Сценарій зустрічі з воїнами АТО "ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ"

"Повертайтесь живими!"

(Зустріч з учасниками АТО)

Ведучий 1. Вітаємо вас на нашому заході, присвяченому воїнам, які воюють, воювали і полягли на сході України, захищаючи нашу землю.

Ведучий 2.  Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»

Ведучий 1. Ще мало літ минуло з часів Другої Світової війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів.

Ведучий 2. Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави.

Учень 1: Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Ведучий 1. Донедавна ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Ведучий 2. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Учень 2: Я за тебе молюсь,

український солдате.

І до Бога звертаюсь я

знову і знов.

Я за тебе боюсь,

хоч не я твоя мати.

Але крається серце моє

за пролитую кров.

Я за тебе молюсь,

український солдате.

І постійно повторюю заклик такий:

«Щоб до кожної мами,

український солдатик

з отієї війни повернувся живий.

Ведучий 1. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини.

Ведучий 2. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Учень 3. Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За тих,  хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.

Пісня «Нашим героям» (сл.. і муз. Лесі Горової)

Ведучий 2. Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Ведучий 1. Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

Ведучий 2. Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…

(Звучить «Реквієм». Вихід юнаків у військовій формі зі свічами пам’яті)

Учень 4: Нам сумно і печально

й немає інших слів.

Щоб вшанувати пам’ять

померлих вояків.

Учень 5:Пам’янімо всіх рідних,

пам’янімо всіх батьків!

Пам’янімо односельців,

пам’янімо земляків.

Учень6:Пам’янімо всіх померлих,

у розквіті своїх літ,

братів, сестер, колег

знайомих і чужих!

Учень7:Пам’янімо тих солдатів,

що захищають нас.

Й за спокій наш й свободу

життя втрачають враз.

Ведучий 1. Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання

Пісня "Ти солдат України" (Катерини Бужинської)

Ведучий 2. На нашому заході присутні наші захисники, наші герої, які одними з перших піднялися на оборону кордонів України.

Учень 5. «Хай буде мир!» - звертаються до Бога,

всі люди української землі.

Хай назавжди відступить від нас ворог

й замовкнуть війни злі.

Хай буде мир, віднині і довіку!

Назавжди хай єднає нас усіх.

Хай міцно обіймає всі народи

і ворожнеча зникне на віки.

Доволі крові вже пролитої братами

немало  сліз нам принесла війна.

Ми хочем миру, хочем щоб солдати

не віддавали ворогам свої життя.

Ми хочемо, щоб діти скрізь сміятись.

Хочемо, щоб жінки за чоловіків не боялись.

Хочемо, щоб мами від горя не сивіли,

а щоб усміхались і життю раділи.

Хай буде мир й замовкнуть усі «гради»

Хай буде мир й відступлять війни злі.

Хай Україна, єдина й незалежна

іде у майбуття через віки.

Виступи учасників АТО

Ведучий 1. Славна моя Україна, непоборна і непокорена, ніколи ти не була такою могутньою і прекрасною, як зараз, ніхто ніколи не міг тебе приборкати, бо ми, українці, завжди оберігаємо тебе, шануємо і не дамо топтати тебе чоботом і розривати тіло твоє.

Ведучий 2. Ні монголи, ні татари не здолали твоє дівочої чистоти. Ти народжуєш і плекаєш синів твоїх, які, захищаючи тебе, завжди пам’ятають істину: люби Україну, як матір люби. За часи існування українці жили і кохали, вірили в Бога, і тому цінували тебе і радо зустрічали усіх гостей інших народностей, не маючи поняття посягати на сусідську державу. І тому я вірю: ми переможемо, здолавши ворогів і те лихо, що вони приносять з собою, тому що ми маємо таких патріотів, як наші сьогоднішні гості.

Учень 6. Я напишу тобі листа, солдате.
Вкладу повагу в кожен свій рядок.
За твою мужність, честь, сліпу відвагу
Перед тобою я схилю своє чоло.
За те, що ти не спиш бува ночами,
За те, що захищаєш навідбій
Країну рідну , волю, честь і стяги
І рідний дім - він завжди буде твій.
Якби я міг, я б все зробив для тебе,
Щоб твоя мати сльози не лила,
Щоб ти в житті не знав ні в чом потреби,
Якби я мав на спині два крила.
Та я не маю, і за це пробач ти,
Твій подвиг завжди ідол буде мій.
Я попрошу у Господа за тебе:
"Будь-ласка, хай повернеться він живий......"

Учень 7: Мов берізка над водою схилилась

так матуся чомусь зажурилась.

Почорніли ті карії очі

вже не спала вона зо три ночі.

Все сиділа вона у віконця

зустрічала захід і схід сонця.

Все молитви до Бога читала

на рідненького сина чекала.

Зовсім сил вже не стало чекати

впала у відчай стражденна я мати.

На коліна матуся припала

і що духу було закричала:

«Сину мій! Рідний синочку!

Я ж тобі вишивала сорочку,

щоб від кулі вона захищала

і до хати скоріш повертала.»

Зовсім змучившись сина чекати

вийшла з хати посивіла мати.

Глянула довкола, а біля дверей він

повернувсь додому її любий син.

Підійшов до неньки, міцно обійняв

руки і обличчя мамі цілував.

Не журися мамо й сліз більше не лий,

я ж казав додому, повернусь живий.

Пісня «Повертайся живим»

Ведучий 2. Світлі потоки сонця невтомно зігрівають нас. Омріяно стоїмо біля віконця і молимось про кращий для України час. Нехай запанує мир на нашій рідній землі. Нехай плодоносять медовим нектаром багаті врожаї.

Ведучий 1. Нехай вічно палає любов у кожній родині і кожній сім'ї. Нехай Господь з трепетом розвіє дикі  ворожі рої. А нашим воїнам єдине побажання – повертайтеся живими!