День збройних сил
Є гордість, герої і слава.
Сьогодні, нащадкам віків й поколінь,-
Живою лишається пам'ять.
2.Ми свято шануємо пам'ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
за землю священну, За Україну.
3.Усі віки ми чули брязкіт зброї,
Який нас тільки ворог не терзав.
Але, говорять, «Як руїни Трої»
Про Україну так ніхто ще не сказав.
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Могилами у полі без імен….
4.Народ наш пережив немало
Стражденних і буремних лихоліть,
Щоб не страждали в рабствах Роксолани,
І не тужили за синами мами,
Захисники на варті миру і добра
В усі віки стоять.
5.Згадаймо, як предки боролись колись,
Для нас здобували і волю , і славу,
Щоб всі наші мрії сьогодні збулись.
Сценка « Воїни –предки»
1.Княжий воїн:
З тисячоліття голос мій доходить
До вас мої нащадки! Завтра й нині –
Мужні будьте, дужі й витривалі,
У розбудові Української Держави.
Ми встановили Русичів Державу,
Ми християнство прийняли законом,
Ми гордо бились проти всіх полонів
На цілий світ, піднявши княжу славу.
Я був пробит татарською стрілою,-
Та мій нащадок гордо став до бою.
(воїн стає збоку, а під звуки пісні « Гей ,ви козаченьки», заходить козак –запорожець)
2.Козак – запорожець:
Було колись – в Україні
Ревіли гармати:
Було колись – запорожці
Вміли панувати!
Панували, здобували,
І славу, і волю….-
Геть у Азію загнали
Татарську сваволю,
І Туреччині, братове,
Кордони прикрили….
Християнської любові
Свічку засвітили
За гетьмана вельможного,
За церкву, за школу,
За кожну, за кожного,
Хто стояв за волю!
Як під славним Конотопом
Вдарили гармати,-
Сяяла зіркою Європи
Україна – Мати.
І загинув я у бою
За волю, країно,
Та лишив тобі підмогу,
Ненько –Україно!
(Запорожець стає поряд з княжим воїном. Під мелодію «Не пора,не пора»…заходить вояк УНР.
3.Вояк УНР:
Вам ,прадіди мої, схиляю я уклін,(вклоняється)
Бо ворогам я не схилявся зроду-
Ми відновили щастя України –
Свою Державу для свого народу!
Ми з іменем Шевченка і Петлюри
І Коновальця ставили кордони
Щоб не було ніколи небо хмарним,
Від Сяну – ген ,до голубого Дону!
Ми ворогів ,як громом амоналу,
Соборним потрясли Універсалом
(читає універсал)
«Однині Українська Народна Республіка стає Самостійною,
ні від кого Незалежною Суверенною Державою українського народу. З усіма сусідніми державами, як з Росією, Польщею, Австрією,Румунією, Туреччиною та іншими - ми хочемо жити в злагоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки…..
Українська Центральна Рада,
Київ.
22 січня 1918 рік.»
Вас не забути –і Базар , і Крути,
І Львівський Листопад, і Зимові походи,
І вогнища повстань….-бо як про те забути,
Чим б’ється серце нашого народу,
Хоч я поліг в бою – не вмерла Україна:
Прийшли нові борці – велика наша зміна.
4.Старець УПА:
На вірність Вкраїні ми присягали –
Народу, батьківській землі.
І зброю у руки тому тільки взяли,
Щоб честь захистити її.
В холодних землянках проходили ночі.
В боях, у навчаннях йшли дні.
Було життя від бою і до бою,
Були етапи, тюрми, табори
Усі хто міг в руках тримали зброю,
А хто не міг, здіймали прапори….
Пустіли села і хати пустіли,
Хто йшов в ліси, кого чекав Сибір…
Нас не лякала смерть…
З німецьким фашистом і з енкаведистом,
вели боротьбу –
Із кожним, хто волю у зашморгу тиснув
І націю нищив святу.
Багато земля наковталася крові...
Тому стала й вільна вона.
4.Вояк України:
Вільну Україну не скують кайдани,
Тепер В обороні волі наше військо встане.
Захисники мого народу,
Я вдячний вам!
За те, що зранку, у кімнаті,
Я сонце бачу у вікні.
Я дякую за рідну мову,
За Батьківщину, за життя,
За подих кожний на моїй Землі,
Я вдячний вам усім!
Захисники:
щоб нині твій час ,Україно, настав.
2.Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво.
3.То ж збережи , юначе, Україну.
Для неї сили всі свої й любов віддай.
4.Даруй ти Батьківщині свою вірність
І вчися захищати домівку, рідний край та гідність.
Воїн України :
- Я мав би за найвищу нагороду
В скрутну годину, потрібним бути
Рідному народу,
І в обороні стати Вкраїні рідній,
рідній стороні.
Пісня «Вірність Батьківщині»
1.Сьогодні ми вклонитись хочем
Й тим,- хто й нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає:
Мене і маму, і сестру, і брата,
І велику нашу всю родину –
Нашу Батьківщину.
2. За нашу рідну Україну,
Що берегли у всі віки -
Низький уклін і тричі "СЛАВА!"
Українські захисники!
1.Ще недавно про війну ми знали тільки з книг, кінофільмів,розповідей очевидців. А сьогодні -ми всі очевидці жорстокої, неоголошеної війни.
2.А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати,
Сповита горем в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах
Звучать слова : «Герої не вмирають»!
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків цвіт – розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.
Сценка «Україна та дитина»
Дитина:
- Чому ти, Україно, у сльозах?
Чом сива стала небо синь блакитна?
Чому від смутку не співає птах?
Україна:
- Від горя плачу я , від туги і від болю,
За тих в сльозах, що згинули в боях ,
Що матір затулили ви собою,
Долаючи нестерпний біль і страх.
Печаль і сльози розривають груди,
Як гинуть мої дочки і сини ,
Якби ви тільки знали, добрі люди,
Як я стомилась від проклятої війни!
Дитина:
- Не бійся, ворогу тебе не подолати!
Бо встали тебе діти захищати.
Ми витрем твої сльози, залікуєм рани,
І прийде мир і спокій в наші хати.
І розіб’ються вщент ворожі плани.
Ведучий:
- 1.Кожного дня з екранів телевізорів ми чуємо невтішні новини – українці втрачають своїх найкращих воїнів, свій цвіт нації.
-2. Сини назавжди залишили дім,
Навіки смуток оселивши в нім.
Сини просили:
Мамочко, пробач,
Сини молились,
Мамочко, не плач!
Пісня « Мамо ,ти не плач»
Ведуча:
1.Вже занадто багато ми чуємо
Кожен день про кроки війни
І навряд, чи ми спокій відчуємо,
Коли гинуть Вкраїни сини.
2.Нам невідомі всі їх імена,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання.
Вони – солдати, що кладуть життя ,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трішки вдачі світлої, простої,
І без імен , вони для нас – герої!
1.Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять героїв ,
полеглих за нашу вільну, незалежну Україну, та невинних жертв неоголошеної війни.
Хвилина мовчання
1.Не говоріть, що з нами їх нема,
Що відійшли вони у небуття,
Про них в минулім часі не кажіть,
Полеглі за Вітчизну не вмирають,
Вони своє продовжують життя
У вирі наших з вами мирних днів,
В промінні сонця і небес блакиті,
У журавлинім леті навесні,
І у волошках,що розквітли в житі.
2.Вони живуть
У материнських радісних очах,
Коли лунає сміх її дитини.
Вони - назавжди в слові – Україна.
3.Всі, хто за нас поліг у вирвищах смертей,
Ви в пам’яті Землі,
Ви – у серцях дітей.
Пісня « В нашому серці»
1.Ведуча :
В тривожний час непросто говорити….
Всі мріємо, що спиниться війна.
Там гинуть люди, їм би жити й жити,
Але від пострілів здригається земля.
Що буде далі? Чи настане завтра
Для тих людей, що зараз у бою?
На них чекають вдома їхні мами.
Благаю, припиніть вже цю війну!
2.Не хочемо війни страшної,
Не треба чорних нам могил,
Не треба люті нам чужої-
Нехай панує в світі мир!
Всевишній Боже, зглянься над людьми,
І спопели в руках ворожих зброю,
Щоб не гинули у цвіті літ сини,
І не ставали невідомими герої.
3.О, Боже, дай же сили матерям,
Синів живими завтра знов зустріти,
І розум світлий зішли ворогам,
Щоб зупинити це страшне жахіття!
Пісня «Дай боже сили нашим солдатам»
1.Так хочеться нам жити в Україні..
І чути кожен день, що ми єдині..
Що скоро буде як раніше все..
1.Я вірю, Вітчизно,ти станеш на ноги
Махнуть золотистим крилом рушники.
І щастя затьмарить всі печалі й тривоги
На вічні роки і прийдешні віки.
2.Вставай, Україно, вставай,
Єднай Чорне море й Карпати
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина
Бо ти – єдина Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
3.Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод.
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки й стрільці січові
За тебе гинули в боях,
І ми стаємо всі на захист,
Аби ти вільною була.
4.Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель,не розтина,
Бо ти – єдина Україна,
Бо ти у світі в нас –одна!
Пісня « Ти солдат України»