Щедрий вечір, добрий вечір!

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

Щедрий вечір, добрий вечір!

 

 

 Підготувала:

Класний керівник 5-Б класу

Козачук М.В.

Мета. Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів. Виховувати почуття патріотизму, ціннісне ставлення особистості до історичних і культурних надбань українського народу.
Ведуча.  Тиждень по коляді, напередодні Нового року українці святкують щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної  Маланки, а вже зранку наступного дня свято Святого Василя. В народній традиції обидва свята об’єднались. От і маємо Щедрий вечір або Маланки. Під Новий рік варили щедру кутю, дівчата щедрували не заходячи до хати,  а пізніше до них приєднувалися і  хлопці. Щедрування – це ціле театралізоване дійство у костюмах  та масках. Щедрівники водять Маланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця) та козу – символ добробуту. Чим гучніше, веселіше мине цей вечір, тим краще пройде наступаючий рік.

А чи чуєте ви якийсь галас за дверима?

 Щедрівник 1 (стукає в двері, заходить до хати):

Добрий вечір!

Господарі добрі! Зустрічайте!

Щедрівникам двері відчиняйте!

Щедрівник 2(стукає, заходить до хати):

Добрий вечір, відкривайте двері!

Прийшли щедрівники до оселі!

Щедрівник 3(стукає, заходить до хати):

Добрий вечір, відкривайте ворота,

Прийшла коляда!

Прийшли щедрівники , нову звістку принесли!

Щедрівник4:

Добрий вечір! Готуйте хліб та сало,

бо нас прийшло чимало.

 (Решта щедрівників заходять у двері поодинці та кажуть: «Добрий вечір!». Стають гуртом: щедрівники у народних костюмах, циганки, коза, Маланка, лікар, звіздар, господар кози. По одинці промовляють.)

Щедрівник5:

Пустіть до печі, погріти плечі.

Щедрівник6:

Пустіть до груби, погріти зуби.

Щедрівник7:

Пустіть до хати, погріти п’яти.

Щедрівник8:

Пустіть, бо дуже коза змерзла.

Разом:

Дозвольте господарі  хати,

ми вам будемо щедрувати.

Щедрівник9:

У щасливій вашій хаті, щоб усі були багаті,

щоб лежали на столі паляниці немалі.

Щедрівник10:

Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало, й м'ясо,

і млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки.

Щедрівник:

Щоб були в оцій оселі і здорові, і веселі.

Щедрівник11:

Щоб співалися пісні у щасливі, світлі дні.

Ну, так що, можна щедрувати?

Господарі: Звичайно можна.

1-й щедрувальник:

Два півники щедрували,
До віконця припадали:
— Ко-коладу! Ку-ку-ріку!
Тобі щастя! Тобі віку!
Тобі сонця до світлиці!
А нам пригоршню пшениці!

2-й щедрувальник:

І щиглики щедрували,
Під віконцем щебетали:
— Щедрик, ведрик, щедрівонька,
Не боліла б голівонька!

 (Щедрівники співають «Щедрик»)

Щедрівник:

А чи можна Меланку вести?

Новий рік до хати привести?

Щедрівник:

Ой, господар, господарочко, пустіть в гості Маланочку.

Господарі:

Заходьте та Маланку з собою приводьте.                                                                                 (Маланка ходить по хаті з віником та підмітає підлогу, віником відбивається від щедрівників, а ті в свою чергу розповідають про неї.)

Щедрівник:Ой учора  ізвечора
Пасла Маланка два качура.
Ой пасла,пасла та й загубила.
Пішла шукати-заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько плужком оре.

Господар:

О, а казали,що з Маланкою прийшли. Де ж вона?

Господар:    

Ну, раз знайшлася,то нехай заходить.

Голос з гурту:    

Та вона стоїть на воротях.

Господиня:

То чому ж  до хати не йде?

Голос з гурту:  

Соромиться.

Господар:

Чого? Хіба така поганюча?

Щедрівник:Та ні. Наша Маланочка малесенька,

як  конопелька тоненька,

а гарна,як картиночка.

Вона Василя соромиться.(гукає)

Маласю, а йди до хати.

Щедрівник:

Маланочка чисто ходить,

нічого в хаті не пошкодить.      

Щедрівник:

Як пошкодить , той помиє,

 їсти зварить, ще й накриє.

Щедрівник:

Наша Маланка – господиня,

все в неї вверх  на долину.

Наша Маланка не лінива,
Нам вареничків наварила,
Нам вареничків наварила,
І в ополонці ложки мила.
І в ополонці ложки мила.
Ложку й тарілку впустила.

(Господарі частують гостей)

Меланка:

Добрий вечір тому, хто в домі цьому.

Старий, молодий і Бог святий.

Щоб здорові були і нас не забули.

Старий, молодий і Бог святий.

Дай Боже вам щедрого вечора на Різдво Христове,

доброго вечора на Маланки,

міцного здоров’я на Святого Василя

та веселого настрою на Водохреща.

(Хтось знову стукає в двері.)

Господиня: А хто – то там ще стукає? Заходьте.

Щедрівник:

Та це наша коза, пустіть її погрітися.

В неї копита і роги змерзли.

Господиня:

Так вона мені всі квіти поїсть

і підлогу попсує.

Щедрівник:

Вона у нас така гарна, така розумна, така весела.

Щедрівник:

Де коза ходить, там жито родить.

Щедрівник:

Де не буває, там вилягає.

Щедрівник:

Де коза туп-туп, там жита сім куп.

Щедрівник:

Де коза рогом, там жито стогом.

Щедрівник:

Де коза хвостом, там жито кустом.

Звіздар до господаря: 

 То що впустимо козу?

Господар:  Звичайно.

(Забігає коза тягне за собою господаря, стрибає по хаті, танцює, лякає рогами своїми господарів та гостей, під щедрівку.)

Циган:

Міняю Козу на коня!Добрий вечір ,люди добрі,добрий вечір хазяєчка!Дозвольте нас до гурту прийняти ,а Козі потанцювати!

Співають «Коляд, коляд, колядниця»

Циган:

Треба їй музику,бо не встане.

 (Коза падає на підлогу, вдає що мертва.)

Циганка:

Як добре!Заграйте ще веселіше .Може Кізонька одужає.

 Козовод:

 Ой, людоньки добрі, моя коза вмерла. Майже молода була, мене любила, мало пила, мало їла, на день два відра молока давала.

Циганка: Що ж робити? Може на шкуру обдерти?

(Підходить до кози, нахиляється над нею.)

Козовод: Та ні, це ж моя коза, майже жива, майже молода. А ну, геть від неї! Хто ж лікаря покличе, люди добрі?

(Відганяє циганку від кози.)

Щедрівники:

Дохторе , дохторе!

Лікар (пробивається між щедрівниками):

 Ось туточки  я, пропустіть, пропустіть. А де хвора, кому допомога потрібна?

(Припадає до кози, слухає чи б’ється серце?) 

Циганка:

А ти часом не Грицько – шахрай?

Лікар:

Та ні, я - лікар, всемогутній аптекар. Хворих виліковую, здорових заліковую. Але тут нічим допомогти не можу. Помирає ваша кізонька, тільки на кожух можу її взяти.

(Піднімає ногу кози, а та падає)

Доведеться козу різати.

Циганка:

А може якісь ліки заморські є чи травка якась чудодійна?

Лікар:

Спробувати можна. Маю закордонні ліки, не таку козу на ноги ставили.

 (Дістає великий шприц, випускає у повітря цівочку ліків, імітує укол козі. Коза підстрибує та починає танцювати з усіма, танцювати під туж щедрівку)

Щедрувальник:

Го-го-го, коза, го-го, сірая,
Ой розходилася, розвеселилася
По всьому дому, по веселому.
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває — там вилягає 
Де коза туп-туп, там жита сім куп. 
Щедрувальник:

Де коза ногою, там жито копою, 
Де коза рогом, там жито стогом, 
Де коза хвостом, там жито кустом. 
(Коза падає, прикидається мертвою). 
Щедрувальник:

Уставай, козо, вставай, сірая, 
Господиня іде, ковбасу несе 
Та ще й голубець. 
На цьому — кінець. 
Дай, Боже, добрий вечір!

Коза:

Я коза - дереза

маю років триста,

всім у ріднім краю

бажаю врожаю!

Зі святом всіх вітаю!

Щедрівник:

Послухай, козо, там де труби гудуть,

там млинці печуть, то й і нам дадуть,

господар іде пожиток несе.

Щедрівник:

А що перший пожиток –

мірочка гречки на вареники,

Щедрівник:

а другий пожиток –

мірочка жита, щоб коза була сита.

Щедрівник:

а третій пожиток – решето вівса,

зверху ковбаса от і щедрівка уся.

Господар:

А хто тут у вас скарбник?

(Підходить до скарбника, той відкриває торбинку.)

Дякую вам за побажання (кладе гроші). Не забувайте нас в наступному році. Приходьте до нашої хати та козу з собою приводьте.

Щедрувальник:

Дякуємо , що нашій Козі дали гарні дари від усієї душі!

Щедрівник:

Бажаю вам здоров’я море,

щоб в житті не знали горя,

щоб грошей вам вистачало,

серце втоми щоб не знало,

Щедрівник:

щоб усе робили вміло,

щоб було бажане діло,

щоб завжди були у парі

 і частіш бували в барі,

Щедрівник:

щоб сусіди були добрі,

ну а друзі щоб не горді,

сім’ї бажаємо порядку і кохання,

щоб збувались всі бажання,

Щедрівник:

щоб завжди ви посміхались

та не з ким не сперечались,

щоб ніколи не хворіли,

танцювали і раділи.

Щедрівник:

А за ці бажання, що ми вам казали,

просимо покірно, щоб ви нам щось дали.

Ми не п’єм і не їмо,

Щедрувальник:

Все з собою беремо!

Дай бог зарік діждати і на той рік защедрувати.

 Господарі  разом:

Дай  Бог зарік діждати.

Чути, чути. чути дзвін,

Ллється пісня в кожний дім.

Старий рік вже за горами,

Рік новий вітайте з нами!

(Звіздар та скарбник підходять до господарів, ті пригощають щедрівників, а щедрівники беруться за руки та танцюють під пісню «Старий рік минає, новий наступає».)

Щедрувальник:

Старий рік минає. Новий наступає.

Пану господарю. Великий владарю.

Дайте нам з полиці із медом пшениці.

І ще щось такого до столу Святого.

Новий рік приходить, щастя він приносить.

Щедрувальник:

Із-за хмари,з-за туману,
Ясен місяць випливає.
З Новим роком вас вітаємо!
Щастя й радості бажаємо!
Щедрий вечір!Добрий вечір!

Щедрувальник:

З Новим роком!

З добрим роком,

Що ступив широким кроком

На поріг  у вашу хату –

 Дружню, щиру і багату!

 Щедрувальник:

 В щасливу пору, в ясну годину

Весела наша зійшлась родина.

Хай наше свято дзвенить піснями,

Бо вже Новий рік ось тут між нами.

Щедрувальник:

Віншую, бажаю вам много літ прожити1

І своїх дітей та онуків вінцем поблагословити!

Щедрувальник:

В щасливу пору, в ясну годину

Весела наша зійшлась родина.

Хай наше свято дзвенить піснями,

Бо вже Новий рік ось тут між нами.

 Щедрувальник:

Сієм, сієм, посіваєм 
У році Новому! 
Миру, злагоди і щастя 
Для вашого дому! 
Роди, земле, жито,
Роди і пшеницю. 
Щоб на полі густо, У стодолі не пусто, 
На городі і в оборі, 
Щоби в хаті і коморі 
Калачі і сало, 
Щоб добре сідало. 
Щоб здоров'я — всій родині, 
Кращу долю — Україні!

 Щедрувальник:

На ріднім полі сійся, родися

Жито, пшениця, всяка пашниця.

Нехай Вас друзі у Новім році

Стрічає радість на кожнім кроці!

… З Новим роком!!!