Сценарій заходу до Дня Перемоги

«Хай буде мир на всій землі»

1 учень.    9 травня.. Буде море квітів,

І поруч з нами в димній вишині

Повстануть ті близькі і незабуті,

Хто назавжди лишився на війні.

2 учень.   

І будуть радість, будуть сум і сльози,

Багрянець квітів, спогади, пісні.

Прийдуть до хат і сядуть на порозі,

Хто назавжди лишився на війні.

3 учень.   

Ти прийшла, Перемого, слідами війни

З-під заліза і попелу, цвітом весни,

Тим навічним вогнем, що горить не згора,

Обеліском, який залишила війна.

 Слово надається  голові Вільненської сільської ради Польченку Олександру Миколайовичу

Мітинг,  присвячений  73-й  річниці  Великої  Перемоги  оголошується  відкритим.

На світанку 22 червня 1941 року війна прийшла на Україну. На нашу столицю були скинуті перші бомби. Чотири роки тривала окупація України.

 Страшні сліди залишила війна. Тільки на території нашої держави в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами.

 1418 днів і ночей йшли солдати воєнними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття.

Все витримали - і перемогли.  Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася їм  Перемога.  Ми повинні завжди пам’ятати  про це і передавати наступним поколіннням.    

 Виходять учні початкових класів

1. Ми, що народилися у мирі

Не чули военних залпів,

Любимо ніжно й щиро

Роси весняних ранків.

 2. Нам,  дітям,   воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

Ми  за незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

 3. Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

 4. Шумлять вітри в знаменах синьо-жовтих

Сміється щиро небо голубе.

В святкових, пишних, радісних обновах

Ще більш люблю, Вільне, я тебе.

 5. Мій рідний край – дідів тривожна юність,

Буремний плин сучасних наших днів,

Вінком для тебе, всім на радість

Весняні квіти  Вільненських садів.

 6. Вінком для тебе Перемоги слава

І чисте, мирне небо, голубе,

Квітуй, рости в труді, моя державо,

Ми ще не раз прославимо  тебе!

  Вічна пам’ять тим, хто загинув !!

  І вічна пам’ять тим, хто дійшов до Перемоги!

    День Перемоги!

    Його урочистим салютам не змовкнути у віках, його сльозам радості не забутися ніколи. Травневий день 1945 року увійшов в історію людства як свято Миру, свято визволення планети від фашизму.

   73 роки тому тридцятьма артилерійськими залпами із 1000 гармат салютувала Батьківщина своїм відважним воїнам, сповіщаючи на весь світ про закінчення Другої Світової війни.

    Перемога прийшла до нас не в лавровому вінку. Вона прийшла в образі старої матері, що опустила натруджені руки і над Європою вперше настала довгождана тиша.

   У лавах вічного безсмертя сьогодні герої - солдати, сержанти та офіцери, що загинули на полі бою, знайшли вічний спокій та померли від фронтових ран. Але кожен рік вони незримо присутні на святі Перемоги.

   Пліч-о-пліч відстоювали свободу солдати різних національностей. Відбиваючи оскаженілі атаки ворожих полчищ, перебуваючи в окопах, вони, як ніколи відчували плече один одного, взаємовиручку, слова підтримки.

    Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.

  У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в життєвому строю. Даються в знаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина.  Але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. У нашому селі вже не залишилося ветеранів тієї страшної війни. Але пам’ять  про них жива.

Стоїть обеліск, а на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,

Що в рідній країні синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди несуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна.

Багато на нашій землі обелісків,

Вкарбовані в них золоті імена.

Вклонися, людино, їм низько-низько,

Це –пам'ять, яку залишила війна.

    Багато років минуло від незабутнього 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників залишається невичерпним джерелом патріотизму. В цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога.

Списки загиблих воїнів читають учні нашої школи.

І подвиги мужні, і дружнє плече,
І роки надій, перемог, сподівання, 
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання. Хвилина мовчання…

     Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання

  Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.

   Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. 
Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданного визволення, що прийшло на нашу землю.

    1945 рік. 
1 травня - над рейхстагом піднявся прапор Перемоги. 
8 травня 1945 року - в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. 
9 травня - було надано салют Перемоги.

Вірш «Пам’ятайте»

1. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, 
   Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

     Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,- 
     Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

2. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, 
    Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

    Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... 
    Є в місцях невідомих невідомі останки.

3. Є в лісах, є у горах, і є під горою – 
   Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

   Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні – 
   Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Запрошуємо всіх присутніх  покласти квіти до пам”ятника загиблим воїнам.

Не треба нам війна, О, милий Боже!

Ну, виключи...  Всі війни припини...

Хай зійде вранці сонечко погоже,

Хай людям сняться добрі, світлі сни.

Ну, подаруй нам майбуття крилате,

Хоч жменьку щастя - радості сипни.

Ми просимо ж у тебе небагато —

Криваві, підлі війни припини...