемо ранком,

Та усіх ми знаєм вас.

З останнім дзвоником вітаєм,

Щастя всі ми вам бажаєм.

 

3-й клас:

А в нас вже досвіду доволі:

Батькам надвечір залюбки

Про все, що трапилось у школі,

Розповідаємо казки.

 

4-й клас:

А ми також «випускники»,

Нічим не гірш від вас —

Із класу ми четвертого ,

Вступаєм в п’ятий клас.

 

5-й клас:

Хай краще спробують, як ми,

Прийшовши з школи початкової,

В душі лишитися дітьми,

А вчитись в старшій  школі.

 

6-й клас:

Шостий клас вам всім бажає

І здоров’я , і добра.

Щоб були ви всі щасливі

І не знали горя й зла.

 

7-й клас:

То ж щасливим хай буде вами обраний шлях.

Хай вам добре у світі живеться,

А цей срібний дзвіночок у ваших серцях

Добрим спогадом хай озоветься.

 

8-й клас:

Зараз  ми уже у восьмім -

Цей вік згадайте ви собі:

Ніби зовсім вже дорослі,

Ніби  зовсім ще малі.

Нам іще три роки вчитись,

То ж треба старатись,

У всьому доброму на вас,

Випускники, рівнятись.

 

9-й клас:

Випуск! Випуск нині в школі! -

Це й для нас святкова мить.

Скільки нас, ми ще не знаєм,

Шкільне гніздо покине й полетить.

Хто в технікумі чи в ліцеї

Освіту буде здобувати.

Одне ми знаєм точно —

Що за шкільною партою

Багато буде сумувати.

 

10-й клас:

Будьте привітні, красиві і милі,

А особливо здорові й щасливі,

Щоби труднощі вміли долати

І чудовії весни стрічати.

 

Ведуча ІІ:

Ваш потяг майже вирушає,

Не будемо його ми зупиняти.

Четвертий клас тепер чекає

Ваше місце у школі зайняти.

 

5-тикласник:

Наш 5 клас хоче сказати,

Що на лінійку йшли ми залюбки.

І питань до вас у нас багато.

То ж дайте відповідь, випускники.

Правду кажуть, що директор

Пильнує все, наче прожектор?

Телепатичні здібності наш завуч має

І, кажуть, все про всіх він знає?

 

Випускник:

Ти мій друже пам’ятай:

Цих людей ти поважай!

І про це кажи на клас,

Що дуже добрі вони в нас.

 

5-тикласник:

А справді у них зошит є,

Що ніби „чорним” зветься?

Випускник:

 Є, друже. Бачу, місце в нім

Для тебе теж знайдеться.

5-тикласник:

 А уроки, як їх вчать?

До ночі  удома?

Випускник: 

Та на перерві, між дзвінками.

Всім це річ відома.

5-тикласник:

Тут різні вчителі навчають вас.

Чому ж їх так багато?

Випускник:

Вони працюють всі для нас,

Щоб ми могли щось знати.

5-тикласник:

А як у тебе фізкультура?

Бо так нас загружають!

Випускник:

Зате міцна буде фігура.

Бачиш, як випускники виглядають.

5-тикласник:

То візьміть мене до вас,

Я теж хочу в старший клас.

Випускник:

Ой друже, поспішаєш ти.

Треба трохи підрости…

5-тикласник:

Добре, нашим передам

Науку вашу й слово.

Бажаємо удачі вам!

На цьому: «Будь здоровий!» / подає руку /

Ведуча І:

Наказ четвертому класу (майбутньому п’ятому) від випускників зачитує …

 

Випускник:

Наказ №1  11 класу по  НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» с. Липівці від 29 травня 2015 року  „Настанови четвертому класу”

 

1. Не забувайте відвідувати школу.

2. Цінуйте свої вихідні і канікули.

3. Не засмучуйте рідних учителів, пам’ятайте: їх здоров’я у ваших руках.

4. Поводьтеся і навчайтеся так, щоб ваші батьки ходили  до школи, як на свято.

5. Не доламуйте залишки шкільного інвентаря, бережіть таким чином гроші батьків.

6. Увагу на уроці направляйте на вчителя і дошку, а не на сусіда і вікно.

7. Навчайтесь так, щоб і через роки ви з гордістю могли показати  щоденник своїм дітям.

8. Пам’ятайте, що ваша класна кімната – це ваше обличчя, вмивайте його щодня.

9. Знайте, класний керівник – особа недоторканна, яка несе відповідальність за вас, а ви маєте зберегти його і передати в 11 класі іншим четвертокласникам.

10. Гордіться тим, що ви навчаєтесь у найкращій сільській школі району, де працю- ють найкращі вчителі.

   Контроль за виконанням анного наказу покладається на одинадцятикласників 2016  року (теперішніх 10-класників).

 

                           / Входять, приспівуючи, два бешкетники /

Ведуча ІІ:

Гляньте, гляньте! А хто це поспішає до нас на свято?

Бешкетник І:

Звісно, ми – бешкетники. Яке ж це свято без нас? Ну зовсім сумне!

 

Бешкетник ІІ:

Та не переживайте ви, директоре, не хапайтеся за серце, завучу! Ми сьогодні не будемо бити вікон, гасати по коридорах чи прозивати дівчат – ні! Будемо старатися бути чемними, культурними.

 

Бешкетник І:

Тоді давай привітаємо наших випускників! Тільки побажання в нас будуть свої, особливі!

 

Бешкетник ІІ:

Щоб ви в вузи всі вступили,

Щоб роботу всі знайшли,

Мали хату чи квартиру

І в достатку всі жили.

 

Бешкетник І:

У «Мерседесах» щоб усі катались,

Щоби з горем ви не зналися ніколи,

На Гаваях  щоб відпочивали,

«Снікерс» їли й попивали «Колу».

Бешкетник ІІ:

Щоб грошей мали багато,

Щодня їли шоколад,

Щоб на вас із неба падав

Лише щасливий зорепад.

 

                                            / Бешкетники виходять /

Ведуча І:

Урочистий і особливий день сьогодні не тільки для учнів одинадцятого класу, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме вам, догогі випускники,  завжди й усюди.

 

Випускниця:

Мамо!

Я сивини додала у твоє волосся

І не раз причиняла тобі болі…

Ти сьогодні прийми моє покаяння

Й побажай мені доброї долі.

 

Випускник:

Батьку рідний! Ти сильний і мужній –

Про це знають всі близькі нам люди.

Ти маму мою від біди бережи,

Як мене поруч з вами не буде.

 

Ведуча ІІ:

Запрошуємо до вітального слова маму випускника  пані Любу Бурбан.

 

                                                    / Виступ матері /

 

                  / Лунає запис пісні «Рідна мати моя». Мати вручає дітям

                  коровай на ви­шитому рушнику. Коровай передають з рук у ру­ки,

                  і кожен випускник цілує його. /

 

 

Випускниця:

Несе надії день святковий,

Мов подих радісний весни.

За вашу вірність у любові,

Що не згаса до сивини,

За всі сніданки і обіди,

За сад весняний у цвіту,

Сердечне Вам спасибі, мамо,

За щедру Вашу доброту.

За колискову ніжну, казку,

Що зачаровує дітей,

За щиру усмішку і ласку,

Вклоняюсь низько я в цей день.

 

Випускник:

Вклоняємося низько до землі

Усім батькам, які прийшли на свято,

Прийміть уклін, шановні, дорогі

І найдорожчі в світі – мамо й тату.

 

                                 / Звучить пісня «Моє ім’я – Україна» /

 

Ведуча І:

Болючим видається час прощання —

Ми опинилися в розлуки на краю...

Вам зустрічати всім нові світання,

Та школу не забудьте ви свою.

 

До слова просяться наші випускники…

 

Випускник:

Ну ось і все. Спасибі, люба школо,

Майнули одинадцять довгих літ.

Уроки, дискотеки, друзів коло -

Прекрасний, чарівний дитинства світ!

 

Випускниця:

Бо в школі ми зробили перші кроки

В країну Знань і перші відкриття.

У пам 'яті залишаться уроки,

З якими ми підемо в майбуття.

І цей останній дзвоник будем пам 'ятати,

І мудрість вчительську, й тепло долонь,

Бо тільки вчитель може віддавати

Любов свою і серденька вогонь.

 

Випускник:

Директора сьогодні я згадаю,

Здоров’я, щастя щиро побажаю.

За будні, сповнені роботи,

За всі ваші директорські турботи,

За радість щиру пізнання,

За толерантність, за міцні знання –

Разом:

Спасибі!

Випускниця:

День сьогодні такий незвичайний:

Сонце встало, умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній –

Ми хвилюємось зараз усі.

І до завуча слово звертаєм,

Бо до нас говорив він не раз.

То ж нехай він нас всіх пам’ятає,

Як хороший і дружній клас!

Ми здоров’я вам, щастя бажаєм,

Та не висловить всього словам.

За все, що з математики навчились,

Сьогодні ми завдячуємо вам.

 

Випускник:

Наші рідні вчителі й працівники шкільні усі!

Ми кажем нині всім спасибі,

Що підняли, зростили нас

І просто жити всіх учили,

Та хвилювалися весь час.

 

Випускниця:

Пробачте нашу неслухняність,

Забудьте, що не так було.

Побільше вам старанних учнів

Та днів, що щедрі на добро.

Спасибі за знання, за доброту,

За те, що вдачу маєте круту.

І дай вам, Боже, сили волі

Й надалі працювати в школі.

 

Випускник:

Пустували не раз і не два.

Ще й уроки зривати уміли.

В вас боліла від вас голова,

Але ви все одно нас любили.

Були поруч у кожній справі –

Шановні, любі, щирі вчителі,

Порадник суворі і ласкаві,

Ви – честь і совість нашої землі.

 

Випускниця:

Не старійте, вчителі, ніколи –

Молодість вам завжди до лиця.

Хай веде щоранку вас до школи

Споришева стежечка оця.

Ми обіцяємо сьогодні вам

Людяність, що вчили, зберігати.

То ж дозвольте скромно нині нам

Квіти і любов подарувати.

 

                                  / Звучить запис пісні

                                  Випускники вручають квіти вчителям /

 

Ведуча ІІ:

Наші випускники!

Ну от і все. Лінійка урочиста

Для вас скінчиться. І останній раз

Дзвіночка пісня, радісна і чиста,

До глибини душі стривожить вас.

 

Ведуча І:

Ще крок – і все...

Вручили атестати,

І перед вами тисячі доріг...

Та з них завжди ви будете вертати

На дорогий усім шкільний поріг.

 

Ведуча ІІ:

Що ж, відлітайте ключем журавлиним,

У вирій життя школа вас проводжа.

Нехай все життя ваше буде щасливим!

Наснаги бажаємо вам і добра!

 

Ведуча І:

Ось срібний голос дзвоника лунає,

Випускників останній кличе раз,

В однім пориві всі серця єднає.

Щасливо, друзі, всім!

Разом:

У добрий час!!!

 

                   / Випускники дзвонять дзвоником, передаючи його один одному. /

 

                     / Звучить марш. Учні школи організовано заходять у школу:

                      попереду – прапор, далі – випускники, потім решта школярів. /